Головні події 1506-1510 років
Політичні лідери 1506-1510 років
• Імперія Тимуридів: Баді аз-Заман Мірза (1506-07)
• Англія:
Генріх VII Тюдор (1485-1509),
Генріх VIII (1509-47)
• Бухарське ханство: Мухаммед Шейбані (1506-10)
• Велике князівство Литовське: Олександр Ягеллончик (1492-1506), Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Арагон:
Фердинанд II Католик (1479-1516)
• Королівство Кастилія і Леон:
Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Александр Ягеллончик (1501-06), Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція:
Людовик XII Батько Народу (1498-1515)
• Кримське ханство:
Менглі Герай (1478-1515),
Айдер (1475-1515)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Фердинанд Католик (1504-16)
• Османська імперія: Баязід II Дервіш (1481-1512)
• Папська держава: Юлій II (1503-13)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516)
• Шотландія: Яків IV (1488-1513)
Всі події 1506-1510 років
18 квітня 1506 • У Римі розпочато будівництво будівництво Собору Святого Петра, який зводився понад 120 років і на сьогодні є найбільшою християнською церквою у світі.
19 квітня 1506 • У великодню в неділю в Лісабоні почався погром, в якому за три дні загинуло від пітори до чотирьох тисяч маранів, євреїв-вихрестів, звинувачених у єресі і чумі та посусі, що охопили Португалію.
6 серпня 1506 • У Клецькій битві Литва отримала одну зі своїх найбільших перемог — армія Великого Князівства Литовського під керівництвом Михайла Глинського розбила втричі переважаючі війська кримських татарів, очолювані синами хана Менглі I Герая, які виступали союзниками Москви в Російсько-литовській війні 1500–1503 років.
1507
25 квітня 1507 • Німецький картограф і географ Мартін Вальдземюллер назвав новий, недавно відкритий континент Америкою на честь Амеріго Веспуччі, дослідника Нового Світу, — Вальдземюллер надрукував тисячу примірників карт світу з назвою "Америка" поверх нового континенту.
1508
6 лютого 1508 • Максиміліан I, який після смерті батька Фрідріха III в 1493 році став одноосібним правителем Священої Римської імперії, у місті Тренто зі згоди папи римського Юлія II прийняв титул імператора. Гнучкою політикою союзів, у тому числі і шлюбних (Максисіліан був одружений з Марією, єдиною дочкою Карла Сміливого, і претендував на всі землі тестя, включаючи французькі), Максиміліан добився значного розширення імперських володінь і зміцнення влади та могутності роду Габсбургів.
1509
3 лютого 1509 • Біля острівної фортеці Діу в Камбейській затоці Аравійського моря армада під командою віце-короля Індії Франсішку де Алмейди розгромила флот коаліції Мамлюкського та Гуджаратського султанатів і Калікутського королівства. Перемога Португалії знаменувала початок її домінування в Азії і утвердження монополії на імпорт в Європу східних прянощів в обхід традиційних шляхів через Близький Схід, контрольованих арабами і венеційцями.
21 квітня 1509 • У Річмондському палаці під Лондоном на 52-році життя помер Генріх VII, перший Тюдор на престолі Англії. Його 24-літнє правління було відзначено постійними заколотами та змовами, протягом якого Генріху вдалося не тільки придушити їх, але і відродити розорену економіку країни, ліквідувати наслідки Війни троянд та, зміцнивши міжнародне положення королівства, передати престол своїм нащадкам.
23 квітня 1509 • По смерті короля Генріха VII Тюдора на престол Англії зійшов його 17-річний син Генріх VIII. Його майже сорокалітнє правліня відзначилось шістьма шлюбами, самопроголошенням главою відокремленої від Риму Англіканської церкви, жорстоким переслідуванням католиків і безуспішними війнами, через які Англія неодноразово опинялась на межі банкрутства.
27 квітня 1509 • Папа римський Юлій II, невдоволений захопленням Венецією папських міст Рімімні та Фаєнца в 1503 році, оголосив про тимчасове відлучення Венеції від церкви. Влада республіки заборонила публікувати папський інтердикт на всіх своїх територіях.
11 червня 1509 • Англійський король Генріх VIII взяв шлюб з Катериною Арагонською, першою з його шістьох дружин, яких він мав за життя.
24 червня 1509 • По смерті свого батька Генріха VII 17-річний Генріх VIII, принц Уельський, і його дружина Катерина Арагонська були короновані у Вестмінстерському абатстві. Коронацію була відсвятковано банкетом в Вестмінстер-Холлі.
14 вересня 1509 • В результаті землетрусу в Констатинополі зруйновано значну частину міста і загинуло близько 13 тисяч чоловік.
1510
13 січня 1510 • Після більш, ніж 300 років існування, Псковська республіка повністю втратила свою незалежність — за наказом московського князя Василя III було розпущено віче, 300 найбагатших сімей, незгодних з цим, були вислані з Пскова, а сама республіка була оголошена земельним володінням Московського князівства.
10 грудня 1510 • Португальським флотом під командуванням адмірала Афонсу де Албукеркі з другої спроби успіхом завершилось завоювання Гоа, міста і однойменної території на Південному Заході Індії. Добре укріплене і захищене, монополіст у торгівлі з Персією, Гоа у наступні роки стало форпостом португальської експансії в Азію і столицею Португальської Індії, в складі якої перебувало протягом наступних чотирьох століть.
Народились в 1506-1510 роках
лютий 1506 — †
28 вересня 1582 •
Джордж Б'юкенен, шотландський історик і політик; вихователь
Марії Стюарт і її сина Якова VI (
Якова II).
29 жовтня 1507 — †
11 лютого 1582 • Фернандо Альварес де Толедо, герцог Альба, іспанський воєначальник і державний діяч, підкорювач Португалії (1580), намісник у Іспанських Нідерландах (1567-73 рр.).
17 березня 1508 — †
4 березня 1556 • Хумаюн, другий могольський імператор Великих Моголів; син Бабура та батько Акбара.
3 листопада 1508 — †
19 серпня 1580 •
Андреа Палладіо (Андреа ді П'єтро), італійський архітектор (вілла Ротонда у Віченці, церква Сан Джорджо Мадджоре у Венеції) і теоретик пізнього Ренесансу (Чотири книги про архітектуру), головний представник класицистичного напрямку.
1509 — †
4 квітня 1566 • Даніеле да Вольтерра (Даніеле Річчареллі), італійський художник і скульптор («Зняття з хреста», «Віфлеємське побиття немовлят», «Давид відрубує голову Голіафу», «Мікеланджело»).
1509 — †
24 жовтня 1537 • Джейн Сеймур, третя дружина короля Англії
Генріха VIII, мати короля Едуарда VI.
10 липня 1509 — †
27 травня 1564 •
Жан Кальвін, швецарський
протестанський релігійний реформатор.
1510 — †
1576 • Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу
реформи календаря папи Григорія XIII.
1510 — †
20 грудня 1590 • Амбруаз Паре, французький лікар-хірург; хірург чотирьох королів — Генріха II, Франциска II, Карла IX і Генріха III.
1510 — †
1589 • Паулу Діаш де Новаїш, португальський колонізатор Африки; перший губернатор Анголи і засновник міста Луанда.
1510 — †
24 листопада 1572 •
Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників
пресвітеріанської церкви Шотландії.
1510 — †
15 грудня 1583 •
Іван Федорович, східнослов'янський книгодрукар і гравер, засновник типографій у Москві і Львові.
Померли в 1506-1510 роках
20 травня 1506 •
Христофор Колумб (Христофоро Коломбо),
іспанський мореплавець італійського походження, першовідкривач
Багамських та Антільських островів, узбережжя Центральної та
Південної Америки. Пом. 519 років тому у
55 років (нар.
29 жовтня 1451 р.).
12 березня 1507 •
Чезаре Борджиа, італійський політичний діяч епохи Відродження з іспанського роду Борджиа; син папи Олександра VI. Пом. 518 років тому у
32 роки (нар.
13 вересня 1475 р.).
29 липня 1507 • Мартін Бехайм, німецький географ і мандрівник, автор першого глобуса (1492). Пом. 518 років тому у
48 років (нар.
6 жовтня 1459 р.).
27 травня 1508 • Людовико Марія Сфорца (Людовико іль Моро), міланський герцог, правитель міста (1494-98). Пом. 517 років тому у
56 років (нар.
27 липня 1452 р.).
21 квітня 1509 •
Генріх VII,
король Англії (1485-1509 рр.), засновник династії Тюдорів; батько короля
Генріха VIII. Пом. 516 років тому у
52 роки (нар.
28 січня 1457 р.).
10 липня 1509 • Жуан да Нова, португальський мореплавець епохи Великих географічних відкриттів. Пом. 516 років тому у
49 років (нар.
1460 р.).
1 березня 1510 •
Франсішку де Алмейда, португальський мореплавець, флотоводець, алмірал, перший
віце-король Індії (1505-09 рр.). Пом. 515 років тому десь у
60 років (нар. бл.
1450 р.).
17 травня 1510 •
Сандро Боттічеллі, італійський художник епохи Відродження. Пом. 515 років тому у
65 років (нар.
1 березня 1445 р.).
10 липня 1510 •
Катерина Корнаро,
остання королева Кіпру (1474-89 рр.), «Дочка Венеції». Пом. 515 років тому у
56 років (нар.
25 листопада 1454 р.).
25 жовтня 1510 •
Джорджоне (Джорджо Барбареллі да Кастельфранко), італійський художник, один із найвидатніших представників ренесансного венеціанського малярства (Мадонна із св. Лібералісом, Сільський концерт, Спляча Венера). Пом. 515 років тому у
33 роки (нар.
1477 р.).