Головні події 1504-1508 років

• «Давид» Мікеланджело Буонарроті, 8 вересня 1504
• Собор Святого Петра, 18 квітня 1506

Політичні лідери 1504-1508 років

• Імперія Тимуридів: Баді аз-Заман Мірза (1506-07)
• Англія: Генріх VII Тюдор (1485-1509)
• Бухарське ханство: Мухаммед Шейбані (1506-10)
• Велике князівство Литовське: Олександр Ягеллончик (1492-1506), Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Арагон: Фердинанд II Католик (1479-1516)
• Королівство Кастилія і Леон: Ізабелла I (1474-1504), Фернандо V Арагонський (1475-1504), Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Александр Ягеллончик (1501-06), Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція: Людовик XII Батько Народу (1498-1515)
• Кримське ханство: Менглі Герай (1478-1515), Айдер (1475-1515)
• Московське князівство: Іван III Васильович (1462-1505), Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Людовик Валуа (1501-04), Фердинанд Католик (1504-16)
• Османська імперія: Баязід II Дервіш (1481-1512)
• Папська держава: Юлій II (1503-13)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516)
• Шотландія: Яків IV (1488-1513)

Всі події 1504-1508 років

29 лютого 1504 • Під час своєї четвертої подорожі Христофор Колумб висадився на сучасному острові Ямайка. Знаючи про повне місячне затемнення, яке мало відбутися в цей день (що було обчислено ще в 1474 році), Колумб під загрозою "втрати Місяця" зумів отримати від аборигенів необхідний для експедиції провіант.

2 липня 1504 • По смерті Штефана III Великого господарем Молдови став його син Богдан III Сліпий.

8 вересня 1504 • Під Оршею відбулась битва між 30-тисячним військом князя Костянтина Острозького, гетьмана Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського та 80-тисячним московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядниним. Зазнавши поразки, московські війська відступили до Смоленська.

8 вересня 1504 • У Флоренції на площі Сеньйорії віткрито чотириметрову статую «Давид» роботи Мікеланджело Буонарроті. Вона зображає біблійного царя юдеїв Давида перед вирішальним двобоєм із філістимлянином Голіафом і стала символом боротьби флорентійців проти тиранії, а згодом — цілої епохи Ренесансу. В даний час оригінал статуї знаходиться в Академії образотворчих мистецтв Флоренції.

1505

25 березня 1505 • З Ліссабона на завоювання Індії та Малакки відправилась португальська експедиція на чолі з Франсишком Алмейдою. В плавання було споряджено 22 кораблі, на одному з яких перебував бідний дворянин Фердинанд Магеллан, котрий пізніше прославився першою кругосвітньою експедицією.

1506

18 квітня 1506 • У Римі розпочато будівництво будівництво Собору Святого Петра, який зводився понад 120 років і на сьогодні є найбільшою християнською церквою у світі.

19 квітня 1506 • У великодню в неділю в Лісабоні почався погром, в якому за три дні загинуло від пітори до чотирьох тисяч маранів, євреїв-вихрестів, звинувачених у єресі і чумі та посусі, що охопили Португалію.

6 серпня 1506 • У Клецькій битві Литва отримала одну зі своїх найбільших перемог — армія Великого Князівства Литовського під керівництвом Михайла Глинського розбила втричі переважаючі війська кримських татарів, очолювані синами хана Менглі I Герая, які виступали союзниками Москви в Російсько-литовській війні 1500–1503 років.

1507

25 квітня 1507 • Німецький картограф і географ Мартін Вальдземюллер назвав новий, недавно відкритий континент Америкою на честь Амеріго Веспуччі, дослідника Нового Світу, — Вальдземюллер надрукував тисячу примірників карт світу з назвою "Америка" поверх нового континенту.

1508

6 лютого 1508 • Максиміліан I, який після смерті батька Фрідріха III в 1493 році став одноосібним правителем Священої Римської імперії, у місті Тренто зі згоди папи римського Юлія II прийняв титул імператора. Гнучкою політикою союзів, у тому числі і шлюбних (Максисіліан був одружений з Марією, єдиною дочкою Карла Сміливого, і претендував на всі землі тестя, включаючи французькі), Максиміліан добився значного розширення імперських володінь і зміцнення влади та могутності роду Габсбургів.

Народились в 1504-1508 роках

1504 — †29 лютого 1528 • Патрік Гамільтон, шотландський проповідник; один з перших послідовників протестантизму в Шотландії.

30 квітня 1504 — †1570 • Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження.

18 липня 1504 — †17 вересня 1575 • Генріх Буллінгер, швейцарський реформатор, друг і послідовник Ульріха Цвінглі.

1505 — †15 квітня 1558 • Роксолана (Гюррем Хасекі Султан, Анастасія Лісовська), дружина султана Сулеймана I Пишного, матір султана Селіма II.

1505 — †1546 • Франсиско де Орельяна, іспанський конкістадор; першовідкривач Амазонки і перший європеєць, який проплив по всій її довжині.

4 лютого 1505 — †8 вересня 1569 • Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури».

лютий 1506 — †28 вересня 1582 • Джордж Б'юкенен, шотландський історик і політик; вихователь Марії Стюарт і її сина Якова VI (Якова II).

29 жовтня 1507 — †11 лютого 1582 • Фернандо Альварес де Толедо, герцог Альба, іспанський воєначальник і державний діяч, підкорювач Португалії (1580), намісник у Іспанських Нідерландах (1567-73 рр.).

17 березня 1508 — †4 березня 1556 • Хумаюн, другий могольський імператор Великих Моголів; син Бабура та батько Акбара.

3 листопада 1508 — †19 серпня 1580 • Андреа Палладіо (Андреа ді П'єтро), італійський архітектор (вілла Ротонда у Віченці, церква Сан Джорджо Мадджоре у Венеції) і теоретик пізнього Ренесансу (Чотири книги про архітектуру), головний представник класицистичного напрямку.

Померли в 1504-1508 роках

2 липня 1504 • Стефан III (Стефан Великий), господар Молдови (1457—04 рр.). Пом. 520 років тому у 75 років (нар. 1429 р.).

26 листопада 1504 • Ізабелла Трастамара, королева Кастилії і Леону (з 1474), покровителька подорожей Христофора Колумба; дружина Фердинанда II Арагонського, династичний шлюб з яким став початком об'єднання Іспанії. Пом. 520 років тому у 53 роки (нар. 22 квітня 1451 р.).

20 травня 1506 • Христофор Колумб (Христофоро Коломбо), іспанський мореплавець італійського походження, першовідкривач Багамських та Антільських островів, узбережжя Центральної та Південної Америки. Пом. 518 років тому у 55 років (нар. 29 жовтня 1451 р.).

12 березня 1507 • Чезаре Борджиа, італійський політичний діяч епохи Відродження з іспанського роду Борджиа; син папи Олександра VI. Пом. 517 років тому у 32 роки (нар. 13 вересня 1475 р.).

29 липня 1507 • Мартін Бехайм, німецький географ і мандрівник, автор першого глобуса (1492). Пом. 517 років тому у 48 років (нар. 6 жовтня 1459 р.).

27 травня 1508 • Людовико Марія Сфорца (Людовико іль Моро), міланський герцог, правитель міста (1494-98). Пом. 516 років тому у 56 років (нар. 27 липня 1452 р.).