Ре...: префікс, що означає зворотну або повторну дію.

Реабілітація: 1. Поновлення репутації; повернення права; скасування, знеславлення, виправдання; поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. 2. Відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок.

Реабілітувати: здійснювати реабілітацію.

Реабсорбція: зворотне всмоктування води з т. зв. первинної сечі в ниркових канальцях; при цьому утворюється кінцева сеча, яка й виділяється з організму.

Реагент: одна з речовин, яка бере участь у певній хімічній реакції.

Реагувати: 1. Вступати в хімічну реакцію. 2. перен. Виявляти своє ставлення до чогось, відповідати якимсь чином на ту чи іншу дію, діяти під впливом чого-небудь.

Реадмісія: згода держави на прийом назад на свою територію своїх громадян (а також, у деяких випадках, іноземців, перш перебували або проживали в цій державі), які підлягають депортації з іншої держави.

Реакліматизація: акліматизація місцевих видів тварин і рослин у певному районі, в якому вони раніше жили, але потім зникли в зв'язку з різкою зміною середовища або діяльністю людини.

Реактанс: реактивний опір, тобто частина опору змінному струмові, яка разом з резистансом (активним опором) становить повний опір — імпеданс.

Реактив: речовина, що в сполученнях з іншою спричинює певну реакцію. Використовують у хімічному аналізі, в біології, медицині тощо.

Реактивний: 1. Той, що працює внаслідок діяння сили віддачі (напр., Р. двигун). 2. Здатний відповідати на зовнішні подразнення (напр., нервова система). 3. Зумовлений індуктивністю чи електроємністю (напр., Р. опір, Р-а потужність). 4. Той, що є реактивом при хімічних аналізах.

Реактивність: здатність до реакції.

Реактологія: механістична концепція в радянській психології 20 — 30-х рр., яка розглядала психічну діяльність тварини і людини лише як суму реакцій у відповідь на зовнішні подразники.

Реактор: 1. Індуктивний опір (котушка без осердя) для обмеження струму короткого замикання. 2. Р. ядерний — установка, в якій здійснюється керована ланцюгова реакція поділу атомних ядер. 3. Р. хімічний — апарат для здійснення хімічних реакцій (колони, автоклав, конвертер тощо).

Реакцептація: повторне прийняття до акцепту переказного векселя, якщо спочатку акцепт був зроблений з обмеженням.

Реакційний: ворожий всьому передовому, прогресивному.

Реакціонер: прихильник або учасник політичної реакції і повернення старих порядків; запеклий консерватор, контрреволюціонер.

Реакція: 1. Відголос, відгук. 2. фізл., біол. Відповідь організму на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. 3. Антидемократичні сили; активний опір суспільному прогресові. 4. нім. Хімічна взаємодія між двома або кількома речовинами, що призводить до створення нових речовин.

Реал (1): 1. Старовинна іспанська срібна монета, що була в обігу з XV ст. до 70-х рр. XIX ст. Прирівнювалася до 25 сентимо (1/4 песети). 2. Офіційна валюта Бразилії з 1993 р.; поділяється на 100 сентаво. 3. Історична валюта Аргентини, Мексики, Португалії (у 1430-1911 рр.), Парагваю.

Реал (2): 1. Стіл-шафа з похилою верхньою дошкою, на яку встановлюють скриньку (касу) з друкарським шрифтом. 2. Друкарський шрифт, кегль (розмір) якого дорівнює 120 пунктам (найбільший шрифт, який використовувався при топогрфських наборах).

Реалізація: 1. Здійснення наміченого плану, програми, проекту. 2. Відпускання продукції і одержання оплати за неї, перетворення майна, товару або цінних паперів на гроші; Р. позики — розміщення позики.

Реалізм: 1. Практичність у життєвих справах, політиці. 2. філос. Філософський напрям, що визнає буття, існування зовнішнього світу, незалежно від нашого уявлення про нього. 3. У містиці й літературі — правдиве відтворення дійсності. 4. Педагогічний напрям, що надає перевагу наукам природничим, математичним, технічним.

Реалізувати: 1. Здійснювати, робити реальним, втілювати що-небудь у життя, виконувати завдання, плани тощо. 2. Витрачати гроші, продавати.

Реаліст: 1. Послідовник реалізму. 2. Учень реального училища — загальноосвітнього навчального закладу в Росії 19-20 ст. 3. перен. Особа, яка правильно враховує у своїй діяльності умови реальної дійсності.

Реалістичний: 1. Той, що стосується реалізму, властивий йому. 2. Заснований на реалізмі, пов'язаний з потребами життя, об'єктивними обставинами тощо. 3. перен. Далекий від усього ідеального, піднесеного.

Реалія: річ, що існує матеріально, будь-який предмет матеріальної цінності.

Реальгар: мінерал класу сульфідів, оранжевого, червоного кольору. Руда миш'яку.

Реальний: 1 . Який існує в об'єктивній дійсності, дійсний; протилежне — уявний. 2. Який може здійснити, виконати. 3. Який відзначається вмінням і здатністю правильно враховувати і тверезо оцінювати об'єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін. 4. заст. Який має практичне значення, практично потрібний. 5. Реалістичний. 6. Р-е училище — в дореволюційній Росії середній навчальний заклад без викладання стародавніх мов, з переважанням математики і природничих наук.

Реальність: те, що має буття. Розрізняють об'єктивну Р. — матерію в усій сукупності конкретних форм її існування і суб'єктивну Р.- явища свідомості.

Реампутація: повторна ампутація, виправлення недоліків і форми культі з метою протезування.

Реаніматологія: розділ медицини, що вивчає методи оживлення організму людини, який перебуває на межі між життям і смертю (клінічна смерть), а також способи недопущення клінічної смерті при операціях.

Реанімація: штучне відновлення деяких життєво важливих функцій організму, що перебуває у стані клінічної смерті; оживлення організму; сукупність медичних заходів, спрямованих на відновлення життєдіяльності вмираючого організму людини й тварини.

Ребаб: арабський струнний смичковий інструмент; рабаб, рабаба. Корпус Р. дерев'яний плоский або опуклий, трапеце- або серцеподібний з невеликими виїмками з боків. Має одну або дві струни (традиційно — з кінського волосся). Під різними назвами Р. зустрічається у народів Індії, Малайського архіпелагу, Єгипту, Північно-Західної Африки, а також Середньої Азії. У більш загальному значенні термін Р. вживається як збірна назва смичкових інструментів у мусульманських народів.

Ребек: старовинний струнний смичковий інструмент. У дерев'яному корпусі має два резонаторних отвори; дві або три струни Р. настроєні по квінтах. Отримав широке поширення у Західній Європі в XIII-XIV століттях; використовувався до початку XVIII ст. Попередник скрипки і віолончелі.

Реборда: 1. Круговий виступ по краю обода колеса або шківа, який не дає колесу під час руху зійти з рейки і запобігає сповзанню ременя зі шківа. 2. Спеціальне обладнання у дискових сошниках сівалок для обмеження глибини загортання насіння землею.

Ребус: 1. Загадка, головоломка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінацій малюнків з літерами та іншими знаками. 2. перен. Що-небудь загадкове, незрозуміле.

Ревакцинація: повторне щеплення вакциною.

Ревалоризація: те саме, що й ревальвація.

Ревальвація: вид грошової реформи з метою стабілізації валюти: підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти при системі фіксованого обмінного курсу. Протилежне — девальвація.

Реванш: 1. Відплата за поразку (у війні, спортивній боротьбі, грі). 2. Повторна боротьба (гра), розпочата з метою взяти гору над колишнім переможцем. 3. Виграш, що компенсує колишній програш.

Реваншизм: політика переможеної у війні держави або певних суспільних кіл цієї держави, спрямована на підготовку нової війни під приводом повернення втрачених в результаті попередньої поразки територій або позицій.

Реваншист: той, що прагне до реваншу після поразки у війні, прихильник реваншизму.

Реверанс: 1. Шанобливий уклін з присіданням. 2. перен. Перебільшений вираз шанобливості; розшаркування.

Реверберація: повільне згасання звуку в закритих приміщеннях після того, як припинено дію джерела звуку. Тривалість Р. є основною характеристикою акустичних властивостей приміщення.

Реверс: 1. Зворотний бік монети або медалі. 2. техн. Пристосування для зміни напряму руху машини або обертання окремих її робочих частин у зворотний бік. 3. Зобов'язання про зворотний викуп заставлених векселів. 4. Зобов'язання купувати певні товари тільки у даного об'єднання. 5. Гарантійний лист, що його видає вантажовідправник капітанові судна, беручи на себе риск за можливі збитки. 6. Грошове забезпечення, що його вимагали дореволюційні закони в Росії від молодих офіцерів, коли вони брали шлюб. 7. Механізм, яким змінюють напрям руху робочих частин машини на зворотний. 8. У тенісі — удар над головою зліва.

Реверсивний: здатний до реверсування; Р. двигун — машина з пристроєм (напр., кулісою), який дає можливість змінювати напрям обертання її вала; Р. гвинт — повітряний гвинт з поворотними лопатями, здатними створювати зворотну тягу.

Реверсія: 1. У праві — повернення майна, зокрема маєтку, колишньому власникові. 2. Тимчасова передача кредиторові цінностей для забезпечення зобов'язання, що виникло. 3. У вексельному праві — передача в заставу векселя для одержання позички. 4. біол. Те саме, що й атавізм.

Реверсування: зміна напряму руху робочих частин машини на зворотний.

Ревізійний: призначений для перевірки, той, що стосується ревізії; Р-а комісія — в Україні постійний чи тимчасовий виборний орган для перевірки діяльності відповідних організацій.

Ревізіонізм: течія в комуністичному русі, в котрій піддано перегляду (ревізії) основні засади марксизму.

Ревізіоніст: послідовник, прибічник ревізіонізму.

Ревізія: 1. Перевірка правильності і законності діяльності підприємства, установи, організації або службової особи. 2. Перегляд вчення, теорії з внесенням змін, поправок, що порушують їх основи, викривлюють їх суть. 3. заст. Перепис населення, що повинно було сплатити подушну подать і відбувати рекрутську повинність.

Ревізор: 1. Службова особа, обов'язком якої є проведення ревізій, обстежень. 2. Особа, яку уповноважено перевірити діяльність, звітність підприємства, установи або організації.

Ревматизм: загальне інфекційно-алергічне захворювання людини, в походженні якого основну роль відіграє стрептококова інфекція. При Р. найбільше уражаються серцево-судинна система, суглоби, м'язи.

Ревматологія: розділ медицини, який вивчає ревматизм, займається його лікуванням і профілактикою.

Ревмокардит: захворювання серця, спричинюване ревматизмом.

Ревокація: 1. Скасування вже даного розпорядження. 2. Відкликання дипломатичного представника чи уповноваженої особи державою або організацією, що їх призначила, з країни перебування у свою країну. 3. Пропозиція того, хто видав чек, анулювати цей чек.

Револьвер: багатозарядна барабанна нарізна ручна вогнепальна зброя з магазином у вигляді барабана, що обертається.

Револьверний: той, що стосується револьвера; Р. верстат — токарний верстат з повертальним пристроєм, де закріплюється кілька інструментів для послідовної обробки деталі.

Революційний: той, що стосується революції, властивий їй, пов'язаний з нею.

Революціонер: 1. Активний учасник революційного руху, діяч революції. 2. Той, хто здійснює переворот у тій чи іншій галузі знання, в техніці, мистецтві тощо.

Революція: 1. Докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового, прогресивного. 2. Переворот в якій-небудь галузі, що призводить до докорінного перетворення, удосконалення чогось.

Ревю: естрадне або театральне видовище-огляд, що складається з невеликих сцен, номерів, різних за жанром, але об'єднаних спільною, переважно злободенною темою.

Регалії: 1. Предмети, що символізують монархічну владу (корона, скіпетр і т. ін.). 2. Предмети відзнаки (ордени, медалі). 3. За часів феодалізму в Західній Європі — особливі монопольні права та привілеї королів, великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів і т. ін., а також на експлуатацію вод, земних надр і лісів.

Регата: великі змагання, перегони на гребних, вітрильних або моторних суднах, в яких бере участь багато спортсменів.

Регбі: спортивна командна гра з м'ячем овальної форми. Від назви м. Регбі в Англії, де зародилася ця гра.

Регбіст: гравець у регбі.

Регенерат: матеріал або речовина з відновленими (після використання) вихідними (первісними) властивостями.

Регенеративний: пов'язаний з відновленням чого-небудь; Р. приймач — радіоприймач, де позитивний зворотний зв'язок спричинює підсилення (відновлення) вхідних високочастотних сигналів.

Регенератор: 1. Відновник. 2. Теплообмінний апарат періодичної дії для регенерації тепла використаних продуктів горіння, що виходять з мартенівської, доменної і т. ін. печі.

Регенерація: 1. Відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів, що використовувалися у робочих процесах різних виробництв. 2. техн. Повернення частини тепла, що відходить, для постійного використання у тепло-силовій установці. 3. біолог. Відновлення яким-небудь організмом утрачених або пошкоджених органів і тканин. 4. перен. Зміна на краще.

Регент: 1. Тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в разі відсутності, хвороби, неповноліття і т. ін. монарха, а також коли престол лишається незайнятим протягом тривалого часу. 2. муз. Диригент хору, переважно церковного.

Регентство: у монархічних державах тимчасове правління одного чи кількох осіб, коли престол незайнятий або коли монарх не може здійснювати владу внаслідок тривалої відсутності, неповноліття, хвороби тощо.

Регіон: 1. Територія, обумовлена географічними межами, що володіє цілісністю і взаємозв'язком її складових елементів. 2. Територіальна одиниця держави.

Регістр: 1. спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось. 2. муз. Частина звукоряду, що займає певне положення по висоті звучання і має однаковий тембр. 3. муз. У язичкових і духових інструментах (клавесин, фісгармонія, акордеон, орган) набір язичків або труб різної настройки одного тембру. 4. спец. Розподільник, регулятор у деяких машинах, приладах. 5. Орган державного нагляду за якістю морських і річкових суден, що будуються, та за безпекою їх плавання.

Регламент: 1. Сукупність правил, постанов, що регулюють роботу установи, державної чи громадської організації. 2. Заведений розпорядок дня, режим праці, порядок, розподіл роботи на з'їздах, зборах, конференціях. 3. Інструкція, зведення правил для користування чим-небудь. 4. Опікування, догляд. 5. Назва деяких актів міжнародних конференцій і конгресів (напр., Віденський регламент 1815 р.).

Регламентація: встановлення певних правил.

Реглан: 1. Фасон верхнього одягу, в якому рукав з плечем становлять одне ціле. 2. Пальто, куртка такого фасону. Від прізвища англійського генерала Реглана.

Реглет: друкарський пробільний матеріал: металева пластинка, товща (6-16 пунктів) за шпон.

Регмагліпти: заглиблення на поверхні метеоритів, утворені внаслідок "свердлильної" дії земної атмосфери на поверхню метеоритів під час їхнього руху в атмосфері з космічними швидкостями.

Регредієнт: те саме, що й регресант.

Регрес: 1. Рух назад, повернення до старих, віджилих форм; деградація, назадництво. 2. юр. Право особи, яка виконувала зобов'язання іншої особи, пред'являти до неї зворотну вимогу про повернення витрат.

Регресант: особа, що пред'являє вимогу за правом регресу до особи, з вини якої здійснено платіж.

Регресат: особа, проти якої звернено право регресанта.

Регресивний: той, що йдє назад у своєму розвитку; Р. метаморфоз — перетворення, що призводить до спрощення форми й функції організму. Найчастіше спостерігається у паразитичних тварин.

Регресія: 1. Відступання моря від берегів внаслідок підняття суходолу, опускання дна моря або зменшення обсягу води. Протилежне — інгресія. 2. матем. Імовірнісна залежність середнього значення якоїсь величини від іншої величини. 3. Вживання слів в зворотному порядку (напр., "Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти"). 4. Захисний механізм психіки, який повертає людину на попередню або менш зрілу стадію розвитку почуттів та поведінки.

Регресувати: рухатися назад у своєму розвитку, занепадати, погіршуватися.

Регтайм: 1. Жанр танцювальної фортепіанної музики у розмірі 2/4 або 4/4, в якій бас звучить на непарних, а акорди — на парних долях такту; поряд із блюзом, Р. є одним із найважливіших джерел, з яких виник джаз. 2. Американський бальний танець під музику Р.

Регула: правило.

Регули: те саме, що й менструація.

Регулювати: 1. Упорядковувати, вносити порядок, систему в якусь діяльність, керувати чимось, підкоряючи його відповідним правилам, певній системі. 2. Встановлювати правильну взаємодію частин механізму. 3. Домагатись нормальної роботи машини, установки, механізму і т. ін.; забезпечувати злагоджену взаємодію складових частин, деталей.

Регулярний: 1. Який відбувається, здійснюється, проводиться систематично, рівномірно, через певні проміжки часу, періодично. 2. Який має встановлену постійну організацію і систематичний курс військового навчання. 3. Геометрично правильний (про планування саду, парку і т. ін.)

Регулятивний: той, що регулює, визначає напрям, спрямовує розвиток чого-небудь, вносить порядок, планомірність.

Регулятор: 1. Механічний або інший автоматичний пристрій, що підтримує незмінність швидкості, температури тощо чи змінює їх за певним режимом. 2. перен. Те, що сприяє упорядкуванню, впровадженню певного порядку, системи (напр., норми, стандарти, інструкції).

Реґіон: певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними і т. ін.).

Реґіональний: той, що належить до певної території (окремої країни або ряду сусідніх країн); Р-і ціни — в Україні роздрібні ціни, що їх встановлюють на деякі види продукції місцевої промисловості; Р. аналіз — дослідження розміщення економічної системи на території держави (або в світі) з точки зору розподілу цієї території на окремі регіони.

Реґіонарний: мед. місцевий (напр., Р-а анестезія).

Редагувати: 1 . Опрацьовувати, виправляти, готувати до друку літературну працю. 2. Бути керівником якого-небудь видання.

Редактор: 1. Особа, яка виправляє, опрацьовує, готує до друку текст, рукопис. 2. Керівник якого-небудь періодичного видання, видавничого відділу або відділу в газеті чи журналі.

Редакційний: той, що стосується редакції, редагування.

Редакція: 1. Опрацювання, підготовка тексту, рукопису до друку. 2. Організація (колектив), що здійснює підготовку і випуск у світ друкованих видань. 3. Приміщення редакційного колективу. 4. Різновидність, варіант того самого твору. 5. Певним чином оброблений текст. 6. Те чи інше формулювання, форма вираження думки.

Редан: 1. Уступ на днищі швидкохідного катера, літаючого човна або поплавка гідролітака, що зменшує опір під часу руху по воді і значно полегшує злітання літаючих човнів і гідролітаків. 2. Фортеційна споруда, що має форму кутового виступу наперед.

Редемаркація: перевірка визначеної раніше (на підставі міжнародних договорів і угод) лінії державного кордону й відновлення прикордонних знаків, якщо вони зникли або зруйновані.

Редингот: довгий сюртук широкого покрою; особливий крій жіночого верхнього плаття.

Редиф: форма римування в східній поезії. Полягає в тому, що після рими повторюється слово або словосполучення.

Редія: одна з личинкових стадій розвитку паразитичних червів класу дигенетичних присиснів; організм на цій стадії розвитку. Від прізвища італійського вченого Ф. Реді.

Редресація: виправлення деформацій тіла, переважно кінцівок, розтягненням тканин або здавленням їх з наступним накладенням фіксуючої пов'язки.

Редублеман: у фехтуванні — повторна атака.

Редуктор: 1. Механізм (зубчаста чи черв'ячна передача), який змінює величину швидкості обертання під час передавання руху від одного вала до іншого. 2. Пристрій, який зменшує тиск рідини ча газу у трубопроводі.

Редукувати: ослабляти артикуляцію звука, скорочувати довготу його звучання.

Редукційний: той, що стосується редукції; Р. клапан — автоматичний клапан — редуктор; Р. поділ — перший етап мейозу, наслідком якого є зменшення числа хромосом удвічі.

Редукціонізм: методологічний принцип, згідно з яким складні явища можуть бути повністю пояснені за допомогою законів, властивих явищам простішим (наприклад, соціологічні явища пояснюються біологічними або економічними законами).

Редукція: 1. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак. 2. біолог. Зменшення органів або тканин, відмирання чи зміна їх будови внаслідок втрати функцій. 3. хім. Звільнення елемента від окислення, відновлення його з оксиду в чистому вигляді. 4. лінгв. Значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимовлянні. 5. ек. Зведення складного виробничого процесу до простішого в умовах товарного виробництва. 6. У музиці — перероблення партитури для меншої кількості голосів або інструментів. 7. фін. У комерції — зменшення ціни на товар.

Редуплікація: 1. мовозн. Повторення, подвоєння кореня або цілого слова (напр., ледве-ледве). 2. Р. хромосом — подвоєння хромосоми під час клітинного поділу.

Редут: зімкнуте квадратне або багатокутне польове земляне укріплення, здатне до самостійної оборони. Виникли в 16 ст. і існували до початку 1-ї світової війни.

Редюїт: укріплений пункт всередині фортеці або польового укріплення, який є останнім оплотом гарнізону під час оборони. Споруджувалися в 16 — на початку 20 ст.

Реєстр: 1. Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь. 2. Книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь.

Реєстратор: 1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. 2. перен. Той, хто констатує, фіксує події, явища, які відбуваються.

Реєстрація: 1. Взяття на облік, внесення до списку або книги якихось даних, записів про певні факти. 2. Фіксація вимірювань, змін, що відбуваються під час дослідів.

Реевакуація: повернення населення, підприємств, установ, майна у місцевість, звідки вони були вивезені у зв'язку з загрозою воєнних дій або стихійного лиха.

Реекспорт: вивезення з країни раніше імпортованих нею товарів для перепродажу їх іншим державам.

Реемігрант: особа, яка повернулась на батьківщину з еміграції.

Рееміграція: повернення емігрантів на батьківщину.

Режим: 1. Державний лад, спосіб правління. 2. Точно встановлений розпорядок життя, праці, відпочинку і т. ін. 3. Система заходів, правил, запроваджуваних для досягнення певної мети. 3. Певні умови, необхідні для забезпечування роботи, функціонування, існування чого-небудь. 5. Умови зберігання.

Режисер: постановник спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін.

Режисура: 1. Режисерська діяльність, керівництво постановкою спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін. 2. Режисерське оформлення якого- небудь спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін. 3. Люди, які займаються режисерською діяльністю; режисери.

Резекція: операція видалення частини органа (шлунка, кишок, суглоба) при його захворюванні або ушкодженні.

Резерв: 1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. 2. Джерело, звідки беруться нові сили для когось, чогось; кадри кваліфікованих молодих робітників, які навчаються за фахом у професійно-технічних училищах. 3. Частина військ, залишена в розпорядженні командира і призначена для використання в разі гострої потреби в бою. 4. Категорія громадян, які перебувають на військовому обліку і призиваються в армію в разі необхідності.

Резервація: 1. Зберігання чого-небудь, залишення в запасі, в резерві. 2. Залишення за собою права знову повернутися до якогось питання. 3. Території, відведені для поселення корінного населення з метою створення для них специфічних економіко-культурних умов проживання. 4. Територія, природні багатства якої перебувають під особливою охороною держави; заповідник.

Резервіст: військовозобов'язаний, який перебуває в резерві.

Резервний: запасний, той, що зберігається в резерві (напр., Р. капітал, Р. фонд, Р-і війська).

Резервуар: споруда або інше вмістище для зберігання рідин і газів (бак, балон тощо).

Резерпін: лікарський препарат; алкалоїд. Застосовують для зниження кров'яного тиску, як заспокійливий засіб, для посилення дії наркотичних і снотворних засобів.

Резерфорд: одиниця радіоактивності. Радіоактивність дорівнює 1 Р, якщо за 1 сек відбувається 10⁶ розпадів. Частіше користуються одиницею радіоактивності кюрі (1 кюрі дорівнює 37 000 р). Від прізвища англійського фізика Е. Резерфорда.

Резидент: 1. За часів середньовіччя — дипломатичний представник, що постійно перебуває у даній країні. 2. Представник держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави. 3. Таємний уповноважений іноземної розвідки, що на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів. 4. Юридична або фізична особа, зареєстрована в даній країні, на яку в повній мірі поширюється національне законодавство. 5. Ведучий, музикант, шоумен, який постійно працює в певному клубі (на певному лейблі).

Резиденція: місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб; місце постійного проживання або перебування осіб, які обіймають високі адміністративні посади.

Резинозис: виділення смоли з стовбура або гілок хвойних дерев. Інша назва — смолотеча.

Резистанс: активний омічний опір змінному електричному струмові, частина повного опору — імпедансу.

Резистентність: опірність.

Резистивний: той, що стосується опору; Р. підсилювач — пристрій, навантаженням в анодному колі якого є омічний опір.

Резистин: сплав міді, марганцю й заліза. Застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів.

Резистор: пасивний елемент електричного кола, призначений для обмеження в ньому сили струму та розподілу напруги.

Резнатрон: електронна лампа для генерування і підсилювання потужних коливань надвисоких частот.

Резол: рідинна суміш дьогтю, спирту та їдкого калію; застосовують для дезинфекції смітних ям.

Резольвента: рівняння, функція чи оператор, які дають можливість простіше розв'язувати якесь рівняння.

Резольвометр: прилад, яким визначають роздільну здатність (здатність чітко передавати найдрібніші елементи зображення) фотографічних матеріалів.

Резолютивний: письмовий чи усний виклад, що містить у собі остаточні висновки.

Резолюція: 1. Рішення, постанова, прийняті, ухвалені з'їздом, зборами і т. ін. внаслідок обговорення будь-яких питань. 2. Напис службової особи на заяві, доповідній записці, ділових паперах, в якому міститься коротке рішення з приводу викладених у цих документах питань. 3. розм. Розпорядження, висновки з приводу чого-небудь.

Резон: розумна підстава, доказ, рація, доцільність.

Резонанс: відзвук, відголос, відлуння, луна. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. 2. Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу і довжину звуку. 3. перен. Відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь.

Резонатор: 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних і т. ін. коливань. 2. Порожнина рота, носа, грудної клітки, при зміні величини яких змінюється тембр голосу і звуків мовлення

Резонер: 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. 2. Людина, яка має схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.

Резонний: розумний, розсудливий, обгрунтований, слушний.

Резорцин: органічна сполука, двоатомний фенол: безбарвні кристали. Застосовують у виробництві барвників як дезинфікуючий засіб, в медицині як знезаражуючий засіб при лікуванні шкірних хвороб.

Результант: алгебричний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв'язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо.

Результат: наслідки, висновки; остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін.

Резус-фактор: специфічна речовина, що міститься в еритроцитах крові мавп резус та більшості людей. Передається спадково. При наявності Р.-ф. кров у людини є резус-позитивною, при відсутності — резус-негативною. У вагітних жінок в разі несумісності крові матері і плода виникає ряд ускладнень.

Резус: вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. був виявлений резус-фактор. Поширена переважно на півночі Індостану, Індокитаю та в Гімалаях. Розводять для медичних дослідів. Інша назва — макак бенгальський.

Резюме: короткий висновок з основними положеннями доповіді, промови, наукової праці, дискусії.

Реїзм: різновидність номіналізму. Розрізняють онтологічний Р. (виходить з того, що реально існують лише речі) і методологічний Р. (пропонує таку реконструкцію мови, щоб будь-який її вираз можна було перекласти іншим виразом, в якому б містилися тільки імена речей, але не було назв для абстрактних об'єктів).

Реімбурсація: часткове або повне відшкодування третьою стороною видатків на придбання населенням медичних препаратів, котрою, як правило, виступає державний або позабюджетний фонд медичного страхування.

Реімпорт: зворотній ввіз із-за кордону раніше експортованих товарів.

Реінфекція: повторне зараження організму одним і тим самим мікробом.

Рейбер: дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.

Рейганоміка: економічна політика уряду президента США Рональда Рейгана, який у 1980-х роках, спираючись на економічні концепції неоконсерватизму та неолібералізму, у короткі строки домігся виходу країни з кризи і суттєвого зростання економічних показників.

Рейд (1): прибережний водний простір поблизу порту, придатний для стоянки суден на якорі.

Рейд (2): 1. Проникнення військових частин у тил ворога з певною метою 2. перен. Несподівана перевірка, обстеження чого-небудь, здійснювані групою активістів за завданням громадських організацій або преси.

Рейдер: військовий корабель, що виконує самостійні завдання з метою знищення морських транспортних засобів противника.

Рейнджерси: в армії США — підрозділи для диверсійно-розвідувальних дій у тилу противника.

Рейс (1): завершена операція щодо переміщення вантажів або пасажирів транспортними засобами (судном, літаком, автомобілем, вагоном), а також пробіг цих засобів в одному напрямі (від початкового до кінцевого пункту).

Рейс (2): розмінна монета Португалії в 1854-1911 рр. і Бразілії в 1854-1942рр.

Рейсмус: розмічальний інструмент для прокреслювання ліній (рисок); рейсмас.

Рейсфедер: креслярський інструмент для проведення ліній тушшю (чорнилом).

Рейсшина: креслярський інструмент (довга лінійка з нерухомою та рухомою поперечками) для проведення паралельних ліній.

Рейтари: наймана кіннота в арміях Західної Європи, яка з середини XVI ст. прийшла на зміну важкій лицарській кавалерії. Були захищені шоломами і латами, озброєні списами і мечами, але основною зброєю Р. були кілька крупнокаліберних пістолети. У XVIII ст. їх витіснили драгуни, кінні єгері і кінні карабінери.

Рейтер: 1. Невеликий тягарець, який пересувають на коромислі терезів, щоб встановити рівновагу їх. 2. Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки, тощо.

Рейтинг: 1. Числовий або порядковий показник успішності або популярності, який відображає важливість або вплив певного об'єкта або явища. 2. Показник оцінки діяльності, популярності, авторитету якоїсь особи, організації, групи, програм у певний час, що визначається соціологічним опитуванням, голосуванням та ін. і визначається місцем, яке вони посідають серед собі подібних. 3. Відносний показник надійності ділового партнера, банку, страхової компанії тощо. 4. Показник медіапланування — позначає частину цільової аудиторії, що контактує з конкретним медіаносієм.

Рейхсвер: збройні сили Німеччини, що були створені за Версальським мирним договором 1919 р. й існували до 1935 р., коли фашистська Німеччина запровадила загальну військову повинність і створила вермахт.

Рейхсгау: адміністративна одиниця часів Третього рейху, утворена на окупованих територіях (напр., Р. Карінтія). Очолювалась штатгальтером, який одночасно був гауляйтером територіального органу Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.

Рейхсканцлер: імперський канцлер, назва глави уряду в Німеччині в 1871-1945 рр.

Рейхсрат: 1. В Баварії (1818-1918 рр.) верхня палата ландтагу; титул члена цієї палати. 2. В Данії (до 1866 р.) і в Швеції (до 1772 р.) державна рада при королі. 3. В Австрії (1848 — 51 рр., 1861 — 67 рр.) та Австро-Угорщині (1867 — 1918 рр.) двопалатний парламент. 4. У Німеччині (1919 — 34 рр.) орган представництва земель.

Рейхстаг: 1. За часів середньовіччя у Священній Римській імперії германської нації —загальноімперський станово-представницький орган влади. 2. Парламент у Північнонімецькому союзі (1867-71 рр.), Німецькій імперії (1871-1918 рр.) і т. зв. Веймарській республіці (1919-33 рр.). В період фашистської диктатури (1933 — 1945 рр.) втратив своє значення і існував лише формально. 3. Назва будинку в Берліні, де засідав парламент Німеччини.

Рейхсфюрер: найвище звання (з 1934 р.) та посада (з 1925 р.)в структурі організації СС, за винятком «Верховного фюрера СС», яке з січня 1929 року носив сам Гітлер.

Рекапітуляція: 1. біол. Повторення організмами в процесі індивідуального розвитку їх ознак, що були властиві їхнім предкам, але поступово зникли у дорослих форм. 2. Скорочене повторення сказаного. 3. Звірка записів бухгалтерського обліку з першоджерелами для уникнення помилок.

Реквієм: 1. Католицьке богослужіння над померлими. 2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

Реквізит: 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. 2. Обов'язковий елемент оформлення офіційних документів: дата, місце складання, підписи, печатка і т. ін. 3. Вихідні дані книжки, періодичного видання.

Реквізиція: примусове вилучення державою майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна.

Реквірент: векселедержатель, який звертається до нотаріального або іншого відповідного органу з вимогою опротестувати вексель.

Рекет: великий шантаж, здирство шляхом залякування чи грубого насильства й фізичної розправи.

Рекетс: гра на корті зі стінами і без сітки, в якій гравці почергово б'ють по м'ячу, який відскакує від стіни на половину суперника.

Реклама: 1. Заохотливе оповіщення. 2. Популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу покупців.

Рекламація: 1. Скарга, претензії, незадоволення чимось. 2. Заява про виявлення недоліків у придбаній продукції і вимога відшкодувати збитки.

Рекогносцировка: 1. військ. Розвідка, що провадиться перед початком бою з метою уточнення розташування сил ворога, характеру місцевості і т. ін. 2. геод. Огляд та обслідування місцевості з метою вибору положення астрономічних та геофізичних опорних пунктів для топографічних зйомок.

Рекомбінація: 1. Взаємодія позитивних іонів з негативними іонами або з електронами, внаслідок якої утворюються нейтральні частинки (атоми, молекули). Р. — обернене явище щодо іонізації. 2. Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку.

Рекомендація: представлення. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. 2. Порада, вказівка кому-небудь, пропозиція.

Рекомендувати: пропонувати, радити, представляти, характеризувати. 1. Давати позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. 2. Давати поради, вказівки або настанови кому-небудь; зробити щось, пропонувати. 3. Знайомитися з кимось, представляти кому-небудь когось, називаючи його.

Реконвалесценція: період видужання від будь-якої хвороби після зникнення яскраво виявлених клінічних її ознак.

Реконверсія: переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу.

Реконкіста: відвоювання іспанцями і португальцями на Піренейському півострові земель, загарбаних на початку 8 ст. арабами і берберами. Тривала з 718 р. до кінця 15 ст.

Реконсервація: введення в дію чогось після консервації; поновлення чогось.

Реконструкція: 1. Докорінна перебудова чого-небудь з метою поліпшення, удосконалення, впорядкування (Р. народного господарства, Р. міста). 2. Відтворення, відновлення чого-небудь за рештками, описами, що збереглися.

Реконструкція: перебудовування. 1. Перебудова, переобладнання чого-небудь з метою удосконалення. 2. Відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами.

Рекорд: 1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. 2. перен. Найвищий ступінь вияву чого-небудь.

Рекордер: пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії (грампластинці).

Рекордист: 1. Той, хто досягає найвищих показників у чому-небудь. 2. Домашня тварина, що дає найкращі показники тих своїх якостей, які використовуються в господарстві.

Рекордсмен: людина, яка досягла найвищих результатів і встановила рекорд.

Рекреативний: той, що містить у собі розважальні елементи.

Рекреаційний: призначений для користування під час відпочинку.

Рекреація: перерва для відпочинку між уроками, лекціями.

Рекредитив: 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Документ про припинення акредитиву.

Рекристалізація: процес росту одних зерен кристалічного тіла, що складається з багатьох дрібних кристалів, за рахунок інших. Р. погіршує якість металу, особливо опір ударам.

Рекрут: найнижче військове звання та особа, прийнята на військову службу по військовій повинності або найму.

Ректифікат: спирт, очищений внаслідок його ректифікації.

Ректифікатор: циліндричний апарат для ректифікації.

Ректифікація: розділення рідких сумішей, що містять два або кілька компонентів різної леткості багаторазовим випаровуванням суміші й конденсацією пари. Застосовують у хімічній, нафтовій, спиртовій промисловості тощо.

Ректо: текст, надрукований лише на правій сторінці розгорнутої книги.

Ректор: 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. 2. іст. Керівник духовного навчального закладу.

Ректорат: 1. Адміністративно-учбове управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. 2. Приміщення цього управління.

Ректоскоп: прилад з оптичною й освітлювальною системами, який використувують у ректоскопії.

Ректоскопія: огляд за допомогою спеціального апарата — ректоскопа внутрішньої поверхні прямої і сигмовидної кишок.

Рекузанти: в часи англійської Реформації — прихильники Римо-католицької церкви, які з принципових міркувань відмовлялися брати обов'язкову участь в англіканських богослужіннях.

Рекультивація: 1. Повернення чогось до культурного стану. 2. Р. земель — повторне використання порушених у процесі господарської діяльності територій.

Рекуператор: апарат, пристрій для рекуперації.

Рекуперація: виділення і уловлювання з метою повторного використання газів, парів тощо, які перебувають у суміші з іншими речовинами (напр., у металургійному виробництві).

Рекурентний: той, що дає змогу відшукувати значення якоїсь величини за знайденими раніше іншими значеннями тієї самої величини.

Рекурсія: 1. Відтворенння чого-небудь через самого себе. 2. мат. задання алгоритму обчислення функції шляхом виклику її самої. 3. У фонетиці — кінцевий етап артикуляції, що забезпечує перехід до виголошення чергового звуку мови, що робить мову зв'язною.

Релаксанти: те саме, що й міорелаксанти.

Релаксаційний: пов'язаний з релаксацією: Р-і коливання — стрибкоподібні коливання, які за формою (графіками) дуже відрізняються від синусоїдальних (гармонічних) коливань завдяки тому, що в системах, де вони відбуваються, істотну роль відіграють дисипативні сили (тертя, в'язкість — у механічних системах, активний опір — в електричних системах).

Релаксація: поступовий перехід фізичної системи з нерівноважного стану, спричиненого зовнішніми впливами; врівноважений.

Реле: автоматичний пристрій, який реагує на зміну параметра (температури, тиску тощо) і який в разі досягнення параметром заданої величини замикає або розмикає електричне коло.

Релевантність: ступінь відповідності з врахуванням контексту (напр., запиту, події) та/або застосовуваності (напр., результату).

Релігія: 1. Погляди та уявлення, в основі яких лежить віра в існування надприродних сил — богів, духів, душ, в їхнє панування над світом. 2. Те, що сліпо наслідують, чому поклоняються.

Реліквія: 1. Предмети, яким служителі культу приписують чудодійну силу, роблячи їх об'єктом релігійного поклоніння; останки, мощі. 2. Річ, яку особливо шанують і зберігають як пам'ять про минуле, святощі; дорогі спогадами речі про людей або якусь подію. 3. Останки минулого, колишнього.

Релікварій: місце зберігання реліквій католицької церкви.

Релікт: 1. Річ, явище, що збереглися як пережиток з давніх епох. 2. Рослинний або тваринний організм, який залишився існувати на даній території, зберігся з минулих геологічних часів.

Реліктові води: вода з домішками мінеральних компонентів, яка знаходиться в осадових породах верхньої частини земної кори.

Реліктовий: той, що належить до минулого; Р-і грунти — грунти минулих часів грунтоутворення, вивчення яких дає можливість відтворити краєвиди минулих геологічних епох.

Рельєф: 1. Скульптурне зображення на площині (напр., барельєф, горельєф). 2. Сукупність нерівностей на земній поверхні. Аридний Р. — Р. пустель, напівпустель і сухих степів. 3. перен. Те, що помітно вирізняється з однорідних явищ, предметів.

Рельєфний: 1. Опуклий. 2. перен. Виразний, чіткий.

Рельс: балка спеціального перерізу, що укладається на опорах для створення направляючої для переміщення транспорту або обладнання; рейка.

Релятивізм: 1. Принцип відносності людських знань. 2. Філософське вчення, яке абсолютизує відносність людських знань, заперечує момент абсолютно істинного в них і на цій підставі заперечує об'єктивну істину, пізнаваність світу.

Релятивний: який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний.

Реляція: 1. заст. Письмове повідомлення командування про хід воєнних дій. 2. Опис подвигу особи в документі, що подається для її нагородження.

Ремарка: позначення, нотатка, примітка. 1. Авторська примітка в тексті п'єси, що містить стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб. 2. Взагалі примітка чи зауваження кого-небудь. 3. лінгв. Спеціальна позначка у словнику, що містить у собі граматичну, стилістичну і т. ін. характеристику слова.

Ремедіум: межа допустимого відхилення ваги та проби монети від законної норми, встановленої державою.

Ремез: рід птахів ряду горобцеподібних; болотна синиця. Поширений у південній частині Європи та Азії. Корисний.

Ремен: давньо-єгипетська міра площі; становила 1/2 арури або 5 тисяч давньо-єгипетських ліктів або 1367,65 м².

Реміз: 1. Сплата грошей виписуванням переказного векселя на одержувача. 2. У фехтуванні попереджувальний укол, удар. 3. У деяких картярських іграх — недобір встановленого числа взяток.

Реміза: пристрій (рамки або планки з міцними нитками) в ткацьких верстатах, яким розділяють нитки основи.

Ремілітаризація: відновлення воєнної могутності і воєнного потенціалу держави або частини її території, демілітаризованих на підставі мирних договорів і угод.

Ремінісценція: 1. Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження. 2. Відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей іншого музичного твору. 3. психол. Поліпшення відтворення запам'ятовуваного матеріалу, яке спостерігається через деякий час після заучування.

Ремісія: 1. мед. Тимчасове ослаблення проявів хвороби. 2. ек. Знижка, яку постачальник робить платникові для округлення суми платежу.

Ремітент: особа, на яку виписано вексель (трату) і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.

Ремітувати: пересилати кредиторові тратти чеки, телеграфні перекази, виписані в іноземній валюті в рахунок погашення боргу.

Ремонт: направа, поправа. 1. Виправлення пошкоджень, усунення дефектів, поломок, лагодження чого-небудь. 2. Підсаджування молодих рослин замість загиблих. 3. Систематична заміна молодняком тварин, які відбувають з господарства, як необхідна умова відтворення стада. 4. заст. Поповнення поголів'я коней. 5. розм. Відновлення лікуванням здоров'я, фізичних сил людини.

Ремонтантність: здатність рослин протягом вегетаційного періоду цвісти й плодоносити кілька раз. Ремонтантними бувають окремі форми малини, суниць, троянд та інших рослин.

Рената: гарнітура шрифтів, яка своїм малюнком наближається до латинської гарнітури.

Ренатуралізація: відновлення у правах громадянства даної країни осіб, які з будь-яких причин втратили їх.

Ренд: грошова одиниця Південно-Африканської Республіки і Намібії, поділяється на 100 центів.

Ренегат: 1. Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. 2. Людина, яка зреклася своїх релігійних уявлень, свого віросповідання; відступник, перехрест.

Ренесанс: 1. Епоха Відродження, період в ідеологічному й культурному розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії — 14 — 16 ст., в інших країнах — кінець 15 — 16 ст.), зумовлений зародженням відносин. У період Р. розвинулася нова, ідеологія і культура, виник новий світогляд — гуманізм. Пробудився інтерес до літератури й мистецтва Стародавньої Греції і Риму (звідси й назва). 2. Архітектурний стиль епохи Відродження, що прийшов на зміну готичному і сприйняв елементи греко-римської архітектури.

Ренет: група зимових сортів яблуні; ранет.

Реній: хімічний елемент, символ Re, ат. н. 75; сріблясто-білий тугоплавкий метал. Застосовують у сплавах, вакуумній техніці, як каталізатор тощо. Від назви р. Рейну.

Ренкінг: список будь-яких об'єктів (наприклад, компаній, країн, людей і т.п.), який можна упорядкувати за будь-яким з наявних ранжуючих показників. На відміну від рейтингу, це не зафіксована форма або методика розрахунку, а база даних для отримання всіх цікавлячих варіантів ранжування вихідного списку.

Ренклод: група сортів сливи з круглими зеленими або жовтими плодами.

Рента: 1. Доход з капіталу, землі або майна, який власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. 2. У багатьох країнах — прибуток, який отримує власник від облігацій державних позик. 3. доход, який утворюється внаслідок виключного володіння унікальними природними ресурсами.

Рентабельний: той, що дає прибуток, доход; доцільний з господарської точки зору.

Рентабельність: узагальнюючий показник економічної ефективності роботи підприємств, галузей за певний період, що характеризує їхню доходність, прибутковість.

Рентген-еквівалент: 1. Біологічний еквівалент рентгена (бер) кількість будь-якого іонізуючого випромінювання, що відповідає за своєю біологічною дією 1 рентгенові рентгенівського або гамма-проміння. 2. Фізичний еквівалент рентгена (фер) доза будь-якого іонізуючого проміння, яка створює таку саму кількість пар іонів, як і доза в 1 Р.

Рентген: 1. Те саме, що рентгенівське проміння; просвічування цим промінням. 2. Апарат для просвічування цим промінням. 3. Одиниця дози (кількості) рентгенівського проміння або гамма-проміння. Р. — доза рентгенівського чи гамма-проміння, яка спричиняє в 0,001293 г повітря (тобто в 1 см³ при норм, тиску) утворення іонів, сумарний електричний заряд одного знака яких становить одну електростатичну одиницю електрики. Від прізвища німецького фізика В.-К. Рентгена.

Рентгенівське проміння: короткохвильове електромагнітне проміння, довжина хвиль якого становить приблизно від 0,0001 А до кілька сот ангстремів. Р. п. виникає від різкого гальмування руху електронів у речовині. Застосовують у науці, техніці, медицині. Від прізвища німецького фізика В.-К. Рентгена.

Рентгенівський: пов'язаний з рентгенівським промінням; Р-е проміння — невидиме короткохвильове електромагнітне проміння, здатне проникати крізь більшість непрозорих тіл; Р-а трубка — електровакуумний прилад (скляна трубка з впаяним катодом і анодом) для одержання рентгенівського проміння; Р-а дефектоскопія — виявлення наявності, місця і розмірів дефектів у матеріалах і виробах просвічуванням рентгенівським промінням; Р-а мікроскопія — сукупність методів дослідження мікроскопічної будови об'єктів за допомогою рентгенівського проміння; Р. аналіз — метод дослідження атомного й молекулярного складу і структури речовин за допомогою рентгенівського проміння. Розрізняють: рентгенодефектоскопічний аналіз, рентгеноспектральний аналіз і рентгеноструктурний аналіз.

Рентгенізація: просвічування з метою виявлення змін і дефектів у чому-небудь або опромінювання кого-небудь рентгенівським промінням з лікувальною метою.

Рентгено...: у складних словах відповідає поняттю "рентгенівське проміння".

Рентгенограма: зображення на рентгенівській плівці, утворене внаслідок діяння на неї рентгенівського проміння, що пройшло через досліджуваний об'єкт. Розрізняють тіньові та інтерференційні Р. Застосовують у медицині, рентгенівській дефектоскопії.

Рентгенографія: 1. Метод дослідження речовини чи організму за допомогою рентгенівського проміння. 2. Фотографування у рентгенівському промінні.

Рентгенодефектоскопічний аналіз: метод дослідження матеріалів (зокрема, виявлення внутрішніх неоднорідностей і дефектів у них) опроміненням рентгенівським промінням.

Рентгенодіагностика: розпізнавання захворювань тканин або органів людини чи тварин за допомогою рентгенівського проміння.

Рентгенокімографія: різновидність рентгенографії; метод функціонального рентгенологічного дослідження людини чи тварини.

Рентгенокінематографія: відтворення на кіноекрані зображень, одержаних за допомогою рентгенівського проміння.

Рентгенологія: розділ медицини, що вивчає застосування з діагностичною й лікувальною метою рентгенівського проміння.

Рентгенолюмінесценція: свічення речовини від діяння рентгенівського проміння або гамма-проміння. Застосовують у техніці й медицині (рентгеноскопія, рентгенографія).

Рентгенометр: прилад для вимірювання кількості рентгенівського проміння або гамма-проміння в рентгенах.

Рентгенопалеопатологія: те саме, що й палеорентгенологія.

Рентгенорадіологія: вивчення та використання дії рентгенівського проміння й радіоактивних випромінювань на живі організми.

Рентгеноскопія: 1. Один із методів рентгенодіагностики. Полягає в просвічуванні частин тіла людини й тварин рентгенівським промінням; вивчення тіні, що її одержують при цьому на рентгенівському екрані. 2. Виявлення внутрішніх дефектів металевих відливків і виробів просвічуванням рентгенівським промінням (рентгенодефектоскопія).

Рентгеноспектральний аналіз: метод, який дає можливість визначати хімічний склад та досліджувати природу хімічного зв'язку в речовинах за допомогою рентгенівських спентрів.

Рентгеноструктурний аналіз: метод визначення кристалічної структури речовини за допомогою рентгенівського проміння.

Рентгенотерапія: застосовування рентгенівського проміння з лікувальною метою.

Рентгенотехніка: сукупність методів і апаратури, за допомогою яких одержують і використовують рентгенівське проміння, а також виготовляють відповідні прилади, механізми тощо.

Рентгенофлуорографія: метод одержання фотографічних знімків рентгенівського зображення якої-небудь частини тіла з флуоресціюючого екрана.

Реографія: метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу — реографа.

Реоенцефалографія: графічний метод дослідження стану кровообігу в судинах мозку.

Реологія: наука про текучість і деформацію суцільних середовищ (напр., звичайних в'язких рідин і рідин аномальної в'язкості).

Реометр: прилад, яким вимірюють витрату газів.

Реорганізація: перебудова, перетворення, зміна структури, форм організації, управління тощо.

Реостат: електричний прилад, яким регулюють струм або напругу в електричному колі.

Реотропізм: здатність деяких рослин набувати певного положення відносно течії води.

Реохорд: прилад (натягнутий дріт і повзунок-струмознімач), за допомогою якого вимірюють електричні опори провідників струму.

Репанець: плід або хліб, що тріснув.

Репарації: повне або часткове відшкодування збитків (за мирним договором або іншими міжнародними актами), завданих державі, що перемогла у війні, за рахунок переможеної держави, яка розв'язала війну.

Репартім'єнто: 1. Розподіл землі та рабів в країнах Латинської Америки та Філіппін між іспанськими колонізаторами. 2. Примусова праця корінного населення на колонізаторів.

Репатріант: особа, яка повернулась на батьківщину внаслідок репатріації.

Репатріація: 1. Повернення емігрантів на батьківщину з поновленням їх у правах громадянства. 2. Повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни. 3. Р. позик. — повернення облігацій, розміщених на ринку капіталів іноземних держав, у країну-емітент.

Репатріювати: здійснювати репатріацію.

Репеленти: хімічні речовини, які відлякують комах, кліщів, пацюків, мишей.

Репелер: 1. Відбивний електрод у відбивному клістроні. 2. Вітроколесо вітряного двигуна.

Репер: 1. Закріплений на місцевості знак у вигляді стовпчика, рейки і т. ін., що позначає висоту над рівнем моря, визначену нівелюванням. 2. військ. Допоміжна точка, за допомогою якої здійснюється пристрілювання гармат з подальшим перенесенням вогню на ціль.

Репертуар: 1. Сукупність музичних і драматичних творів, які виконуються в театрі за певний час. Р. відображає певні ідейні й художні позиції театру. 2. Ролі, в яких виступає актор. 3. Добір музичних, літературних творів тощо, з якими виступають актор, співак, музикант, читець. 4. перен. Запас, наявність чого-небудь.

Реперфоратор: електромеханічний апарат, що відповідно кодовій комбінації електричних сигналів пробиває отвори в паперовій перфострічці, щоб передати ці комбінації на віддаль (наступній станції).

Репетир: годинниковий механізм, що відбиває час (години, чверті години), а також сам годинник з таким механізмом.

Репетирувати: 1. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу, проводити репетицію. 2. Проводити додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання.

Репетитор: 1. Особа, що допомагає учневі у навчанні; домашній учитель. 2. Особа, яка з того чи іншого предмета готує абітурієнта.

Репетиція: проба. 1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. 2. перен. Яка-небудь подія, що є провозвісником майбутнього, ніби підготовкою до нього. 3. заст. Репетиторство.

Реплантація: 1. Зворотна пересадка органа або тканини в організм. 2. Повторна посадка рослин.

Репліка: 1. Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого-небудь. 2. Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному діалозі. 3. юр. Заперечення сторони на судовому процесі. 4. муз. Повторення музичної фрази іншим голосом чи інструментом або в іншій тональності. 5. Точне відтворення в оригінальному розмірі або у масштабі твору образотворчого мистецтва.

Реплікація: подвоєння молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Лежить в основі редуплікації хромосом. Інша назва — редуплікація ДНК.

Репозиція: вправлення зміщеного уламка кістки при переломі.

Репорт: 1. Спекулятивна угода — продаж цінних паперів з одночасним зворотним їх викупом на певний строк за підвищеним курсом. Протилежне — депорт. 2. У бухгалтерії — перенесення суми з однієї сторінки на іншу.

Репортаж: жанр публіцистики; інформація, повідомлення, розповідь про поточні події, що публікуються в періодичній пресі або транслюються по радіо, телебаченню.

Репортер: співробітник газети, радіо, телебачення і т. ін., який пише репортажі про факти повсякденного життя.

Репрезентація: представництво.

Репрезентувати: 1. Бути представником кого-, чого-небудь і від когось, чогось; представляти, заступати (собою), являти. 2. Рекомендувати кого-небудь, називаючи його, знайомлячи з ним.

Репресалії: в міжнародному праві правомірні примусові заходи політичного та економічного характеру, які застосовуються однією державою у відповідь на неправомірні дії іншої держави. На сьогоднішній день термін Р. застарів і подібні дії іменуються контрзаходи, а у разі застосування таких заходів міжнародною організацією — санкції.

Репресивний: каральний; той, що має на меті придушення, припинення чогось.

Репресія: утиск, гоніння, переслідування; захід державного примусу, покарання.

Реприватизація: те саме, що й денаціоналізація.

Реприза: 1. Повторення одного з розділів музичного твору. 2. Короткий жартівливий номер, який виконують актори розмовного жанру в цирку й на естраді. 3. У фехтуванні — повторний удар. 4. Перехід коня на алюр після подолання перешкоди.

Репрографія: виготовлення копії (репродукції) документів, зокрема писемних та малюнкових, при якому застосовують фотокопіювальний, проекційний або мікрофільмовий методи.

Репродуктор: прилад для перетворення електричних коливань на звукові. Інша назва — гучномовець.

Репродукувати: робити репродукцію чогось; відтворювати.

Репродукція: відбиток, копія. 1. Фотографічне або поліграфічне відтворення зображень друкованого тексту, творів живопису, карт, фотознімків, креслення і т. ін., відтворені поліграфічним способом. 3. психол. Психологічний процес відтворення запам'ятованого. 4. біол. Відтворення, розмноження рослин, тварин.

Репс: цупка бавовняна, шерстяна або шовкова тканина з дрібними рубчиками.

Рептилії: клас хребетних тварин. До Р. належать черепахи, дзьобоголові, лускаті та крокодили. Інша назва — плазуни.

Репутація: загальна, громадська думка про кого, що-небудь.

Рерайтер: фахівець з переписування тексту шляхом зміни форми викладу при збереженні його основного змісту.

Рерайтинг: переписування тексту шляхом зміни форми тексту при збереженні його змісту.

Ресентимент: ненависть і ворожість, що виникають з відчуття власної неповноцінності до причини своїх невдач; безсила злоба.

Ресивер: 1. Сталева посудина для нагромадження газів, пари чи повітря, а також для вирівнювання тиску їх у разі нерівномірної витрати або надходження. 2. Приймач телеграфного апарата чи телемеханічного пристрою.

Ресконтро: допоміжна бухгалтерська книга, що складається з окремих особових рахунків.

Рескрипт: 1. У Стародавньому Римі письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону. 2. У феодальних державах опублікований для загального відома акт монарха на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, висловленням подяки, оголошенням про нагороду тощо. 3. У Західній Європі акт монарха в деяких справах, що потребують його затвердження (напр., у випадках усиновлення).

Реслінг: різновидність професіональної боротьби, в якій використовують прийоми класичної і вільної боротьби та дзю-до.

Ресора: пружна частина підвіски між віссю і кузовом вагона, машини, воза і т. ін., призначена для пом'якшення ударів під час їзди.

Ресорбція: проникнення речовин в організм тварин і людини через поверхню шкіри, слизові оболонки, клітинні мембрани шляхом дифузії.

Ресорджименто: відродження, воскресіння.

Респект: пошана, повага.

Респектабельний: поважний, гідний, солідний.

Респіратор: прилад для захисту органів дихання, зору й слуху від дії шкідливого пилу фільтрацією вдихуваного повітря.

Респіраторний: дихальний; Р-а інфекція — зараження через дихальні шляхи; Р. коефіцієнт — дихальний коефіцієнт.

Респірація: дихання, процес газообміну в людини та тварини.

Респондент: учасник соціологічного опитування, який відповідає на питання анкети, тобто виступає в якості джерела первинної інформації про явища і процеси, які досліджуються.

Республіка: 1. Одна з форм державного правління, при якій верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку 2. Країна з такою формою правління. Від імені громадян управління здійснюється представницькими органами, що обираються або прямим шляхом або на основі особливих процедур непрямого народного волевиявлення. 3. Президентська Р. поєднує в руках обраного президента повноважень глави держави і глави уряду.

Республіканець: 1. Прихильник республіканської форми правління в державі. 2. Член республіканської партії (напр., у США).

Республіканський: той, що стосується республіки (напр., Р. лад, Р-а промисловість, Р-і бюджети); Р. календар — нове числення часу, запроваджене замість григоріанського календаря Конвентом у Франції 5.Х 1793 р. (в період революції 18 ст.). Існував до 1.1 1806 р. Р. к. користувалася Паризька комуна в 1871 р.

Реставратор: 1. Спеціаліст по реставрації. 2. Реакціонер, прибічник відновлення поваленого революцією суспільного ладу.

Реставрація: 1. Відновлення в первісному вигляді творів мистецтва, будівель і т. ін., що були зруйновані, пошкоджені або спотворені при дальших переробках. 2. Відновлення політичного чи суспільного ладу, що історично віджив або був повалений революцією.

Рестайлінг: зміна зовнішнього вигляду автомобіля з метою надання йому нового стилю відповідно до модних тенденцій.

Рестант: 1. Лишок заборгованості на час складання балансу. 2. Неходовий товар або лишки.

Реституція: 1. У міжнародному праві — форма матеріального відшкодування збитку в результаті неправомірного міжнародного акту шляхом відновлення стану, що існував до його вчинення. 2. У цивільному праві — наслідок недійсності угоди , що полягає в поверненні сторонами всього отриманого за угодою.

Рестрикція: 1. Застосування будь-яких обмежень (напр., кредитна Р.). 2. Обмеження виробництва, продажу та експорту монополіями (особливо міжнародними картелями) з метою одержати монопольно високий прибуток.

Ресурси: 1. Запаси чого-небудь, які можна використати в разі потреби. 2. Засіб, джерела, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності.

Ретардація: 1. Затримка, загайка, зменшений темп динамічності в оповідному творі. 2. літ. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.

Ретикулярний: сітчастий; Р-а тканина — різновидність сполучної тканини, головним чином у кровотворних органах (кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах). Інші назви — сітчаста тканина, аденоїдна тканина.

Ретина: внутрішня світлочутлива оболонка ока, яка є периферійним відділом зорового аналізатора. Інша назва — сітківка.

Ретиніт: запалення сітчастої оболонки (ретини) ока; розвивається в зв'язку з яким-небудь загальним захворюванням (деякі захворювання нирок, крові, судин тощо).

Ретинобластома: злоякісна пухлина сітківки ока.

Ретирада: 1. заст. Відступ. 2. Укріплене місце в кріпосних спорудах і польових позиціях для оборони на випадок відступу. 3. ірон. Ухилення від рішучих дій.

Ретируватися: відступати, зникати.

Ретіарій: один з найпоширеніших типів римського гладіатора; був озброєний кинджалом, тризубцем і сіткою, а із захисного спорядження — наплічником, що закривав ліву частину грудей і плече. На поєдинок виставлявся, як правило, проти гладіатора з мечем і щитом.

Ретороманська мова: мова рето-романської підгрупи романських мов, одна з національних мов Швейцарії.

Реторсія: 1. У міжнародному праві — правомірні примусові дії держави у відповідь на недружній акт іншої держави. 2. Спосіб спростування аргументів опонента його ж доводами.

Реторта: 1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носиком, повернутим убік; використовується для перегонки й розкладання речовини нагріванням. 2. Вогнетривка посудина різних форм, в яку вміщують матеріали при їх нагріванні в промислових печах.

Ретранслятор: проміжна радіо- або телевізійна станція у мережі передавальних і приймальних станцій.

Ретрансляція: проміжне приймання сигналів у системі радіомовного чи телевізійного зв'язку для підсилення їх і наступного передавання.

Ретраншемент: військове укріплення, яке розміщувалося позаду головної позиції того, хто обороняється.

Ретрата: поворотний переказний вексель. Інша назва — ретурт.

Ретро...: префікс, що позначає положення ззаду чи позаду чого-небудь. Наприклад, ретробульбарний — розміщений позаду очного яблука.

Ретро: стиль у сучасному мистецтві чи моді, який використовує відтворені під минуле мотиви, сюжети, атрибути і т. п. 2. розм. "під старовину".

Ретроактивність: зворотна сила закону.

Ретроград: той, хто прагне повернення старого, людина з відсталими поглядами; ворог прогресу, реакціонер.

Ретроградний: 1. Ворожий прогресові, всьому передовому; реакційний. 2. Спрямований назад, у протилежному до основного напрямку; зворотний.

Ретрометр: прилад, що передає повідомлення на великі віддалі за допомогою світлових сигналів, які промодульовано звуковими сигналами. Напр., за допомогою Р. космонавт, що перебуває на якійсь планеті, може розмовляти з людиною на Землі.

Ретронім: нове ім'я або назва, змінене після того, як первинне найменування стало використовуватися для іншого предмета або для сукупності нового предмета і раніше існуючого. Напр., «акустична гітара» — це Р. після появи електричної гітари.

Ретроспектива: 1. Звернення до минулого; аналіз минулих подій, вражень тощо. 2. Демонстрація старих кінофільмів, що відтворюють історію кіно.

Ретроспективний: звернений у минуле, присвячений розгляду минулого.

Ретроспекція: 1. Погляд у минуле, аналіз минулих подій, вражень тощо. 2. Спосіб розгляду суспільних ідей, подій сучасності під кутом зору минулого, звернення до минулого для виявлення в ньому зародків тих тенденцій, що властиві сучасності. 3. Погляд на прогресивні соціальні ідеали як на такі, що вже існували в більш-менш віддаленому минулому.

Ретур: те саме, що й ретрата.

Ретуш: 1. Виправлення, підмальовування картин, фотознімків і т. ін. олівцями, фарбами або зішкрібанням чи хімічною обробкою. 2. археол. Обробка каменя сколюванням.

Реутилізація: повторне використання рослинами раніше засвоєних мінеральних речовин.

Рефакція: 1. Знижка з оптової ціни або ваги товару, якщо фактична якість його нижча за передбачену договором, стандартом чи технічними умовами. 2. Знижка з тарифу, надана вантажовідправникові за окремою угодою при наявності великої кількості вантажу.

Рефектура: право вивозу з лісу будівельного матеріалу.

Реферат: 1. Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги і т. ін. 2. Доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Референдум: всенародний опит з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь всі громадяни, що мають виборчі права.

Референт: 1. Особа, яка складає або читає реферат. 2. Службова особа, що є консультантом, доповідачем з певних питань.

Референція: 1. Довідка, відзив про колишню службу. 2. У державах — свідчення про платоспроможність певної фірми чи особи.

Рефері: суддя спортивних змагань з футболу, тенісу, хокею, боксу тощо.

Реферування: 1. Складання реферату про що-небудь. 2. Виконання обов'язків рефері під час спортивних змагань.

Рефлекс: відрух. 1. фізіол. Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення, яка відбувається за участю центральної нервової системи. 2. мист. Зміна забарвлення предмета, яка виникає, коли світло, відбившись від навколишніх об'єктів, падає на предмет. 3. Наслідок, результат чого-небудь, вторинне явище, викликане іншим явищем.

Рефлексація: історично закономірна поява звука на місці давнього звука в певній позиції.

Рефлекси: реакції організму людини та тварин на подразнення рецепторів. Розрізняють Р. безумовні — природжені та умовні, що виробляються в процесі життя.

Рефлексія: відсвічування, відблискування. 1. Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. 2. У філософії — відображення, а також дослідження процесу пізнання. 3. психол. Самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом.

Рефлексогенний: той, що спричинює рефлекс; Р-а зона — область розташування рецепторів, подразнення яких спричинює певний безумовний рефлекс.

Рефлексологія: механістичний напрям у психології початку 20 ст., представники якого головним чинником поведінки тварини й людини (у тому числі й найскладніших, соціальних форм поведінки) вважали рефлекс, який тлумачили спрощено, недооцінюючи центральну ланку рефлекторної дуги — психічний елемент.

Рефлектометр: прилад для вимірювання коефіцієнта відбиття світла.

Рефлектор: 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. 2. Обігрівальний прилад, що складається з електричної лампи з відбивачем. 3. астр. Телескоп, що дає зображення за допомогою відбивного ввігнутого дзеркала.

Рефлекторний: той, що стосується рефлексів; Р-а дуга — шлях, яким проходить рефлекторне збудження в організмі.

Реформа: 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. 2. Політичне перетворення, що здійснюється без порушення основ існуючого ладу.

Реформати: прихильники однієї з течій кальвінізму.

Реформатор: особа, що здійснює реформу, перетворювач у будь-якій галузі суспільно-політичного життя, науки, техніки, мистецтва.

Реформація: широкий соціально-політичний рух у Західній Європі у XVI - початку XVII ст. за реформування католицької церкви, який набув форми релігійної боротьби проти папської влади.

Реформізм: правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів. Виник у 19 ст. Соціальна база Р. — дрібна буржуазія, робітнича аристократія, профспілкова бюрократія.

Реформіст: прибічник реформізму.

Рефрактерний: несприйнятливий; Р. період — період короткочасного різкого зниження збудливості живих тканин, що настає після кожного спалаху збудження.

Рефрактометр: прилад для вимірювання показника заломлення світла прозорих рідин і твердих тіл.

Рефрактор: телескоп, в якому об'єктив складено з лінз.

Рефракція: 1. фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявній зміні їх форми. 2. астр. Уявне зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів світла в земній атмосфері. 3. фіз. Здатність оптичної системи ока заломлювати світлові промені, змінювати їх напрям. 4. фіз. Поступова зміна напрямку звукових коливань у міру поширення хвилі в атмосфері або у воді.

Рефрен: 1. літ. Рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. 2. Музична форма рондо, для якої характерно кількаразове повторення основної теми. 3. В куплетній пісні — приспів.

Рефрижератор: 1. Частина холодильної установки, в якій відбувається випаровування рідини й утворення внаслідок цього низької температури. 2. Транспортний засіб з холодильними машинами для перевезення продуктів, що швидко псуються.

Рефулер: землесосний снаряд з насосами для рефулювання.

Рефулювання: перекачування суміші вичерпуваного грунту й води (пульпи) трубопроводами до місця його укладання.

Рецензент: автор рецензії.

Рецензія: аналіз, оцінка; стаття, що аналізує й оцінює який-небудь твір, спектакль, концерт і т. ін.

Рецепт: 1. Письмова вказівка лікаря аптеці про виготовлення і застосування ліків хворому. 2. Вказівка про склад і спосіб виготовлення будь-якої суміші, розчину, страви і т. ін. 3. перен. Порада, вказівка щодо способу розв'язання, здійснення чого-небудь.

Рецептор: кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття.

Рецептори: кінцеві утвори чутливих (аферентних) нервових волокон у більшості тварин і людини, які сприймають подразнення і перетворюють енергію подразнення на нервове збудження.

Рецептура: сукупність правил виписування та виготовлення ліків.

Рецепція: 1. Сприйняття. 2. спец. Запозичення і застосовування державою соціологічних та культурних форм, що виникли в іншій країні або в іншу епоху.

Рецесивний: неяскраво виражений, прихований; Р-а ознака — спадкова ознака материнського або батьківського організму, яка у нащадків не виявилася.

Рецидив: 1. мед. Повернення хвороби, її повторення в типовій формі зразу після одужання або в період одужання. 2. юр. Повторне (чи не одноразове) вчинення злочину. 3. Повернення, повторення будь-якого явища після удаваного його зникнення.

Рецидивізм: повторюваність явища.

Рецидивіст: особа, яка раніше була засуджена за вчинення злочину і знову вчинила злочин.

Реципієнт: 1. мед. Хворий, якому переливають кров, пересаджують тканину тощо. 2. хім. Посудина — приймач рідини або газу.

Реципрокний: той, що повертається; Р-а іннервація — рефлекторний механізм, який забезпечує іннервацію взаємозв'язаних груп скелетних м'язів, що беруть участь у здійсненні складних координованих рухів (ходіння, біг та ін. ); Р-і схрещування — два типи схрещувань одних і тих самих вихідних груп тварин або рослин, які різняться лише статевою ознакою батьківських пар.

Рецитація: читання або декламування перед слухачами.

Речитатив: 1. Форма вокально-музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування. 2. Речитативом — наспівно, протяжно.

Рея: металевий чи дерев'яний брус, прикріплюваний до щогли або стеньги судна для поставлення прямих вітрил або кріплення фалів сигнальних фігур.

А-конто: фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.

А-темпо: муз. в попередньому темпі, відновити попередній темп (після попереднього прискорення або сповільнення).

А...: префікс, що означає заперечення, відсутність, напр. алогічний, афонія, анаероби.

Аа-лава: лавовий потік, розірваний на окремі частини (уламки) з нерівною шлаковою поверхнею; характерний для базальтів невеликої в'язкості.

Аб'юдикація: відсудження якоїсь речі.

Аб'юрація: прилюдне зречення віри або своїх переконань.

Аба: національний одяг кочових арабів, зокрема, бедуїнів — довгий плащ з верблюжої вовни з прорізами для рук. Використовується також в якості ковдри або мішка.

Абаб: у Османській Туреччині вільний матрос взятий на службу, коли використання невільницької сили недостатньо для виконання функціональних обов'язків.

Абабтація: зумовленість ознак організму попередніми поколіннями його виду та їхніми умовами життя; втрата пристосовуваності. Протилежне — адаптація.

Абажур: 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло тільки згори. 4. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма). 5. Ковпак, ковпачок.

Абаз: перська дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). Були поширені в Грузії у період її залежності від Ірану. Карбувалися також після приєднання Грузії до Росії.

Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.

Абазія: втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи, з руховими порушеннями нижніх кінцівок (паралічами, гіперкінезами, м'язовими істерії, при рухових розладах нижніх кінцівок і розладі рівноваги. Часто супроводжується астазією.

Абак: 1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).

Абандон: 1. юр. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. юр. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів. 3. У страховому праві — відмова страхівника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію.

Абґреґація: виключення з якогось товариства, організації.

Абд: 1. Слуга, раб. 2. Частина власних імен (Абдалла — раб Аллаха). 3. Мандрівний дервіш у Середній Азії та Індії.

Абдер: в давньогрецькій міфології — син Гермеса (за іншою версією — син Посейдона і наяди Фрон). Відбивши у фракійського царя Діомеда кобилиць-людожерів, Геракл передав їх своєму коханцю А., який не зміг з ними впоратися і був ними пошматований. На його могилі Геракл заснував місто Абдери. Подібно до Нарциса, А. зберігав свою красу і після смерті.

Абдера: місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його коханця Абдера (сина Гермеса), який був розірваний конями-людожерами Діомеда. Місто багато віків вважалось глушиною, а їх жителі — недалекими та наївними, за що увійшли до прислів'їв. У А. народились видатні грецькі вчені — Демокрта, Протагор, Анаксарх, Левкіпп, Гекатей.

Абдерити: мешканці старовинного грецького міста Абдери, наївність і недоумство яких стали афоризмом. Незважаючи на це, Абдера дала світові видатних вчених — філософів Демокріта, Протагора, Анаксарха, Левкіпа, історика Гекатея.