Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Хроніка подій 1622 - 1626 років

Головна подія 1622 - 1626 років

Політичні лідери 1622 - 1626 років

• Імперія Великих Моголів: Джанґір (1605-27)
• Англія: Яків I Стюарт (1603-25), Карл I Стюарт (1625-49)
• Китайська Цін: Нурхаці (Тайцзу) (1616-26)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Філіп III Притіснювач (1621-40)
• Королівство Франція: Людовик XIII Справедливий (1610-43), Арман Жан дю Плессі Рішельє (1624-42)
• Королівство Швеція: Густав II Адольф Великий (1611-32)
• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Мустафа I (1622-23), Осман II (1618-22), Мурад IV (1623-40)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Фердинанд II Габсбург (1619-37)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1622 - 1626 років

1 січня 1622 • Папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року (до того новий рік відраховувався від 25 березня).

22 березня 1622 • Індіанцями племені поватан було знищено 347 білих колоністів Джеймстауна у Вірджинії, третину населення колонії. Напад очолював вождь племені Опечанкану, котрий у такий спосіб намагався залякати англійців і припинити колонізацію індіанських земель. Але результат був зворотній — почалася 22-річна війна з Англією, котра закінчилася у 1644 році, коли на той час уже майже сліпий сторічний Опечанкану був схоплений і страчений.

19 травня 1622 • В результаті повстання яничар в Константинополі усунуто від влади Османа II, убитого наступного дня. Новим султаном Османської імперії вдруге став Мустафа I, котрий через свою душевну хворобу був маріонеткою в руках матері Халіме-султан і зятя великого візира Кара Давута-паши.

1624

13 серпня 1624 • За наполяганням королеви-матері Марії Медічі французький король Людовик XIII призначив 39-літнього кардинала Армана дю Плессі, кардинала Рішельє, першим міністром — головою Королівської ради. На цій посаді Рішельє продовжив обмеження впливу французької родової знаті, ліквідацію свобод французьких протестантів (гугенотів) і ослаблення впливу Габсбургів у Європі.

1626

25 квітня 1626 • Генерал Альбрехт Валенштайн, командуючий армією імператора Фердинанда II, у битві біля Дессау (Нижня Саксонія) розбив датське військо під керівництвом графа Ернста фон Мансфельда. А через чотири місяці полководець Католицької ліги граф Іоганн Тіллі розбив датчан у битві біля Луттера, що привело до розпаду союзу Данії і Франції, а союзник Німеччини Іспанія змогла перекинути великі військові сили до Австрії.

24 травня 1626 • Губернатор Нових Нідерландів Петер Мінуйт за 60 гульденів (близько 1000 доларів у цінах 2006 року) в товарному вираженні (одяг і біжутерія) викупив у індіанців племені Манахатта сучасний острів Манхеттен. За даними Інституту соціальної історії в Амстердамі думка, що ця угода була вигідна лише голландцям, є помилковою, оскільки, по-перше, острів був насправді придбаний у племені Делаварів, які опинились на Манхеттені під час кочівлі, і, по-друге, у індіанців XVII століття не існувало поняття власності на землю в європейському розумінні, тому обидві сторони угоди могли інтерпретувати її по-різному.

18 листопада 1626 • У Римі папа Урбан VIII освятив собор Святого Петра, одне з перших і вищих досягнень архітектури бароко. Його будівництво почалось в 1506 році на місці базиліки, зведеної на могилі апостола Петра, котрий прийняв мученицьку смерть в 64 році будучи розіп'ятим на хресті за свою віру. Над будівництвом собору працювали Браманте (з 1506 р.), Мікеланджело (1547-64 рр.), Джакомо дела Порто (1593), Кало Мадерна (1612).

Народились в 1622 - 1626 роках

1622 - 1703 • Роман Ракушка-Романовський, державний і церковний діяч часів Гетьманщини, підскарбій за гетьмана Івана Брюховецького (1663-68 рр.), священик у Брацлаві (1668-76 рр.) і Стародубі (1676-1703 рр.), імовірний автор «Літопису Самовидця».

15 січня 1622 - 17 лютого 1673Мольєр (Жан Батіст Поклен), французький драматург і актор (Тартюф, Дон Жуан, Скупий).

5 квітня 1622 - 22 вересня 1703 • Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик.

8 листопада 1622 - 23 лютого 1660Карл X Густав (Карл Густав Віттельсбах), король Швеції (1654-60 рр.).

1623 - 17 червня 1668Іван Брюховецький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1663—68 рр.).

19 червня 1623 - 19 серпня 1662Блез Паскаль, французький філософ, фізик, математик.

1625 - 1653 • Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»).

8 червня 1625 - 14 вересня 1712 • Джовані Доменіко Кассіні, французький астролог і астроном італійського походження; працюючи в Паризькій обсерваторії, відкрив чотири супутники Сатурна, проміжок в кільцях Сатурна ("Щілина Кассіні"), обертання Юпітера і Марса.

5 лютого 1626 - 17 квітня 1696 • Марі де Севіньє (Рабютьєн Шанталь), французька письменниця; у 1726 році почалось публікування її листів до дочки, котрі вона писала протягом двадцяти років, — дотепна і об'єктивна хроніка подій у Парижі і Версалі того часу.

27 травня 1626 - 6 листопада 1650 • Вільгельм II (Вільгельм Оранський), штатгальтер з Об'єднаних провінцій Нідерландів (з 1647 р.).

2 серпня 1626 - 6 лютого 1685 • Шарль Ле Лонгуйє, французький колоніст Канади, дослідник індіанських мов.

Померли в 1622 - 1626 роках

20 квітня 1622 • Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний, гетьман Війська Запорозького (1616-22 рр.). 398 років тому, в 40 років (нар. 1582 р.).

5 січня 1625 • Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Калісто. 395 років тому, в 52 роки (нар. 20 січня 1573 р.).

13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим. 395 років тому, в 57 років (нар. 1568 р.).

27 березня 1625 • Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великобританії. 395 років тому, в 59 років (нар. 19 червня 1566 р.).

9 квітня 1626 • Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.). 394 роки тому, в 65 років (нар. 22 січня 1561 р.).

24 вересня 1626 • Адріан де Вріс, голландський скульптор раннього барокко. 394 роки тому, в 81 рік (нар. 1545 р.).

30 вересня 1626 • Нурхаці, маньчжурський полководець, засновник династії Пізня Цзінь (1616-26 рр.), завойовниці китайської династії Мін. 394 роки тому, в 67 років (нар. 14 травня 1559 р.).

«цей день в історії»
ПОДКАСТИ

Головні події 1622 - 1626 років

«цей день в історії»
ПОДКАСТИ

arrow_upward