11 жовтня 1138 - В Алеппо стався один з найпотужніших землетрусів відомих людству - четвертий за кількістю жертв. Він охопив територію сучасних Сирії, Туреччини, Ірану, Азербайджана і забрав життя більше 230 тисяч чоловік. Після землетрусу населення Алеппо ввідновилось лише на початку XIX століття, коли в місті знову було зафіксовано 200 тисяч жителів.

8 квітня 1139 - На Другому Лютеранському соборі папа Інокентій II відлучив засновника та першого короля Сицилійського королівства Роджера II від церкви. У липні цього ж року, після того як папська армія булп розбита, а сам папа попав у полон, він визнав Роджера II королем Сицилії.

26 липня 1139 - Граф Португалії Альфонсу Капетингг здобув вирішальну перемогу над мавританською армією Альморавідів у битві при Оріке і був проголошений «королем португальців». Після отримання корони від Браганського архієпископа на підтвердження незалежності Португалія перестала бути феодальним уділом Кастилії і стала королівством. Через роки Афонсу I визнав васальну залежність від імператора Іспанії Альфонсо VII і був визнаний як перший король Португалії.

1 серпня 1146 - Зі смертю великого князя Всеволода Ольговича київський стіл посів його брат Ігор Ольгович. Невдоволені й попереднім правителем кияни підняли повстання, в результаті якого Ігор Ольгович був усунутий від влади через два тижні, а великокняжий престол наступного року зайняв Ізяслав Мстиславич, внук Володимира Мономаха.

13 серпня 1146 - Після поразки у битві біля Надового озера в болотах під Києвом схоплено поваленого киянами князя Ігора Ольговича. Волею нового князя Ізяслава Мстиславич він був пострижений у ченці і у вересні наступного року вбитий натовпом киян.

4 квітня 1147 - Перший документований спогад про Москву - саме в цей день суздальський князь Юрій Долгорукий святкував в цьому поселені заключення союзу з новгород-сіверським князем Святославом Ольговичем.

11 квітня 1147 - У французькому місті Труа папа римський Євгеній III підписав буллу «Divini dispensatione», яка знаменувала початок хрестового походу проти полабських слов'ян, що проживали на узбережжі Балтійського моря між річками Ельба і Одра. Розпочавшись у червні силами саксонських, датських і польських хрестоносців, він зустрів опір з боку вендів та їх союзників лютичів і закінчився через три місяці практично безрезультатно.

19 вересня 1147 - Розгніваним натовпом киян у церкві Святої Софії схоплений пострижений у ченці колишній князь Ігор Ольгович і згодом убитий. Його оголене тіло виволокли і кинули на торговій площі міста. Наступного дня він був похований в монастирі святого Симеона, на окраїні Києва.

25 жовтня 1147 - Після чотирьох місяців облоги і кількох спроб штурму об'єднане військо хрестоносців, що брали участь у Другому хрестовому поході, і португальців під командуванням короля Афонсу Енрікеша захопило Лісабон - мавританські правителі погодилися здатися через голод в місті і під гарантію збереження життя жителів міста. Незважаючи на договір з еміром держави Альмохадів, насильства над мирним населенням запобігти не вдалося, і тільки після десяти днів різанини і грабежів в місті був наведений порядок.

1 грудня 1147 - Після отримання звістки про те, що спроба жителів міста Едесса звільнитись від влади еміра Алепо і Мосула закінчилась масовою різаниною християн, папа римський Євген III видав буллу «Quantum praedecessores», якою закликав до Другого хрестового походу в Святу землю. Очолений французьким королем Людовиком VII та королем Німеччини Конрадом III, він закінчився повним провалом.

24 липня 1148 - Під час Другого хрестового походу хрестоносцями розпочата облога Дамаска. Вона тривала чотири дні і закінчилась невдачею із-за допомоги, наданої Дамаску курдами і туркменами.