Головні події 1573-1577 років
Політичні лідери 1573-1577 років
• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія:
Єлизавета I (1558-1603)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Франція:
Катерина Медічі (1574), Карл IX Люб'язний (1560-74),
Генріх III Валуа (1574-89)
• Королівство Швеція: Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77), Мехмед II Герай (1577-84)
• Московське царство:
Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Селім II (1566-74), Мурад III (1574-95)
• Папська держава:
Григорій XIII (1572-85)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76), Ісмаїл II (1576-77)
• Річ Посполита: Генріх Валуа (1573-75), Анна Ягеллонка (1575-86),
Стефан Баторій (1575-86)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76), Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Стефан Баторій (1571-76), Кшиштоф I Баторій (1576-81)
• Шотландія:
Яків VI (1567-1625)
Всі події 1573-1577 років
28 січня 1573 • Конфедерація, створена на першому конвокаційний сеймі у Варшаві за участю представників Великої і Малої Польщі, Великого князівства Литовського, Київського, Волинського, Підляського і Руського воєводств, земель Пруссії, Помор'я, Жемайтії, Ліфляндії і коронних міст, прийняла акт про зобов'язання бути взаємно толерантними, зберігати цю толерантність у наступних поколіннях, бути солідарними в боротьбі за свободу віри при будь-якому уряді, який би переслідував будь-яку конфесію. Варшавська конфедерація була відхилена католицькими єпископами, які вважали її такою, що «ображає велич Бога, руйнує основи польської державності, оскільки проголошує свободу всім іновірцям, магометанам, юдеям, протестантам та іншим схизматикам».
25 лютого 1573 • У Львові у монастирі св. Онуфрія Іван Федорович заснував друкарню, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський "Буквар".
1574
24 червня 1574 • На острові Лусон поблизу устя ріки Пасиг іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі заснував поселення, відоме сьогодні як місто Маніла. З 1595 року Маніла стала столицею Філіппінського архіпелага.
1575
13 лютого 1575 • У Реймському соборі коронований Генріх ІІІ, останній король Франції з династії Валуа. Він посів престол після передчасної смерті своїх старших братів Франциска ІІ та Карла ІХ. Час його правління — період релігійних воєн і у 1589 році Генріха ІІІ убив монах-домініканець Жак Клеман.
14 грудня 1575 • У Варшаві новим королем Польщі проголошений трансильванський князь Стефан Баторій. Його коронація відбулась 1 травня 1576 року, в той же день, коли Баторій одружився з Анною Ягеллонкою, дочкою колишнього польського короля Сигизмунда I.
1576
11 липня 1576 • Експедиція англійського мореплавця Мартіна Фробішера відкрила Гренландію. Погана погода не дала можливість висадитись на узбережжя і кораблі проплили далі у північно-західному напрямку.
5 листопада 1576 • Для відновлення єдності країни повсталі північні провінції, очолювані принцем Вільгельмом I Оранським, підписали з південнонідерландськими провінціями, що залишались під владою Іспанії, Гентське перемир'я. Воно було порушене через три роки і привело до розколу Нідерландів за релігійною ознакою на два державних утворення.
1577
1577 • Завдяки дослідженням, проведеним Тихо Браге в Празі і Копенгагені, було доведено, що комети — це не атмосферні явища, як вважалось ще з часів Арістотеля, а космічні обє'кти, які знаходяться принаймні далі Місяця.
29 травня 1577 • У монастирі Бергер біля Магдебурга лютеранські богослови Якоб Андрее, Ніколаус Зельнеккер, Крістоф Кернер, Давид Хітреус, Андреас Мускулус і Мартін Хемніц підписали т. зв. «Формулу згоди», документ з 12 статей, що мав покласти край розколу в середовищі лютеран і об'єднати їх навколо нової церковної доктрини.
13 грудня 1577 • Англійська ескадра з п'яти кораблів і 164-х членів екіпажу на чолі з Френсісом Дрейком відплила з англійського міста Плімут для нападу на тихоокеанські прибережні іспанські володіння в Новому Світі. Дрейк повернувся на батьківщину через три роки і став першим британцем, що здійснив кругосвітнє плавання і першим капітаном, який очолював кругосвітню експедицію від її початку до завершення.
Народились в 1573-1577 роках
20 січня 1573 — †
5 січня 1625 • Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
28 вересня 1573 — †
18 липня 1610 •
Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст).
26 квітня 1575 — †
3 липня 1642 •
Марія де Медічі, королева Франції (1600-10 рр.); дружина
Генріха IV Бурбона, матір Людовика XIII.
12 квітня 1577 — †
28 лютого 1648 • Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.).
31 травня 1577 — †
17 грудня 1645 • Нур Джахан (Мехр-ун-ніса), імператриця Великих Моголів (1611-27 рр.), поетеса.
28 червня 1577 — †
30 травня 1640 •
Пітер (Пауль) Рубенс, фламандський живописець.
9 липня 1577 — †
7 червня 1618 • Томас Вест, 12-й барон Делавер, колонізатор Вірджинії, в 1610-1617 роках був губернатором Джеймстауна, першого англійського поселення у Північній Америці; в його честь названо затоку, ріку і один із штатів США.
бл. 1577 — †
27 грудня 1633 •
Мелетій Смотрицький, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архієпископ Полоцький, український мовознавець («Граматика слов'янська»).
Померли в 1573-1577 роках
30 травня 1574 •
Карл IX (Карл Валуа), король Франції; син Катерини Медічі, санкціонував винищення гугенотів (
Варфоломіївська ніч, 1572 р.). Пом. 450 років тому у
24 роки (нар.
27 червня 1550 р.).
27 червня 1574 • Джорджо Вазарі, італійський живописець, скульптор, архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва ("Життя найвидатніших живописців, скульпторів та архітекторів"). Пом. 450 років тому у
63 роки (нар.
30 липня 1511 р.).
17 вересня 1575 •
Генріх Буллінгер, швейцарський реформатор, друг і послідовник
Ульріха Цвінглі. Пом. 449 років тому у
71 рік (нар.
18 липня 1504 р.).
18 грудня 1575 • Марцін Бельський, польський письменник та історіограф («Хроніка всього світу», 1551). Пом. 449 років тому у
80 років (нар.
1495 р.).
1576 • Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу
реформи календаря папи Григорія XIII. Пом. 448 років тому у
66 років (нар.
1510 р.).
1576 • Богдан Остафійович Ружинський, військовий діяч Речі Посполитої, перший гетьман Війська Запорозького (1575-76 рр.). Пом. 448 років тому.
27 серпня 1576 • Тиціан Вечелліо, італійський живописець епохи Високого та Пізнього Відродження. Пом. 448 років тому у
96 років (нар.
1480 р.).
21 вересня 1576 • Джироламо Кардано, італійський фізик, математик, філософ, винахідник
карданного механізму, автор формули для розв'язку кубічних рівнянь (1545). Пом. 448 років тому у
75 років (нар.
24 вересня 1501 р.).
12 жовтня 1576 • Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.). Пом. 448 років тому у
49 років (нар.
31 липня 1527 р.).
1577 • Девлет I (Девлет Герай), кримський хан (1551-77 рр.). Пом. 447 років тому у
65 років (нар.
1512 р.).