цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1605 - 1611 років
2 січня 1611 року в замку Битчанський Град почався суд над графинею Елізабет Баторі, звинуваченою у тортурах і масових вбивствах молодих дівчат. Її було засуджено до смертної кари, проте через знатне походження, вирок було замінено на пожиттєве ув'язнення у власному замку Чахтице.

Головні події 1605 - 1611 років


Всі події 1605 - 1611 років

22 січня 1605 - 150 молодих найманців з швейцарського кантону Урі під керівництвом капітана Каспара фон Зіленена вперше ввійшли на територію Ватикану і склали основу Швейцарської гвардії, створеної за розпорядженням римського папи Юлія II.
30 червня 1605 - Після смерті Бориса Годунова і переходу московських військ на бік Лжедмитрія (Григорія Отреп'єва), він урочисто вїхав у Москву. 17 липня 1605 року дружина Івана Грозного Марія Нагая визнала Лжедмитрія своїм сином і він правив у Москві до 27 травня 1606 року, коли був убитий заколотниками на чолі з боярином Василем Шуйським.
28 липня 1605 - В Москву урочисто в'їхала колишня російська цариця Марія Федорівна (шоста жінка Івана Грозного) і публічно визнала Лжедмитрія за свого сина.
31 липня 1605 - Архієпископ рязанський Ігнатій вінчав на московський трон Лжедмитрія I.
5 листопада 1605 - За анонімним доносом за декілька годин до того, як король Яків I мав відкрити чергове засідання парламенту, у підвалі будинку англійського парламенту був заарештований Гай Фокс, котрий заклав у підвал бочки з порохом і повинен був підірвати їх після появи короля і його сина в Палаті лордів. "Порохова змова" зірвалась, і під тортурами Фокс розповів про всі її деталі і видав усіх її учасників. 31 січня наступного року він був страчений.
1606
31 січня 1606 - У Вестмінстері, не очікуючи виконання смертного вироку, покінчив життя самогубством Гай Фокс, головний виконавець задуму католиків-змовників, що планували підірвати приміщення парламенту (т.зв. "Порохова змова") у момент, коли король Яків I відкриватиме його засідання.
26 лютого 1606 - Члени експедиції голландської Ост-індійської компанії під керівництвом капітана Віллема Янсзона висадились поблизу сучасного півострова Кейп-Йорк і стали першими європейцями, що досягли Австралії (Янсзон помилково прийняв відкрите ним узбережжя частиною острова Нова Гвінея і назвав його Нова Зеландія).
10 квітня 1606 - Спеціальною хартією англійський король Яків I затвердив статут Лондонської компанії для колонізації Північної Америки.
12 квітня 1606 - За наказом англійського короля Якова I, котрий одночасно був і королем Шотландії Яковом VI, у Великій Британії введено новий прапор, названий пізніше «Юніон Джек». Оскільки на той час Англія і Шотландія були незалежними державами, то прапор використовувався як додатковий на кораблях обох країн, що показати, що вони служать одному монарху.
27 травня 1606 - У Москві боярами, очолюваними Василем Шуйським, вбито царя (з 1605 року) Лжедмитрія I, котрий видавав себе за сина Івана Грозного. Тіло Лжедмитрія притягли кіньми на Красну площу, роздягли і три дні натовп глумився над убитим - посипали піском, мазали дьогтем, після чого поховали на кладовищі для бездомних.
11 червня 1606 - Думний боярин Василь Іванович Шуйський зійшов на московський престол під іменем Василя IV. Цій події передувала боярська змова проти самозванця Лжедмитрія I і його вбивство.
27 липня 1606 - В Порт-Роялі засновано першу в Канаді постійну французьку колонію.
26 грудня 1606 - У королівському театрі при дворі короля Джеймса відбулась прем'єра п'єси «Король Лір» Вільяма Шекспіра.
1607
16 квітня 1607 - У Чесапікську затоку у Вірджинії прибули кораблі Лондонської компанії, заснованої в 1606 році, яка отримала від англійського короля Якова I Стюарта право на освоєння земель між сьогоднішніми містами Вашингтон і Нью-Йорк. 14 травня на північ від ріки Роанок колоністи розпочали будівництво першого англійського поселення у Північній Америці - Джеймстауна. Це відкрило перший етап британської колонізації Нового Світу.
25 квітня 1607 - Під час Гібралтарської битви нідерландський флот застав зненацька іспанську армаду в порту Гібралтара і за чотири години повністю її знищив. Голландці втратили близько 100 убитими, включаючи адмірала Якоба ван Хемскерка, Іспанія 21 корабель і 4 тисячі моряків
14 травня 1607 - Кораблі Лондонської компанії висадились на узбережжі Північної Америки і заснували перше постійне англійське поселення форт Джеймс, назване на честь короля Якова І. Згодом воно переросло у місто Джеймстаун, який став столицею колонії Вірджинія на наступні 83 роки.
1608
1608 - Француз Семюель де Шамплен заснував сучасне канадське місто Квебек.
2 жовтня 1608 - У Гаазі в палаці Моріца Оранського голландський оптик Ян Ліпперсгей продемонстрував уряду свій винахід - прототип сучасного дзеркального телескопа. З його допомогою він зумів роздивитись покази годинника на церкві міста Делфт, що знаходився за 15 кілометрів від Гааги.
1609
12 березня 1609 - На Бермудських островах засновано перше англійське поселення - його заснували англійські колоністи, які направлялись у Віргінію і зазнали аварії. З 1684 року Бермуди були офіційно оголошені коронним володінням Англії.
10 липня 1609 - За ініціативою герцога Максиміліана Баварського для боротьби з Реформацією німецькі князі створили Католицьку лігу. Поряд з Баварією в Лігу увійшли духовні князівства - єпископства Кельна, Тріра, Майнца і Вюрцбурга.
25 серпня 1609 - Галілео Галілей продемонстрував Великій раді і дожу Венеції телескоп, новий пристрій який складався з двох лінз і давав трикратне збільшення..
28 серпня 1609 - Англійський мореплавець Генрі Гудзон відкрив затоку Делавер.
11 вересня 1609 - Експедиція англійського мореплавця Генрі Гудзона (Хадсона) першим з європейців проплив по ріці, яка сьогодні носить його імя, і острова Статен Айленд (названий на честь Нідерландських Штатів) і сучасний острів Манхеттен.
8 грудня 1609 - За ініціативою кардинала Федеріко Борромео, на той час архієпископа Мілану, відкрилася Бібліотека Амброзіана, друга в Європі публічна бібліотека після Бодліанської, відкритої в Оксфорді у 1602 році. Давні рукописи були перевезені в Мілан з провінційного монастиря св. Колумбана. При бібліотеці було відкрито типографію; тут же розміщувалась школа класичних мов, а також картинна галерея, заснована тим же Федеріко Борромео. Особливостю бібліотеки були вільно розставлені видання, які не приковували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Марія-делла Роза; у роки 2-ї світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібретто стародавніх опер - всі вони були втрачені. Сьогодні в бібліотеці зберігаються 12 рукописів Леонардо да Вінчі, 12 тисяч малюнків європейських художників XIV—XIX століть, стародавнє видання «Іліади» (Ilia Picta, V ст.), Вергілій з ілюстраціями Сімоне Мартіні і маргиналіями Петрарки.
1610
1 січня 1610 - Німецький астроном Сімон Маріус вперше відкрив супутники Юпітера, але не зробив про це офіційного повідомлення. Тому це відкриття приписують Галілео Галілею, який повідомив про аналогічне спостереження 1 липня 1610 року.
7 січня 1610 - Під час спостереження за Юпітером в перший у світі телескоп Галілео Галілей відкрив три його супутника - Європа, Ганімед та Іо, а ще через кілька днів - четвертий, Калісто. Всі вони входять до числа найбільших супутників Сонячної системи і є більшими за всі карликові планети.
13 січня 1610 - Галілео Галілей відкрив Калісто, четвертий супутник Юпітера. Сам Галілей відкриті ним супутники Юпітера назвав "планетами Медічі", за іменем відомого флорентійського сімейства, і нумерував їх латинськими цифрами (I - IV). Лише у середині 18-го сторіччя за ними закріпились імена, привоєні німецьким астрономом Сімоном Маріусом ще в 17 столітті, і звичні сьогодні, - Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
17 квітня 1610 - На кораблі "Discovery" з Лондона у свою четверту і останню експедицію в пошуках північно-західного шляху до Азії відправився англійський мандрівник Генрі Гудзон. Він проплив між Гренландією та Лабрадором і досягнув затоки, котра сьогодні носить його ім'я. Але за три місяці, занадто віддалившись від океану, корабель Гудзона був затиснутий льодами і екіпажу прийшлось висадитись на берег на зимівлю.
14 травня 1610 - Католицьким фанатиком Франсуа Равальяком убито Генріха IV (Наварського), 57-річного короля Франції, першого з династії Бурбонів, протестанта за хрещенням, що двічі переходив у католицизм і зумів примирити гугенотів і католиків у Франції. Його спадкоємцем став 9-річний Людовик XIII, котрий правив під регенством матері Марії Медичі.
24 червня 1610 - У битві поблизу селища Клушино (біля Вязьми) російські війська Дмитра Шуйського зазнали поразки від польського гетьмана Станіслава Жолкевського.
2 серпня 1610 - Англійський мореплавець Генрі Гудзон увійшов у води, відомі сьогодня як протока Гудзона, щиро вірячи, що попав у Тихий океан Північним шляхом.
1611
2 січня 1611 - У замку Битчанський Град (нині - Словаччина) почався суд над графинею Елізабет Баторі, звинуваченою у тортурах і масових вбивствах молодих дівчат. Її було засуджено до смертної кари, проте через знатне походження, вирок було замінено на пожиттєве ув'язнення у власному замку Чахтице, де вона померла через три роки.
2 травня 1611 - У Англії опубліковано першу офіційно санкціоновану англомовну версію Біблії — «Біблію короля Якова». Перекладена за 2 роки і 9 місяці 54 перекладачами за ініціативою короля Якова І, «Біблію короля Якова» стала першою, яку в церквах читали англійською мовою.
22 червня 1611 - Після проведеної зими на захопленому льодами кораблі "Discovery" в сучасній Гудзоновій затоці, екіпаж корабля збунтувався проти свого капітана, англійського мандрівника Генрі Гудзона, котрий займався пошуком північного-західного шляху до Азії, і висадив його з сином і вісьмома прихильниками на навелечке відкрите судно. Після цього дня ні про Гудзона ні про його супутників ніхто не чув. "Discovery" повернувся до Англії, де був заарештований весь його екіпаж.
26 липня 1611 - Шведське військо під керівництвом Якоба Понтуссона де Ла Гарді захопило Новгород і новгородські бояри підписали зі шведами договір про підтримку ними кандидатури сина шведського короля на московський престол, виходу новгородських земель зі складу Московії і оголошення війни Польщі на боці Швеції.
Народилися в 1605 - 1611 роках
1605 - 1673, Семен Іванович Дежньов, російський мореплавець, мандрівник; на 80 років раніше за Вітуса Берінга, пройшов Берінгову протоку, яка відділяє Аляску від Чукотки (1648).
8 квітня 1605 - 29 листопада 1665, Філіпп IV (Філіпп Габсбург), король Іспанії та Португалії (1621-65 рр.); син Філіппа III Іспанського.
6 червня 1606 - 1 жовтня 1684, П'єр Корнель, французький поет, драматург-класицист ("Сід"); член Французької академії (1647).
15 липня 1606 - 4 жовтня 1669, Гарменс Рембрандт ван Рейн, фламандський живописець, автор близько 1400 малюнків і 600 картин.
24 березня 1607 - 29 квітня 1676, Міхал Адріансзон де Рюйтер, нідерландський адмірал.
13 липня 1608 - 2 квітня 1657, Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V.
15 жовтня 1608 - 25 жовтня 1647, Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра.
9 грудня 1608 - 8 листопада 1674, Джон Мільтон, англійський поет ("Захист англійського народу", "Втрачений рай", "Самсон-борець").
22 березня 1609 - 16 грудня 1972, Ян II Казимир Ваза, король Речі Посполитої (1648—1668) і титулярний король Швеції (до 1660). Король Польський, великий князь Литовський, Руський і Опольський.
1610 - 1680, Лі Юй, китайський драматург та новеліст часів династії Мін.
1610 - 11 серпня 1680, Іван Дмитрович Сірко, козацький полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.
15 грудня 1610 - 25 квітня 1690, Давид Тенірс Молодший, фламандський живописець, автор пейзажів і жанрових сцен з селянського життя ("Селянське свято", 1646).
1611 - 25 червня 1673, Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор (Шарль д'Артаньян), гасконський дворянин, мушкетер при дворі короля Франції Людовика XIV.
28 січня 1611 - 28 січня 1687, Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця ("Селенографія або опис Місяця").
4 травня 1611 - 8 лютого 1691, Карло Райнальді, італійський архітектор епохи бароко.
Померли в 1605 - 1611 роках
13 квітня 1605 - Борис Федорович Годунов, російський цар (1598-1605 рр.). 411 років тому, в 53 роки (нар. 1552 р.).
26 жовтня 1605 - Джелаль-ад-дін Акбар, третій правитель імперії Великих Моголів (з 1556 р.); онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана. 411 років тому, в 63 роки (нар. 14 жовтня 1542 р.).
29 грудня 1605 - Джон Девіс, англійський пірат і мореплавець, відкривач Фолклендських островів; його іменем названа протока між Гренландією і Канадою. 411 років тому, в 55 років (нар. 1550 р.).
31 січня 1606 - Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса. 410 років тому, в 36 років (нар. 13 квітня 1570 р.).
6 січня 1607 - Гуідобальдо Марчезе дель Монте, італійський фізик і математик. 409 років тому, в 62 роки (нар. 11 січня 1545 р.).
23 лютого 1608 - Костянтин Василь II Острозький, воєвода Київський, маршалок Волинський. 408 років тому, в 82 роки (нар. 12 лютого 1526 р.).
14 травня 1610 - Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наваррський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго». 406 років тому, в 77 років (нар. 13 грудня 1533 р.).
18 липня 1610 - Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст). 406 років тому, в 37 років (нар. 28 вересня 1573 р.).
11 грудня 1610 - Адам Ельсхаймер, німецький живописець і гравер. 406 років тому, в 32 роки (нар. 18 березня 1578 р.).
1611 - Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки. 405 років тому, в 41 рік (нар. 12 вересня 1570 р.).

Головні події 1605 - 1611 років

7 січня 1610 року під час спостереження за Юпітером у власноруч зроблений телескоп Галілео Галілей відкрив три й..
7 січня 1610
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх