цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1568 - 1574 років
Король Франції Карл IX віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів, що 24 серпня 1572 року вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

Політичні лідери 1568 - 1574 років

Англія: Єлизавета I (1558-1603) • Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-1598) • Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1530-1572) • Королівство Франція: Катерина Медічі (1574), Карл IX Люб'язний (1560-1574), Генріх III (1574-1589) • Московське царство: Іван IV Грозний (1547-1584) • Османська імперія: Селім II (1566-1574), Мурад III (1574-1595) • Папська держава: Григорій XIII (1572-1585) • Річ Посполита: Генріх Валуа (1573-1575) • Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-1576) • Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-1570) • Шотландія: Яків VI (1567-1625).

Головні події 1568 - 1574 років

Всі події 1568 - 1574 років

1568 - Між сімнадцятьма нідерландським провінціями та Іспанією почалась війна за незалежність, яка завершилась проголошенням Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, яка вийшла зі складу Іспанії.
19 травня 1568 - Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.
30 вересня 1568 - Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.

1569

10 січня 1569 - Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.
13 березня 1569 - Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.
28 червня 1569 - Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня - ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.
1 липня 1569 - У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави - Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.

1570

1570 - У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства
3 січня 1570 - Офіційна дата створення Донського козацтва, повязана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
25 лютого 1570 - Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.
20 травня 1570 - В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 - Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, - гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці - Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.

1571

23 січня 1571 - Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.
3 червня 1571 - Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.
7 жовтня 1571 - В п'ятигодинній битві при Лепанто (Греція), біля входу в затоку Пантраікос, флот Святої ліги (союзу Іспанії, Венеції і папи римського) в складі 250 кораблів під командуванням Дон Хуана Австрійського (сина Карла V) розбив значно більшу за чисельністю османську флотилію чив розвіяла міф про її непереможність.

1572

1 квітня 1572 - Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.
13 травня 1572 - Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки проведенню реформи календаря.
7 липня 1572 - Зі смертю короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.
29 липня 1572 - За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.
18 серпня 1572 - Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.
24 серпня 1572 - Король Франції Карл IX під натиском своєї матері Катерини Медічі віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів. Це вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

1573

28 січня 1573 - Конфедерація, створена на першому конвокаційний сеймі у Варшаві за участю представників Великої і Малої Польщі, Великого князівства Литовського, Київського, Волинського, Підляського і Руського воєводств, земель Пруссії, Помор'я, Жемайтії, Ліфляндії і коронних міст, прийняла акт про зобов'язання бути взаємно толерантними, зберігати цю толерантність у наступних поколіннях, бути солідарними в боротьбі за свободу віри при будь-якому уряді, який би переслідував будь-яку конфесію. Варшавська конфедерація була відхилена католицькими єпископами, які вважали її такою, що «ображає велич Бога, руйнує основи польської державності, оскільки проголошує свободу всім іновірцям, магометанам, юдеям, протестантам та іншим схизматикам».
25 лютого 1573 - У Львові у монастирі св. Онуфрія Іван Федорович заснував друкарню, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський "Буквар".

1574

24 червня 1574 - На острові Лусон поблизу устя ріки Пасиг іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі заснував поселення, відоме сьогодні як місто Маніла. З 1595 року Маніла стала столицею Філіппінського архіпелага.

Народились в 1568 - 1574 роках

1568 - 13 січня 1625, Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим.
5 квітня 1568 - 29 липня 1644, Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.
5 вересня 1568 - 21 травня 1639, Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).
30 серпня 1569 - 28 жовтня 1627, Джахангір, імператор імперії Великих Моголів (1605-27 рр.).
1570 - 1632, Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
1570 - 23 липня 1632, Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
1570 - вересень 1619, Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
13 квітня 1570 - 31 січня 1606, Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса.
12 вересня 1570 - 1611, Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.
27 січня 1571 - 19 січня 1629, Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.
27 грудня 1571 - 15 листопада 1630, Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).
20 січня 1573 - 5 січня 1625, Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, - Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
28 вересня 1573 - 18 липня 1610, Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст).

Померли в 1568 - 1574 роках

20 березня 1568 - Альберт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Прусії. 450 років тому, в 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).
1569 - Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). 449 років тому, в 58 років (нар. 1511 р.).
13 березня 1569 - Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. 449 років тому, в 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).
8 вересня 1569 - Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури». 449 років тому, в 64 роки (нар. 4 лютого 1505 р.).
9 вересня 1569 - Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен; батько художників Пітера Брейгеля Молодшого і Яна Брейгеля Старшого. 449 років тому, в 44 роки (нар. 1525 р.).
1570 - Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 448 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 - Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 448 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).
27 листопада 1570 - Сансовіно (Якопо Татті), італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 448 років тому, в 84 роки (нар. 1486 р.).
27 листопада 1570 - Якопо Сансовино, італійський скульптор і архітектор епохи Високого Відродження. 448 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).
13 лютого 1571 - Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. 447 років тому, в 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).
6 липня 1571 - Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 447 років тому, в 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).
24 листопада 1571 - Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska»), написаної 1571, виданої 1857. 447 років тому, в 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).
30 квітня 1572 - Сигізмунд II (Сигізмунд Август Ягеллон), польський король (з 1548 р.) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський; останній з династії Ягеллонів, один з ініціаторів польсько-литовської унії. 446 років тому, в 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).
20 серпня 1572 - Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. 446 років тому, в 70 років (нар. 1502 р.).
24 серпня 1572 - Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. 446 років тому, в 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).
24 вересня 1572 - Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. 446 років тому, в 27 років (нар. 1545 р.).
24 листопада 1572 - Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви. 446 років тому, в 62 роки (нар. 1510 р.).
30 травня 1574 - Карл IX (Карл Валуа), король Франції; син Катерини Медічі, санкціонував винищення гугенотів (Варфоломіївська ніч, 1572 р.). 444 роки тому, в 24 роки (нар. 27 червня 1550 р.).
27 червня 1574 - Джорджо Вазарі, італійський архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва. 444 роки тому, в 63 роки (нар. 30 липня 1511 р.).
Антропогенез людини
Інфографіка
Антропогенез людини

Головні події 1568 - 1574 років

keyboard_arrow_left1564
1578keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх