Головні події 1717-1721 років

• Загибель Карла XII, 11 грудня 1718
• «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо, 25 квітня 1719
• Австро-савойський обмін Сицилії і Сардинії, 17 лютого 1720
• Церковна реформа Петра I, 5 лютого 1721
• Петро I — перший імператор Росії, 2 листопада 1721

Політичні лідери 1717-1721 років

• Великобританія: Георг I (1714-27)
• Гетьманат: Іван Скоропадський (1708-22), Пилип Орлик (1710-42)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм I (1713-40)
• Королівство Сардинія: Віктор Амадей II (1720-30)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718), Арвід Горн (1710-19, 1720-38), Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1709-33)
• Російська імперія: Петро I (1721-25)
• Священна Римська імперія: Карл VI Габсбург (1711-40)
• Сицилійське королівство: Віктор Амадей II (1713-20)

Всі події 1717-1721 років

16 травня 1717 • Французького письменника Вольтера поміщено у Бастилію за опубліковані ним сатиричні твори.

24 червня 1717 • Чотири ложі, які зібралися в лондонській таверні «Гусак і Деко» церкви Святого Павла, прийняли рішення про створення Першої великої ложі Англії, найстарішої масонської ложі у світі. Сьогодні Об'єднана велика ложа Англії — найбільша масонська організація в Європі, до складу якої входять понад 300 тисяч чоловік; її керівником є великий майстер — член королівської сім'ї Великобританії.

1718

2 квітня 1718 • Російський імператор Петро I створив Таємну канцелірію, орган політичного розшуку і суду для розслідування особливо важливих державних злочинів.

21 липня 1718 • Австрія і Венеція з одного боку та Османська імперія — з іншого в місті Пожареваце (нині — Сербія) підписали мирний договір, що завершив Австро-турецьку і Турецько-венеціанську війни. Османська імперія поступалася Австрії рядом територій в Румунії, північною Сербією (разом з Белградом). Всі ці володіння Австрія знову повернула Османській імперії через 21 рік по Белградському договору. Венеція поступалася османам завойованною нею в 1715 році частиною півострова Пелопоннес, але зберігала за собою деякі фортеці в Греції і Албанії, а також Іонійські острови. У ході мирних переговорів були підписані і деякі торговельні договори, за якими підданим султана на території Австрії надавалася свобода торгівлі.

25 серпня 1718 • Французькими колоністами в Луїзіані засновано поселення, назване на честь регента Франції герцога Орлеанського. Сьогодні це місто називається Новий Орлеан.

11 грудня 1718 • У ході Великої північної війни під час облоги фортеці Фредрікшальд (нині — Галден) у Норвегії загинув шведський король Карл XII з династії Віттельсбахів, останній європейський монарх, що поліг на полі бою. Його спадкоємцем стала молодша сестра Ульріка Елеонора, що через два роки зреклась престолу на користь свого чоловіка Фредеріка, ландграфа Гессен-Каселя.

1719

9 січня 1719 • Після розкриття інспірованої Іспанією змови при дворі короля 5-літнього Людовика XV, Франція оголосила Іспанії війну, відому як Війна за французьку спадщину, в якій союз Франції, Великобританії, Сполучених провінцій і Священної Римської імперії отримав перемогу і змусив Філіппа V Бурбона відмовитись від територіальних претензій на більшу частину Італії.

23 січня 1719 • Міста Шелленберг і Вадуц з околицями, особливі права та привілеї на які, включаючи суверенітет і збір податків, свого часу були передані австрійському сімейству Ліхтенштейнів, об'єднані в князівство в складі Священної Римської імперії.

26 лютого 1719 • Згідно з указом російського царя Петра I, у Санкт-Петербурзі засновано Кунсткамеру — перший музей в Росії.

25 квітня 1719 • У Лондоні вийшло перше видання роману Даніеля Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» про британського моряка, якому більше 28 років довелося прожити на безлюдному острові в гирлі ріки Оріноко. Книга виявилась настільки популярна, шо до кінця року була перевидана ще три рази і з часом дала назву цілому жанру літератури «Робінзонада».

1720

17 лютого 1720 • У Гаазі підписано мирний договір, що завершив Війну за французьку спадщину між союзом Франції, Великобританії, Сполучених провінцій і Священної Римської імперії та Іспанією. Не в змозі протистояти Австрії і Великобританії, іспанський король Філіпп V Бурбон був змушений відмовитись від претензій на більшу частину території Італії, імператор Карл VI Габсбург отримав у володіння Сицилію, яка раніше належала Савойї, в обмін на яку Віктор Амадей II, герцог Савойський, котрий участі у війні не брав, мусів задовільнитись менш розвиненою і значимою Сардинією.

29 лютого 1720 • Після двох років правління королева Швеції Ульріка Елеонора зреклася престолу на користь свого чоловіка Фредеріка Гесен-Касельського.

24 серпня 1720 • Створено Сардинське королівство — герцог савойський Віктор-Амадей II в обмін на віддане ним за Утрехтським миром 1713 року королівство Сицилію отримав від Австрії істотно менше населений та бідніший острів Сардинію. До Сардинського королівства окрім Сардинії, входили герцогства Савойя, герцогства Аоста і Монферрат, графство Ніцца, західна частина князівства П'ємонт (Турин та Кунео) і Генуя.

1721

25 січня 1721 • Петро I видав маніфест про Духовний регламент, який визначав правовий стан Російської церкви. Регламент був спільним творінням Петра І і Феофана Прокоповича і однією з найважливіших реформ, запроваджених цим документом, було запровадження замість патріаршества Святійшого правлячого Синоду ("Духовної колегії").

5 лютого 1721 • Рішенням царя Петра I на чолі Церкви в Московському царстві замість Помісного собору як вищого канонічного органу церковного управління і патріарха, що керує церквою між соборами, постала Духовна Колегія. На своєму першому засіданні через три тижні вона була перетворена на «Святійший Урядуючий Синод», що відкрило двохсотлітній період державного управління Російською церквою.

24 березня 1721 • Іоганн Себастьян Бах опублікував свій «Брандербурзький концерт» — цикл з 6 концертів, піднесених Бахом в якості подарунка маркграфу Бранденбург-Шведта Крістіану Людвігу Бранденбургзькому.

10 вересня 1721 • У фінському місті Ніштадт підписано мирний договір між Росією та Швецією, котрий завершував Північну війну 1700-21 років. Згідно з договором, Швеція поступалась Росії північчю Прибалтики (Ліфляндія, Естляндія, Інгерманландія), південно-західною Карелією, за які Росія зобов'язалася сплатити Швеції грошову компенсацію, але зберігала за собою Фінляндію. Росія, завоювавши вихід до Балтійського моя, позбавила Швецію домінуючого положення в цьому регіоні.

2 листопада 1721 • Після підписання Швецією і Росією Ніштадтського миру і отримання Росією виходу до Балтійського моря на урочистому засіданні сенату цар Петро I прийняв за західним зразком титул Імператора Всеросійського, що мало засвідчити нову роль Росії в міжнародних справах.

Народились в 1717-1721 роках

13 травня 1717 — †29 листопада 1780 • Марія Терезія Габсбург, імператриця Священної Римської імперії (з 1745), королева Угорщини, Богемії, Галичини та Володимирії; дочка Карла VI Габсбурга, дружина Франца I Стефана Лотарингського.

13 листопада 1718 — †30 квітня 1792 • Джон Монтегю, 4-й граф Сендвічський, англійський політик, перший лорд Адміралтейства; увійшов в історію як любитель перекусити на швидку бутербродом зі шматком м'яса, покладеним між двома тостами, котрий стали називати сендвічами (1762).

11 травня 1720 — †22 лютого 1797 • Карл Фрідріх Ієронім фон Мюнхгаузен, німецький барон, котрий після служби в російській армії і повернення на батьківщину в Гановер прославився розповідями неймовірних історій, котрі ніби-то відбулись з ним під час воєнних походів, описаних Рудольфом Распе.

4 жовтня 1720 — †9 листопада 1778 • Джованні Батіста Піранезі, італійський гравер (Римські ведути, Тріумфальні арки) і архітектор (мальтійська церква Санта Марія дель Пьорато в Римі).

бл. 1720 — †20 квітня 1769 • Понтіак, вождь племені оттава; один з керівників індіанського повстання проти англійців (1763-66 рр.).

3 лютого 1721 — †8 листопада 1773 • Фрідріх-Вільгельм фон Зейдліц-Курцбах, прусський воєнначальник, командуючий кавалерією Фрідріха Великого.

29 грудня 1721 — †15 квітня 1764 • Маркіза де Помпадур (Жанна-Антуанетта Пуассон), офіційна фаворитка французького короля Людовика XV.

Померли в 1717-1721 роках

1718 • Девлет II Герай, кримський хан (1699–1702, 1709–13 рр.); старший син Селіма I Герая. Пом. 306 років тому у 70 років (нар. 1648 р.).

7 липня 1718 • Олексій Петрович Романов, царевич, спадкоємець російського престолу; старший син Петра I і його першої дружини Євдокії Лопухіної. Пом. 306 років тому у 28 років (нар. 28 лютого 1690 р.).

30 серпня 1718 • Вільям Пенн, англійський квакер, засновник і губернатор однієї з перших північно-американських колоній, котра була названа в його честь (Пенсильванія). Пом. 306 років тому у 74 роки (нар. 14 жовтня 1644 р.).

9 грудня 1718 • Вінченцо Марія Коронеллі, німецький історик, географ, картограф. Пом. 306 років тому у 68 років (нар. 16 серпня 1650 р.).

11 грудня 1718 • Карл XII (Карл Пфальц-Цвейбрюкен), король Швеції (1697-1718 рр.) з династії Віттельсбахів, визначний полководець свого часу. Пом. 306 років тому у 36 років (нар. 27 червня 1682 р.).

8 липня 1721 • Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету. Пом. 303 роки тому у 72 роки (нар. 5 квітня 1649 р.).

18 липня 1721 • Жан Антуан Ватто, французький художник (Капризниця, Паломництво на острів Кіферу). Пом. 303 роки тому у 37 років (нар. 10 жовтня 1684 р.).