Хроніка подій 576-596 років

Політичні лідери 576-596 років

• Королівство вестготів: Леовігільд (569-586), Герменеґільд (580-585), Реккаред I (586-601)
• Королівство лангобардів: Автарій (565-590), Агілульф (590-616)
• Королівство франків: Хільперік I (567-584), Хлотар II Великий (584-629)
• Папа Римський: Пелагій II (579-590), Григорій Великий (590-604)
• Персія Сасанідів: Хосров I Ануширван (531-579), Ормізд IV (579-590), Хосров II Парвіз (590-591, 591-628), Бахрам Чубін (590-591)
• Східна Римська імперія: Юстин II (565-578), Тиберій II Костянтин (574-582), Маврикій (582-602)

Всі події 576-596 років

580 • Війська аварів почали облогу міста Сірмій (нині — Сремська Мітровиця, Сербія), яке попри погану захищеність змогло вистояти до кінця наступного чи початку 582 року. Незадовго до своєї смерті імператор Тиберій був змушений здати місто і виплатити трирічну заборгованість по данині у 240 тисяч солідів. Втрата свого головного форту на північно-західному Дунаї відкрила шлях до руйнівних вторгнень на Балкани аварів і їх слов'янських союзників.

4 березня 581 • З усуненням від влади 8-літнього імператора Цзин-ді припинила існування держава Північна Чжоу. Їй на зміну прийшла держава Суй на чолі з імператором Вень-ді.

582 • Вестготи на чолі з королем Леовігільдом захопили місто Меріда в Лузітанії, яке перебувало під управлінням католицького єпископа Марона.

13 серпня 582 • Маврикій з династії Юстиніанів став візантійським імператором.

584 • Для протистояння наступу лангбардів розпорядженням імператора Маврикія візантійські володіння в Північній Італії об'єднані у провінцію Равеннський екзархат.

584 • Після майже двохлітньої облоги вестготи на чолі з королем Леовігільдом захопили місто Севілья.

584 • Після десятиліття безцарства лангобарди, остерігаючись війни із франками, обрали своїм правителем Автарія, сина попереднього короля Клефа. Йому в якості столиці була передана Павія і половина території від кожного з ланґобардських герцогств.

вересень 585 • З підкоренням Королівства свевів, яке було перетворено на шосту провінцію Королівства вестготів фактично завершився рух європейських племен, відомий як Велике переселення народів.

586 • Війська аварів і слов'ян, зруйнувавши римські фортифікаційні вали вздовж Дунаю, розпочали спустошливі рейди на південь Балкан, взявши в облогу Салоніки, друге місто Візантійської імперії.

587 • Король вестготів Реккаред I оголосив католицизм державною релігією. Це рішення було підтримано більшістю нобілітету, однак у Септиманії (Південна Галлія) стало причиною повстання прихильників аріанства.

жовтень 587 • Імператор Вень-ді північної держави Суй підкорив півдденну китайську державу Західна Лян.

8 травня 589 • В столиці Королівства вестготів Толедо розпочався церковний собор, скликаний королем Реккаредом I, на якому він урочисто оголосив про своє навернення у католицизм. Третій Толедський собор став завершальним етапом переходу вестготів Іспанії від аріанства до католицизму. Серед рішень собору були і направлені проти євреїв, яким заборонялось мати християнських дружин, наложниць чи рабів і обіймати посади, які передбачали покарання християн.

590 • Франко-бургундські війська на чолі з королем Гунтрамном захопили Медіоланум (нині — Мілан) і Верону, але невдовзі були змушені залишити Північну Італію, в якій лютувала епідемія чуми.

590 • У результаті заколоту знаті в Державі Сасанідів повалено і вбито Ормізда IV. Новим шахіншахом став ініціатор перевороту полководець Бахрам Чубін, зміщений Орміздом за невдачі у війні з Візантією.

3 вересня 590 • По смерті папи Пелагія II 64-м єпископом Риму обрано посланця Святого Престолу в Константинополі Григорія. За час його понтифікату до Римської церкви були навернені королівства франків, вестготів, лангобардів, хрещено перше англійське королівство. За свої заслуги як богослова Григорій часто іменується як Великий і шанується як один з отців Церкви серед католиків, православних та деяких лютеранських конфесій.

591 • Після поразки Бахрама Чубіна у битві біля Ганзака (Північний Іран) і відновленя при владі сасанідської династії шахіншах Хосров II Парвіз визнав владу Візантії над Закавказзям, з якою уклав мирний договір, що завершив двадцятилітню війну.

592 • Єпископ Туру Григорій завершив написання «Десяти книг історії», над якою він працював близько 20 років. Відома зараз як «Історія франків», ця праця стала зведенням політичних, церковних і світських подій, що відбувалися у Франкській державі у V—VI століттях.

595 • 25-річний Мухаммад бін Абдуллах одружився з Хадіджою, 40-літньою заможною жінкою, яка на 15-у році їх спільного життя першою прийняла іслам і зараз шанується як Мати правовірних. Вона померла за три роки до хіджри Пророка у Медину.

червень 595 • Папа Григорій Великий направив до Британії групу ченців-бенедиктинців на чолі з Августином для навернення в християнство короля Кенту Етельберта I.

Народились в 576-596 роках

травень 584 — †18 жовтня 629 • Хлотар II (Хлотар Великий), король франків (584-629 рр.) у Нейстрії, король всіх франків (613-629 рр.) з династії Меровінгів.

585 — †3 листопада 644 • Умар ібн аль-Хаттаб, 2-й арабський халіф (634-644 рр.), засновник світової ісламської імперії.

бл. 586 — †12 жовтня 633 • Едвін Святий, 2-й король Нортумбрії (616-633 рр.).

Померли в 576-596 роках

лютий 579 • Хосров I Ануширван, шахіншах імперії Сасанідів (531-579 рр.); син Кавада I. Пом. 1445 років тому.

21 квітня 586 • Леовігільд, король вестготів (568-586 рр.), правитель Іспанії, Септиманії і Галіції. Пом. 1438 років тому у 61 рік (нар. 525 р.).

17 листопада 594 • Григорій Турський, франкський єпископ, письменник (Історія франків). Пом. 1430 років тому у 56 років (нар. 30 листопада 538 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
#ЦейДень

Все про 6 грудня

Події, факти, персоналії

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН