Мегарельєфнайбільші нерівності
рельєфу земної поверхні (материкові виступи, океанічні западини, найбільші гірські системи. Інші назви —
геотектура,
морфотектура.
Мезозойчетверта ера в геологічній історії Землі; розпочалась 230 млн. років тому, тривала 163 млн. років. Відклади цієї ери становлять мезозойську групу. За М. розвинулися голонасінні рослини, серед тварин — плазуни (
динозаври, іхтіозаври та інші), з'явились птахи, перші ссавці, покритонасінні рослини. Поділяється на три періоди: тріас, юра, крейда.
Мезокефаліясередньоголовість; термін, що його застосовують в антропології для визначення форми й розміру голови.
Метацейнеритмінерал, що відрізняється від цейнериту меншою кількістю води й оптичними властивостями. Радіоактивний.
Моласипотужні товщі уламкових гірських порід (пісковиків, конгломератів, мергелів, глин). М. відкладаються у передгірних прогинах та міжгірних улоговинах.
Молібденітмінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Руда молібдену.
Монацитмінерал класу фосфатів, жовто-бурого кольору. Руда церію й торію.
Моноклінальформа залягання гірських порід; коліноподібний перегин гірських верств з одним крутим, а другим пологим або майже горизонтальним крилом.
Моноліт1. Суцільна кам'яна брила, споруда або її частина, висічені з суцільного каменю або зведені з бетону. 2.
геол. Зразок грунту, гірської породи з непорушеним структурним складом, на якому видно їх будову у вертикальному розрізі.
Моренаперенесені й відкладені льодовиком скупчення уламків гірських порід — валунів, суглинків, щебеню, супісків.
Мулітмінерал класу
силікатів, безбарвний, рожевий. Рідкісний. М., що його одержують штучно, використовують як вогнетрив у керамічній промисловості. Від назви о. Мал у Шотландії.
Неандертальцівикопний вид людей, які жили в
плейстоценову епоху (понад 12 тис. років тому) в Європі, в Африці й південносхідній частині Азії. Від назви долини Неандерталь поблизу Дюссельдорфа (Німеччина), де 1856 р. вперше було виявлено рештки людини цього виду.
Неогендругий період кайнозойської ери геологічної історії Землі; розпочався 25 млн. років тому, тривав 23,5 млн. років. Відклади цього періоду становлять неогенову систему.
Нептунізмпоширений у 18 ст. напрям у геології, за яким усі гірські породи утворились у морських басейнах шляхом кристалізації або осідання. Від імені давньоримського бога Нептуна.
Неритовиймілководний; Н-а зона — мілководна частина Світового океану до глибини 200 м; Н-і відклади — відклади прибережної частини морів та океанів.
Ніобійхімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці,
вакуумній техніці, хімічному апаратобудуванні тощо. Названий в 1844 році Генріхом Розе на честь персонажа грецької міфології
Ніоби, доньки
Тантала.
Ніобітмінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда
ніобію. Інша назва — колумбіт.
Обсидіантверда, крихка,
аморфна силікатна вулканічна гірська порода темного кольору; вулканічне скло. Використовують у будівництві. Від імені римлянина Обсідіуса, який привіз цей камінь з Ефіопії.
Овірапторвимерлий вид ящеротазих
динозаврів підряду
тероподів, що жили в крейдяному періоді. У висоту досягав до 2 метрів, важив до 400 кг; ймовірно був покритий пір'ям.
Одонтоліт1. Зубний камінь. 2. Бивні деяких викопних тварин (мамонта, мастодонта тощо).
Озокеритмінерал групи нафтових
бітумів, білого, жовтого, бурого, зеленуватого кольору. Інша назва — гірський віск. Розчиняється в
ефірі,
нафті,
бензолі,
скипидарі,
хлороформі, погано розчинний у
спирті, нерозчинний у воді. Використовується як електроізоляційний матеріал, в хімічній промисловості при виробництві
лаків, в
медицині,
фізіотерапії.
Опалмінерал класу
силікатів, переважно білого або сірого кольору, утворений з застиглої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води. Синювато-білий, або благородний, О. — дорогоцінний камінь.
Ордовикдругий період
палеозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався близько 500 млн. років тому, тривав 60 млн. років. Відклади цього періоду становлять ордовицьку систему. Від назви стародавнього племені ордовиків, що населяло Уельс (Великобританія).
Орнітоподпідряд викопних мезозойських плазунів з групи птахотазих
динозаврів. Найвідоміші О. —
ігуанодони і качконосі динозаври.
Ортоклазпородоутворюючий мінерал з класу силікатів, білого, рожевого кольору. Використовують у склоробній та керамічній промисловості.
Остеологія1. Розділ
анатомії, який вивчає форму і структуру кісток у взаємозв'язку з їхньою функцією. 2. Розділ
антропології, який вивчає варіацію та
еволюцію ознак кістяка людини.
Отенітмінерал класу фосфатів, зеленого, зеленувато-жовтого кольору. Радіоактивний. Сировина для одержання
урану та його сполук. Від назви родовища Отен у Франції.
Палеозойтретя ера в геологічній історії Землі; розпочався 570 млн. років тому, тривав 340 млн. років. Відклади цієї ери становлять палеозойську групу. Протягом П. тваринний світ розвинувся від примітивних морських хребетних до наземних плазунів, серед рослин переважали деревовидні папороті, плаунові тощо. Поділяється на 6 періодів: кембрій, ордовик, силур, девон, карбон, перм.
Парантропрід викопних людиноподібних мавп групи
австралопітеків. Рештки П. знайдено у
плейстоценових відкладах
кайнозою Південної Африки. Їх приблизний вік — від 1 до 2,5 млн років. Перший череп П. було знайдено в 1959 році і названо
зіжантропом. Згідно з сучасним баченням
еволюції, рід П. є нащадком роду
австралопітеки, тобто вимерлою сестринською групою сучасних людей.
Парапітекодна з найдавніших викопних людиноподібних мавп. Залишки знайдено в Єгипті.
Пегматитвеликокристалічна магматична гірська порода, що залягає у вигляді лінз, жил, гнізд. З П. пов'язані родовища дорогоцінного каміння, слюди, польових шпатів тощо. Інші назви — єврейський камінь, письмовий граніт.
Пенепленвирівняна ділянка суходолу, утворена внаслідок тривалої денудації гірської області в умовах відносного тектонічного спокою.
Перидотитузагальнена назва повнокристалічних гірських порід на основі олівіна і піроксена.
Пермостанній
геологічний період (299 — 252 млн років тому)
палеозойської ери, що настав після кам'яновугільного і передував
тріасовому періоду
мезозою. Термін за назвою міста Перм у Росії запроваджено у 1841 році англійським
геологом Родеріком Мерчісоном.
Петрографія1. Галузь
геології, яка вивчає гірські породи з точки зору їх
мінерального і
хімічного складу, геологічних особливостей поширення і змін. 2. Описова частина
петрології. 3. У широкому розумінні — те ж саме, що й петрологія.
Петрологіянаука, галузь
геології, що вивчає гірські породи, їхній
мінералогічний та
хімічний склад, структуру, умови утворення й поширення, зміни в земній
мантії, корі і на поверхні Землі.
Пірохлормінерал класу окисів і гідроокисів, бурого, жовтувато-зеленого кольору. Сировина для одержання ніобію.
Платіопсивикопні земноводяні з групи лабіринтодонтів. Відомі з палеозою.
Плато1. Підвищена рівнина з плескатою або слабохвилястою поверхнею, відмежована від навколишніх просторів уступами, що підноситься над рівнем моря більше як на 200 м; плоскогір'я. 2. Піднос без бортів, підставка.
Плезіантропвикопна людиноподібна мавпа, близька до австралопітека; рештки П. знайдено в Південній Африці.
Плейстоценперша епоха
антропогену, що почалась після
пліоцену близько 2,5 млн років тому і закінчилась приблизно 12 років до н. е. Поділяється на кам'яна добу і
палеоліт.
ПліопітекВикопна людиноподібна мавпа, предок сучасних
гібонів; рештки знайдено у Франції.
Пліоценостання епоха
неогенового періоду в історії Землі, яку датують з 5,333 по 2,588 млн років тому. Їй передувала
міоцен, а на зміну П. прийшов
плейстоцен.
Пліоценова епохаостання
епоха неогену.
Порфірмагматичні гірські породи, в яких великі кристали мінералів вкраплені у дрібнокристалічну або склувату основну масу. Використовують як будівельний матеріал.
Презінджантропвикопна людиноподібна мавпа, що вважається представником давніх людей; рештки знайдені у Східній Африці.
Проконсул1. У Стародавньому Римі службова особа, яка спершу здійснювала військові доручення за межами Риму; пізніше — намісник провінції, що призначався звичайно з числа колишніх
консулів. 2.
зоол. Викопна людиноподібна мавпа, предок
шимпанзе, горили і людини; рештки знайдені у Східній Африці.
Пропліопітеквикопна людиноподібна мавпа, рештки якої виявлено в нижньо
олігоценових відкладах
кайнозою в Єгипті. Є одним з предків
гібонів, а також вихідною формою для
дріопітеків і
пліопітеків.
Псилофітинайдавніші вищі рослини. Існували з силурійського до кінця девонського періоду палеозою.
Птеродактильпідряд викопних плазунів ряду
птерозаврів. Відомий з відкладів
мезозою (
юрський та крейдовий період). Найбільший виявлений П. мав розмах крил 16 метрів.
Птерозавриряд викопних плазунів, пристосованих до польоту. Відомі з відкладів
мезозою. Інша назва — літаючі ящери.
Рамапітеквикопна людиноподібна мавпа, нащадок африканських
проконсулів; рештки знайдені в Індії. Скам'янілі рештки тварин, приписуваних до даного роду, датуються від 12,5 до 8,5 мільйонів років (
міоцен). Будь-який з видів цього роду міг бути предком сучасних
орангутангів. Інша назва — сівапітек.
Родохрозитмінерал класу карбонатів, білого, сірого кольору. Руда марганцю.
Сапфір1. Різновид мінералу
корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору; коштовний камінь. 2. Окремий камінець цього
мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Сердолікмінерал класу силікатів, різновид
халцедону, усіх відтінків червоного кольору від блідо-рожевого до коричневого; кривавець. Напівдорогоцінний камінь.
Серицитмінерал класу силікатів, різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками.
Сидеролітзалізокам'яний метеорит.
Силікатисолі кремнієвих кислот, дуже поширені серед природних мінералів (напр., слюда,
тальк,
азбест, польовий
шпат тощо). Застосовують як будівельні матеріали, вогнетриви тощо. Практичне значення мають штучні С.: скло,
фарфор,
цемент,
емаль тощо.
Силікатизаціянасичення чого-небудь (напр., грунтів) розчинами силікатів.
Силіманітмінерал класу силікатів, сірого, світло-бурого й блідо-зеленого кольору; використовують як вогнетрив у керамічному виробництві, для одержання силуміну. Від прізвища американського вченого В. Сіллімана.
Силіцидисполуки кремнію з металами. Застосовують як вогнетривкі матеріали, в хімічному апаратобудуванні, як домішки до різних жароміцних сплавів, як напівпровідники тощо.
Силіцифікаціязбагачення гірських порід кремнеземом.
Силуртретій період палеозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався 440 млн. років тому, тривав ЗО млн. років. Відклади цього періоду становлять силурійську систему. Від силури, назви народу, що жив в Уельсі (Англія).
Сильвінмінерал класу хлоридів, прозорий, безбарвний; використовують для одержання калійних добрив, різних калійних препаратів. Від латинізованого імені (Сільвій) голландського лікаря й хіміка Франціска де ля Бое.
Синклінальскладка верств гірських порід, опуклістю повернута донизу; в ядрі її залягають молодші породи, на крилах — давніші. Протилежне — антикліналь.
Скарнгірська порода, що перетворюється під дією розтопленої магми або гарячих водних розчинів на вапняки,
доломіти і
мергелі і складається із
силікатів кальцію, магнію, заліза.
Сталагмітимінеральні утворення (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо.
Сталагнатиколоноподібні натічно-крапельні утворення у
карстових печерах, що виникають при зєднанні
сталактитів і
сталагмітів; сталактони.
Сталактити1. Мінеральні утворення (переважно вапнякові), звисають з стелі печер, підземних галерей у вигляді бурульок, трубочок тощо. 2.
архіт. Декоративні деталі у вигляді фігур, які рядами виступають одні над одними.
Стеатитсуцільні скупчення
тальку.
Стегозаврпідряд вимерлих рослиноїдних чотириногих плазунів ряду птахотазих, вкритий кістяними пластинами і шипами. Відомі з відкладів
мезозою (155-145 млн років тому).
Стегоцефалигрупа вимерлих земноводяних, зовні подібних до
саламандр. Існували за
палеозою. За сучасною класифікацією С.— це клада, що включає всіх хребетних, кінцівки яких мають пальці, а не плавці.
Стопінгкамера в гірських породах, в якій обвалюють (з уступів) руду.
Суфлярструмінь рудникового газу, який інтенсивно виділяється з тріщин вугільної товщі і пустот.
Суфозіяпідмив шарів гірської породи і винос з них розчинних речовин і дрібних мінеральних частинок потоком ґрунтових вод.
Сфалеритмінерал класу сульфідів, колір від світло-коричневого до чорного. Руда цинку.
Такирплескаті зниження в пустелях і напівпустелях Середньої Азії та Казахстану, вкриті глинистими відкладами.
Таласоїдикруглі впадини, що лежать у т. зв. поясі долин на Місяці.
Таласократичні періодиперіоди в геологічній історії Землі, коли значна частина материків була вкрита морем.
Таласократонмалорухлива асейсмічна область ложа
океану.
Талькмінерал класу
силікатів, блідо-зеленого, білого кольорів; лояк, агаліт, жировик. Використовують в електротехніці, як наповнювач — у парфюмерії, гумовій і паперовій промисловості.
Танталітмінерал класу окисів і гідроокисів, чорного, бурувато-чорного кольору. Руда
танталу.
Тарбозавргігантський хижий динозавр крейдяного періоду.
Тафономіягалузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин в осадочних породах та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток.
Тектитневеликі оплавлені уламки скла метеоритного походження.
Тектогенезсукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів.
Тектоніка1.
геол. Будова земної кори, процеси, які відбуваються в земній корі. 2. Галузь геології, що вивчає будову та розвиток земної кори. 3.
архіт. Особливості взаємного розташування частин будівлі, споруди та співвідношення їх форм і пропорцій.
Тектонічнийпов'язаний з структурою й розвитком верхніх твердих оболонок Землі; Т-і рухи — переміщення земної кори й підкорових мас (підняття, опускання, складкоутворення, розриви тощо).
Тенардитмінерал класу сульфатів, прозорий, переважно безбарвний. Використовують при виготовленні скла, соди тощо. Від прізвища французького хіміка Л. Тенара.
Тераса1. Горизонтальний або трохи похилий майданчик у формі уступу вздовж схилу річкової долини, морського берега, озера, гір. 2. Природний або штучно створений майданчик (уступ) на схилі, який використовують під сільськогосподарські та лісові культури, а також для боротьби з ерозією грунту. 3. Літня (неопалювана) прибудова до будинку з дахом на стовпах, відкрита з боків або засклена.