Фосфоглюкомутаза
фермент, який каталізує реакцію міжмолекулярного перенесення залишків фосфорної кислоти в обміні вуглеводів. Належить до класу трансфераз.
Фосфоліпіди
те саме, що й фосфатиди.
Фосфоліпази
те саме, що й лецитинази.
Фосфопротеїди
фосфопротеїни; складні білки, при розщепленні яких поряд з амінокислотами звільнюється фосфорна кислота.
Фосфорилази
ферменти, які каталізують розщеплення та зворотний синтез глікозидних зв'язків окремих біологічно важливих сполук (глікогену, крохмалю тощо). Належать до трансфераз. Відіграють важливу роль у вуглеводному обміні.
Фосфороліз
зворотний ферментативний процес розщеплення глікозидних зв'язків деяких біологічно важливих сполук (крохмалю, глікогену, сахарози, нуклеозидів) за допомогою неорганічного фосфату.
Фотарій
світлолікувальний кабінет для здійснення з профілактичною й лікувальною метою групових загальних опромінювань ультрафіолетовим і тепловим промінням.
Фото...
у складних словах відповідає поняттям: «той, що діє за допомогою світла», «заснований на дії світла».
Фотореактивація
ослаблення шкідливого впливу ультрафіолетових променів при діянні на організм видимого світла.
Фотосинтез
процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу й води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом.
Фототерапія
застосування з лікувальною і профілактичною метою інфрачервоного, світлового (видимого) та ультрафіолетового проміння; світлолікування.
Фотофобія
підвищена чутливість ока до освітлення; світлобоязнь.
Фрагментація
1. Розпадання на дрібні частини; Ф. міокарда — множинний розрив клітин серцевого м'яза. 2. Множинне перешнуровування ядер під час прямого поділу (амітозу). 3. Розривання хромосоми або хроматиди (поздовжньої половинки хромосоми) на частини (фрагменти).
Франклінізація
метод лікування за допомогою статичної електрики. Від прізвища американського вченого В. Франкліна.
Френологія
вчення про зв'язок психічних та інтелектуальних якостей людини з формою будови її черепа.
Фригідний
холодний, байдужий у сексуальному сенсі (головним чином у жінок).
Фронтит
запалення слизової оболонки лобних пазух. Розвивається внаслідок ускладнення гострого нежитю, грипу, кору, скарлатини тощо.
Фрустрація
емоційний стан, що характеризується дезорганізацією свідомості та діяльності в стані безнадійності, втрати перспективи. Виникає в ситуації реальної або передбачуваної неможливості задоволення тих чи інших потреб.
Фтизіатрія
розділ медицини, що вивчає профілактику й лікування туберкульозу легень.
Фульгурація
один з методів внутрішнього (через цистоскоп) лікування пухлин сечового міхура струмом високої частоти.
Фунгіциди
отруйні хімічні сполуки для боротьби з грибними хворобами рослин (залізний і мідний купороси, бордоська рідина тощо) і для протравлювання насіння (формалін тощо).
Функція
1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2. книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось; повинність, місія. 3. фізіол. Специфічна діяльність організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин. 4. мат. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 5. соціолог. Роль, яку виконує той чи інший елемент соціальної системи.
Фурункул
гострогнійне запалення волосяного мішечка й сальної залози і навколишньої сполучної тканини; чиряк. Спричинюється бактеріями — стафілококами. Інша назва — чиряк.
Хемотаксис
рух (притягнення або відштовхування) організмів (головним чином одноклітинних) і клітин, що вільно рухаються (сперматозоїдів, лейкоцитів), під впливом хімічних подразнень.
Хемотерапія
метод лікування, те саме, що й хіміотерапія.
Херувізм
генетичне захворювання, що викликає дефект нижньої частини обличчя у вигляді симетричного потовщення нижньої щелепи або обох щелеп.
Хілус
рідина, що міститься в лімфатичних судинах кишечника тварин і людини. Являє собою лімфу, збагачену краплинами жиру.
Хіміотерапія
лікування хімічними препаратами, що діють вибірково (специфічно) на збудників захворювань (мікробів, вірусів, найпростіших), а також на клітини пухлин. Інша назва — хемотерапія.
Хімус
вміст тонких кишок тварин і людини. Утворюється з їжі під впливом травних соків. При просуванні Х. по кишечнику відбувається всмоктування розчинних продуктів перетравлювання.
Хінін
лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі Х. застосовують як протималярійний і жарознижуючий засоби, як засоби для зменшення збудливості серцевого м'яза та для стимуляції родової діяльності.
Хірург (1)
спеціаліст в галузі клінічної медицини й лікувально-профілактичного обслуговування населення, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є оперативне втручання.
Хлоралгідрат
органічна сполука, лікарський препарат; заспокійливий, снотворний, протикорчовий та знеболювальний засіб.
Хлораміни
хімічні сполуки, хлорпохідні аміаку або амінів. Застосовують Х. як хлоруючі, окислюючі й дезинфікуючі засоби.
Хлоретил
лікарський препарат. Застосовують для місцевого знеболювання і при недовгочасному наркозі.
Хлороз
1. Захворювання жінок — недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза. Інша назва — бліда неміч. 2. Захворювання рослин, що спричинюється нестачею засвоюваних форм заліза або інфекцією (мікроскопічними грибами, бактеріями, нематодами, вірусами).
Хлороміцетин
природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією. Одержують синтетично.
Хлоропласти
пластиди у рослин, забарвлені хлорофілом у зелений колір. У Х. відбувається фотосинтез.
Хлорофіл
зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається фотосинтез. Міститься в хлоропластах (у водоростей — хроматофорах).
Хлороформ
розчинник для жирів і смол; лікарський препарат, наркотичний засіб. Застосовують при м'язових болях, невралгіях тощо, а також для наркозу. Інша назва — трихлорметин.
Хлорпікрин
органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом, сльозоточива отруйна речовина. Застосовують як інсектицид.
Хлорування
1. Введення хлору в неорганічні й органічні речовини для одержання хлористих сполук (хлорного вапна, деяких розчинників тощо). 2. Дезинфекція питних і стічних вод хлором.
Хоани
внутрішні носові отвори у хребетних тварин і людини, що сполучають носову порожнину й глотку.
Холагол
лікарський препарат. Застосовують при жовчнокам'яній хворобі, холециститах, гепатохолециститах.
Холензим
лікарський препарат. Застосовують як жовчогінний засіб при гепатитах, холециститах і захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Холера
1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням; збудник — холерний вібріон; хвороба, зараза. 2. Уживається як лайливе слово.
Холестерин
органічна жироподібна речовина, яка міститься в усіх органах і тканинах організму, а також у продуктах харчування й відіграє важливу роль у життєдіяльності організму.
Холецистит
запалення жовчного міхура. Спричинюється мікробами (стафілококом, стрептококом, кишковою паличкою), гельмінтами, лямбліями.
Холецистографія
метод штучного контрастного рентгенологічного дослідження жовчного міхура.
Холін
біоорганічна сполука. Входить до складу лецитинів, які належать до фосфатидів. Нестача Х. в їжі спричинює тяжкі захворювання. Х. та його похідне — холін-хлорид належать до вітамінів групи В.
Холінергічний
чутливий до ацетилхоліну, збуджуваний ацетилхоліном.
Хондрит
запалення хряща.
Хондріоміти
органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують вироблення, нагромадження й розподіл енергії в клітинах. Інші назви — мітохондрії, хондріосоми.
Хондріома
сукупність усіх мітохондрій, які містяться в одній клітині.
Хондрологія
вчення про хрящі.
Хондрома
доброякісна пухлина з хрящової тканини.
Хорея
захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, причмокуванням, некоординованими рухами. Інша назва — хвороба святого Вітта.
Хоріон
1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців, людини на початкових стадіях їхнього розвитку. Х. ссавців і людини бере участь в утворенні плаценти. 2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин.
Хроматин
речовина, що її містять ядра клітин організму людини, тварин і рослин. Під час мітозу концентрується в хромосомах. Відіграє важливу роль у зберіганні та передаванні спадкової інформації.
Хромогени
безбарвні речовини, що містяться в клітинах організму людини, тварин і рослин; набувають забарвлення при окисленні, є відновленою формою дихальних пігментів. Відіграють важливу роль у процесах дихання рослин.
Хромогенний
той, що дає барвник або спричинює забарвлення; Х-і бактерії — бактерії, які утворюють у процесі росту на різних живильних середовищах забарвлені продукти обміну (пігменти).
Хромопласти
пластиди у рослин, забарвлені пігментами каротиноїдами в жовтий, оранжевий, червоний, іноді коричневий колір. Властиві переважно дозрілим плодам (шипшина, помідори, перець).
Хромосоми
нуклеопротеїдні структурні елементи клітинного ядра організму рослин, тварин і людини. Містять довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжні нуклеотидні послідовності.
Хромоцистоскопія
метод функціонального дослідження нирок за допомогою барвника індигокарміну.
Хронаксія
мінімальний час, за який електричний струм певної сили має діяти на живу тканину, щоб викликати фізіологічну реакцію. Х. характеризує збудливість живої матерії та її залежність від тривалості дії подразника.
Целюлаза
фермент, що гідролізує целюлозу. Міститься в плісеневих грибах, деяких бактеріях тощо. Велику кількість Ц. виділяють бактерії, що живуть у шлунку жуйних тварин.
Целюліт
1. Застійне явище в жировій тканині, що призводить до її дистрофії; ліподистрофія (cellulite). 2. Гнійне запалення підшкірної жирової клітковини внаслідок потрапляння мікроорганізмів із зовнішнього середовища через пошкоджену шкіру (cellulitis).
Целюлярний
клітинний; той, що складається з клітин.
Цервікальний
шийний. Ц. канал — це отвір, що з'єднує матку з піхвою, Ц. слиз — особлива рідина, яка виробляється шийкою матки.
Церебрастенія
слабкість і підвищена збудливість головного мозку.
Цереброспінальний
спинномозковий; Ц. менінгіт — запалення оболонок головного й спинного мозку.
Цестоди
клас тварин типу плоских червів. Паразитують в організмі тварин і людини. Спричинюють гельмінтози. Інша назва — стьожкові черви.
Циклотимія
психічне порушення, легка форма маніакально-депресивного психозу. Характеризується виникненням нападів пригнічення або збудження.
Цироз
розростання щільної сполучної тканини, яка заміняє специфічні діяльні клітини органа. Найчастіше буває Ц. печінки — захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу.
Цистеїн
сіркомісна амінокислота, входить до складу більшості білків. Відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин.
Цистин
амінокислота, входить до складу білків тваринного і рослинного походження. Походить з цистеїну.
Цистит
запалення слизової оболонки сечового міхура у людини. Спричинюється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).
Цистицерк
личинка стьожкових червів (цестод). Має вигляд кулястого пухиря. Паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи цистицеркоз.
Цистицеркоз
хвороба тварин та людини, спричинювана цистицерками. Характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо.
Цистоскоп
прилад для цистоскопії. Складається з металевої трубки з оптичною й освітлювальною системою. Вводиться через сечівник.
Цистоскопія
метод дослідження сечового міхура шляхом безпосереднього його огляду за допомогою приладу цистоскопа.
Цитаза
захисна речовина сироватки крові, активує розчинення бактерій; алексин.
Цито...
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "клітина".
Цитогенетика
розділ генетики, що розглядає явища спадковості на цитологічному (клітинному) рівні.
Цитодіагностика
метод розпізнавання хворобливих процесів в організмі шляхом мікроскопічного дослідження клітинних елементів або вивчення будови окремих клітин відповідних тканин.
Цитоекологія
галузь біології, що вивчає роль змін на клітинному рівні в пристосуванні організмів до умов зовнішнього середовища.
Цитозин
органічна азотовмісна речовина, що входить до складу нуклеїнових кислот (ДНК, РНК). Міститься в тканинах всіх організмів.
Цитокінез
процес поділу тіла материнської клітини з утворенням двох дочірніх клітин. Інші назви — цитотомія, клітинний поділ, плазмотомія, цитоплазмотомія.
Цитоліз
руйнування тваринних і рослинних клітин шляхом повного або часткового розчинення їх. Спостерігається при деяких патологічних змінах тканин, а також в нормальних умовах (напр., при метаморфозі комах).
Цитолізини
речовини білкової природи (антитіла), що утворюються в крові при введенні в організм чужорідних клітин. Мають специфічну властивість розчиняти оболонки або отруювати певні клітини.
Цитологія
заст. наука про будову, хімічний склад, життєдіяльність клітин рослинних і тваринних організмів; клітинна біологія.
фермент, який каталізує реакцію міжмолекулярного перенесення залишків фосфорної кислоти в обміні вуглеводів. Належить до класу трансфераз.
Фосфоліпіди
те саме, що й фосфатиди.
Фосфоліпази
те саме, що й лецитинази.
Фосфопротеїди
фосфопротеїни; складні білки, при розщепленні яких поряд з амінокислотами звільнюється фосфорна кислота.
Фосфорилази
ферменти, які каталізують розщеплення та зворотний синтез глікозидних зв'язків окремих біологічно важливих сполук (глікогену, крохмалю тощо). Належать до трансфераз. Відіграють важливу роль у вуглеводному обміні.
Фосфороліз
зворотний ферментативний процес розщеплення глікозидних зв'язків деяких біологічно важливих сполук (крохмалю, глікогену, сахарози, нуклеозидів) за допомогою неорганічного фосфату.
Фотарій
світлолікувальний кабінет для здійснення з профілактичною й лікувальною метою групових загальних опромінювань ультрафіолетовим і тепловим промінням.
Фото...
у складних словах відповідає поняттям: «той, що діє за допомогою світла», «заснований на дії світла».
Фотореактивація
ослаблення шкідливого впливу ультрафіолетових променів при діянні на організм видимого світла.
Фотосинтез
процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу й води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом.
Фототерапія
застосування з лікувальною і профілактичною метою інфрачервоного, світлового (видимого) та ультрафіолетового проміння; світлолікування.
Фотофобія
підвищена чутливість ока до освітлення; світлобоязнь.
Фрагментація
1. Розпадання на дрібні частини; Ф. міокарда — множинний розрив клітин серцевого м'яза. 2. Множинне перешнуровування ядер під час прямого поділу (амітозу). 3. Розривання хромосоми або хроматиди (поздовжньої половинки хромосоми) на частини (фрагменти).
Франклінізація
метод лікування за допомогою статичної електрики. Від прізвища американського вченого В. Франкліна.
Френологія
вчення про зв'язок психічних та інтелектуальних якостей людини з формою будови її черепа.
Фригідний
холодний, байдужий у сексуальному сенсі (головним чином у жінок).
Фронтит
запалення слизової оболонки лобних пазух. Розвивається внаслідок ускладнення гострого нежитю, грипу, кору, скарлатини тощо.
Фрустрація
емоційний стан, що характеризується дезорганізацією свідомості та діяльності в стані безнадійності, втрати перспективи. Виникає в ситуації реальної або передбачуваної неможливості задоволення тих чи інших потреб.
Фтизіатрія
розділ медицини, що вивчає профілактику й лікування туберкульозу легень.
Фульгурація
один з методів внутрішнього (через цистоскоп) лікування пухлин сечового міхура струмом високої частоти.
Фунгіциди
отруйні хімічні сполуки для боротьби з грибними хворобами рослин (залізний і мідний купороси, бордоська рідина тощо) і для протравлювання насіння (формалін тощо).
Функція
1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2. книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось; повинність, місія. 3. фізіол. Специфічна діяльність організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин. 4. мат. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 5. соціолог. Роль, яку виконує той чи інший елемент соціальної системи.
Фурункул
гострогнійне запалення волосяного мішечка й сальної залози і навколишньої сполучної тканини; чиряк. Спричинюється бактеріями — стафілококами. Інша назва — чиряк.
Хемотаксис
рух (притягнення або відштовхування) організмів (головним чином одноклітинних) і клітин, що вільно рухаються (сперматозоїдів, лейкоцитів), під впливом хімічних подразнень.
Хемотерапія
метод лікування, те саме, що й хіміотерапія.
Херувізм
генетичне захворювання, що викликає дефект нижньої частини обличчя у вигляді симетричного потовщення нижньої щелепи або обох щелеп.
Хілус
рідина, що міститься в лімфатичних судинах кишечника тварин і людини. Являє собою лімфу, збагачену краплинами жиру.
Хіміотерапія
лікування хімічними препаратами, що діють вибірково (специфічно) на збудників захворювань (мікробів, вірусів, найпростіших), а також на клітини пухлин. Інша назва — хемотерапія.
Хімус
вміст тонких кишок тварин і людини. Утворюється з їжі під впливом травних соків. При просуванні Х. по кишечнику відбувається всмоктування розчинних продуктів перетравлювання.
Хінін
лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі Х. застосовують як протималярійний і жарознижуючий засоби, як засоби для зменшення збудливості серцевого м'яза та для стимуляції родової діяльності.
Хірург (1)
спеціаліст в галузі клінічної медицини й лікувально-профілактичного обслуговування населення, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є оперативне втручання.
Хлоралгідрат
органічна сполука, лікарський препарат; заспокійливий, снотворний, протикорчовий та знеболювальний засіб.
Хлораміни
хімічні сполуки, хлорпохідні аміаку або амінів. Застосовують Х. як хлоруючі, окислюючі й дезинфікуючі засоби.
Хлоретил
лікарський препарат. Застосовують для місцевого знеболювання і при недовгочасному наркозі.
Хлороз
1. Захворювання жінок — недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза. Інша назва — бліда неміч. 2. Захворювання рослин, що спричинюється нестачею засвоюваних форм заліза або інфекцією (мікроскопічними грибами, бактеріями, нематодами, вірусами).
Хлороміцетин
природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією. Одержують синтетично.
Хлоропласти
пластиди у рослин, забарвлені хлорофілом у зелений колір. У Х. відбувається фотосинтез.
Хлорофіл
зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається фотосинтез. Міститься в хлоропластах (у водоростей — хроматофорах).
Хлороформ
розчинник для жирів і смол; лікарський препарат, наркотичний засіб. Застосовують при м'язових болях, невралгіях тощо, а також для наркозу. Інша назва — трихлорметин.
Хлорпікрин
органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом, сльозоточива отруйна речовина. Застосовують як інсектицид.
Хлорування
1. Введення хлору в неорганічні й органічні речовини для одержання хлористих сполук (хлорного вапна, деяких розчинників тощо). 2. Дезинфекція питних і стічних вод хлором.
Хоани
внутрішні носові отвори у хребетних тварин і людини, що сполучають носову порожнину й глотку.
Холагол
лікарський препарат. Застосовують при жовчнокам'яній хворобі, холециститах, гепатохолециститах.
Холензим
лікарський препарат. Застосовують як жовчогінний засіб при гепатитах, холециститах і захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Холера
1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням; збудник — холерний вібріон; хвороба, зараза. 2. Уживається як лайливе слово.
Холестерин
органічна жироподібна речовина, яка міститься в усіх органах і тканинах організму, а також у продуктах харчування й відіграє важливу роль у життєдіяльності організму.
Холецистит
запалення жовчного міхура. Спричинюється мікробами (стафілококом, стрептококом, кишковою паличкою), гельмінтами, лямбліями.
Холецистографія
метод штучного контрастного рентгенологічного дослідження жовчного міхура.
Холін
біоорганічна сполука. Входить до складу лецитинів, які належать до фосфатидів. Нестача Х. в їжі спричинює тяжкі захворювання. Х. та його похідне — холін-хлорид належать до вітамінів групи В.
Холінергічний
чутливий до ацетилхоліну, збуджуваний ацетилхоліном.
Хондрит
запалення хряща.
Хондріоміти
органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують вироблення, нагромадження й розподіл енергії в клітинах. Інші назви — мітохондрії, хондріосоми.
Хондріома
сукупність усіх мітохондрій, які містяться в одній клітині.
Хондрологія
вчення про хрящі.
Хондрома
доброякісна пухлина з хрящової тканини.
Хорея
захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним сіпанням, гримасами, причмокуванням, некоординованими рухами. Інша назва — хвороба святого Вітта.
Хоріон
1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців, людини на початкових стадіях їхнього розвитку. Х. ссавців і людини бере участь в утворенні плаценти. 2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин.
Хроматин
речовина, що її містять ядра клітин організму людини, тварин і рослин. Під час мітозу концентрується в хромосомах. Відіграє важливу роль у зберіганні та передаванні спадкової інформації.
Хромогени
безбарвні речовини, що містяться в клітинах організму людини, тварин і рослин; набувають забарвлення при окисленні, є відновленою формою дихальних пігментів. Відіграють важливу роль у процесах дихання рослин.
Хромогенний
той, що дає барвник або спричинює забарвлення; Х-і бактерії — бактерії, які утворюють у процесі росту на різних живильних середовищах забарвлені продукти обміну (пігменти).
Хромопласти
пластиди у рослин, забарвлені пігментами каротиноїдами в жовтий, оранжевий, червоний, іноді коричневий колір. Властиві переважно дозрілим плодам (шипшина, помідори, перець).
Хромосоми
нуклеопротеїдні структурні елементи клітинного ядра організму рослин, тварин і людини. Містять довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжні нуклеотидні послідовності.
Хромоцистоскопія
метод функціонального дослідження нирок за допомогою барвника індигокарміну.
Хронаксія
мінімальний час, за який електричний струм певної сили має діяти на живу тканину, щоб викликати фізіологічну реакцію. Х. характеризує збудливість живої матерії та її залежність від тривалості дії подразника.
Целюлаза
фермент, що гідролізує целюлозу. Міститься в плісеневих грибах, деяких бактеріях тощо. Велику кількість Ц. виділяють бактерії, що живуть у шлунку жуйних тварин.
Целюліт
1. Застійне явище в жировій тканині, що призводить до її дистрофії; ліподистрофія (cellulite). 2. Гнійне запалення підшкірної жирової клітковини внаслідок потрапляння мікроорганізмів із зовнішнього середовища через пошкоджену шкіру (cellulitis).
Целюлярний
клітинний; той, що складається з клітин.
Цервікальний
шийний. Ц. канал — це отвір, що з'єднує матку з піхвою, Ц. слиз — особлива рідина, яка виробляється шийкою матки.
Церебрастенія
слабкість і підвищена збудливість головного мозку.
Цереброспінальний
спинномозковий; Ц. менінгіт — запалення оболонок головного й спинного мозку.
Цестоди
клас тварин типу плоских червів. Паразитують в організмі тварин і людини. Спричинюють гельмінтози. Інша назва — стьожкові черви.
Циклотимія
психічне порушення, легка форма маніакально-депресивного психозу. Характеризується виникненням нападів пригнічення або збудження.
Цироз
розростання щільної сполучної тканини, яка заміняє специфічні діяльні клітини органа. Найчастіше буває Ц. печінки — захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу.
Цистеїн
сіркомісна амінокислота, входить до складу більшості білків. Відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин.
Цистин
амінокислота, входить до складу білків тваринного і рослинного походження. Походить з цистеїну.
Цистит
запалення слизової оболонки сечового міхура у людини. Спричинюється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).
Цистицерк
личинка стьожкових червів (цестод). Має вигляд кулястого пухиря. Паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи цистицеркоз.
Цистицеркоз
хвороба тварин та людини, спричинювана цистицерками. Характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо.
Цистоскоп
прилад для цистоскопії. Складається з металевої трубки з оптичною й освітлювальною системою. Вводиться через сечівник.
Цистоскопія
метод дослідження сечового міхура шляхом безпосереднього його огляду за допомогою приладу цистоскопа.
Цитаза
захисна речовина сироватки крові, активує розчинення бактерій; алексин.
Цито...
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "клітина".
Цитогенетика
розділ генетики, що розглядає явища спадковості на цитологічному (клітинному) рівні.
Цитодіагностика
метод розпізнавання хворобливих процесів в організмі шляхом мікроскопічного дослідження клітинних елементів або вивчення будови окремих клітин відповідних тканин.
Цитоекологія
галузь біології, що вивчає роль змін на клітинному рівні в пристосуванні організмів до умов зовнішнього середовища.
Цитозин
органічна азотовмісна речовина, що входить до складу нуклеїнових кислот (ДНК, РНК). Міститься в тканинах всіх організмів.
Цитокінез
процес поділу тіла материнської клітини з утворенням двох дочірніх клітин. Інші назви — цитотомія, клітинний поділ, плазмотомія, цитоплазмотомія.
Цитоліз
руйнування тваринних і рослинних клітин шляхом повного або часткового розчинення їх. Спостерігається при деяких патологічних змінах тканин, а також в нормальних умовах (напр., при метаморфозі комах).
Цитолізини
речовини білкової природи (антитіла), що утворюються в крові при введенні в організм чужорідних клітин. Мають специфічну властивість розчиняти оболонки або отруювати певні клітини.
Цитологія
заст. наука про будову, хімічний склад, життєдіяльність клітин рослинних і тваринних організмів; клітинна біологія.