цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1702 - 1708 років
Дізнавшись про перехід Івана Мазепи на бік шведів, російський цар Петро I віддав наказ захопити гетьманську столицю, яка 12 листопада 1708 року була взята штурмом, зруйнована, а більшість захоплених полонених і мешканців міста незалежно від статі і віку - страчена.

Головні події 1702 - 1708 років


Всі події 1702 - 1708 років

8 березня 1702 - Після смерті Вільгельма III Оранського, штатгальтера Нідерландів, короля Англії, Шотландії та Ірландії, на престол зійшла протестантка Анна Стюарт, дочка короля Якова II, позбавленого влади під час "Славної революції". Політична суперниця свого батька, Анна, дружина датського принца, у 1701 році втратила останнього зі своїх 17-и дітей і погодилась з "Актом про наслідування престолу", прийнятим англійським парламентом, за яким після її смерті корона мала перейти до Гановерської династії, яка перебувала у родинних стосунках зі Стюартами по жіночій лінії.
11 березня 1702 - Вийшла друком англійська газета «Дейлі Курант», перша щоденна газета у світі. Вона видавалась до 1735 року, коли була об'єднана з «Дейлі Газеттер».
19 липня 1702 - В ході Північної війни у битві біля польського села Клішов (поблизу Кракова) польсько-саксонська армія Августа II Сильного була розбита удвічі меншим військом шведського короля Карла XII.
1703
13 січня 1703 - У Москві вийшов перший номер газети «Ведомости о военных и иных делах, достойных знания и памяти, случившиеся в Московском государстве и во иных окрестных странах», першої газети в Росії. Її тираж коливався від 200 до 4000 примірників, які друкували поперемінно в Москві й Петербурзі.
14 січня 1703 - В центральних Апеннінах в Італії відбувся землетрус силою понад 6 балів. Повторні поштовхи такої ж магнітуди стались також 14 січня, 16 січня та 2 лютого. Загалом загинуло понад 10 тисяч чоловік.
27 травня 1703 - За наказом російського царя Петра I на Заячому острові в дельті ріки Нева на щойно завойованих у шведів територіях почато будівництво Петропавлівської фортеці. Цей день вважають днем заснування Петербурга.
10 липня 1703 - В Петербурзі на Заячому острові закладено дерев'яну церкву в ім'я Святих апостолів Петра і Павла, на місці котрої через 11 років було почате будівництво кам'яного собору, освяченого 9 липня 1733 року.
19 листопада 1703 - У Бастилії помер таємничий в'язень часів Людовика XIV, який носив оксамитову маску і який увійшов в історію під іменем «залізна маска» (легенди перетворили маску в залізну).
1704
4 серпня 1704 - У ході Війни за іспанську спадщину союзний англо-голландський флот захопив Гібралтар, який Іспанія не змогла повернути до сьогоднішнього дня.
13 серпня 1704 - У ході війни за іспанську спадщину англо-австрійські війська розгромили французів і баварців у битві при Бленгеймі (Баварія).
30 серпня 1704 - Між Росією і представниками Речі Посполитої підписано Нарвський договір про союз у війні проти Швеції, згідно з яким Польща офіційно вступала у Північну війну і обидві сторони зобов'язались не підписувати з Карлом XII сепаратних угод.
1707
24 березня 1707 - Парламентами Англії та Шотландії прийнято Акт про Унію, який об'єднав королівства Англію і Шотландію в єдину державу - Королівство Велика Британія. Акт про Унію набув чинності 1 травня 1707 року
25 квітня 1707 - В ході війни за іспанський спадок, біля містечка Альманса (на кордоні Валенсії і Мурсії) французько-іспанська армія під керівництвом французького маршала Джеймса Фітцджеймса, герцога Бервіка (англійця за походженням), розгромила португальсько-англійсько-голандські війська графа Голуея. В результаті перемоги частина східної Іспанії перейшла під владу Бурбонів.
1 травня 1707 - Набув чинності «Акт про Унію», що об'єднав Англію, Уельс та Шотландію одну державу - Велику Британію. Цього дня парламенти Англії та Шотландії об'єднались у єдиний парламент Великої Британії, через що в англійській історіографії іноді «Акт про Унію» згадується як «Союз парламентів». Об'єднання здійснювалось на засадах рівноправості - Шотландія зберігала свою юридичну систему, незалежну пресвітеранську церкву і отримала вільний доступ на ринки імперії.
1708
12 липня 1708 - Початок придушення селянського постання Кіндрата Булавіна: в урочищі Крива Лука (район Сіверського Донця) російські урядові війська під командуванням Федора Шидловського розбили загін отамана Семена Драного, який налічував 5000 донських козаків і 1500 запорожців, а самого Драного було вбито; запорожці відступили до Бахмута (нині Артемівськ).
26 липня 1708 - У селі Борщагівка (нині Вінницька область) за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів страчені полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами.
28 жовтня 1708 - Після отримання від російського царя Петра I наказу надіслати війська на допомогу російській армії, що вела бої в Литві, в той час як вся Україна була окупована царськими військами, Іван Мазепа виступив проти Петра I і оголосив про союз України з Швецією. Була укладена відповідна угода, що передбачала політичний статус України як незалежної держави по обидва боки Дніпра, з гарантіями непорушності "границь її, вільностей законів, прав і привілеїв ... аби Україна вічними часами тішилася своїми правами і вільностями без жодної шкоди". Це рішення гетьмана не знайшло однозначної підтримки серед козацької старшини, для котрої антиросійський виступ Івана Мазепи виявився повною несподіванкою, і було засуджене православним духовенством, котре з подачі Петра I піддало Мазепу анафемі, а його вчинок трактувало як підпорядкований особистій вигоді.
12 листопада 1708 - Дізнавшись про перехід Івана Мазепи на бік шведів, російський цар Петро I віддав наказ захопити гетьманську столицю Батурин, яка була зруйнована, а більшість захоплених полонених і мешканців міста незалежно від статі і віку - страчена.
23 листопада 1708 - За наказом московського царя Петра I у церкві Святої Трійці в Глухові (тепер Сумської області) митрополит київський Йоасаф Кроковський проголосив анафему українському гетьману Івану Мазепі, котрий у жовтні підтримав Швецію у війні проти Росії.
Народилися в 1702 - 1708 роках
17 червня 1703 - 2 березня 1791, Джон Веслі, англійський протестантський проповідник, засновник Методистської церкви.
1705 - 1768, Іван Гонта, уманський полковник, один з керівників гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина.
24 січня 1705 - 15 липня 1782, Карло Фарінеллі, італійський оперний співак (сопрано).
17 січня 1706 - 17 квітня 1790, Бенджамін Франклін, американський письменник, поет, винахідник, державний діяч (один з авторів "Декларації незалежності США" і Конституції США).
1707 - 1761, Іван Георгій Пінзель, український скульптор, представник пізнього барокко і рококо.
25 лютого 1707 - 6 лютого 1793, Карло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії.
15 квітня 1707 - 18 вересня 1783, Леонард Ейлер, швейцарський математик, механік та фізик, автор більше 800 праць з математичного аналізу, диференціальної геометрії, теорії чисел, небесної механіки, оптики, теорії музики та ін.
22 квітня 1707 - 8 жовтня 1754, Генрі Філдінг, англійський письменник ("Пасквін", "Історичний календар 1736 року", "Джонатан Уайльд").
23 травня 1707 - 10 січня 1778, Карл Лінней, шведський природознавець, лікар, основоположник сучасної біологічної систематики рослинного та тваринного світу.
7 вересня 1707 - 16 квітня 1788, Жорж Луї Леклерк де Бюффон, французький природознавець, автор 36-томної "Природничої історії" (1749-1788), в котрій висунув ідею єдності рослинного і тваринного світу.
Померли в 1702 - 1708 роках
19 березня 1702 - Вільгельм III (Вільгельм Оранський), штатгальтер Нідерландів (з 1674 р.), король Англії (з 1689 р.). 314 років тому, в 52 роки (нар. 14 листопада 1650 р.).
3 березня 1703 - Роберт Гук, англійський природодослідник, учений-енциклопедист. 313 років тому, в 68 років (нар. 18 липня 1635 р.).
16 травня 1703 - Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук"). 313 років тому, в 75 років (нар. 12 січня 1628 р.).
22 вересня 1703 - Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик. 313 років тому, в 81 рік (нар. 5 квітня 1622 р.).
28 жовтня 1704 - Джон Локк, англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та Просвітництва. 312 років тому, в 72 роки (нар. 29 серпня 1632 р.).
5 травня 1705 - Леопольд I (Леопольд Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської. 311 років тому, в 65 років (нар. 9 червня 1640 р.).
16 серпня 1705 - Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців. 311 років тому, в 50 років (нар. 6 січня 1655 р.).
11 жовтня 1705 - Гільом Амонтон, французький фізик, винахідник гігрометра, нертутного барометра, повітряного термометра. 311 років тому, в 42 роки (нар. 31 серпня 1663 р.).
3 березня 1707 - Аламгір I (Абул Музаффар Аурангзеб), падишах імперії Великих Моголів (1658-1707 рр.). 309 років тому, в 89 років (нар. 4 листопада 1618 р.).
30 березня 1707 - Себаст'єн ле Претр де Вобан, французький військовий інженер, маршал Франції (з 1703 р.); розробив метод стрільби рикошетом, спосіб поетапного штурму фортець, модернізував штик. 309 років тому, в 74 роки (нар. 15 травня 1633 р.).
20 квітня 1707 - Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету. 309 років тому, в 52 роки (нар. 13 серпня 1655 р.).
11 травня 1708 - Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV; 308 років тому, в 62 роки (нар. 16 квітня 1646 р.).
Березневі погроми
Війни
Березневі погроми

Головні події 1702 - 1708 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх