Хроніка подій 1090-1100 років

Головні події 1090-1100 років

Політичні лідери 1090-1100 років

• Англія: Вільгельм II Рудий (1087-1100), Генріх Боклерк (1100-35)
• Богемія: Вратислав ІІ (1061-92)
• Грузинське царство: Давид IV Будівельник (1089-1125)
• Київське князівство: Всеволод Ярославич (1078-93), Святополк ІІ Ізяславич (1093-1113)
• Королівство франків: Філіпп I (1059-1108)
• Папська держава: Урбан II (1088-99), Пасхалій II (1099-1118)
• Священна Римська імперія: Генріх IV (1056-1105)
• Східна Римська імперія: Олексій I Комнін (1081-1118), Іоанн II Комнін (1092-1143)
• Угорське королівство: Ласло I Святий (1077-95), Коломан I Книжник (1095-1116)
• Чернігівське князівство: Володимир Мономах (1078-94), Олег Святославич (1094-96), Давид Святославич (1097-1123)
• Шотландія: Малкольм III Великий (1058-93), Дональд III Білий (1093-94), Дункан II (1094), Едгар Доблесний (1097-1107)

Всі події 1090-1100 років

29 квітня 1091 • Біля міста Енос (недалеко від Константинополя) греко-половецьке військо під проводом візантійського імператора Олексія Комніна розгромило 40-тисячне військо печенігів і знищило всіх полонених, а також жінок і дітей, які були в обозі печенігів.

1093

8 квітня 1093 • Монахи Англії під керівництвом єпископа Волкеліна переїхали в новий храм — Вінчестерський собор, графство Гемпшир — на той час один з основних храмів Британії.

13 квітня 1093 • У Вишгороді на 63-у році життя помер великий князь Всеволод, останній з т. зв. триумвірату Ярославичів. Наступного дня він був похований у Софійському соборі в Києві. Через десять днів великокняжий стол посів його племінник Святополк Ізяславич.

26 травня 1093 • У битві на південному березі річки Стугни біля Трипілля (нині — Київська область) половці розбили військо київського князя Святополка Ізяславича, якого підтримували дружини його двоюрідних братів чернігівського князя Володимира Всеволодовича Мономаха і переяславського князя Ростислава Всеволодовича. Втрати руського війська були дуже великі — полягла дружина Святополка, більша частина війська Мономаха і Ростислава Всеволодовича, який сам потонув під час відступу. Здобувши перемогу, половці розорили місто Торчеськ (нині — с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області), спаливши його і забравши в полон його жителів.

23 липня 1093 • Руські війська київського князя Святополка Ізяславовича зазнали поразки від половців у битві біля ріки Желань (нині — Жуляни), в якій загинуло дві третини киян. Це змусило Святополка укласти мир з половецьким ханом Тугорканом, одружившись наступного року на його дочці.

13 листопада 1093 • Під час одного з боїв на півночі Англії загинув 62-річний король Шотландії (з 1058 р.) Малкольм III, чия боротьба з Макбетом, вбивцею батька Малкольма, короля Дункана I, була покладена в основу сюжету п'єси Вільяма Шекспіра "Макбет".

1095

27 листопада 1095 • На соборі в Клермоні, герцогство Аквітанія, папа Урбан II, відгукуючись на прохання візантійського імператора Олексія I Комніна, закликав до хрестового походу проти сельджуків, які захопили Святу землю і шляхи паломництва, що пролягають в Малій Азії.

1096

19 липня 1096 • Під Переяславлем у битві з половцями великий князь Святополк II розгромив орду хана Тугора.

1097

1097 • У Любецькому замку на Чернігівщині відбувся князівський з'їзд майже всіх гілок Рюриковичів, окрім полоцького князя, на якому задля примирення було прийняте нове правило успадкування вотчини і уділів, за яким за нащадками трьох старших синів Ярослава Мудрого закріплювались їхні батьківські володіння — Ізяславичі мали й далі сидіти в Києві, Всеволодовичі — у Переяславі, Давид Святославич — у Чернігівській землі, а Олег Святославич — у Новгород-Сіверській. Представники молодшої гілки Ярославичів отримали Володимир-Волинську землю, Перемишль і Теребовль.

14 травня 1097 • Під час Першого хрестового походу розпочалася облога Нікеї. Військо європейських феодалів та залишки селянського війська Петра Пустельника безуспішно атакували місто, допоки 17 червня їм на допомогу не прибув візантійський флот, — 19 червня сельджуки здались, втративши загиблими близько 25 тисяч і пораненими — 15 тисяч чоловік.

1 липня 1097 • Між армією європейських хрестоносців і об'єднаними військами султана Рума Килич-Арслана I і еміра Каппадокійського Газі ібн Данішменда відбулась битва при Дорілеї, в якій румські сельджуки зазнали поразки і хрестоносцям відкрилася пряма дорога на Антіохію.

1098

21 березня 1098 • В абатстві Сіто (Бургундія) Робер Молемський заснував орден Цистерціанців, ченці якого ведуть самітницький спосіб життя, в духовному житті велику роль відіграють аскетичні практики й споглядальна чернече життя. У XIII-XIV століттях орден став одним із найвпливовіших серед католицьких чернечих чинів. В 2010 році у світі налічувалось 1681 цистерціанців.

2 червня 1098 • Після восьмимісячної облоги учасниками Першого хрестового походу захоплена Антіохія (нині — Антакья, Туреччина), що пербувала під владою турків-сельджуків. Місто було розграбоване, а тисячі мусульман вбиті. Через півроку після відпочинку і реорганізації хрестоносці вирушили на завоювання Єрусалиму і захопили його 14 липня 1099 року.

12 грудня 1098 • Загони хрестоносців Раймунда Тулузького і Боемунда Тарентського захопили і розграбували сірійську фортецю Мааррат-ан-Нуман і знищили близько 20 тисяч його жителів.

1099

1099 • В урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього Золочева Львівської області) на галицько-волинському пограниччі об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, що дало змогу їм покласти край претензіям Києва галицькі землі.

7 червня 1099 • Війська хрестоносців під час їхнього першого походу (1096-99 рр.) підійшли до стін Єрусалиму і почали його облогу. 14 липня вони взяли місто штурмом і вирізали всіх мусульман та іудеїв, незважаючи на попередню обіцянку зберегти життя жителям міста.

15 липня 1099 • Після шести днів облоги учасники Першого хрестового походу під керівництвом герцога Нижньої Лотарінгії Готфріда Бульонського взяли штурмом Єрусалим і вирізали майже всіх мусульман і євреїв (близько 40 тисяч чоловік) та спалили мечеті і синагоги.

22 липня 1099 • Один з керівників Першого хрестового походу Годфрід Бульонський проголошений правителем новоствореного Єрусалимського королівства. Відмовившись коронуватися «в місті, де Христос був коронований терновим вінцем», Готфрід замість королівського титулу прийняв титул барона та «Захисника Гробу Господнього».

24 липня 1099 • Після захоплення християнами Єрусалима засновано Орден святого Іоанна Єрусалимського, один з найстаріших християнських орденів, що збереглися до сьогодні. На нього була покладена місія про турботи і захисту Святої землі. Сучасна латинська назва — «Лицарський Орден госпітальєрів святого Іоанна Хрестителя з Єрусалиму».

1100

5 серпня 1100 • Після загибелі Вільгельма II Рудого престол Англії зайняв його син Генріх I Боклерк.

Народились в 1090-1100 роках

1090 — †20 серпня 1153 • Бернард Клервоський, французький монах, засновник реформованого Ордену цистерціанців; вважався «голосом сумління» та домінуючою фігурою у західному християнстві свого часу.

бл. 1090 — †15 травня 1157 • Юрій Долгорукий (Юрій I Володимирович), князь ростово-суздальський (1108-35, 1136-49, 1151-55 рр.), великий князь київський (1149-51, 1155-57 рр.) з династії Рюриковичів; син Володимира II Мономаха.

1092 — †13 листопада 1143 • Фулько I (Фулько Анжуйський), граф Анжу (1109-29 рр.), король Єрусалиму (1131-43 рр.).

бл. 1092 — †25 жовтня 1154Стефан Блуаський, король Англії (1135-54 рр.) з династії Блуа; внук Вільгельма Завойовника, небіж Генріха I Боклерка.

1093 — †15 лютого 1152 • Конрад III, король Італії (1128-35 рр.), перший король Німеччини (1138-52 рр.) з династії Гогенштауфенів; дядько Фрідріха Барбаросси.

1094 — †25 грудня 1156 • Петро Високоповажний, французький богослов, монах-бенедектинць.

22 грудня 1095 — †26 лютого 1154 • Рожер II (Рожер Отвіль), засновник (1130) і перший король (1130-54 рр.) Сицилійського королівства з династії Отвіль, граф Сицилії (з 1105 р.), герцог Апулії (з 1127 р.).

1097 — †5 лютого 1157 • Конрад Великий (Конрад Благочестивий), маркграф Мейсена (1123-56 рр.) з династії Вельфів.

1097 — †13 листопада 1154 • Ізяслав Мстиславич, Великий князь київський (1146-49, 1151-54 рр.), князь волинський (1135-42, 1146-51 рр.), переяславський (1132-33, 1142-46 рр.), полоцький (1130-32 рр.), курський (1127-30 рр.) з династії Рюриковичів; старший син Мстислава Великого, онук Володимира Мономаха, родоначальник волинської династії Ізяславичів, прадід Данила Галицького.

1100 — †1155 • Джефрі Монмутський, англійський письменник («Життя Мерліна») та історик («Історії королів Британії», 1138 р.).

1100 — †18 листопада 1170 • Альбрехт І (Альбрехт Ведмідь), герцог Саксонії (1138-42 рр.), маркграф Бранденбурга (1150, 1157-70 рр.) з роду Асканіїв.

1100 — †1165 • Мухаммед аль-Ідрісі, арабський географ і картограф на службі короля Сицилії Роджера II.

1100 — †1 вересня 1159 • Адріан IV (Ніколас Брейкспір), 169-й папа Римський; єдиний понтифік (1154-59 рр.) англієць за походженням.

23 лютого 1100 — †1156 • Цінь-цзун, 9-й імператор династій Сун (1126–27 рр.); останній представник Північної Сун.

Померли в 1090-1100 роках

14 січня 1092 • Вратислав I, перший король Богемії (1086-92 рр.) з династії Пржемисловичів. Пом. 932 роки тому у 57 років (нар. 1035 р.).

13 квітня 1093 • Всеслав Брячиславич, великий князь київський (1068—69 рр.), князь полоцький (1044-67, 1070, 1071-1101 рр.) з дому полоцьких Ізаславичів династії Рюриковичів; правнук князя Володимира Великого Пом. 931 рік тому десь у 64 роки (нар. бл. 1029 р.).

13 квітня 1093 • Всеволод I (Всеволод Ярославич), великий князь київський (1077, 1078—93 рр.); син Ярослава I Мудрого та шведської принцеси Інгігерди. Пом. 931 рік тому у 63 роки (нар. 1030 р.).

1095 • Шень Ко, китайський вчений-енциклопедист, дипломат, письменник, державний діяч часів династії Північна Сун. Пом. 929 років тому у 64 роки (нар. 1031 р.).

29 липня 1095 • Владислав I (Ласло Святий), король Угорщини (з 1077 р.) з династії Арпадів. Пом. 929 років тому у 49 років (нар. 1046 р.).

18 серпня 1095 • Олаф I (Олаф Голод), король Данії (1086-1095 рр.) з династії Естрідсенів; брат короля Кнуда Святого, зять внучки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. Пом. 929 років тому десь у 45 років (нар. бл. 1050 р.).

21 жовтня 1096 • Вальтер Голяк (Готьє Незаможний), французький лицар, один з керівників Селянського Хрестового походу (1096 р.). Пом. 928 років тому.

29 липня 1099 • Урбан II (Одо де Шатільйон), 158-й папа римський (1088-99); натхненник Першого хрестового походу. Пом. 925 років тому у 64 роки (нар. 1035 р.).

18 липня 1100 • Готфрід Бульйонський (Годфруа IV), герцог Нижньої Лотарингії (1087-1096 рр.) з Фландрської династії, перший правитель (захисник Гробу Господнього) Єрусалимського королівства (1099-1100 рр.). Пом. 924 роки тому у 40 років (нар. 1060 р.).

2 серпня 1100 • Вільгельм II (Вільгельм Рудий), другий король Англії з Нормандської династії (1087-1100 рр.); син Вільгельма Завойовника, батько Генріха Боклерка. Пом. 924 роки тому у 44 роки (нар. 1056 р.).

Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»

Головні події 1090-1100 років

Смерть великого князя київського Всеволода Ярославича

13 квітня 1093

Битва на Стугні

26 травня 1093

Перший хрестовий похід

27 листопада 1095

Взяття Єрусалиму хрестоносцями

15 липня 1099

Єрусалимське королівство

22 липня 1099
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»