Головні події 1523-1527 років

• Незалежність Швеції, 6 червня 1523
• Битва при Павії, 24 лютого 1525
• Страта останнього імператора ацтеків, 28 лютого 1525
• Прусське герцогство, 8 квітня 1525
• Імперія Великих Моголів, 21 квітня 1526
• Битва під Мохачем, 29 серпня 1526

Політичні лідери 1523-1527 років

• Імперія Великих Моголів: Бабур (1526-30)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Мехмед Герай (1515-23), Газі Герай (1523-24), Саадет Герай (1524-32)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24), Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Людовик II Ягеллончик (1516-26), Янош I Заполья (1526-40), Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1523-1527 років

19 січня 1523 • Лідер швейцарської реформації Ульріх Цвінглі опублікував 67 тез про Святе письмо, направлених проти влади Папи римського. Публічний диспут з цього питання відбувся у Цюріху 29 січня — він закінчився перемогою Цвінглі над його опонентом вікарієм Фабером. У результаті цюріхський муніципалітет прийняв учення Цвінглі і став самостійно розпоряджатись церковними справами кантону.

6 червня 1523 • Шведський рикстаг (парламент) обрав Густава Еріксона, ватажка повстання проти датчан, королем Швеції під іменем Густав I Ваза. Це поклало край Кальмарській унії, щоб об'єднувала Швецію і Норвегію в єдину державу під зверхністю Данії.

19 листопада 1523 • Після смерті у вересні Адріана VI папою римським під іменем Климент VII обрано Джуліано Медічі (племінника Джованні Медічі — папи Лева X), котрий став останнім понтифіком епохи Відродження. Конклав засідав два місяці, оскільки колегія кардиналів розкололась на два табори: одні підтримували французького короля Франциска I, інші — імператора Священної Римської імперії Карла V. Ставши папою, Климент VII підтримав французького короля, сподіваючись з його допомогою ослабити владу Габсбургів у Європі і, зокрема, в Італії.

1525

24 лютого 1525 • Під Павією іспано-німецькі сили імператора Карла V Габсбурга розбили війська французького короля Франциска І Ангулемського, який потрапив у полон. Це завершило черговий етап Італійських воєн і за укладеною незабаром Мадридською угодою Франція була змушена відмовитись не лише від Ломбардії, але й від Фландрії, Артуа і Бургундії.

28 лютого 1525 • За наказом іспанського конкістадора Ернана Кортеса за звинуваченні у спробі його вбивства і намірі підняти заколот проти іспанців страчений Куаутемок (Гватемозін), одинадцятий і останній незалежний правитель Ацтекської імперії.

8 квітня 1525 • У Кракові укладено угоду, що завершила чергову пруссько-польську війну: володіння Тевтонського ордена ставали вотчиною Королівства Польща і спадковим герцогством під управлінням колишнього великого магістра Альбрехта фон Бранденбурга з династії Гогенцоллернів. Через два дні він виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому і відбув до столиці своїх володінь міста Кьоніґсберг.

10 квітня 1525 • На міській площі Кракова герцог Пруссії Альбрехт Гогенцоллерн привселюдно виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому.

27 травня 1525 • У Мюльгаузені (Тюрингія) обезголовлений вождь плебейської Реформації Томас Мюнцер.

1526

1526 • Захоплений у полон король Франції Франциск I підписав кабальний Мадридський договір, за яким він відмовився від усіх претензій на Італію і поступився Іспанії колишніми володіннмия Бургундського дому — Бургундією, Артуа і Фландрією.

21 квітня 1526 • У битві при Паніпаті (поблизу Делі) нащадок Чингізхана і Тимура правитель Кабула падишах Бабур розбив війська Делійського султана Ібрагіма Лоді. Через три дні він захопив Делі і Агру, яка стала столицею Імперії Великих Моголів.

29 серпня 1526 • Під Мохачем війська османського султана Сулеймана Пишного вщент розбили угорську армію і за кілька днів увійшли в полишену беззахисною Буду. У боротьбі за спадщину полеглого на полі бою Людовика II Ягеллончика угорські королі втратили право на престол Хорватії, а Угорщина розпалась на два ворогуючі між собою королівства.

16 грудня 1526 • Після загибелі бездітного короля Лайоша II набув чинності братіславсько-віденський договір 1515 року, за яким спадкоємцем ягеллонського трону в Чехії і Угорщині став Фердинанд I, австрійський ерцгерцог і брат імператора Карла V. Таким чином під владою Габсбургів об'єднались спадкоємні австрійські землі з володіннями корони святовацлавської та святостефанської.

1527

27 січня 1527 • У битві під Ольшаницею армія великого гетьмана литовського князя Костянтина Острозького отримали одну з найбільших перемог над військами Кримського ханства, в якій татари втратили близько 25 тисяч чоловік (із 35 тисяч війська). За цю славну перемогу Острозького величали найвищим вождем, а король Сигізмунд І влаштував йому у Кракові тріумфальний в'їзд.

6 травня 1527 • Обурені тривалою невиплатою зарплати іспанські та німецькі найманці імператора Карла V увірвалися в Рим і розграбували місто. Рим втратив більшість середньовічних та ренесансних будівель; постраждала навіть базиліка Святого Петра у Ватикані, а сам папа Климент VII був змушений рятуватись втечею в замок Святого Ангела, де перебував фактично в облозі. Грабежі і руйнації тривали не менш як три доби. У червні папа виплатив військам імператора Карла V компенсацію у розмірі 400 000 дукатів і був змушений коронувати Карла V королем Італії та відмовити у праві на розлучення королю Англії Генріху VIII з його дружиною — Катериною Арагонською, що була тіткою Карла V.

