Головні події 1632-1636 років
Політичні лідери 1632-1636 років
• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58)
• Англія:
Карл I Стюарт (1625-49)
• Китайська Мін: Чжу Юцзянь (Сицзун) (1627-44)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Філіп III Притіснювач (1621-40)
• Королівство Франція:
Людовик XIII Справедливий (1610-43), Арман Жан дю Плессі Рішельє (1624-42)
• Королівство Швеція: Густав II Адольф Великий (1611-32), Крістіна (1632-54)
• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Мурад IV (1623-40)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632), Владислав IV Ваза (1632-48)
• Священна Римська імперія: Фердинанд II Габсбург (1619-37)
Всі події 1632-1636 років
1632 • В Агрі за наказом падишаха Імперії Великих Моголів Шах-Джахана почалось будівництво мавзолея-мечеті Тадж-Махал в пам'ять про дружину Мумтаз-Махал, яка померла при народженні чотирнадцятої дитини.
30 жовтня 1632 • В Тулузі за наказом французького короля Людовика XIII і першого міністра Рішельє засуджений судом до смерті і страчений Генріх II, герцог де Монморансі, котрий надав допомогу герцогу Гастону Орлеанському, брату короля, організатору заколоту проти Людовика XIII. Це був останній відкритий виступ французької дворянської опозиції проти монарха.
8 листопада 1632 • По смерті Сигизмунда III королем Польщі обрано його сина Владислава IV, котрий став другим польським королем зі шведської династії Ваза.
16 листопада 1632 • В ході Тридцятилітньої війни під Лютценом у битві проти полководця Священної Римської імперії Альбрехта Валленштейна загинув 38-літній шведський король
Густав II Адольф. Його смерть не зупинила шведського наступу, однак і перемогу вони так і не здобули. Втручання Густава II Адольфа в політичний і релігійний конфлікт в Німеччині посилив позиції протестантів у Європі, але шведам не вдалось приєднати німецькі землі і закріпитись у Північній Балтиці.
17 листопада 1632 • Крістіна, 6-літня дочка загиблого у бою під Лютценом короля Густава II Адольфа і Марії Елеонори Бранденбурзької, стала королевою Швеції. До 1644 року країною від її імені правив рикстаг, очолюваний канцлером графом Акселем Оксеншерною.
1633
20 січня 1633 • 68-річний італійський фізик Галілео Галілей вирушив з Флоренції до Риму, щоб постати перед судом інквізиції. 21 червня на слуханнях своєї справи він публічно відмовився від підтримки теорії про обертання Землі навколо Сонця.
13 лютого 1633 • Італійський астроном, фізик і філософ
Галілео Галілей, звинувачений у єресі, прибув до Рима на судове засідання. У квітні він постав перед судом інквізиції і був змушений визнати себе винним в обмін на легше покарання. За наполяганням Папи Урбана VIII Галілей решту життя провів під домашнім арештом у своєму домі поблизу Флоренції.
12 березня 1633 • Польський король Владислав IV затвердив
Петра Могилу митрополитом Київським і Галицьким.
23 квітня 1633 • Граф Аксель Оксеншерна, державний канцлер Швеції, а після смерті короля Густава II Адольфа (1632) — регент королеви Крістіни, підписав у Гейльбронні союз з протестантськими правителями південно-західних земель Німеччини і очолив Протестантську лігу. У 1634 році, після битви біля Ньордлінгене, коли імперські та іспанські війська розбили шведів та їх союзників, Гейльбронський союз розпався.
7 травня 1633 • У Львівській Братській школі архімандрит Києво-Печерського монастиря висвячений на митрополита Київського, Галицького і всієї Русі">Петро Могила був висвячений на митрополита Київського, Галицького і всієї Русі. Чотирнадцять років свого митрополичого служіння він присвятив відновленню православ'я у Речі Посполитій за кращими зразками європейських релігійних і освітніх досягнень.
16 червня 1633 • Суд інквізиції у Римі виніс рішення про покарання Галілео Галілея за єресь, котре було зачитане йому 21 червня.
21 червня 1633 • На суді інквізиції в Римі Галілео Галілей зрікся своєї підтримки "єретичної" теорії про геліоцентричну будову Сонячної системи. Пройшло аж 359 років, поки у 1992 році папа Іван Павло II реабілітував Галілео Галілея.
1634
25 лютого 1634 • У місті Егер убито звинуваченого в державній зраді головнокомандуючого військами Священної Римської імперії генералісімуса
Альбрехта Валленштайна, герцога Фрідландського і Мекленбурзького, — група драгунів під керівництвом капітана Вальтера Деверу, увірвалась в дім бургомістра міста, де перебував Валленштайн, і капітан зарубав алебардою одного з визначних полководців Тридцятилітньої війни, чия воєнна могутність і політичний авторитет стали загрозою для імператора.
1635
28 червня 1635 • На Карибських островах засновано французьку колонію Гваделупа.
9 жовтня 1635 • Суд колонії Массачусетс постановив вислати за межі колонії релігійного дисидента Роджера Вільямса, за його публічні виступи з критикою властей за покарання іновірців і конфіскацію земель індіанців. Після вислання Вільямс, отримавши згоду племені наррагансеттів, заснував на території сучасного Род-Айленда перше поселення європейців, яке він проголосив відкритим для людей будь-яких релігійних переконань. Це привело до швидкого зростання нового населеного пункту, в осноному, за рахунок притоку пуритан і квакерів. Окрилений успіхом свого задуму, Уільмс назвав нове поселення Провіденс (Провидіння). Згодом в Провіденсі Вільмс заснував першу бабтистську церкву і видав перший словник мови корінного населення.
1636
8 вересня 1636 • У місті Кембрідж колонії Массачусетської затоки засновано коледж, названий на честь свого головного спонсора англійського місіонера Джона Гарварда. На початку XIX століття заклад було реорганізовано в
університет, який сьогодні є найстарішим діючим вузом у Сполучених Штатів і входить до трійки кращих вузів світу.
Народились в 1632-1636 роках
29 серпня 1632 — †
28 жовтня 1704 • Джон Локк, англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та Просвітництва.
20 жовтня 1632 — †
25 лютого 1723 •
Крістофер Рен, англійський математик, астроном, архітектор (собор Св. Павла у Лондоні).
24 жовтня 1632 — †
26 серпня 1723 •
Антоні ван Левенгук, голландський натураліст, основоположник мікроскопічного методу дослідження організмів, першим спостерігав і описав бактерії, сперматозоїди, еритроцити, інфузорії, м'язові волокна.
31 жовтня 1632 — †
15 грудня 1675 • Ян Вермеєр Делфтський, голландський живописець (Служниця з глеком молока, Дівчина з листом, Кружевниця).
24 листопада 1632 — †
21 лютого 1677 •
Бенедикт Спіноза (Барух Спіноза), голландський філософ, представник раціоналізму (Про бога, людину і розум, Етика, Богословсько-філософський трактат).
бл. 1632 — †
22 вересня 1653 • Тиміш Хмельницький, український військовий і політичний діяч, козацький отаман; старший син гетьмана
Богдана Хмельницького, брат
Юрія Хмельницького, зять молдавського господаря Василя Лупу.
15 травня 1633 — †
30 березня 1707 • Себастьєн ле Претр, маркіз де Вобан, французький військовий інженер, маршал Франції (з 1703 р.); розробив метод стрільби рикошетом, спосіб поетапного штурму фортець, модернізував штик.
14 жовтня 1633 — †
17 вересня 1701 •
Яків II (Яків Стюарт), король Шотландії (Яків VII), Ірландії і Англії, останній британський король-католик (1685-88); втратив владу під час т. зв. «
Славної революції»; батько Марії II Стюарт, тесть
Вільгельма III Оранського.
1635 — †
28 квітня 1683 • Даніель Каспер фон Лоенштайн, німецький драматург, представник літератури пізнього бароко ("Клеопатра", "Великодушна Армінія", "Агріппіна").
1635 — †
25 серпня 1688 • Генрі Морган, англійський пірат, губернатор Ямайки, поет.
18 липня 1635 — †
3 березня 1703 •
Роберт Гук, англійський природодослідник, учений-енциклопедист.
1 листопада 1636 — †
13 березня 1711 • Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму (Поетичне мистецтво).
Померли в 1632-1636 роках
1632 • Захарій Янсен, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа і мікроскопа. Пом. 393 роки тому у
47 років (нар.
1585 р.).
1632 • Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії. Пом. 393 роки тому у
62 роки (нар.
1570 р.).
30 квітня 1632 •
Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза),
король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (1592-99 рр.). Пом. 393 роки тому у
66 років (нар.
20 червня 1566 р.).
23 липня 1632 • Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар. Пом. 393 роки тому у
62 роки (нар.
1570 р.).
16 листопада 1632 •
Густав II Адольф (Густав Ваза), шведський король (1611-32 рр.) з династії Ваза; син короля
Карла IX. Пом. 393 роки тому у
38 років (нар.
19 грудня 1594 р.).
12 серпня 1633 • Якопо Пері, італійський композитор, автор перших опер. Пом. 392 роки тому у
72 роки (нар.
20 серпня 1561 р.).
11 жовтня 1633 • Філарет (Федір Микитович Романов), московський політичний і церковний діяч; 3-й патріарх Московський і всієї Русі (1619-33 рр.); двоюрідний племінник царя
Івана IV Грозного, батько царя Михайла Романова. Пом. 392 роки тому у
79 років (нар.
1554 р.).
27 грудня 1633 •
Мелетій Смотрицький, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архієпископ Полоцький, український мовознавець («Граматика слов'янська»). Пом. 392 роки тому десь у
56 років (нар. бл.
1577 р.).
25 лютого 1634 •
Альбрехт Валленштайн, німецький полководець, генералісімус, головнокомандуючий військами Священної Римської імперії в Тридцятилітній війні (1618-48 рр.); вбитий своїми офіцерами за звинуваченям у зраді. Пом. 391 рік тому у
51 рік (нар.
24 вересня 1583 р.).
27 серпня 1635 •
Лопе Фелікс де Вега (Карпьо), іспанський драматург і поет (Собака на сіні, Вчитель танців, Зірка Севільї). Пом. 390 років тому у
73 роки (нар.
25 листопада 1562 р.).
25 грудня 1635 •
Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек). Пом. 390 років тому у
68 років (нар.
3 липня 1567 р.).
22 лютого 1636 • Санторіо, італійський лікар, фізіолог, анатом; першим застосував термометр і вимірювач пульсу при лікуванні. Пом. 389 років тому у
45 років (нар.
29 березня 1591 р.).