Хроніка подій 1183-1193 років

Головні події 1183-1193 років

Політичні лідери 1183-1193 років

• Єгипетський султанат: Салах ад-Дін (1171-93)
• Англія: Генріх II Плантагенет (1154-89), Річард Левове Серце (1189-99)
• Волинське князівство: Роман II Великий (1173-88, 1188-1205)
• Володимирське князівство: Всеволод Велике Гніздо (1176-1212)
• Галицьке князівство: Ярослав Осмомисл (1153-87), Роман Великий (1187-88)
• Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213)
• Київське князівство: Святослав ІІІ Всеволодович (1181-94)
• Королівство Арагон: Альфонсо II Трубадур (1164-96)
• Королівство Кастилія і Леон: Альфонсо VIII Шляхетний (1158-1214)
• Королівство Португалія: Афонсу Енрікеш (1139-85), Саншу I Заселитель (1185-1211)
• Королівство франків: Філіп II Август (1179-1223)
• Папська держава: Урбан III (1185-87), Григорій VIII (1187), Климент III (1187-91), Целестин III (1191-98)
• Священна Римська імперія: Фрідріх I Барбаросса (1155-90), Генріх VI Гогенштауфен (1191-97)
• Сицилійське королівство: Вільгельм II Добрий (1166-89), Танкред (1190-94)
• Східна Римська імперія: Олексій II Комнін (1180-83), Андронік I Комнін (1183-85), Ісаак II Ангел (1185-95)
• Угорське королівство: Бела III (1172-96)
• Чернігівське князівство: Ярослав Всеволодович (1177-98)
• Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214)

Всі події 1183-1193 років

25 квітня 1185 • Поразка у морській битві на сході затоки Данноура знаменувала кінець правління роду Тайра в Японії і початок гегемонії роду Мінамото, який створив перший самурайський уряд — Камакурський сьогунат.

12 вересня 1185 • Скориставшися норманською агресією у Південній Італії, невдоволена реформами, аристократія Візантії вчинила заколот проти імператора Андроніка I і передала владу його супротивнику Ісааку II Ангелу. Сам Андронік був виданий на волю натовпу і розтерзаний ним. З його смертю у Візантії почався період занепаду, який закінчився захопленням Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу і розпадом імперії.

1187

4 липня 1187 • У битві біля гори Роги Хаттіна єгипетський султан Салах ад-Дін (Саладін) розбив армію Єрусалимського королівства хрестоносців. Ця поразка і втрата в жовтні цього ж року Єрусалиму стали причиною оголошення Третього хрестового походу, котрий відбувся в 1189-92 роках.

2 жовтня 1187 • Султан Єгипту Салах ад Дін (Саладін), який після битві при Хаттіні Захопив більшу частину Палестини, після нетривалої облоги захопив Єрусалим. Усі церкви міста, крім храму Воскресіння, були перетворені в мечеті, а жителям були даровані життя і можливість викупити свою свободу.

29 жовтня 1187 • Дізнавшись про нищівний розгром Єрусалимського королівства у битві біля гори Роги Хаттіна і полонення короля Гі де Лузіньяна султаном Єгипту Саладіном, папа Григорій VIII буллою «Почувши про страшне» («Audita tremendi») закликав християн до «війни з варварами», щоб запобігти оскверненню святинь Єрусалима. Третій хрестовий похід очолили три найсильніші монархи Європи — Фрідріх Барбаросса, Річард Левове Серце і Філіп Август, але, діючи кожен на власний розсуд, успіху не досягли.

1189

3 вересня 1189 • Річард Левове Серце коронувася у Вестмінстері як Річард I на англійський престол, на якому він змінив померлого в липні Генріха II Плантагенета.

1190

16 березня 1190 • У англійському місті Йорк хрестоносцями вчинено єврейський погром. Вціліле єврейське населення, що сподіваючись на порятунок сховалося у Башті Кліффорд, було спалене живцем.

18 травня 1190 • По смерті Вільгельма II Доброго у Палермо на престол Сицилійського королівства коронувався Танкред, 3-й представник норманської династії Отвілів.