3 червня 1527 • Із загорання пивоварні у Львові почалась велика пожежа, яка знищила практично все місто і його околиці — Підзамче і Знесіння. Уціліли лише спотворені вогнем Ратуша, Вірменська церква, стіни Кафедрального собору, монастир францисканців і міські вежі.

1 липня 1527 • Гессенським ландграфом Філіпом Великодушним у Марбурзі засновано перший протестантський університет Німеччини. В 1541 році статус університету був підтверджений імператором.

Народились в 1523-1527 роках

1523 — †2 листопада 1605 • Джованні Страдано (Ян ван дер Страт), флорентійський художник фламандського походження.

20 лютого 1523 — †24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571).

11 вересня 1524 — †27 грудня 1585 • П'єр де Ронсар, французький поет («Любовні вірші», «Сонети до Єлени», «Елегії»), есеїст («Короткий виклад поетичного мистецтва»).

бл. 1525 — †29 червня 1607 • Іов (Іван), московський церковний діяч, 1-й патріарх Московський і всієї Русі (1589-1605 рр.).

бл. 1525 — †9 вересня 1569 • Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого.

бл. 1526 — †29 лютого 1608 • Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, руський князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч Речі Посполитої, воєвода київський, маршалок волинський, засновник Острозької академії (1576), видавець Острозької Біблії (1580); син гетьмана Костянтина Острозького.

14 квітня 1527 — †28 червня 1598 • Абрахам Ортелій, фламандський картограф, автор першого у світі географічного атласу («Theatrum Orbis Terrarum», 1570).

21 травня 1527 — †13 вересня 1598 • Філіп II (Філіп Габсбург), король Іспанії (1556-98 рр.) та Португалії (1580-98 рр.); лідер Контрреформації, один із найвпливовіших політиків 16 століття.

31 липня 1527 — †12 жовтня 1576 • Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.).

23 листопада 1527 — †6 травня 1602 • Лі Чжи, китайський філософ, історик, письменник («Спалена книга») періоду династії Мін.

Померли в 1523-1527 роках

лютий 1523 • П'єтро Перуджино (П'єтро ді Крістофоро Вануччі), італійський художник доби Відродження; учитель Рафаеля Санті. Пом. 501 рік тому у 75 років (нар. 1448 р.).

29 серпня 1523 • Ульріх фон Гуттен, німецький письменник («Листи темних людей»). Пом. 501 рік тому у 35 років (нар. 21 квітня 1488 р.).

23 травня 1524 • Ісмаїл I, шахіншах Персії (1501–24 рр.); засновник держави Сефевідів. Пом. 500 років тому у 37 років (нар. 17 липня 1487 р.).

12 червня 1524 • Дієго Веласкес де Куельяр, іспанський конкістадор, завойовник Куби. Пом. 500 років тому у 68 років (нар. 1456 р.).

24 грудня 1524 • Васко да Гама, португальський мореплавець, відкривач шляху до Індії через Атлантичний океан навколо Африки; 6-й губернатор Португальської Індії і 2-й Віце-король Індії (з 1524 р.). Пом. 500 років тому у 64 роки (нар. 1460 р.).

28 лютого 1525 • Гватемозін (Куаутемок), останній імператор ацтеків з династії Акамапічтлі. Пом. 499 років тому у 30 років (нар. 1495 р.).

5 травня 1525 • Фрідріх III (Фрідріх Мудрий), 9-й курфюрст Саксонії і 20-й ландграф Тюрингії (1486-1525 рр.); заступник Мартіна Лютера. Пом. 499 років тому у 62 роки (нар. 17 січня 1463 р.).

18 травня 1525 • П'єтро Помпонацці, італійський філософ епохи Відродження («Про безсмертя душі», «Про причини явищ природи»). Пом. 499 років тому у 63 роки (нар. 16 вересня 1462 р.).

27 травня 1525 • Томас Мюнцер, німецький проповідник часів Реформації. Пом. 499 років тому у 35 років (нар. 1490 р.).

30 грудня 1525 • Якоб Фуггер, німецький торговець і банкір, засновник торгово-банкірського дому Фуггерів, одного із найбагатших і найвпливовіших в тогочасній Європі. Пом. 499 років тому у 66 років (нар. 6 березня 1459 р.).

1526 • Хуан Себастьян Елькано, баскський мореплавець, під чиїм керівництвом завершилась перша кругосвітня подорож Магеллана. Пом. 498 років тому у 50 років (нар. 1476 р.).

після 1526 • Перу да Ковільян, португальський мандрівник та дипломат. Пом. бл. 498 років тому десь у 66 років (нар. бл. 1460 р.).

1527 • Вайна Капак, одинадцятий правитель Імперії Інків; батько Уаскара і Атауальпа. Пом. 497 років тому у 51 рік (нар. 1476 р.).

22 червня 1527 • Нікколо Макіавеллі, італійський пеолітичний мислитель ("Правитель"), історик ("Історія Флоренції), письменник ("Мандрагора"), поет епохи Відродженя. Пом. 497 років тому у 58 років (нар. 3 травня 1469 р.).