Головні події 506-526 років
Політичні лідери 506-526 років
• Королівство вандалів і аланів: Трасамунд (496-523), Гільдерік (523-530)
• Королівство вестготів:
Аларіх II (484-507), Гезалех (507-511), Амаларіх (511-531)
• Королівство остготів:
Теодоріх Великий (470-526), Амаларіх (526-534)
• Королівство салічних франків: Хлодвіг I (481-509)
• Королівство франків:
Хлодвіг I (509-511)
• Персія Сасанідів: Кавад I (498-531)
• Східна Римська імперія: Анастасій I (491-518), Віталіян (513-520), Юстин I (518-527)
Всі події 506-526 років
5 лютого 506 • З метою досягнення згоди між своїми германськими і римськими підданими король вестготів Аларіх II видав одне з найважливіших зведень законів Середньовіччя, покликане уніфікувати юридичну і правову практику до всіх громадян, незалежно від їх походження. «Римський закон вестготів» діяв майже 150 років і в VII столітті був замінений на кодекс законів, відомий як «Вестготська правда», один з перших ранньофеодальних юридичних збірників германських народів.
серпень 507 • У битві при Вує (поблизу Пуатьє) франко-бургундські війська на чолі з королем франків Хлодвігом I отримали перемогу над вестготами. Це дозволило франкам витіснити вестготів на південь Галлії і приєднати до своїх володінь Аквітанію зі столицею в Тулузі. Загибель короля Аларіха II, особисто вбитого Хлодвігом, привела до кількарічної міжусобної війни за корону Вестготського корлівства, переможцем у якій за підтримки Теодоріха Великого став син Аларіха Амаларіх.
508 • Король Хлодвіг I оголосив Лютецію (Париж) столицею Держави франків.
511 • Орієнтовна дата публікації «Салічного Закону», збірника записів звичаєвого права германського племені салічних франків. Складений за ініціативою короля Хлодвіга I, він містив 65 статей, і на кілька століть став основою юридичного права в період Раннього Середньовіччя, а закладені в ньому норми престолонаслідування діяли до кінця Середніх віків.
27 листопада 511 • У Парижі помер король Хлодвіг І з династії Меровінгів, перший католицький король об'єднаної Держави франків. За більш, ніж чверть століття свого правління він зумів підкорити майже всю Галлію і створити визнану Візантією державу, яка з його смертю була поділена між синами на чотири королівства.
512 • Завершено зведення фортечної стіни між Чорним і Мармуровим морями, яке велось чотири роки за наказом імператора Анастасія I для захисту Константинополя від набігів болгар і слов'ян.
513 • Віталіян, командувач федератів в Малій Скіфії в районі Добруджі, підняв заколот проти імператора Анастасія, оголосивши, що виступає за чистоту ортодоксальної віри проти єресі монофізитів, яких підтримував Анастасій. Зібравши майже п'ятдесятитисячну армію, він повів її на Константинополь, домігшись укладення вигідного перемир'я і призначення магістром військ у Фракії.
518 • По смерті бездітного імператора Анастасія на престол Східної Римської імперії зійшов 68-річний неписьменний командувач палацової гвардії Юстин. Виходець із соціальних низів, він зробив успішну військову кар'єру і правив за підтримки свого усиновленого племінника Флавія Петра Савватія (Юстиніана), якого зробив своїм правонаступником.
519 • Отримавши перемогу над бритами під Кердікесфордом (нині — Чарфорд), ватажок саксів Кердік заснував на півдні Англії королівство Західних саксів (Вессекс), яким правив до своєї смерті у 534 році.
28 березня 519 • Папа римський Гормізд підписав звернення до східноримського імператора Юстина I і Константинопольського патріарха Іоана II, зупинившу 35-літню схизму, перший церковний розкол між західною і східною церквами.
25 червня 524 • У битві поблизу Везеронс-Кюртен (сучасний департамент Ізер, Франція) відбулась битва між Бургундією і спадкоємцями французького короля Хлодвіга І, в якій армія бургундців короля Сигізмунда отримала переконливу перемогу над об'єднаними військами франкських королів Хлодоміра, Хільдеберта I, Теодоріха I і Хлотаря I. Зазнавши значних втрат, франки були змушені залишити територію Королівства бургундів, яке, таким чином, зуміло відстояти свою незалежність.
