Головні події 1747-1751 років
Політичні лідери 1747-1751 років
• Великобританія: Георг II (1727-60)
• Гетьманат:
Кирило Розумовський (1750-64)
• Королівство Пруссія:
Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Фредерік I Гессенський (1720-51), Адольф Фредерік (1751-71)
• Османська імперія: Махмуд I (1730-54)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63)
• Російська імперія: Єлизавета Петрівна (1741-62)
• Священна Римська імперія:
Марія Терезія (1740-80), Франц I Стефан (1745-65)
Всі події 1747-1751 років
1747 • У Кандагарі військовий командир Ахмад-шах Дуррані заснував першу афганську державу.
9 квітня 1747 • В Лондоні за звинуваченням у державній зраді страчено Саймона Фрейзера, 11-го лорда династії Ловат; він став останнім, кого в Англії позбавили життя по судовому рішенню шляхом відрубування голови.
14 травня 1747 • В ході Війни за австрійську спадщину відбулась битва біля мису Фіністер (Іспанія) — в результаті несподіваного нападу на французький конвой, англійці захопили всі французькі кораблі (6 бойових і 7 торгових суден); 3 тисячі французів попали у полон і 700 чоловік загинуло.
1748
18 жовтня 1748 • В Аахені Великобританія, Франція та Нідерланди уклали мирну угоду, що завершила восьмирічну Війну за австрійську спадщину. У грудні того ж року і січні наступного до нього приєднались Австрія, Сардинія та Іспанія — всі країни визнали право на австрійський та угорський престоли Марії-Терезії Габсбург, яка була змушена погодилась на перехід Сілезії і Глаца до Пруссії, Парми, Гуасталла і П'яченци — Іспанії, частини Міланського герцогства — Сардинії і поновити незалежність захоплених нею герцогства Модена та Генуезької республіки.
1750
4 березня 1750 • На раді української старшини в Глухові 22-літній граф Кирило Розумовський заочно обраний гетьманом України і через три місяці офіційно затверджений на цій посаді.
1751
1 липня 1751 • Вийшов друком перший том «Енциклопедії або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», виданий Дені Дідро і Жаном Лероном Д'Аламбером. Всього «Енциклопедія» складалася з 35 томів, налічувала 71818 статей та 3129 ілюстрацій і друкувалась до 1780 року.
Народились в 1747-1751 роках
19 січня 1747 — †
23 листопада 1826 • Йоганн Елерт Боде, німецький астроном («Правило Тіциуса-Боде» 1772, «Атлас неба» 1778).
5 травня 1747 — †
1 березня 1792 •
Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та
Марії Терезії, першим запровадив
заборону смертної кари.
30 червня 1748 — †
18 жовтня 1845 • Жан Домінік Кассіні, французький астроном і геодезист.
30 серпня 1748 — †
29 грудня 1825 • Жак Луї Давид, французький художник (Смерть Марата, Клятва Гораціїв, Сабінянки); "придворний художник" Наполеона Бонапарта, один з ініціаторів створення Національного музею в Луврі.
23 березня 1749 — †
5 березня 1827 •
П'єр Симон Лаплас, французький астроном, фізик, математик, автор класичних праць з теорії імовірності, небесної механіки, диференційного числення, математичної фізики.
17 травня 1749 — †
26 січня 1823 • Едуард Дженнер, англійський лікар; першим створив і застосував вакцину проти віспи.
6 червня 1749 — †
14 грудня 1800 • Осип Михайлович Дерибас (Хосеп де Рибас), російський адмірал каталонського походження, перший градоначальник Одеси.
28 серпня 1749 — †
22 березня 1832 •
Йоганн Вольфганг фон Ґете, німецький поет, основоположник німецької літератури Нового часу (Фауст, Страждання юного Вертера, Поезія і правда).
31 серпня 1749 — †
24 вересня 1802 • Олександ Миколайович Радіщев, російський письменник (Подорож з Петербурга в Москву).
28 березня 1750 — †
14 липня 1816 •
Франсиско де Міранда, військовий і політичний діяч, національний герой
Венесуели.
18 серпня 1750 — †
7 травня 1825 •
Антоніо Сальєрі, італійський композитор, педагог; його учнями були Бетховен, Шуберт, Ліст.
23 грудня 1750 — †
5 травня 1827 •
Фрідріх Август І, курфюрст Саксонії (1763-1806 рр.),
перший король Саксонії (1806-27 рр.), Великий герцог Варшавський (1807-15 рр.) з Альбертинської гілки династії Веттінів.
12 січня 1751 — †
4 січня 1825 • Фердинанд I,перший король Двох Сицилій (1816-25 рр.) з династії іспанських Бурбонів.
28 жовтня 1751 — †
10 жовтня 1825 •
Дмитро Степанович Бортнянський, український композитор, диригент, співак.
30 жовтня 1751 — †
7 липня 1816 •
Річард (Брінслі) Шерідан, ірландський драматург (Суперники, Критик, Школа лихослів'я), театральний діяч (керівник лондонського театру "Друрі-Лейн", 1778-1811 рр.), політик (депутат парламенту від партії
віґів, 1780-812 рр.).
Померли в 1747-1751 роках
7 жовтня 1747 • Василь Григорович Григорович-Барський, український письменник, мандрівник. Пом. 277 років тому у
46 років (нар.
1 січня 1701 р.).
17 листопада 1747 • Ален Рене Лесаж, французький письменник («Жиль Блас»). Пом. 277 років тому у
79 років (нар.
6 травня 1668 р.).
27 серпня 1748 • Джеймс Томсон, шотландський поет («Пори року») і драматург. Пом. 276 років тому у
48 років (нар.
11 вересня 1700 р.).
11 грудня 1748 • Евальд фон Клейст, прусський фізик, винахідник «
Лейденської банки» (1745). Пом. 276 років тому у
48 років (нар.
10 червня 1700 р.).
3 липня 1749 •
Вільям Джонс, вельський математик, найвідоміший тим, що першим ввів в обіг число π для позначення відношення довжини кола до його діаметру (1706). Пом. 275 років тому у
74 роки (нар.
1675 р.).
28 липня 1750 •
Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвизначніших композиторів світу. Пом. 274 роки тому у
65 років (нар.
31 березня 1685 р.).
31 липня 1750 • Жуан V Великодушний, король Португалії (1706-50 рр.) з Браганської династії; син Педру II, онук Жуана IV Пом. 274 роки тому у
61 рік (нар.
22 жовтня 1689 р.).