Овершот
інструмент для захоплення бурильних труб, які залишилися в свердловині.
Ом
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 Ампер при напрузі 1 Вольт на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.
Операнд
в програмуванні — аргумент операції, дані, які обробляються командою. Напр., у функції sin(x) x — О.
Орт (2)
одиничний вектор, тобто вектор, абсолютну величину якого (довжину) прийнято за одиницю; одиничний вектор.
Ортодрома
найкоротша лінія між двома точками на поверхні сфери чи кулі; дуга великого кола. Екватор та меридіани є частковими випадками О.
Ортодромія
найкоротша лінія між двома точками на поверхні кулі; дуга великого кола. Інша назва — ортодома.
Ортоскоп
1. Пристрій, у якому для спостереження за об'єктом використовується потік паралельних променів. 2. Оптичний або механічний пристрій для візуального контролю над процесом прицілювання.
Ортоскопічний
такий, що відображає об'єкт без спотворень.
Паралакс
1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта, зумовлене зміною точки спостереження. 2. астр. П. світила — кут, під яким спостерігач бачив би з світила перпендикулярний до напряму спостереження радіус Землі (добовий П.), екваторіальний її радіус (горизонтальний П.) або піввісь земної орбіти (річний П.).
Парціальний
частковий; П. тиск — частка тиску певного газу у суміші газів, П. об'єм — об'єм, який мав би газ, якби його тиск дорівнював тиску суміші.
Пенетрометр
прилад, яким визначають консистенцію малярних фарб, жирів та інших матеріалів, вимірюючи глибину проникнення в них стандартної голки.
Пенетрометрія
вимірювання консистенції матеріалів.
Периселеній
найближча до центра Місяця точка орбіти штучного супутника Місяця.
Піксель
1. В растровій графіці — неподільний двомірний об'єкт, що має певний колір. Термін введено в 1965 році американським інженером Фредеріком Біллінгслі (1921 – 2002 рр.). 2. Найменший елемент матриці дисплея, що формує зображення.
Піроліз
розщеплення складних органічних сполук на простіші при високій температурі. До П. належить коксування, крекінг тощо. Інша назва — піро-генізація.
Плазмоїд
згусток плазми, сформований дією як внутрішнього, так і зовнішнього магнітного поля.
Платиніт
нікелевий сплав, замінник платини в електровакуумних пристроях.
Плуг
1. Сільськогосподарське знаряддя з широким лемешем або диском для оранки землі; рало, орало. 2. давн. Поземельний податок, що його сплачували залежні селяни натурою у Русі та руських князівствах у IX — першій половині XIV ст. від кількості волів у господарстві — вісім волів становили 1 П.; поплужне 3. П. відвальний — гірнича машина для укладання у відвал гірських порід, що доставляються залізничним транспортом при відкритій розробці родовищ корисних копалин.
Плунжер
тип поршня (видовжений циліндр) у насосах та інших пристроях.
Прецесія
1. Зміна осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні. 2. Рух осі небесних світил (зокрема Землі, Місяця) по круговому конусу навколо прямої лінії, перпендикулярної до площини їх орбіти.
Пропен
органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу нафти. Застосовують у виробництві моторного палива, пластмас, каучуків тощо. Інша назва — пропілен.
Пропілен
органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу нафти. Застосовують у виробництві моторного палива, пластмас, каучуків тощо.
Пропіленгліколь
органічна, безбарвна, майже без запаху, прозора, в'язка з слабким солодким смаком, гігроскопічна рідина, що описується формулою C3H8O2. Водні розчини П. мають бактерицидні властивості і використовуються для очищення повітря, як основа лікарських препаратів і аерозолей.
Профілювати
1. Надавати правильного, потрібного профілю чомусь (дорозі, площадці, деталі, заготовці тощо). 2. Надавати чомусь певного профілю.
Пульпа
1. М'яка сполучна тканина в порожнині зуба; м'якоть селезінки. 2. Неоднорідна суміш твердих частинок, завислих у рідині.
Радій
радіоактивний хімічний елемент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині — для радіотерапії тощо.
Радіус
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; віддаль від певної точки або сфери до центра. 2. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак).
Радіус-вектор
вектор, спрямований у визначувану точку з деякої наперед заданої точки, полюса, тим самим визначаючи координати точки.
Ракель
1. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка або металічна стрічка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. 2. Металевий, пластмасовий чи гумовий шкребок для зняття забруднень з поверхні або її розрівнювання.
Резистор
пасивний елемент електричного кола, призначений для обмеження в ньому сили струму та розподілу напруги.
Реторта
1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носиком, повернутим убік; використовується для перегонки й розкладання речовини нагріванням. 2. Вогнетривка посудина різних форм, в яку вміщують матеріали при їх нагріванні в промислових печах.
Рольганг
пристрій (роликовий транспортер), який використовують у прокатних станах для транспортування прокату.
Сарос
час (18 років 10 або 11 днів), через який повторюються в тому самому порядку сонячні й місячні затемнення.
Сатуратор
1. Апарат для насичення рідин вуглекислим газом. 2. Апарат хімічної водоочисної установки, за допомогою якого виготовляють насичений і прояснений (очищений від каламуті) вапняний розчин.
Сатурація
1. Насичення рідини газами; газування. 2. Хімічна обробка цукрового соку вуглекислим газом для вилучення з нього вапна. 3. С. киснем — частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального (ненасиченого і насиченого) гемоглобіну в крові.
Селітри
загальна назва азотнокислих солей калію, натрію, амонію, барію тощо. Застосовують у виробництві вибухових речовин, пороху, як консервуючі речовини та як добрива.
Сенсель
техн. найменший елемент світлочутливої матриці. Сенсельний — утворений С., пов'язаний із С.
Сервер
1. Програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта, надаючи йому доступ до певних ресурсів або послуг. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.
Сериграфія
трафаретний друк, при якому фарба протискується ракелем крізь тонку сітку, чарунки якої на друкуючих елементах відкриті, а на пробільних — закриті копіювальним шаром.
Сикатив
речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки.
Силікатобетон
будівельний матеріал, виготовлений з вапна й кварцового піску.
Силіколь
сплав кремнію (до 98%) з невеликою кількістю домішок, що його застосовують для одержання сплавів кольорових металів, багатих на кремній.
Силікон
синтетична кремнійорганічна сполука; надає гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам тощо.
Силікотермія
одержання металів і сплавів відновленням їх з різних сполук кремнієм або багатим на кремній феросиліцієм, що супроводиться підвищенням температури.
Силіцій
те саме, що й кремній.
Силіціювання
насичення поверхневих шарів сталі кремнієм, щоб підвищити стійкість проти корозії, спрацювання тощо.
Силіциди
сполуки кремнію з металами. Застосовують як вогнетривкі матеріали, в хімічному апаратобудуванні, як домішки до різних жароміцних сплавів, як напівпровідники тощо.
Силоксид
сорт кварцового скла. Застосовують переважно для виготовлення хімічного посуду.
Силон
чеська назва синтетичного волокна з полікапролактаму, яке в Україні називають капроном, а також тканина з такого волокна.
Силумін
група легких кислотостійких, протикорозійних алюмінієвих сплавів з добавкою кремнію та ін. речовин. Застосовують переважно в хімічному машинобудуванні.
Сильфон
трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий елемент, що розширяється або стискується від зміни тиску вміщених у ньому рідини, пари або газу.
Сингулярність
1. Одиничність сутності, події, явища. 2. мат. Точка, в якій щось (напр., значення функції) має нерегулярності поведінки (напр., прямує до нескінченності). 3. техн. Межа, за якою передбачення моделі втрачають зміст. 4. фіз. Гравітаційна С. — точка простору-часу, в якій величини, що описують гравітаційне поле, стають нескінченими або невизначеними. 5. астр. Космологічна С. — стан Всесвіту, для якого характерні нескінченні значення густини і температури речовини. 6. розм. Гіпотетичне майбутнє, коли обчислювальні можливості комп''ютера перевищать можливості людського мозку.
Синхронний
1. Який відбувається, діє паралельно, який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. 2. техн. Який грунтується на застосуванні принципу синхронізму.
Сканування
виявлення злоякісних пухлин за допомогою сканера.
Скат (1)
похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й призначена для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом.
Скат (2)
1. Колесо автомобіля, а також комплект гумових деталей автомобільного колеса. 2. Комплект колісних пар паровоза, вагона.
Скрубер
циліндричний апарат, де промисловий газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), яка стикається з ним.
Сляб
плоска прямокутна заготовка великого перерізу, утворена прокатуванням сталевого зливка на слябінґу (або установках неперервного лиття) і призначена для виготовлення листової сталі.
Соленоїд
звитий у вигляді спіралі (котушки) провідник, де, пропускаючи постійний електричий струм, утворюють магнітний потік, подібний до потоку в довгому постійному магніті.
Солідол
густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) для мащення різних машин і пристроїв. Інша назва — тавот.
Солідус
крива лінія на діаграмі стану й структури сплавів, що характеризує, на відміну від ліквідуса, температури кінця кристалізації.
Сольватація
взаємодія між частинками (іонами, молекулами) розчинника й розчиненої речовини. С. у водних розчинах називають гідратацією.
Спінор
математична величина, що характеризується особливим законом перетворення в разі переходу від однієї системи координат до іншої.
Станіоль
матеріал (тонкі листи, стрічки олова або олов'яних сплавів), застосовуваний для пакування харчових продуктів, виготовлення кабелів тощо.
Стренер
фільтр, яким очищають від піщинок викачувану з глибини насосом нафту.
Субгігант
зірка, яскравіша, ніж зірки головної послідовності — залежності між світністю (чи абсолютною зоряною величиною) і спектральним класом (тобто, температурою поверхні) — того ж спектрального класу, але менш яскрава за зірки-гіганти.
Сюрфасографія
побудова зображень опуклих нерозгортуваннх поверхонь на комплексному або на аксонометричному кресленні.
Табулювання
складання математичних таблиць.
Табуляграма
паперова стрічка, що містить буквений або цифровий текст, надрукований на табуляторі.
Табулятор
1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації. 2. Пристрій у друкарських машинах для друкування таблиць.
Тавр
профіль конструктивних елементів, що має перетин, за формою близький до букви «Т». Двотавр — профіль (балка), що має дві полички і нагадує букву «Н».
Таймограф
прилад, що реєструє час виникнення і тривалість процесів або явищ. Застосовують для контролю часу роботи машин, реєстрації часу виникнення аварійного стану агрегату, записування тривалості якої-небудь операції тощо.
Тайпотрон
електронно-променева трубка для відображення інформації і записування її на зовнішніх носіях запису (напр., на спеціальному папері).
Таксометр
лічильник на автомобілі (таксі), який показує вартість проїзду пасажирів або перевезення вантажів.
Таксони
класифікаційні одиниці в систематиці рослинних і тваринних організмів. Основними Т. є вид, рід, родина, ряд, або порядок, клас і тип, або відділ.
Таксономія
розділ біологічної науки — систематики, завданням якого є визначення й теоретичне обгрунтування класифікаційних одиниць — таксонів, їх системи, субпідрядності, співвідношення та обсягу. Під Т. іноді розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками предметів і явищ.
Талер (2)
1. Металева плита в друкарських машинах, на якій встановлюють друкарську форму. 2. Стіл з оббитою цинком дошкою або чавунною плитою, на якому друкарську форму готують до друку.
Талій
хімічний елемент, сямвол Tl, ат. в. 81; блакитно-сірий метал. Сполуки Т. використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів тощо. Сполуки Т. отруйні.
Таль
підйомний механізм (система блоків) для переміщення підвішених до нього вантажів на невеликі висоту й віддаль.
Тамбур (1)
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. 2. Циліндрична або багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі. 3. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона.
Тампонаж
закупорювання водонепроникним матеріалом пустот, тріщин тощо, щоб запобігти просочуванню води в гірничі виробки або нафтові свердловини.
Тангенс
функція кута, позначається tg. Т. гострого кута прямокутного трикутника — відношення катета, протилежного до цього кута, і другого катета; дорівнює котангенсу другого гострого кута цього трикутника.
Тангенс-бусоль
гальванометр, в якому величину струму визначають за відхиленням магнітної стрілки, вміщеної в центрі кільцевого провідника, де протікає вимірюваний струм.
Тангенсоїда
графік тригонометричної функції у = tg х.
Тангір
желатинова плівка з рельєфним крапковим або іншим малюнком, яку застосовують для одержання тонових ділянок у літографській та цинкографській репродукціях.
Танк (2)
спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин.
Тантал (2)
хімічний елемент, символ Та, ат. н. 73; блискучий метал сірого кольору, тугоплавкий, твердий, легко піддається механічній обробці. Застосовують для виготовлення хімічної апаратури, хірургічних і зуболікарських інструментів, у виробництві особливих сортів сталі, в електровакуумній техніці тощо. Карбід Т.- складова частина надтвердих сплавів. Від імені героя давньогрецької міфології Тантала.
Таутомерія
різновидність ізомерії, при якій ізомери можуть оборотно взаємно перетворюватися.
Таутохронізм
властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.
Тахеометр
геодезичний інструмент, застосовуваний у тахеометрії, для землемірних зйомок.
інструмент для захоплення бурильних труб, які залишилися в свердловині.
Ом
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 Ампер при напрузі 1 Вольт на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.
Операнд
в програмуванні — аргумент операції, дані, які обробляються командою. Напр., у функції sin(x) x — О.
Орт (2)
одиничний вектор, тобто вектор, абсолютну величину якого (довжину) прийнято за одиницю; одиничний вектор.
Ортодрома
найкоротша лінія між двома точками на поверхні сфери чи кулі; дуга великого кола. Екватор та меридіани є частковими випадками О.
Ортодромія
найкоротша лінія між двома точками на поверхні кулі; дуга великого кола. Інша назва — ортодома.
Ортоскоп
1. Пристрій, у якому для спостереження за об'єктом використовується потік паралельних променів. 2. Оптичний або механічний пристрій для візуального контролю над процесом прицілювання.
Ортоскопічний
такий, що відображає об'єкт без спотворень.
Паралакс
1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта, зумовлене зміною точки спостереження. 2. астр. П. світила — кут, під яким спостерігач бачив би з світила перпендикулярний до напряму спостереження радіус Землі (добовий П.), екваторіальний її радіус (горизонтальний П.) або піввісь земної орбіти (річний П.).
Парціальний
частковий; П. тиск — частка тиску певного газу у суміші газів, П. об'єм — об'єм, який мав би газ, якби його тиск дорівнював тиску суміші.
Пенетрометр
прилад, яким визначають консистенцію малярних фарб, жирів та інших матеріалів, вимірюючи глибину проникнення в них стандартної голки.
Пенетрометрія
вимірювання консистенції матеріалів.
Периселеній
найближча до центра Місяця точка орбіти штучного супутника Місяця.
Піксель
1. В растровій графіці — неподільний двомірний об'єкт, що має певний колір. Термін введено в 1965 році американським інженером Фредеріком Біллінгслі (1921 – 2002 рр.). 2. Найменший елемент матриці дисплея, що формує зображення.
Піроліз
розщеплення складних органічних сполук на простіші при високій температурі. До П. належить коксування, крекінг тощо. Інша назва — піро-генізація.
Плазмоїд
згусток плазми, сформований дією як внутрішнього, так і зовнішнього магнітного поля.
Платиніт
нікелевий сплав, замінник платини в електровакуумних пристроях.
Плуг
1. Сільськогосподарське знаряддя з широким лемешем або диском для оранки землі; рало, орало. 2. давн. Поземельний податок, що його сплачували залежні селяни натурою у Русі та руських князівствах у IX — першій половині XIV ст. від кількості волів у господарстві — вісім волів становили 1 П.; поплужне 3. П. відвальний — гірнича машина для укладання у відвал гірських порід, що доставляються залізничним транспортом при відкритій розробці родовищ корисних копалин.
Плунжер
тип поршня (видовжений циліндр) у насосах та інших пристроях.
Прецесія
1. Зміна осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні. 2. Рух осі небесних світил (зокрема Землі, Місяця) по круговому конусу навколо прямої лінії, перпендикулярної до площини їх орбіти.
Пропен
органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу нафти. Застосовують у виробництві моторного палива, пластмас, каучуків тощо. Інша назва — пропілен.
Пропілен
органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу нафти. Застосовують у виробництві моторного палива, пластмас, каучуків тощо.
Пропіленгліколь
органічна, безбарвна, майже без запаху, прозора, в'язка з слабким солодким смаком, гігроскопічна рідина, що описується формулою C3H8O2. Водні розчини П. мають бактерицидні властивості і використовуються для очищення повітря, як основа лікарських препаратів і аерозолей.
Профілювати
1. Надавати правильного, потрібного профілю чомусь (дорозі, площадці, деталі, заготовці тощо). 2. Надавати чомусь певного профілю.
Пульпа
1. М'яка сполучна тканина в порожнині зуба; м'якоть селезінки. 2. Неоднорідна суміш твердих частинок, завислих у рідині.
Радій
радіоактивний хімічний елемент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині — для радіотерапії тощо.
Радіус
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; віддаль від певної точки або сфери до центра. 2. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак).
Радіус-вектор
вектор, спрямований у визначувану точку з деякої наперед заданої точки, полюса, тим самим визначаючи координати точки.
Ракель
1. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка або металічна стрічка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. 2. Металевий, пластмасовий чи гумовий шкребок для зняття забруднень з поверхні або її розрівнювання.
Резистор
пасивний елемент електричного кола, призначений для обмеження в ньому сили струму та розподілу напруги.
Реторта
1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носиком, повернутим убік; використовується для перегонки й розкладання речовини нагріванням. 2. Вогнетривка посудина різних форм, в яку вміщують матеріали при їх нагріванні в промислових печах.
Рольганг
пристрій (роликовий транспортер), який використовують у прокатних станах для транспортування прокату.
Сарос
час (18 років 10 або 11 днів), через який повторюються в тому самому порядку сонячні й місячні затемнення.
Сатуратор
1. Апарат для насичення рідин вуглекислим газом. 2. Апарат хімічної водоочисної установки, за допомогою якого виготовляють насичений і прояснений (очищений від каламуті) вапняний розчин.
Сатурація
1. Насичення рідини газами; газування. 2. Хімічна обробка цукрового соку вуглекислим газом для вилучення з нього вапна. 3. С. киснем — частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального (ненасиченого і насиченого) гемоглобіну в крові.
Селітри
загальна назва азотнокислих солей калію, натрію, амонію, барію тощо. Застосовують у виробництві вибухових речовин, пороху, як консервуючі речовини та як добрива.
Сенсель
техн. найменший елемент світлочутливої матриці. Сенсельний — утворений С., пов'язаний із С.
Сервер
1. Програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта, надаючи йому доступ до певних ресурсів або послуг. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.
Сериграфія
трафаретний друк, при якому фарба протискується ракелем крізь тонку сітку, чарунки якої на друкуючих елементах відкриті, а на пробільних — закриті копіювальним шаром.
Сикатив
речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки.
Силікатобетон
будівельний матеріал, виготовлений з вапна й кварцового піску.
Силіколь
сплав кремнію (до 98%) з невеликою кількістю домішок, що його застосовують для одержання сплавів кольорових металів, багатих на кремній.
Силікон
синтетична кремнійорганічна сполука; надає гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам тощо.
Силікотермія
одержання металів і сплавів відновленням їх з різних сполук кремнієм або багатим на кремній феросиліцієм, що супроводиться підвищенням температури.
Силіцій
те саме, що й кремній.
Силіціювання
насичення поверхневих шарів сталі кремнієм, щоб підвищити стійкість проти корозії, спрацювання тощо.
Силіциди
сполуки кремнію з металами. Застосовують як вогнетривкі матеріали, в хімічному апаратобудуванні, як домішки до різних жароміцних сплавів, як напівпровідники тощо.
Силоксид
сорт кварцового скла. Застосовують переважно для виготовлення хімічного посуду.
Силон
чеська назва синтетичного волокна з полікапролактаму, яке в Україні називають капроном, а також тканина з такого волокна.
Силумін
група легких кислотостійких, протикорозійних алюмінієвих сплавів з добавкою кремнію та ін. речовин. Застосовують переважно в хімічному машинобудуванні.
Сильфон
трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий елемент, що розширяється або стискується від зміни тиску вміщених у ньому рідини, пари або газу.
Сингулярність
1. Одиничність сутності, події, явища. 2. мат. Точка, в якій щось (напр., значення функції) має нерегулярності поведінки (напр., прямує до нескінченності). 3. техн. Межа, за якою передбачення моделі втрачають зміст. 4. фіз. Гравітаційна С. — точка простору-часу, в якій величини, що описують гравітаційне поле, стають нескінченими або невизначеними. 5. астр. Космологічна С. — стан Всесвіту, для якого характерні нескінченні значення густини і температури речовини. 6. розм. Гіпотетичне майбутнє, коли обчислювальні можливості комп''ютера перевищать можливості людського мозку.
Синхронний
1. Який відбувається, діє паралельно, який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. 2. техн. Який грунтується на застосуванні принципу синхронізму.
Сканування
виявлення злоякісних пухлин за допомогою сканера.
Скат (1)
похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й призначена для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом.
Скат (2)
1. Колесо автомобіля, а також комплект гумових деталей автомобільного колеса. 2. Комплект колісних пар паровоза, вагона.
Скрубер
циліндричний апарат, де промисловий газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), яка стикається з ним.
Сляб
плоска прямокутна заготовка великого перерізу, утворена прокатуванням сталевого зливка на слябінґу (або установках неперервного лиття) і призначена для виготовлення листової сталі.
Соленоїд
звитий у вигляді спіралі (котушки) провідник, де, пропускаючи постійний електричий струм, утворюють магнітний потік, подібний до потоку в довгому постійному магніті.
Солідол
густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) для мащення різних машин і пристроїв. Інша назва — тавот.
Солідус
крива лінія на діаграмі стану й структури сплавів, що характеризує, на відміну від ліквідуса, температури кінця кристалізації.
Сольватація
взаємодія між частинками (іонами, молекулами) розчинника й розчиненої речовини. С. у водних розчинах називають гідратацією.
Спінор
математична величина, що характеризується особливим законом перетворення в разі переходу від однієї системи координат до іншої.
Станіоль
матеріал (тонкі листи, стрічки олова або олов'яних сплавів), застосовуваний для пакування харчових продуктів, виготовлення кабелів тощо.
Стренер
фільтр, яким очищають від піщинок викачувану з глибини насосом нафту.
Субгігант
зірка, яскравіша, ніж зірки головної послідовності — залежності між світністю (чи абсолютною зоряною величиною) і спектральним класом (тобто, температурою поверхні) — того ж спектрального класу, але менш яскрава за зірки-гіганти.
Сюрфасографія
побудова зображень опуклих нерозгортуваннх поверхонь на комплексному або на аксонометричному кресленні.
Табулювання
складання математичних таблиць.
Табуляграма
паперова стрічка, що містить буквений або цифровий текст, надрукований на табуляторі.
Табулятор
1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації. 2. Пристрій у друкарських машинах для друкування таблиць.
Тавр
профіль конструктивних елементів, що має перетин, за формою близький до букви «Т». Двотавр — профіль (балка), що має дві полички і нагадує букву «Н».
Таймограф
прилад, що реєструє час виникнення і тривалість процесів або явищ. Застосовують для контролю часу роботи машин, реєстрації часу виникнення аварійного стану агрегату, записування тривалості якої-небудь операції тощо.
Тайпотрон
електронно-променева трубка для відображення інформації і записування її на зовнішніх носіях запису (напр., на спеціальному папері).
Таксометр
лічильник на автомобілі (таксі), який показує вартість проїзду пасажирів або перевезення вантажів.
Таксони
класифікаційні одиниці в систематиці рослинних і тваринних організмів. Основними Т. є вид, рід, родина, ряд, або порядок, клас і тип, або відділ.
Таксономія
розділ біологічної науки — систематики, завданням якого є визначення й теоретичне обгрунтування класифікаційних одиниць — таксонів, їх системи, субпідрядності, співвідношення та обсягу. Під Т. іноді розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками предметів і явищ.
Талер (2)
1. Металева плита в друкарських машинах, на якій встановлюють друкарську форму. 2. Стіл з оббитою цинком дошкою або чавунною плитою, на якому друкарську форму готують до друку.
Талій
хімічний елемент, сямвол Tl, ат. в. 81; блакитно-сірий метал. Сполуки Т. використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів тощо. Сполуки Т. отруйні.
Таль
підйомний механізм (система блоків) для переміщення підвішених до нього вантажів на невеликі висоту й віддаль.
Тамбур (1)
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. 2. Циліндрична або багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі. 3. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона.
Тампонаж
закупорювання водонепроникним матеріалом пустот, тріщин тощо, щоб запобігти просочуванню води в гірничі виробки або нафтові свердловини.
Тангенс
функція кута, позначається tg. Т. гострого кута прямокутного трикутника — відношення катета, протилежного до цього кута, і другого катета; дорівнює котангенсу другого гострого кута цього трикутника.
Тангенс-бусоль
гальванометр, в якому величину струму визначають за відхиленням магнітної стрілки, вміщеної в центрі кільцевого провідника, де протікає вимірюваний струм.
Тангенсоїда
графік тригонометричної функції у = tg х.
Тангір
желатинова плівка з рельєфним крапковим або іншим малюнком, яку застосовують для одержання тонових ділянок у літографській та цинкографській репродукціях.
Танк (2)
спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин.
Тантал (2)
хімічний елемент, символ Та, ат. н. 73; блискучий метал сірого кольору, тугоплавкий, твердий, легко піддається механічній обробці. Застосовують для виготовлення хімічної апаратури, хірургічних і зуболікарських інструментів, у виробництві особливих сортів сталі, в електровакуумній техніці тощо. Карбід Т.- складова частина надтвердих сплавів. Від імені героя давньогрецької міфології Тантала.
Таутомерія
різновидність ізомерії, при якій ізомери можуть оборотно взаємно перетворюватися.
Таутохронізм
властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.
Тахеометр
геодезичний інструмент, застосовуваний у тахеометрії, для землемірних зйомок.