525 • Флот Калеба, царя Аксуму, переправившись через Червоне море, захопив Ємен.
525 • За дорученням папи римського Іоанна I римський абат Діонісій Малий розробив нову систему літочислення. Відмовившись від тодішнього літочислення, розпочатого від першого року правління жорстокого гонителя християн римського імператора Діоклетіана, він запропонував нову систему рахунки років. При цьому Діонісій Малий виходив з того, що Ісусу, коли він починав свою проповідницьку діяльність, було близько 30 років (по Євангелію від Луки) та що розіп'ятий він був у переддень іудейської пасхи при імператорі Тиберії. Використовуючи існуючу методику розрахунку дат Пасхи (з урахуванням сонячного і місячного календарів), Діонісій Малий встановив, що Воскресіння Ісуса Христа припадає на 25 березня 31 року від його різдва. Нове літочислення, введене Діонісієм Малим, широко поширилося в країнах Західної Європи, і разом з його великодніми таблицями використовувалося в Середньовіччі католицькою церквою.
18 травня 526 • У тюрмі Равенни помер 53-й папа римський Іван I, ув'язнений три роки перед тим Теодоріхом Великим, незадоволеним його невдалими переговорами з імператором Юстином I щодо відміни декрету про обов'язкову відмову християн від аріанської єресі. Через три тижні його наступником став черговий ставленик Теодоріха Фелікс IV.
19 травня 526 • Антіохію і північ Сирії вразив землетрус силою 7 балів за шкалою Ріхтера, який призвів до значних руйнувань і пожеж та загибелі близько 250 тисяч чоловік.
30 серпня 526 • У Равенні від дизентерії помер Теодоріх Великий, король остготів із роду Амалів. Згідно із його заповітом правити Італією стала його дочка Амаласунта, регент її 10-річного брата Аталаріха.
Народились в 506-526 роках
506 — †
572 • Вей Шоу, китайський історик, автор хронік династій Північна Вей (386-535 рр.) і Східна Вей (534-550 рр.).
516 — †
2 жовтня 534 • Аталаріх, король остготів (526-534 рр.) в Італії; внук Теодоріха і його правоспадкоємець на престолі.
525 — †
21 квітня 586 • Леовігільд, король вестготів (568-586 рр.), правитель Іспанії, Септиманії і Галіції.
бл. 526 — †
28 червня 572 • Альбоін, вождь германців, засновник і перший правитель Королівства лангобардів у Італії (566 р.).
Померли в 506-526 роках
507 • Флавій Ромул Август,
останній імператор Західної Римської імперії (475-476 рр.), узурпатор, не визнаний Константинополем. Пом. 1517 років тому у
47 років (нар.
460 р.).
27 листопада 511 •
Хлодвіг I, франкський король (482-511 рр.) з роду Меровингів,
засновник Держави франків. Пом. 1513 років тому десь у
45 років (нар. бл.
466 р.).
516 • Гундобад, король Бургундії (473-516 рр.); автор зведення законів "Бургундська правда", син Гундіоха, брат Годегізеля. Пом. 1508 років тому у
61 рік (нар.
455 р.).
9 липня 518 • Анастасій I (Флавій Анастасій), останній імператор Візантії (491-518 рр.) з династії Левів. Пом. 1506 років тому десь у
87 років (нар. бл.
431 р.).
524 •
Аніцій Боецій, італійський філософ-неоплатонік («Розрада від філософії»), математик («Основи арифметики»), теоретик музики («Про музику»), християнський теолог. Пом. 1500 років тому десь у
47 років (нар. бл.
477 р.).
21 червня 524 • Хлодомир, король франків (511-524 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І. Пом. 1500 років тому у
29 років (нар.
495 р.).
525 • Цзу Генчжі, китайський астроном, математик (обчислив об'єм кулі) і політичний діяч. Пом. 1499 років тому у
45 років (нар.
480 р.).
30 серпня 526 • Теодоріх Великий, король частини остготів (з 470 р.),
правитель Остготського королівства (493-526 рр.) з роду Амалів; син короля Теодеміра. Пом. 1498 років тому десь у
75 років (нар. бл.
451 р.).