цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1566 - 1572 років
Король Франції Карл IX віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів, що 24 серпня 1572 року вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

Головні події 1566 - 1572 років


Всі події 1566 - 1572 років

2 липня 1566 - У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині - Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.
6 вересня 1566 - Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.
1567
24 липня 1567 - Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англйському престолі - Яковом I.
25 липня 1567 - Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.
22 серпня 1567 - Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою - "Кривава рада".
1568
1568 - Між сімнадцятьма нідерландським провінціями та Іспанією почалась війна за незалежність, яка завершилась проголошенням Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, яка вийшла зі складу Іспанії.
19 травня 1568 - Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.
30 вересня 1568 - Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.
1569
10 січня 1569 - Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.
13 березня 1569 - Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.
28 червня 1569 - Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня - ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.
1 липня 1569 - У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави - Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.
1570
3 січня 1570 - Офіційна дата створення Донського козацтва, повязана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
20 травня 1570 - В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 - Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, - гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці - Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.
1571
23 січня 1571 - Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.
24 травня 1571 - Татарсько-турецькі війська кримського хана Девлет Герая, підтримувані ногайцями, захопили Москву і спалили її до тла. В місті загинуло понад 10 тисяч чоловік і більше 60 тисяч були забрані в рабство. Приголомшений розгромом Іван Грозний повідомив Герая, що згоден передати під кримський контроль Астрахань.
3 червня 1571 - Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.
7 жовтня 1571 - В п'ятигодинній битві при Лепанто (Греція), біля входу в затоку Пантраікос, флот Святої ліги (союзу Іспанії, Венеції і папи римського) в складі 250 кораблів під командуванням Дон Хуана Австрійського (сина Карла V) розбив значно більшу за чисельністю османську флотилію чив розвіяла міф про її непереможність.
1572
1 квітня 1572 - Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.
13 травня 1572 - Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки введенню нового календаря (1582).
7 липня 1572 - Зі смертю короля Речі Посполитої Сигизмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.
29 липня 1572 - За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.
18 серпня 1572 - Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.
24 серпня 1572 - Король Франції Карл IX під натиском своєї матері Катерини Медічі віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів. Це вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.
Народилися в 1566 - 1572 роках
19 червня 1566 - 27 березня 1625, Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великобританії.
20 червня 1566 - 30 квітня 1632, Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза), король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (в 1592 — 1599 роках).
15 травня 1567 - 29 листопада 1643, Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.
3 липня 1567 - 25 грудня 1635, Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).
1568 - 13 січня 1625, Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим.
5 квітня 1568 - 29 липня 1644, Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.
5 вересня 1568 - 21 травня 1639, Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).
30 серпня 1569 - 28 жовтня 1627, Джахангір, імператор імперії Великих Моголів (1605-27 рр.).
1570 - 1632, Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
1570 - 23 липня 1632, Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
1570 - вересень 1619, Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
13 квітня 1570 - 31 січня 1606, Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса.
12 вересня 1570 - 1611, Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.
27 січня 1571 - 19 січня 1629, Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.
27 грудня 1571 - 15 листопада 1630, Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).
Померли в 1566 - 1572 роках
2 липня 1566 - Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії). 450 років тому, в 63 роки (нар. 14 грудня 1503 р.).
6 вересня 1566 - Сулейман I Кануні (Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру. 450 років тому, в 72 роки (нар. 6 листопада 1494 р.).
22 вересня 1566 - Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера. 450 років тому, в 74 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).
1567
13 листопада 1567 - Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). 449 років тому, в 77 років (нар. 1490 р.).
1568
20 березня 1568 - Альберт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Прусії. 448 років тому, в 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).
1569
1569 - Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). 447 років тому, в 58 років (нар. 1511 р.).
13 березня 1569 - Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. 447 років тому, в 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).
9 вересня 1569 - Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен; батько художників Пітера Брейгеля Молодшого і Яна Брейгеля Старшого. 447 років тому, в 44 роки (нар. 1525 р.).
1570
1570 - Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 446 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 - Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 446 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).
27 листопада 1570 - Сансовіно (Якопо Татті), італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 446 років тому, в 84 роки (нар. 1486 р.).
27 листопада 1570 - Якопо Сансовино, італійський скульптор і архітектор епохи Високого Відродження. 446 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).
1571
13 лютого 1571 - Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. 445 років тому, в 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).
6 липня 1571 - Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 445 років тому, в 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).
24 листопада 1571 - Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska»), написаної 1571, виданої 1857. 445 років тому, в 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).
1572
30 квітня 1572 - Сигізмунд II (Сигізмунд Август Ягеллон), польський король (з 1548 р.) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський; останній з династії Ягеллонів, один з ініціаторів польсько-литовської унії. 444 роки тому, в 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).
20 серпня 1572 - Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. 444 роки тому, в 70 років (нар. 1502 р.).
24 серпня 1572 - Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. 444 роки тому, в 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).
24 вересня 1572 - Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. 444 роки тому, в 27 років (нар. 1545 р.).
24 листопада 1572 - Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви. 444 роки тому, в 62 роки (нар. 1510 р.).

Головні події 1566 - 1572 років

Король Франції Карл IX віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів, що 24 серпня 1572 року вилилось у ..
24 серпня 1572
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх