Цей рік в історії : Хроніка подій 1661-1665 років

Головні події 1661-1665 років

• Продаж Дюнкерка, 27 жовтня 1662
• Чорна рада у Ніжині, 27 червня 1663
• Страта Івана Виговського, 27 березня 1664

Політичні лідери 1661-1665 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Англія: Карл II Стюарт (1660-85)
• Гетьманат: Юрій Хмельницький (1659-63), Яким Сомко (1660-63), Павло Тетеря (1663-65), Степан Опара (1665), Іван Брюховецький (1663-68), Петро Дорошенко (1665-76)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65), Карл II Зачарований (1665-1700)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-61)
• Королівство Швеція: Карл XI (1660-97)
• Кримське ханство: Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1661-1665 років

20 січня 1661 • Король Ян II Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету» з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. Нині — це засновано Львівський університет

Львівський університет імені І.Я.Франка.

9 лютого 1661 • У 12-у річницю страти короля Карла I за рішенням парламенту колишній лорд-протектор Співдружності Англія Олівер Кромвель і ще троє померлих царевбивць були страчені ритуально — їх тіла були ексгумовані, повішені на площі села Тайберн поблизу Лондона, після чого обезголовлені. Тіла царевбивць були кинуті у яму поблизу шибениці, а голови виставлені на шестиметрових палях поблизу Встмінстерського палацу, де вони стирчали до 1685 року допоки внаслідок несподіваної штормової погоди не попадали на землю. Олівер Кромвель повтрно страчений і обезголовлений

Олівер Кромвель повтрно страчений і обезголовлений

Голова Кромвеля довгий час зберігалась у приватних колекціонерів і була похована 25 березня 1960 року на території цвинтара коледжа Сідні Сассекс в Кембриджі.

29 квітня 1661 • Війська китайської династії Мін зайняли Тайвань.

1 липня 1661 • В містечку Кардіс (між Ревелем і Дерптом) між Швецією і Росією підписано мирний договір, який завершив Російсько-шведську війну 1656-1658 років. За Кардісським договором Росія повернула Швеції всі завойовані території, які відійшли до неї за Валієсарський перемир'я 1658 року.

16 липня 1661 • Шведський банк Stockholms Banco випустив перші в Європі паперові банкноти. Вони були номіналом 5, 25, 100 і 1000 шведських талерів.

1662

22 квітня 1662 • Англійський король Карл II затвердив статут Королівського Товариства Лондона, яке стало важливим центром наукової діяльності в Англії.

4 серпня 1662 • У Москві розпочався "Мідний бунт" — повстання незаможних прошарків населення, викликане складною фінансово-економічною ситуацією в Росії й масовим випуском мідних грошей, що призвело до їх знецінення в порівнянні зі срібними. Під тиском повсталих цар Олексій Михайлович був змушений почати розслідування і невдовзі випуск мідних грошей був припинений, а самі вони вилучені з обігу.

27 жовтня 1662 • Відчуваючи брак коштів і вбачаючи у здобутому три роки перед тим англійський король Карл II Стюарт продав місто Дюнкерк королю Франції Людовику XIV

англійський король Карл II Стюарт продав місто Дюнкерк королю Франції Людовику XIV

Дюнкерку небезпеку міжнародних ускладнень, англійський король Карл II скріпив підписом угоду про його продаж Франції за 5 мільйонів фунтів. Через п'ять тижнів місто урочисто вітало Людовика XIV, за чиїм дорученням Себастьєн де Вобан перетворив Дюнкерк на неприступну цитадель, що півстоліття відігравала стратегічну роль у війнах Франції проти Англії.

1663

10 січня 1663 • Для відання українськими справами засновано Малоросійський приказ як один із відділів Посольського приказу, через який російський уряд здійснював контроль за політико-адміністративною діяльністю гетьманської адміністрації та царських воєвод в Україні.

20 січня 1663 • Перед загрозою османського нашестя на Балкани імператор Священної Римської імперії Леопольд I скликав у Регенбурзі сейм (рейхстаг) — збори представників імперських земель. Крім грошей імператор сподівався на те, що німецькі князі виділять йому 20 тисяч солдатіів і підтримають у спробі Леопольда обмежити виборчі права курфюстів при обранні імператора. Сейм був розпущений лише в 1806 році.

14 лютого 1663 •

Канада оголошена королівською провінцією Франції.

27 червня 1663 • На околиці Ніжина розпочалася козацька рада, відома як «Чорна», на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Іван Брюховецький обраний гетьманом Лівобережної України

Іван Брюховецький обраний гетьманом Лівобережної України

Івана Брюховецького, кандидатуру якого якого підтримав царський уряд Московії. Його опоненти наказний гетьман Яким Сомко і ніжинський полковник Василь Золотаренко невдовзі були заарештовані і страчені за звинуваченні у зв'язках з польською шляхтою.

17 листопада 1663 • Гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький підписав з представниками російського уряду Башмаковим і Фроловим т. зв. Батуринські статті як додаток до основних Переяславських статей 1659 року. Батуринські статті підтверджували Березневі статті 1654 року, але містили додаткові пункти, за якими гетьманська адміністрація зобов'язувалась, зокрема, утримувати коштом місцевого населення російське військо в Україні, упорядкувати козацький реєстр, визначений попередніми договорами, заборонити українським купцям продавати збіжжя на Правобережжі, вивозити горілку й тютюн в російські міста, аби не порушувати державної монополії.

1664

1 лютого 1664 • Армія короля Яна II Казимира була змушена зняти облогу Глухова. Це стало початком відступу польсько-литовськох армії і Річ Посполита остаточно втратила Лівобережну Україну.

27 березня 1664 • Поблизу села Вільховець на Київщині схоплений козаками гетьмана Павла Тетері за підтримку антипольського повстання страчений український військовий, політичний і державний діяч 56-річний колишній гетьман Іван Виговський.

10 травня 1664 • У Версалі за присутності кололя Людовика XIV відбулась прем'єра комедії відбулась прем'єра комедії Мольєра «Тартюф»

відбулась прем'єра комедії Мольєра «Тартюф»

Мольєра «Тартюф, або Ошуканець». Прем'єра на театральній сцені відбулась 5 серпня 1667 року в «Пале-Рояль». До сьогодні п'єса Мольєра є в репертуарі багатьох театрів світу.

6 червня 1664 • Англійці, що захопили Новий Амстердам, перейменували місто в Нью-Йорк. Через 9 років голландці відвоювала свою колонію і назвала її Новий Оранж.

28 червня 1664 • Актор бродячої трупи Жан Батист Поклен вперше вийшов на сцену під псевдонімом Мольєр. Своє нове ім'я він згодом прославив як драматург.

10 серпня 1664 • Підписано Вашварський мир, який ознаменував закінчення Австрійсько-турецької війни 1663—1664 років. Він діяв протягом майже 20 років, коли прикордонні сутички переросли у повномасштабну війну, кульмінацією якої стала Віденська битва.

27 серпня 1664 • Загін із трьохсот англійських солдат захопив голландське поселення Новий Амстердам, котре згодом було перейменоване у Нью-Йорк.

8 вересня 1664 • Пітер Стуйвезант, останній губернатор Нової Голландії, території, заснованої в 1624 році Вест-Індською компанією, капітулював перед англійськими військами полковника Річарда Ніколлса. Англійський король Карл II передав колонії Новий Амстердам, Нью-Джерсі і Делавер у власність своєму брату Якову II, герцогу Йоркському, в честь котрого місто і було згодом перейменоване у Нью-Йорк. В 1773 році на короткий час воно знову перейшло у власність Нідерландів, але через рік, після підписання Вестмінстерського мирного договору, що завершив Третю англо-голландську війну, Нью-Йорк знову став англійським.

1665

6 березня 1665 • У Лондоні вийшов друком перший в світі науковий журнал — «Філософські праці Королівського товариства».

12 червня 1665 • Англія встановила своє правління у Нью-Йорку, колишньому голландському поселенні Новий Амстердам.

21 жовтня 1665 • У Москві лівобережний гетьман Іван Брюховецький, котрий у вересні прибув з великим почтом до Москви, підписав т.зв. "Московські статті", новий українсько-російський договір, статті котрого звели до мінімуму автономію України: всі податки з України мали надходити до московської скарбниці, на Україну поширювалась царська горілчана монополія, новообраний гетьман мав приїздити до Москви на затвердження, в Україну мало прибути 12-тисячне царське військо, котре розміщувалось у найбільших містах Лівобережжя. В обмін на ці поступки Брюховецький отримав титул боярина і земельні володіння неподалік кордону з Московією.