Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 446 - 476 років

Головні події 446 - 476 років

Політичні лідери 446 - 476 років

Держава Сасанідів: Єздигерд II (438-457), Ормізд III (457-459), Пероз I (459-484) • Західна Римська імперія: Валентиніан III (425-455), Флавій Аецій (425-454), Петроній Максим (455), Авіт (455-456), Флавій Ріцимер (456-472), Майоріан (457-461), Лібій Север (461-465), Антемій Прокопій (467-472), Олібрій (472), Гліцерій (473-474), Юлій Непот (474-475), Флавій Орест (475-476), Ромул Август (475-476) • Королівство вестготів: Теодоріх I (418-451), Торісмунд (451-453), Теодоріх II (453-466), Ейріх (466-484) • Королівство остготів: Теодоріх Великий (470-526), Теодоріх Страбон (473-481), Одоакр (476-493) • Папа Римський: Лев I (440-461) • Східна Римська імперія: Феодосій II (402-450), Маркіан (450-457), Лев I Макелла (457-474), Лев II (473-474), Зенон (474-475, 476-491), Василіск (475-476), Марк (475-476).

Всі події 446 - 476 років

26 травня 451 - На Аварайському полі в провінції Васпуракан (Західний Іран) відбулась найбільша битва в історії Вірменії — персидська армія Сасанідів розбила повсталих проти насильницького насаджування зороастризму вірмен на чолі з полководцем Варданом Маміконяном, який очолив антиперсидське повстання. Сам Маміконян загинув у бою, а його сподвижники, які попали в полон, були страчені. Незважаючи на перемогу, перси, налякані масштабом повстання, відновили самоуправління Вірменії, привілеї місцевої знаті і християнського духовенства.

20 червня 451 - У битві на Каталаунських полях війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію. Ця битва, в якій загинуло від 190 до 300 тисяч чоловік, вважається найбільшою і найкровопролитнішою у Європі V століття.

8 червня 452 - Орди гуннів під проводом Атілли вступили на територію сучасної Італії — вони нанесли удар з боку Паннонії через широкий рівнинний прохід в Альпах. Першою під удар потрапила Аквілея в провінції Венето, найбільший на той час місто на Адріатичному узбережжі.

березень 453 - У свою чергову шлюбну ніч за нез'ясованих обставин помер Аттіла — чи то засьорбнувшись кров'ю від крововиливу після бурхливо проведеної ночі, чи то був заколотий своєю молодою дружиною. Новим каганом гуннів став син Аттіли Ернак, який загинув наступного року в ході міжусобної війни.

454 - В ході міжусобної війни, що почалася після смерті Аттіли, у битві при Недао в Паннонії військо германських племен, очолюване королем гепідів Ардаріком, завдало поразки гунам. Загибель їх короля Елака означала остаточний розпад Держави гунів, які на чолі з Денгизихом були змушені втекти у Північне і Західне Причорномор'я, де в 469 році зазнали поразки від візантійців і остаточно зійшли з європейської історії.

21 вересня 454 - За наказом римського імператора Валентина III в Равені вбито головнокомандуючого римськими військами Флавія Аеція, котрий в 443 році разом з гуннами розгромив державу бургундців, а в 451 році в битві на Каталаунських полях при підтримці германців завдав поразки гуннам і набув загрозливої для імператора могутності. Через півроку сам Валентин був убитий прихильниками Аеція.

31 травня 455 - На 78-й день свого правління імператор Петроній Максим був схоплений розлюченими римлянами, невдоволеними його бездіяльністю перед загрозою захоплення Риму військами Гейзеріха, короля вандалів у Північній Африці. Максим був забитий до смерті камінням, після чого його тіло розірване на шматки і скинуте у Тібр.

2 червня 455 - Через три дні після смерті імператора Петронія Максима війська короля вандалів Гейзеріха, який завірив папу Лева II не спалювати місто і не вбивати його жителів, безперешкодно увійшли в Рим і розграбували його протягом двох тижнів. Вандали спустошили імператорські палаци, зняли з Капітолію позолочений дах, вивезли трофеї імператора Тіта, захоплені ним при штурмі Єрусалима в 73 році, і багато інших цінностей. Разом із награбованим в Карфаген була вивезена імператриця Ліцинія Євдоксія і її дочки Плацидія і Євдокія.

7 лютого 457 - Зусиллями головнокомандуючого візантійського війська Аспара на престол Східної Римської імперії зійшов Лев I Макелла. Він був першим хто прийняв корону з рук Патріарха Константинопольського.

458 - Цар Іберії Вахтанг I Горгасалі заснував на березі ріки Кура місто Тбілісі.

2 серпня 461 - За наказом військового магістра Флавія Ріцимера в Тортоні (Північна Італія) заарештовано імператора Майоріана. Після кількох днів тортур він був обезголовлений і 19 листопада новим імператором був проголошений сенатор Лібій Север.

463 - Війська короля салічних франків Хільдеріка I за підтримки римської армії магістра Егідія під Орлеаном завдали поразки королю вестготів Теодоріку II.

466 - Король вестготів Теодорік II убитий своїм молодшим братом Ейріхом.

469 - В ході Дунайської війни візантійська армія на чолі з Анагастом у Фракії розбила війська гунів. Голова їх ватажка Денгизиха, сина Аттіли, згідно хроніці Марцелліна Коміта, була доставлена в Константинополь.

471 - По смерті Теодимира з роду Амалів королем остготів у Нижній Мезії став його 17-річний син Теодоріх, що у майбутньому отримав прізвисько Великий.

17 листопада 474 - Імовірно отруєний своєю матір'ю Аріадною, після 10 місяців правління у Константинополі помер імператор Лев II і його батько Флавій Зенон став одноосібним правителем Східної Римської імперії.

9 січня 475 - В результаті змови імператор Зенон був змушений зректись влади і новим правителем Візантії став дядько його дружини Василіск. Через 20 місяців він був повалений і Зенон знову став одноосібним імператором Сходу.

31 жовтня 475 - Флавій Ромул Август проголошений римським імператором. Він став останнім імператором Західної Римської імперії.

23 серпня 476 - Після відмови військового магістра Ореста винагородити германських найманців за їхні послуги та підтримку його повстання роком раніше їх командуючий Одоакр проголошений військами Королем Італії.

4 вересня 476 - В результаті заколоту Одоакр, варвар із племені ругіїв, командуючий германськими найманцями, що перебували на службі у римлян, позбавив влади імператора Флавія Ромула Августула. Одоакр відмовився сам ставати імператором і відіслав знаки імператорської влади (корону і пурпурову мантію) у Константинополь імператору Зенону. Під тиском Одоакра римський сенат прийняв рішення підкоритися імператору Візантійської імперії, а на території Італії було створено першу варварську державу, королем котрої став Одоакр, — Західна Римська імперія припинила своє існування.

Головні події 446 - 476 років

keyboard_arrow_left430
492keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward