Хроніка подій 1681-1685 років

Головні події 1681-1685 років

Політичні лідери 1681-1685 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Англія: Карл II Стюарт (1660-85), Яків II Стюарт (1685-88)
• Гетьманат: Юрій Хмельницький (1678-81), Іван Самойлович (1672-87), Георге Дука (1681-84), Стефан Куницький (1683-84), Андрій Могила (1683-84)
• Королівство Іспанія: Карл II Зачарований (1665-1700)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XI (1660-97)
• Московське царство: Федір III (1676-82), Петро Великий (1682-1721), Софія Олексіївна (1682-89), Іван V (1682-96)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян III Собеський (1674-96)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1681-1685 років

23 січня 1681 • В Бахчисараї підписано договір, який завершив російсько-турецьку війну 1677-81 років і встановлював перемир'я між країнами терміном на 20 років. Згідно з Бахчисарайською угодою Османська імеперія визнала право Росії на завойований нею Київ.

4 березня 1681 • У якості погашення боргового зобов'язання король Англії Карл II передав проповіднику Вільяму Пенну у володіння значну територію в Північній Америці, яка пізніше стала штатом Пенсильванія. Витративши всі свої кошти на облаштування нової території, у 1712 році Пенн був змушений продати її уряду.

14 березня 1681 • Англійський квакер Вільям Пенн отримав від короля Карла II концесію на заснування колонії у Північній Америці. Колонія, яку Пенн, що став її першим губернатором, назвав Пенсільванією, за його задумом мала стати ідеальною християнської громадою і притулком для переслідуваних. Землі, які були надані Пенну королем, з 1643 року належали шведським поселенцям, з 1655-го — голландцям, а у 1664 році були завойовані англійцями і належали особисто Якову, герцогу Йоркському, брату короля.

1682

12 січня 1682 • Рішенням Боярської думи в Московії відмінено містництво — існуючу з 15 століття систему розподілу чинів при призначенні феодалів на військову, адміністративну і придворну службу в залежності від родового походження, службового положення родичів і частково особистих заслуг. Відміна містництва стала першим кроком до розширення прав і привілеїв нового дворянства, котре намагалось зайняти дедалі вище положення в приказній адміністративній системі, котра проіснувала в Росії до 18 століття, коли була замінена на систему колегій.

9 квітня 1682 • Французький мандрівник Рене Робер, рицар де Ла Саль, перший європеєць, котрому вдалось проплисти по ріці Міссісіпі до Мексиканської затоки, оголосив території в басейні Міссісіпі французькими володіннями і назвав їх Луїзіана — на честь короля Людовика XIV.

6 травня 1682 • Французький король Людовик XIV перемістив свою резиденцію з Парижу до Версалю.

7 травня 1682 • По смерті Федора III Олексійовича московським царем, четвертим з династії Романових, був проголошений його молодший брат Петро I. Фактичне усунення від престолу першого по старшинству претендента на престол його брата Івана привело до піврічної міжусобиці, коронації обох братів при регентстві їх старшої сестри Софії Олексіївни.

15 травня 1682 • У Москві розпочався Стрілецький бунт — підбурювані кланом Милославських стрільці захопили Кремль, перебили представників та прихильників роду Наришкіних і домоглись, щоб в кінці червня в кінці травня Іван V і Петро I були вінчані на царство, а регентом при них стала Софія Олексіївна Романова.

2 червня 1682 • Після бунту стрільців у Москві боярська Дума прийняла рішення, затверджене Земським собором, що "першим" царем буде Іван V, а Петро I — "другим" царем.

8 червня 1682 • Російська царівна Софія, дочка покійного царя Олексія Михайловича, стала регентом при своїх малолітніх братах — 16-літньому Івані V і 10-літньому Петрі I.

1683

6 червня 1683 • В англійському місті Оксфорді відкрився перший у світі публічний музей, збудований у 1679-83 роках і названий так на честь колекціонера Елай Ашмола. Першочерговим призначенням музею була демонстрація колекції археологічних знахідок Ашмоли, подарованих ним Оксфордському університету, і проведення навчання студентів. Сьогодні колекція Музею Мистецтва і Археології значно розширена і охоплює історичний період діяльності людини від 5 тисяч року до н.е. до XX століття. Основна частина експозиції перенесена в нове спеціально збудоване приміщення, а в старій будівлі демонструється колекція старовинних наукових приладів.

24 серпня 1683 • На прохання козацької ради польський король Ян III Собеський затвердив Стефана Куницького гетьманом правобережного Війська запорозького.

12 вересня 1683 • У битві біля гори Каленберг під Віднем імперські війська Леопольда Габсбурга і польського короля Яна III Собеського завдали поразки армії великого візиря Кара Мустафи-паші і відтіснили її в Угорщину. Ця перемога зупинила османську експансію в Європі і стала першою у 15-літній війні Священної ліги, переможно завершеній Карловацьким миром.

6 жовтня 1683 • 13 німецьких сімей меноїтів з міста Крефельд прибули до північноамериканської колонії Пенсильванія, де губернатор Вільям Пенн згодом виділив їм 5 тисяч акрів землі для проживання і гарантував їм свободу віросповідання. Це були перші німецькі поселенці в Америці, котрі цього ж року заснували одне з настаріших американських міст — Джерматаун (сьогодні — частина Філадельфії).

1684

5 березня 1684 • При посередництві папи Інокентія XI створено Священну лігу — військовий союз для боротьби проти Туреччини. До нього увійшли Священна Римська імперія, Польща, Венеція, а з 1886 року — і Росія.

1685

6 лютого 1685 • Після смерті Карла II на англійський престол зійшов його брат Яків, герцог Йоркський. Він став першим англійським королем-католиком після Марії Тюдор (1553-58 рр.). Послідовник габсбурзьких монархів і французького короля Людовика XIV Яків II, прийшовши до влади, здійснив ряд заходів, направлених на посилення католицизму в країні: вищі офіцерські чини отримували майже виключно католики, а в 1686 році єпископом Оксфордським був призначений католик.

16 лютого 1685 • Польський сейм підтвердив універсал короля Яна ІІІ Собєського з відновлення на Правобережжі реєстрового козацтва. Під командою наказного гетьмана Андрія Могили, столицею якого став Нмирів, було створено чотири полки — Білоцерківський (Фастівський), Брацлавський, Вінницький (Кальницький) та Корсунський, які очолили Семен Палій, Андрій Абазин, Самійло Самусь та Захар Іскра, відповідно.

20 червня 1685 • Джеймс Скотт, 1-й герцог Монмут, позашлюбний син поваленого монарха Карла ІІ, проголосив себе кородем Англії. Згодом він був схоплений і обезголовлений прибічниками короля Якова ІІ.

18 жовтня 1685 • Французький король Людовик XIV відмінив дію Нантського едикту, прийнятого Генріхом IV в 1598 році, за яким гугенотам надавалась свобода віросповідання і богослужіння, і проголосив Францію суто католицькою державою. Це зумовило масове переселення французьких гугенотів до Німеччини та Нідерландів.

8 листопада 1685 • Фрідріх Вільгельм, Великий курфюст Бранденбурзький, герцог Пруський прийняв Потсдамський едикт, котрий надав французьким гугенотам-емігрантам свободу віросповідання, економічні привілеї і право на проживання в Бранденбурзі і Прусії. Еміграція майже півмільйона французів, котрі у своїй більшості були заможними купцями, кваліфікованими ремісниками, освіченими людьми, позбавленими релігійної свободи на батьківщині після відміни в жовтні Людовиком XIV Нантського едикту, означала серйозну втрату для французької економіки і культури.

Народились в 1681-1685 роках

14 березня 1681 — †25 червня 1767 • Георг Філіп Телеман, німецький композитор епохи пізнього барокко.

18 червня 1681 — †19 вересня 1736Феофан (Єлезар) Прокопович, український вчений, теолог, письменник, поет, ректор Київської академії (1710-16 рр.).

12 серпня 1681 — †19 грудня 1741Вітус Берінг, датський морський офіцер на російській військово-морській службі, дослідник Камчатки, Тихоокеанського узбережжя Росії та західних берегів Північної Америки

15 квітня 1682 — †17 травня 1727Катерина I (Марта Самуїлівна Скавронська, Катерина Олексіївна Михайлова), перша російська імператриця (1725-27 рр.); друга дружина Петра I.

17 травня 1682 — †17 лютого 1722 • Бартоломью Робертс (Джон Робертс), валійський пірат ("Чорний Барт"); один з найуспішніших піратів — захопив 456 кораблів і здобич на суму понад 50 мільйонів фунтів.

27 червня 1682 — †11 грудня 1718Карл XII (Карл Пфальц-Цвейбрюкен), король Швеції (1697-1718 рр.) з династії Віттельсбахів, визначний полководець свого часу.

28 лютого 1683 — †17 жовтня 1757 • Рене Антуан Реомюр, французький природодослідник, член Паризької АН (1708); винайшов спиртовий термометр, шкала якого ділилась на 80 частин (шкала температур Реомюра).

10 жовтня 1684 — †18 липня 1721 • Жан Антуан Ватто, французький художник (Капризниця, Паломництво на острів Кіферу).

23 лютого 1685 — †14 квітня 1759Ґеорґ Фрідріх Гендель, німецький композитор епохи барокко, орагніст ("Саул", "Ізраїль в Єгипті", "Месія", "Самсон").

12 березня 1685 — †14 січня 1753 • Джордж Берклі, англійський філософ і релігійний діяч ("Трактат про начала людського знання").

31 березня 1685 — †28 липня 1750Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвизначніших композиторів світу.

30 червня 1685 — †4 грудня 1732 • Джон Гей, англійський поет і драматург (Опера жебраків).

1 жовтня 1685 — †20 жовтня 1740Карл VI (Карл Габсбург), австрійський ерцгерцог, імператор Священної Римської імперії (1711-40 рр.); у 1713 році видав "Прагматичну санкцію", закон про престолонаслідування в австрійській монархії Габсбургів; батько імператриці Марії Терезії.

26 жовтня 1685 — †23 липня 1757Джузеппе Доменіко Скарлатті, італійський композитор епохи бароко; син композитора Алессандро Скарлатті.

Померли в 1681-1685 роках

25 травня 1681 • Педро Кальдерон де ла Барка, іспанський драматург та поет («Життя — це сон», «Чарівний маг»). Пом. 343 роки тому у 81 рік (нар. 17 січня 1600 р.).

3 квітня 1682 • Бартоломео Естебан Мурільйо, іспанський художник епохи барокко, співтворець севільської академії малярства ("Гравці в кості", "Мадонна", "Хлопці, що їдять плоди"). Пом. 342 роки тому у 64 роки (нар. 1 січня 1618 р.).

12 липня 1682 • Жан Пікар, французький астроном; першим точно визначив дугу меридіана і встановив розмір Землі. Пом. 342 роки тому у 62 роки (нар. 21 липня 1620 р.).

23 листопада 1682 • Клод Лоррен, французький художник, один із основоположників класицизму, творець "ідеального" пейзажу (Пейзаж з Христом і Марією Магдалиною). Пом. 342 роки тому у 82 роки (нар. 1600 р.).

28 квітня 1683 • Даніель Каспер фон Лоенштайн, німецький драматург, представник літератури пізнього бароко ("Клеопатра", "Великодушна Армінія", "Агріппіна"). Пом. 341 рік тому у 48 років (нар. 1635 р.).

30 липня 1683 • Марія Терезія Іспанська (Марія Терезія Габсбург), дочка короля Іспанії Філіпа IV і Єлизавети Французької, жінка французького короля Людовика XIV, котра вийшла за нього заміж у 1660 році за умовами Піренейського миру, що припинив Франко-іспанську війну 1635-59 рр. Пом. 341 рік тому у 45 років (нар. 10 вересня 1638 р.).

6 вересня 1683 • Жан-Батист Кольбер, французький державний діяч, реформатор. Пом. 341 рік тому у 67 років (нар. 29 серпня 1616 р.).

березень 1684 • Стефан Куницький, український військовий діяч, гетьман правобережного Війська запорозького (1683-84 рр). Пом. 340 років тому у 44 роки (нар. 1640 р.).

12 квітня 1684 • Ніколо Аматі, італійський майстер смичкових інструментів з Кремони; учитель Андреа Гварнері і Антоніо Страдіварі. Пом. 340 років тому у 88 років (нар. 3 грудня 1596 р.).

1 жовтня 1684 • П'єр Корнель, французький поет, драматург-класицист ("Сід"); член Французької академії (1647). Пом. 340 років тому у 78 років (нар. 6 червня 1606 р.).

6 лютого 1685 • Карл II (Карл Стюарт), король, Шотландії, Ірландії (1660-85 рр.); син Карла I, зійшов на престол після закінчення Англійської революції. Пом. 339 років тому у 55 років (нар. 29 травня 1630 р.).

6 лютого 1685 • Шарль Ле Лонгуйє, французький колоніст Канади, дослідник індіанських мов. Пом. 339 років тому у 59 років (нар. 2 серпня 1626 р.).

бл. 1685 • Юрій Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького (1657, 1659—1663 рр.), Гетьман Правобережної України (1678-1681 рр., 1685); син Богдана Хмельницького. Пом. бл. 339 років тому десь у 44 роки (нар. бл. 1641 р.).

Головні події 1681-1685 років

Сходження на престол Петра I

7 травня 1682

Битва біля Каленберга

12 вересня 1683