Хроніка подій 1560-1564 років

Головні події 1560-1564 років

Політичні лідери 1560-1564 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Катерина Медічі (1560-63), Франциск II (1559-60), Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60), Ерік XIV (1560-68)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Фердинанд I (1558-64), Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Угорське королівство: Фердинанд I Габсбург (1526-64), Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67)

Всі події 1560-1564 років

17 серпня 1560 • Протестантизм оголошено державною релігією Шотландії.

5 грудня 1560 • Після смерті французького короля Франциска II його спадкоємцем став неповнолітній брат Карл IX. Як і за Франциска II, регентом залишилась королева-матір Катерина Медічі.

1561

29 червня 1561 • У Москві закінчене будівництво Покровського собору — храма Василя Блаженного, котрий був зведений за наказом Івана Грозного в ознаменування взяття Казані в 1552 році і перемоги над Казанським ханством.

20 вересня 1561 • Англійська королева Єлизавета підписала договір з лідером французьких гугенотів Людовиком Бурбоном, принцем Конде, — Англія отримувала у своє розпорядження місто Гавр у обмін за надання Бурбонам фінансової і військової допомоги для боротьби з французькими католиками.

28 листопада 1561 • Після розгрому головних сил Лівонського ордену в битві під Егремом в ході війни з Московським царством ландмейстер Готхард Кеттлер з Польсько-литовською державою Віленську унію, за яким передав землі Лівонської конфедерації під опіку Сигізмунду II Августу як польському королю і великому князю литовському, і прийняв титул герцога Курляндії і Семигалії.

1562

1562 • У Франції почалась серія затяжних громадянських воєн між католиками і протестантами (гугенотами), які розділили Францію при останніх королях династії Валуа. На чолі гугенотів стояли Бурбони (принц Конде, Генріх Наварський) і адмірал де Коліньї, на чолі католиків — королева-мати Катерина Медічі і могутні Гізи. На хід подій у Франції намагалися впливати її сусіди — Єлизавета Англійська підтримувала гугенотів, а Філіп Іспанська — католиків. Французькі релігійні війни закінчилися сходженням Генріха Наваррського на французький престол і виданням компромісного Нантського едикту в 1598 році, який визнав свободу віросповідання.

17 січня 1562 • У Франції видано Сен-Жерменський едикт, який забезпечував часткову свободу віросповідання гугенотам. Він був прийнятий за ініціативою королева-матері Катерини де Медічі, яка була регенткою малолітнього сина Карла IX Валуа.

1 березня 1562 • У Вассі (область Шампань) за наказом вождя католицької партії у Франції герцога Франсуа де Гіза його свита напала на гугенотів, які відправляли богослужіння. Кілька десятків людей було вбито і більше 200 поранено. "Кривава купіль" стала початком протестантсько-католицьких воєн у Франції, які тривали до 1594 року. У 1598 році Нантським едиктом короля Геріха V гугенотам було гарантовано свободу віросповідання.

1563

4 грудня 1563 • Завершився Тридентський собор, котрий з перервами засідав протягом 18 років і мав за мету знайти шляхи примирення всіх християн. На соборі було обговорено питання католицької догматики, сформульовано принципові відмінності католицького віровчення від вчень інших конфесій, встановлено новий церковний канон. Рішення собору стали основою програми Контрреформації.

1564

26 січня 1564 • В ході Лівонської війни відбулась битва на Улі (зараз — Вітебська область Білорусі) — армія Великого князівства Литовського перемогла армію Московського царства, чим зірвала його наступ.

18 лютого 1564 • У Римі на 89-у році життя помер італійський скульптор, живописець, архітектор і поет Мікеланджело Буонарроті. Його ховали двічі — спочатку скромно у місцевій церкві св. Апостолів, а після викрадення тіла — пишно і урочисто у рідній Флоренції.

Народились в 1560-1564 роках

1560 — †2 березня 1631 • Йов Борецький (Іван Матвійович Борецький), український церковний діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620–31 рр.); ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи

7 серпня 1560 — †21 серпня 1614Елізабет Баторі, угорська «Кривава Графиня»; племінниця короля Речі Посполитої Стефана Баторія.

13 грудня 1560 — †22 грудня 1641 • Максимільєн де Бетюн, французький державний діяч, герцог Сюллі (з 1606 р.), міністр фінансів за часів правління Генріха IV Наварського.

22 січня 1561 — †9 квітня 1626Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.).

20 серпня 1561 — †12 серпня 1633 • Якопо Пері, італійський композитор, автор перших опер.

бл. 1561 — †24 вересня 1621Ян-Кароль Ходкевич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, великий гетьман литовський (1605-21 рр.)

25 липня 1562 — †2 серпня 1602 • Като Кійомаса, японський державний і військовий діяч, самурайський полководець періоду Адзуті-Момояма.

25 листопада 1562 — †27 серпня 1635Лопе Фелікс де Вега (Карпьо), іспанський драматург і поет (Собака на сіні, Вчитель танців, Зірка Севільї).

15 лютого 1564 — †8 січня 1642Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 33-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера.

26 лютого 1564 — †30 травня 1593Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург ("Трагічне життя доктора Фауста", "Тамерлан Великий", "Мальтійський єврей"); деякі історики мистецтва вважають його справжнім автором творів Шекспіра.

квітень 1564 — †3 травня 1616Вільям Шекспір, англійський поет і драматург ("Юлій Цезар", "Ромео і Джульєтта", "Гамлет", "Отелло", "Король лір", "Сон у літню ніч").

бл. 1564 — † бл. 1638 • Пітер Брейгель-молодший, голландський живописець («Сільське весілля», «Весна, робота в саду», «Сліпі ведуть сліпих»); син Пітера Брейгеля-старшого, брат Яна Брейгеля-старшого.

Померли в 1560-1564 роках

1560 • Жан-Франсуа Роберваль, французький мандрівник і корсар, перший генерал-лейтенант Нової Франції. Пом. 464 роки тому у 60 років (нар. 1500 р.).

1560 • Альваро де Вака, іспанський конкістадор і етнограф; першовідкривач Техасу (1528). Пом. 464 роки тому у 72 роки (нар. 1488 р.).

1 січня 1560 • Жоашен дю Белле, французький поет, майстер сонета, теоретик «Плеяди», автор її маніфесту — трактату «Захист і прославлення французької мови» (1549). Пом. 464 роки тому у 38 років (нар. 1522 р.).

19 квітня 1560 • Філіп Меланхтон, німецький теолог, систематизатор лютеранської теології, сподвижник Мартіна Лютера. Пом. 464 роки тому у 63 роки (нар. 16 лютого 1497 р.).

29 вересня 1560 • Густав I Ваза (Густав Еріксон), король Швеції (1523-60 рр.), під керівництвом которого країна домоглась незалежності від Данії; родоначальник королівської династії Ваза. Пом. 464 роки тому у 64 роки (нар. 12 травня 1496 р.).

25 листопада 1560 • Андреа Доріа, генуезький адмірал, кондотьєр і державний діяч, «пожиттєвий ценцор» Генуезької республіки (1528-60 рр.). Пом. 464 роки тому у 94 роки (нар. 30 листопада 1466 р.).

5 грудня 1560 • Франциск II (Франциск Валуа), король Франції (1559-1560 рр.), король-консорт Шотландії (1558-1560 рр.); син короля Франції Генріха II і Катерини де Медичі, брат королів Франції Карла IX і Генріха III. Пом. 464 роки тому у 16 років (нар. 19 січня 1544 р.).

1563 • Дмитро (Байда) Вишневецький, засновник першого воєнного укріплення на острові Мала Хортиця; нащадок династії Рюриковичів. Пом. 461 рік тому.

24 лютого 1563 • Франсуа де Гіз, французький воєнний і державний діяч часів Італійських і Гугенотських воєн. Пом. 461 рік тому у 44 роки (нар. 17 лютого 1519 р.).

1564 • Баттіста Агнесе, генуезький картограф; автор першої карти Московської держави (1525), атласу світу (1542). Пом. 460 років тому у 64 роки (нар. 1500 р.).

18 лютого 1564 • Мікеланджело (Людовико Буонарроті Сімоні), італійський художник (Сикстинська капела), скульптор ("Давид"), архітектор (собор Св. Петра у Римі), поет епохи Високого Відродження. Пом. 460 років тому у 89 років (нар. 6 березня 1475 р.).

27 травня 1564 • Жан Кальвін, швецарський протестанський релігійний реформатор. Пом. 460 років тому у 55 років (нар. 10 липня 1509 р.).


НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?

Головні події 1560-1564 років

Падіння Лівонського ордену

28 листопада 1561

Помер Мікеланджело Буонарроті

18 лютого 1564

НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?