10 червня 1190 • Під час походу у Палестину 68-річний імператор Священної Римської імперії Фрідріх Барбаросса, одягнутий у важкі обладунки, упав з коня під час переходу через ріку Селіф (нині — Туреччина) і потонув, підхоплений стрімкою течією. Його спадкоємцем став Генріх VI, який продовжив політику батька щодо зміцнення влади династії Гогенштауфенів всередині імперії і розширення її впливу і Італії.

1191

6 лютого 1191 • За сприяння Генріха VI Гогенштауфена папа римський Климент III взяв під свою опіку «Братство Тевтонське церкви Святої Марії Єрусалимської», яке в ході Третього хрестового походу опікувалось пораненим під час облоги Акри, і надав йому право у своїй діяльності послуговуватись «Статутом святого Августина», що регламентував його близький до чернечого уклад.

11 липня 1191 • Перервавши переговори про здачу міста, хрестоносці під керівництвом Річарда Левове Серце штурмом взяли місто Акру (сьогодні — Акко, Ізраїль).

29 серпня 1191 • Під час Третього хрестового походу за наказом англійського короля Річарда I Левове Серце в Акрі (Палестина) хрестоносці вирізали три тисячі полонених мусульман.

7 вересня 1191 • Війська хрестоносців під керівництвом Річарда Левове Серце здобули перемогу у битві біля Арсуфа над армією сирійського правителя Саладіна.

1192

21 серпня 1192 • Мінамото но Йорімото, який здобув перемогу над диктаторами роду Тайра, призначений сьогуном ("командувачем") і став правителем першого всеяпонського самурайського уряду з центром у місті Камакура, який проіснував 142 роки.

2 вересня 1192 • Англійський король Третій хрестовий похід ">Річард Левове Серце уклав у Яффі з єгипетським султаном мирний договір, що завершив Третій хрестовий похід.

9 жовтня 1192 • Після шіснадцяти місяців боїв армія хрестоносців на чолі з Річардом Левове Серце, так і не завоювавши Єрусалим, залишила Палестину. Успіхом Третього хрестового походу стала лише угода з султаном Салах-ад-діном про дозвіл християнським прочанам протягом наступних трьох років безперешкодно відвідувати Єрусалим. Через три роки Річард планував розпочати новий хрестовий похід.

24 грудня 1192 • Повертаючись з Третього хрестового походу, в Ердберзі, на околиці Відня (нині — в межах міста), англійський король Річард Левове Серце був взятий в полон австрійським герцогом Леопольдом V Бабенбергом. Звинувачений у численних злочинах, він постав перед імперським судом, був виправданий, але звільнений лише через два роки за гігантський викуп у розмірі 150 тисяч марок.

Народились в 1183-1193 роках

1183 — †8 лютого 1204 • Олексій IV, візантійський імператор (1203-04 рр), третій і останній з династії Ангелів.

бл. 1184 — † бл. 1227 • Джучі, монгольський полководець, підкорювач Сибіру; старший син Чингізхана, брат великих ханів Чагатая, Угедея і Толуя, батько Батия.

23 квітня 1185 — †25 березня 1223 • Афонсу II Товстий (Афонсу Бургундський), третій король Португалії (з 1212 р.), син короля Саншу I і Дульсе Барселонської.

1186 — †11 грудня 1241 • Угедей, монгольський державний і політичний діяч, Великий хан Монгольської імперії (1229-41 рр); син Чингізхана.

1186 — †1198 • Вільгельм III, останній, 5-й король Сицилії (1194) з нормандської династії Отвілів; син Танкреда I, внук Роджера II.

5 вересня 1187 — †8 листопада 1226 • Людовик VIII (Людовик Капетинг), французький король (1123-26 рр.) з династії Капетингів; перший спадковий король Франції.

4 березня 1188 — †12 листопада 1252 • Бланка Кастільська, королева Франції (з 1223 р.), дружина Людовика VIII, регентка (1226-34 рр.) при своєму синові Людовику IX (Святому).

1190 — †24 червня 1241 • Іван Асен II, цар Болгарії (1218-41 рр.); син Івана Асена I.

1190 — †7 грудня 1254 • Іннокентій IV (Сінібальдо де Фіескі), папа римський (1243-54 рр.); коронував Данила Романовича (1253 р.).

8 лютого 1191 — †30 вересня 1246 • Ярослав II Всеволодович, князь переяславський (1201-06 рр.), князь переяславль-заліський (1212-38 рр.), великий князь київський (1236-38, 1243-46 рр.), великий князь володимирський (1238-46 рр.), князь новгородський (1215, 1221-23, 1224-28, 1230-36 рр.); син Всеволода Юрійовича Велике Гніздо, внук Юрія Долгорукого.

Померли в 1183-1193 роках

11 червня 1183 • Генріх Молодий, співкороль Англії (1170-83 рр.); син Генріх II Плантагенета. Пом. 841 рік тому у 28 років (нар. 28 лютого 1155 р.).

11 липня 1183 • Отто IV (Отто Рудий), герцог-палатин Баварії (1180-83 рр.); перший правитель з династії Віттельсбахів. Пом. 841 рік тому у 66 років (нар. 1117 р.).

16 березня 1185 • Балдуін IV, король Єрусалиму (1174-1185 рр.) з Анжуйської династії; син Аморі I. Пом. 839 років тому у 24 роки (нар. 1161 р.).

6 грудня 1185 • Афонсо I Енрікеш (Афонсо Завойовник), перший король Португалії (з 1139 р.); здобув незалежність Португалії від корони Леона і Кастилії. Пом. 839 років тому у 76 років (нар. 25 липня 1109 р.).

29 вересня 1186 • Гійом Тірський, французький історик, учасник і хроніст хрестових походів («Історія священної війни християнських королів у Палестині та східних краях»). Пом. 838 років тому у 56 років (нар. 1130 р.).

1 жовтня 1187 • Ярослав Осмомисл (Ярослав Володимирович), князь галицький (1153-87 рр.) з дому галицьких Ростиславичів; син Володимирка Володаровича, зять Юрія Долгорукого. Пом. 837 років тому десь у 57 років (нар. бл. 1130 р.).

6 липня 1189 • Генріх II (Генріх Короткий Плащ), король Англії (з 1154 р.); перший монарх з династії Плантагенетів. Пом. 835 років тому у 56 років (нар. 5 березня 1133 р.).

4 жовтня 1189 • Жерар де Рідфор, 10-й великий магістр Ордену тамплієрів (1184-89 рр.). Пом. 835 років тому у 48 років (нар. 1141 р.).

11 листопада 1189 • Вільгельм II Добрий, король Сицилії (1166-89 рр) з норманської династії Отвілів. Пом. 835 років тому у 36 років (нар. 1153 р.).

бл. 1189 • Юрій Андрійович, князь новгородський (1172-75 рр.), цар Грузії (1185-87 рр.) з династії Рюриковичів; молодший син Андрія Боголюбського, чоловік цариці Тамари Великої. Пом. бл. 835 років тому.

10 червня 1190 • Фрідріх Барбаросса (Фрідріх I), король Німеччини (з 1152 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1155 р.) з династії Гогенштауфенів. Пом. 834 роки тому у 68 років (нар. 1122 р.).

28 квітня 1192 • Конрад Монфератський, маркграф Монферата (1191-92 рр.), сеньйор Тіра (1187-92 рр.), король Єрусалима (1190-92 рр.); молодший брат Вільгельма Довгий Меч, дядько єрусалимського короля Балдуіна V. Пом. 832 роки тому у 47 років (нар. 1145 р.).

4 березня 1193 • Салах ад-Дін (Саладін), мусульманський полководець, засновник династії Айюбідів в Єгипті і Сирії. Пом. 831 рік тому у 56 років (нар. 1137 р.).

Головні події 1183-1193 років

Битва біля гори Роги Хаттіна

4 липня 1187

Третій хрестовий похід

29 жовтня 1187

Річард Плантагенет — король Англії

3 вересня 1189

Загибель Фрідріха Барбаросси

10 червня 1190

Тевтонський орден

6 лютого 1191

Полонення Річарда Левове Серце

24 грудня 1192