цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1604 - 1610 років
7 січня 1610 року під час спостереження за Юпітером у власноруч зроблений телескоп Галілео Галілей відкрив три його супутника, а ще через кілька днів - четвертий. Всі вони входять до числа найбільших супутників Сонячної системи і є більшими за всі карликові планети.

Головні події 1604 - 1610 років


Всі події 1604 - 1610 років

25 серпня 1604 - Російський цар-самозванець Лжедмитрій I з військом із польсько-українських найманців почав похід на Москву.
1605
22 січня 1605 - 150 молодих найманців з швейцарського кантону Урі під керівництвом капітана Каспара фон Зіленена вперше ввійшли на територію Ватикану і склали основу Швейцарської гвардії, створеної за розпорядженням римського папи Юлія II.
30 червня 1605 - Після смерті Бориса Годунова і переходу московських військ на бік Лжедмитрія (Григорія Отреп'єва), він урочисто вїхав у Москву. 17 липня 1605 року дружина Івана Грозного Марія Нагая визнала Лжедмитрія своїм сином і він правив у Москві до 27 травня 1606 року, коли був убитий заколотниками на чолі з боярином Василем Шуйським.
28 липня 1605 - В Москву урочисто в'їхала колишня російська цариця Марія Федорівна (шоста жінка Івана Грозного) і публічно визнала Лжедмитрія за свого сина.
31 липня 1605 - Архієпископ рязанський Ігнатій вінчав на московський трон Лжедмитрія I.
5 листопада 1605 - За анонімним доносом за декілька годин до того, як король Яків I мав відкрити чергове засідання парламенту, у підвалі будинку англійського парламенту був заарештований Гай Фокс, котрий заклав у підвал бочки з порохом і повинен був підірвати їх після появи короля і його сина в Палаті лордів. "Порохова змова" зірвалась, і під тортурами Фокс розповів про всі її деталі і видав усіх її учасників. 31 січня наступного року він був страчений.
1606
31 січня 1606 - У Вестмінстері, не очікуючи виконання смертного вироку, покінчив життя самогубством Гай Фокс, головний виконавець задуму католиків-змовників, що планували підірвати приміщення парламенту (т.зв. "Порохова змова") у момент, коли король Яків I відкриватиме його засідання.
26 лютого 1606 - Члени експедиції голландської Ост-індійської компанії під керівництвом капітана Віллема Янсзона висадились поблизу сучасного півострова Кейп-Йорк і стали першими європейцями, що досягли Австралії (Янсзон помилково прийняв відкрите ним узбережжя частиною острова Нова Гвінея і назвав його Нова Зеландія).
10 квітня 1606 - Спеціальною хартією англійський король Яків I затвердив статут Лондонської компанії для колонізації Північної Америки.
12 квітня 1606 - За наказом англійського короля Якова I, котрий одночасно був і королем Шотландії Яковом VI, у Великій Британії введено новий прапор, названий пізніше «Юніон Джек». Оскільки на той час Англія і Шотландія були незалежними державами, то прапор використовувався як додатковий на кораблях обох країн, що показати, що вони служать одному монарху.
27 травня 1606 - У Москві боярами, очолюваними Василем Шуйським, вбито царя (з 1605 року) Лжедмитрія I, котрий видавав себе за сина Івана Грозного. Тіло Лжедмитрія притягли кіньми на Красну площу, роздягли і три дні натовп глумився над убитим - посипали піском, мазали дьогтем, після чого поховали на кладовищі для бездомних.
11 червня 1606 - Думний боярин Василь Іванович Шуйський зійшов на московський престол під іменем Василя IV. Цій події передувала боярська змова проти самозванця Лжедмитрія I і його вбивство.
27 липня 1606 - В Порт-Роялі засновано першу в Канаді постійну французьку колонію.
26 грудня 1606 - У королівському театрі при дворі короля Джеймса відбулась прем'єра п'єси «Король Лір» Вільяма Шекспіра.
1607
16 квітня 1607 - У Чесапікську затоку у Вірджинії прибули кораблі Лондонської компанії, заснованої в 1606 році, яка отримала від англійського короля Якова I Стюарта право на освоєння земель між сьогоднішніми містами Вашингтон і Нью-Йорк. 14 травня на північ від ріки Роанок колоністи розпочали будівництво першого англійського поселення у Північній Америці - Джеймстауна. Це відкрило перший етап британської колонізації Нового Світу.
25 квітня 1607 - Під час Гібралтарської битви нідерландський флот застав зненацька іспанську армаду в порту Гібралтара і за чотири години повністю її знищив. Голландці втратили близько 100 убитими, включаючи адмірала Якоба ван Хемскерка, Іспанія 21 корабель і 4 тисячі моряків
14 травня 1607 - Кораблі Лондонської компанії висадились на узбережжі Північної Америки і заснували перше постійне англійське поселення форт Джеймс, назване на честь короля Якова І. Згодом воно переросло у місто Джеймстаун, який став столицею колонії Вірджинія на наступні 83 роки.
1608
1608 - Француз Семюель де Шамплен заснував сучасне канадське місто Квебек.
2 жовтня 1608 - У Гаазі в палаці Моріца Оранського голландський оптик Ян Ліпперсгей продемонстрував уряду свій винахід - прототип сучасного дзеркального телескопа. З його допомогою він зумів роздивитись покази годинника на церкві міста Делфт, що знаходився за 15 кілометрів від Гааги.
1609
12 березня 1609 - На Бермудських островах засновано перше англійське поселення - його заснували англійські колоністи, які направлялись у Віргінію і зазнали аварії. З 1684 року Бермуди були офіційно оголошені коронним володінням Англії.
10 липня 1609 - За ініціативою герцога Максиміліана Баварського для боротьби з Реформацією німецькі князі створили Католицьку лігу. Поряд з Баварією в Лігу увійшли духовні князівства - єпископства Кельна, Тріра, Майнца і Вюрцбурга.
25 серпня 1609 - Галілео Галілей продемонстрував Великій раді і дожу Венеції телескоп, новий пристрій який складався з двох лінз і давав трикратне збільшення..
28 серпня 1609 - Англійський мореплавець Генрі Гудзон відкрив затоку Делавер.
11 вересня 1609 - Експедиція англійського мореплавця Генрі Гудзона (Хадсона) першим з європейців проплив по ріці, яка сьогодні носить його імя, і острова Статен Айленд (названий на честь Нідерландських Штатів) і сучасний острів Манхеттен.
8 грудня 1609 - За ініціативою кардинала Федеріко Борромео, на той час архієпископа Мілану, відкрилася Бібліотека Амброзіана, друга в Європі публічна бібліотека після Бодліанської, відкритої в Оксфорді у 1602 році. Давні рукописи були перевезені в Мілан з провінційного монастиря св. Колумбана. При бібліотеці було відкрито типографію; тут же розміщувалась школа класичних мов, а також картинна галерея, заснована тим же Федеріко Борромео. Особливостю бібліотеки були вільно розставлені видання, які не приковували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Марія-делла Роза; у роки 2-ї світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібретто стародавніх опер - всі вони були втрачені. Сьогодні в бібліотеці зберігаються 12 рукописів Леонардо да Вінчі, 12 тисяч малюнків європейських художників XIV—XIX століть, стародавнє видання «Іліади» (Ilia Picta, V ст.), Вергілій з ілюстраціями Сімоне Мартіні і маргиналіями Петрарки.
1610
1 січня 1610 - Німецький астроном Сімон Маріус вперше відкрив супутники Юпітера, але не зробив про це офіційного повідомлення. Тому це відкриття приписують Галілео Галілею, який повідомив про аналогічне спостереження 1 липня 1610 року.
7 січня 1610 - Під час спостереження за Юпітером в перший у світі телескоп Галілео Галілей відкрив три його супутника - Європа, Ганімед та Іо, а ще через кілька днів - четвертий, Калісто. Всі вони входять до числа найбільших супутників Сонячної системи і є більшими за всі карликові планети.
13 січня 1610 - Галілео Галілей відкрив Калісто, четвертий супутник Юпітера. Сам Галілей відкриті ним супутники Юпітера назвав "планетами Медічі", за іменем відомого флорентійського сімейства, і нумерував їх латинськими цифрами (I - IV). Лише у середині 18-го сторіччя за ними закріпились імена, привоєні німецьким астрономом Сімоном Маріусом ще в 17 столітті, і звичні сьогодні, - Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
17 квітня 1610 - На кораблі "Discovery" з Лондона у свою четверту і останню експедицію в пошуках північно-західного шляху до Азії відправився англійський мандрівник Генрі Гудзон. Він проплив між Гренландією та Лабрадором і досягнув затоки, котра сьогодні носить його ім'я. Але за три місяці, занадто віддалившись від океану, корабель Гудзона був затиснутий льодами і екіпажу прийшлось висадитись на берег на зимівлю.
14 травня 1610 - Католицьким фанатиком Франсуа Равальяком убито Генріха IV (Наварського), 57-річного короля Франції, першого з династії Бурбонів, протестанта за хрещенням, що двічі переходив у католицизм і зумів примирити гугенотів і католиків у Франції. Його спадкоємцем став 9-річний Людовик XIII, котрий правив під регенством матері Марії Медичі.
24 червня 1610 - У битві поблизу селища Клушино (біля Вязьми) російські війська Дмитра Шуйського зазнали поразки від польського гетьмана Станіслава Жолкевського.
2 серпня 1610 - Англійський мореплавець Генрі Гудзон увійшов у води, відомі сьогодня як протока Гудзона, щиро вірячи, що попав у Тихий океан Північним шляхом.
Народилися в 1604 - 1610 роках
1604 - 11 серпня 1654, Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.).
19 березня 1604 - 6 листопада 1656, Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса.
1605
1605 - 1673, Семен Іванович Дежньов, російський мореплавець, мандрівник; на 80 років раніше за Вітуса Берінга, пройшов Берінгову протоку, яка відділяє Аляску від Чукотки (1648).
8 квітня 1605 - 29 листопада 1665, Філіпп IV (Філіпп Габсбург), король Іспанії та Португалії (1621-65 рр.); син Філіппа III Іспанського.
1606
6 червня 1606 - 1 жовтня 1684, П'єр Корнель, французький поет, драматург-класицист ("Сід"); член Французької академії (1647).
15 липня 1606 - 4 жовтня 1669, Гарменс Рембрандт ван Рейн, фламандський живописець, автор близько 1400 малюнків і 600 картин.
1607
24 березня 1607 - 29 квітня 1676, Міхал Адріансзон де Рюйтер, нідерландський адмірал.
1608
13 липня 1608 - 2 квітня 1657, Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V.
15 жовтня 1608 - 25 жовтня 1647, Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра.
9 грудня 1608 - 8 листопада 1674, Джон Мільтон, англійський поет ("Захист англійського народу", "Втрачений рай", "Самсон-борець").
1609
22 березня 1609 - 16 грудня 1972, Ян II Казимир Ваза, король Речі Посполитої (1648—1668) і титулярний король Швеції (до 1660). Король Польський, великий князь Литовський, Руський і Опольський.
1610
1610 - 1680, Лі Юй, китайський драматург та новеліст часів династії Мін.
1610 - 11 серпня 1680, Іван Дмитрович Сірко, козацький полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.
15 грудня 1610 - 25 квітня 1690, Давид Тенірс Молодший, фламандський живописець, автор пейзажів і жанрових сцен з селянського життя ("Селянське свято", 1646).
Померли в 1604 - 1610 роках
13 квітня 1605 - Борис Федорович Годунов, російський цар (1598-1605 рр.). 411 років тому, в 53 роки (нар. 1552 р.).
26 жовтня 1605 - Джелаль-ад-дін Акбар, третій правитель імперії Великих Моголів (з 1556 р.); онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана. 411 років тому, в 63 роки (нар. 14 жовтня 1542 р.).
29 грудня 1605 - Джон Девіс, англійський пірат і мореплавець, відкривач Фолклендських островів; його іменем названа протока між Гренландією і Канадою. 411 років тому, в 55 років (нар. 1550 р.).
31 січня 1606 - Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса. 410 років тому, в 36 років (нар. 13 квітня 1570 р.).
6 січня 1607 - Гуідобальдо Марчезе дель Монте, італійський фізик і математик. 409 років тому, в 62 роки (нар. 11 січня 1545 р.).
23 лютого 1608 - Костянтин Василь II Острозький, воєвода Київський, маршалок Волинський. 408 років тому, в 82 роки (нар. 12 лютого 1526 р.).
14 травня 1610 - Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наваррський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго». 406 років тому, в 77 років (нар. 13 грудня 1533 р.).
18 липня 1610 - Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст). 406 років тому, в 37 років (нар. 28 вересня 1573 р.).
11 грудня 1610 - Адам Ельсхаймер, німецький живописець і гравер. 406 років тому, в 32 роки (нар. 18 березня 1578 р.).
Остання публічна страта на гільйотині
Фотоархів
Остання публічна страта на гільйотині

Головні події 1604 - 1610 років

7 січня 1610 року під час спостереження за Юпітером у власноруч зроблений телескоп Галілео Галілей відкрив три й..
7 січня 1610
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх