Хроніка подій 646-666 років

Головні події 646-666 років

Політичні лідери 646-666 років

• Арабський халіфат: Осман ібн Аффан (644-656), Алі ібн Абу Таліб (656-661), Хасан ібн Алі (661)
• Болгарське ханство: Кубрат (632-665)
• Китайська Тан: Лі Шимінь (Тай-цзун) (626-649), Лі Чжі (Гао Цзун) (649-683)
• Королівство вестготів: Гіндасвінт (642-653)
• Королівство франків: Хлодвіг II (639-657), Хлотар III (657-673)
• Омейядський халіфат: Муавія ібн Абу Суфьян (661-680)
• Персія Сасанідів: Єздигерд III (632-652)
• Східна Римська імперія: Констант II Бородатий (641-668)
• Хазарський каганат: Ірбіс (650-665), Калга (665-668)

Всі події 646-666 років

646 • Проголосивши себе імператором, павитель Африканського екзархату патрикій Григорій підняв заколот проти візантійського імператора Константа II.

647 • У битві біля Сефутули (220 кілометрів південніше Карфагену) 40-тисячне арабське військо розбило армію карфагенського екзарха Григорія, що завершило підкорення Єгипту.

647 • 20-тисячна армія Арабського халіфату під командуванням Абдаллаха ібн Саада, що рушила з Медіни, захопила в Мемфіс у візантійському екзархаті Африка.

650 • Від Західно-тюркського каганату, що переживав період міжусобиць і китайської агресії, на удільних землях Прикаспію виокремилась конфедерація кочових хозарських племен. Відома як Хозарський каганат, вона зуміла утвердитись у Подонні і на Північному Кавказі, перетворившись на перше стабільне державне утворення у Східній Європі, достатньо потужне, щоб згодом зупинити арабську експансію і понад на два століття контролювати торгові шляхи регіону.

651 • Арабським халіфом Османом остаточно завойовано державу іранців персидської династії Сасанідів.

651 • Поблизу Мерва (нині — Туркменія) вбитий Єздигерд III, останній шахіншах Держави Сасанідів, що фактично знаменувало її поразку у протистоянні з Арабським халіфатом.

652 • У місті Чанань, столиці китайської імперії Тан, з цегли збудовано 54-метрову Велику пагоду диких гусей, яка збереглась до наших днів.

15 червня 653 • За наказом імператора Константа II у Римі заарештовано так і не затвердженого ним папу Мартина I і богослова Максима Сповідника, активних борців з єрессю монофелітів. Вони були доставлені до Константинополя і після публічних тортур відправлені у заслання, де невдовзі й померли.

654 • Королем вестготів Реккесвінтом видано «Вестготську правду», перший правовий кодекс вестготів.

17 червня 656 • У Медині вбитий третій арабський халіф Осман ібн Аффан з династії Омеядів. Його наступником став Алі ібн Абі Таліб, двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда, який став четвертим правителем Праведного халіфату.

26 липня 657 • У битві біля Сіффіна (сучасна Сирія) мусульмани-сунніти сирійського губернатора Муавії розбили війська шиїтів халіфа Алі ібн Абу Таліба. За легендою, їм у цьому допомогла хитрість — Муавія наказав накололи на списи звитки Корану, що змусило побожного халіфа зупинити битву.

658 • Після смерті Само очолюваний ним союз слов'янських племен розпався і на території сучасних Нижньої Австрії, Штирії, Карінтії і Словенії виникло незалежне князівство, відоме як Карантанська марка, зі столицею поблизу сучасного села Карнбург (Австрія).

661 • По смерті четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліб, намісник Сирії та Палестини Муавія ібн Абу Суфьян з роду Омейядів став одноосібним правителем Арабського халіфату. Призначивши своїм спадкоємцем старшого сина, Муавія I перетворив державу з вибірним правлінням в одноосібну монархію, яка з часом стала найбільшою країною свого часу, до складу якої входили території від піренейського півострова до Кавказу і Середньої Азії.

27 січня 661 • У Великій мечеті в Куфі (нині — Ірак) група хариджитів на чолі з Абдуррахманом ібн Мулджамом скоїла замах на четвертого четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, який через два дні помер від отриманого удару мечем. Хариджити, недавні прибічники Таліба, котрі розчарувались у свому правителі, згодом утворили специфічну "партію" — шиа, котра з часом перетворилась у ісламську течію шиїзм. Могила Алі в Ан-Неджефі (сучасний Ірак) — місце паломництва шиїтів, а саме місто — центр шиїтської теології і правничої науки.

663 • В ході війни з лангобардами імператор Констант II здійснив 12-денний візит до Риму, де був з почестями прийнятий папою Віталієм. Це був перший за попередні два століття візит до Риму візантійських імператорів. За наказом Константа II багаті оздоблення з римських будівель, з Патеоном включно, були демонтовані і вивезені в Константинополь.

8 травня 663 • Армія лангобардів на чолі з сином короля Ромоальдом I, герцогом Беневенто, за підтримки орди Альцека, сина болгарського хана Кубрата, у битві біля Форлі розбила візантійську армію, змусивши її поступитись Таранто і Бріндізі, відійшовши до Неаполя. Як винагороду Альцек отримав титул гастальдо (намісника), а його війська — право оселитись на землях в Сепіно, Бовіане і Інзернії.

Народились в 646-666 роках

646 — †8 жовтня 705 • Абд аль-Малік (Абдул-Малік ібн Мерван), 5-й халіф Омейядського халіфату.

20 липня 647 — †11 листопада 683 • Язід I, другий арабський халіф з династії Омейядів (680-683 рр.); син засновника Омейядського халіфату Муавії I.

649 — †676 • Ван Бо, китайський поет епохи династії Тан.

652 — †14 вересня 685 • Костянтин IV, імператор Візантії (668-85 рр.) з династії Іракліїв.

654 — †691 • Теодоріх III, король Нейстрії, Бургундії і Австразії, король Держави франків (679-91 рр.) з династії Меровінгів.

664 — †9 квітня 715 • Костянтин, 88-й папа Римський (708-715 рр.).

664 — †684 • Муавія II, третій правитель Омейядського халіфату і останній представник суф'янідської гілки; внук Муавії I.

Померли в 646-666 роках

651 • Єздигерд III, останній шахіншах Держави Сасанідів (632-51 рр.). Пом. 1373 роки тому у 27 років (нар. 624 р.).

652 • Ротарі, король лангобардів (636-652 рр.) з роду Арода. Пом. 1372 роки тому у 46 років (нар. 606 р.).

17 червня 656 • Осман ібн Аффан, один зі сподвижників пророка Мухаммеда, 3-й арабський халіф (644-56 рр.). Пом. 1368 років тому у 81 рік (нар. 575 р.).

20 червня 656 • Усман ібн Аффан, третій арабський халіф (644-656 рр.), сподвижник пророка Мухаммеда. Пом. 1368 років тому у 82 роки (нар. 574 р.).

29 січня 661 • Алі ібн Абу Таліб, четвертий праведний халіф (656-661 рр.) і перший імам у вченні шиїтів; двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда. Пом. 1363 роки тому у 61 рік (нар. 600 р.).

664 • Сюаньцзан, китайський буддистський монах, учений, філософ, мандрівник і перекладач часів династії Тан. Пом. 1360 років тому у 62 роки (нар. 602 р.).

6 січня 664 • Амр ібн аль-Ас, арабський полководець доби Праведного халіфату; завойовник Олександрії Єгипетської. Пом. 1360 років тому у 91 рік (нар. 573 р.).

бл. 665 • Кубрат, вождь болгар-оногурів з династії Дуло, засновник і перший правитель (632-665 рр.) племінної конфедерації Велика Болгарія; батько хана Аспаруха. Пом. бл. 1359 років тому десь у 60 років (нар. бл. 605 р.).

Головні події 646-666 років

Хозарський каганат

650

Арабський халіфат Омейядів

661