Головні події 1611-1615 років

• Кривава графиня Єлизавета Баторі, 2 січня 1611
• Біблія короля Якова, 2 травня 1611
• Присяга Шуйських королю Сигізмунду III, 29 жовтня 1611
• Капітуляція польського гарнізону Москви, 5 листопада 1612
• Заснування Київської братської школи, 15 жовтня 1615

Політичні лідери 1611-1615 років

• Імперія Великих Моголів: Джанґір (1605-27)
• Англія: Яків I Стюарт (1603-25)
• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Франція: Марія Медічі (1600-14), Людовик XIII Справедливий (1610-43)
• Королівство Швеція: Карл IХ (1604-11), Густав II Адольф Великий (1611-32)
• Московське царство: Владислав Жигимонтович Ваза (1610-13), Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Ахмед I (1603-17)
• Папська держава: Павло V (1605-21)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612), Матвій Габсбург (1612-19)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1611-1615 років

2 січня 1611 • У замку Битчанський Град (нині — Словаччина) почався суд над графинею Елізабет Баторі, звинуваченою у тортурах і масових вбивствах молодих дівчат. Її було засуджено до смертної кари, проте через знатне походження, вирок було замінено на пожиттєве ув'язнення у власному замку Чахтице, де вона померла через три роки.

2 травня 1611 • У Лондоні розпочався друк другого офіційного англійського перекладу Біблії, здійснений для Англіканської церкви за дорученням короля Якова І. «Біблія короля Якова», що містила 39 книг «Старого Заповіту», 14 апокрифів і 27 книг «Нового Заповіту», стала першою, спеціально призначеною для загального користування, і у виданні 1769 року сьогодні багатьма вважається найвпливовішою книгою в світі.

22 червня 1611 • Після проведеної зими на захопленому льодами кораблі "Discovery" в сучасній Гудзоновій затоці, екіпаж корабля збунтувався проти свого капітана, англійського мандрівника Генрі Гудзона, котрий займався пошуком північного-західного шляху до Азії, і висадив його з сином і вісьмома прихильниками на навелечке відкрите судно. Після цього дня ні про Гудзона ні про його супутників ніхто не чув. "Discovery" повернувся до Англії, де був заарештований весь його екіпаж.

26 липня 1611 • Шведське військо під керівництвом Якоба Понтуссона де Ла Гарді захопило Новгород і новгородські бояри підписали зі шведами договір про підтримку ними кандидатури сина шведського короля на московський престол, виходу новгородських земель зі складу Московії і оголошення війни Польщі на боці Швеції.

29 жовтня 1611 • Взятий в ході Московсько-польської війни у полон колишній цар Василь IV Шуйський з братами Дмитрієм та Іваном і митрополитом Ростовським Філаретом (Романовим) постали перед Варшавським сеймом, на якому визнали себе переможенимими і принесли присягу вірності польському королю Сигізмунду III і його синові царю московському Владиславу. За рік він помер у полоні в Гостинінському замку у Мазовії.

1612

3 вересня 1612 • Невдачею закінчилась спроба польського війська під проводом гетьмана Яна Ходкевича звільнити польско-литовський гарнізон, заблокований ополченням Дмитра Пожарського у Кремлі. Поразка у Московській битві, яка тривала три дні, стала поворотною в ході Російсько-польській війні 1605-18 років.

5 листопада 1612 • Друге ополчення на чолі з князем Дмитром Пожарським і земським старостою Кузьмою Мініним отримало остаточну перемогу над поляками, які були змушені залишити Москву.

1613

20 січня 1613 • Кнередським миром закінчилась Кальмарська війна (1611-13 рр.) між Данією і Швецією за панування на Балтійському морі і володіння Норвегією та південною частиною Скандинавського півострова. Після втрати двох стратегічних пунктів — фортеці Кальмар (1611) і порту Ельфсборг (1612) — шведи були змушені відмовитись від територіальних претензій і зобов'язались виплатити Данії протягом шести років 1 мільйон талерів контрибуції.

3 березня 1613 • Земський Собор у Москві присягнув на вірність новообраному царю Михайлу Федоровичу Романову, сину митрополита Філарета, племіннику Федора Іоановича, останнього російського царя з династії Рюриковичів. У травні 16-літній Михайло Романов прибув до Москви і у липні вінчався на царство.

29 червня 1613 • У Лондоні під час вистави за п'єсою Вільяма Шекспіра «Генріх VIII» загорівся і згорів дотла театр «Глобус». Він був відновлений у червні наступного року, коли Шекспір вже виїхав з Лондона до Стратфорда, і проіснував до 1642 року.

21 липня 1613 • В Москві в Успенському соборі Кремля пройшла коронація першого царя із роду Романових — Михайла Федоровича.

1614

5 квітня 1614 • Як символ встановлення миру між англійськими колоністами селища Джеймстаун (колонія Вірджинія) і місцевим індіанським племенем поватан, Покахонтас, 19-річна дочка вождя племені, вийшла заміж за багатого плантатора Джона Рольфа. Наступного року у них народився син Томас, і у 1616 році подружжя переїхало до Британії, де "індіанська принцеса" Покахонтас була представлена королю Джеймсу I. У березні 1617 року вона померла, а Джон Рольф відбув до Америки, де загинув у 1622 році під час повстання індіанців. Томас Рольф отримав освіту в Англії і став одним із найвпливовіших жителів американської колонії Вірджинія.

23 серпня 1614 • За ініціативою зборів від міста Гронінген засновано міський університет. Щорічно на його чотирьох факультетах — богослов'я, права, медицини і філософії — навчалось 100 студентів. Сьогодні Гронінгенський університет — один з найбільших і найстаріших університетів у Нідерландах.

1615

15 жовтня 1615 • Знатна киянка Галшка Гулевичівна при численних свідках подарувала свою спадкову землю із садибою на Подолі Київському братству. Умовою дарчої було будівництво на цій землі монастиря, шпиталю, притулку для прочан, а також школи для дітей шляхти і міщан. Так почалася історія Київської братської школи, що згодом виросла у славнозвісну Києво-Могилянську академію.

Народились в 1611-1615 роках

1611 — †25 червня 1673 • Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор (Шарль д'Артаньян), гасконський дворянин, мушкетер при дворі короля Франції Людовика XIV.

28 січня 1611 — †28 січня 1687 • Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця ("Селенографія або опис Місяця").

4 травня 1611 — †8 лютого 1691 • Карло Райнальді, італійський архітектор епохи бароко.

27 липня 1612 — †8 лютого 1640 • Мурад IV, 17-й турецький султан, завойовник Багдаду.

17 серпня 1612 — †20 серпня 1651 • Ярема-Михайло Вишневецький, державний і військовий діяч Речі Посполитої, воєвода руський (1646-51 рр.), керівник польсько-литовських військ під час повстання Богдана Хмельницького (1648-51 рр.).

2 грудня 1612 — †31 грудня 1655 • Януш Радзивілл, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, віленський воєвода (1653-55 рр.) і великий гетьман литовський (1654-55 рр.).

12 березня 1613 — †15 вересня 1700 • Адре Ленотр, французький архітектор, майстер садово-паркового мистецтва (королівські парки в Версалі, Фонтебло, Тьюільрі, Гринвічі).

15 вересня 1613 — †17 березня 1680 • Франсуа де Ларошфуко, принц де Марсільяк, французький письменник-мораліст (Мемуари, Максими).

Померли в 1611-1615 роках

1611 • Генрі Гудзон (Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки. Пом. 413 років тому десь у 46 років (нар. бл. 1565 р.).

30 жовтня 1611 • Карл IX (Карл Ваза), король Швеції (1604—11 рр.); син короля Густава I, батько короля Густава II Адольфа. Пом. 413 років тому у 61 рік (нар. 4 жовтня 1550 р.).

20 січня 1612 • Рудольф II (Рудольф Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1576-1612 рр.), король Угорщини (1572-1608 рр.), король Чехії (1575-1611 рр.), німецький король (1575-1612 рр.). Пом. 412 років тому у 60 років (нар. 18 липня 1552 р.).

6 лютого 1612 • Христофор Клавій, німецький астроном, відомий своєю участю в папській Комісії з реформи календаря. Пом. 412 років тому у 75 років (нар. 1537 р.).

22 вересня 1612 • Василь IV (Василь Іванович Шуйський), московський цар (1606-10 рр.); останній з Рюриковичів на московському престолі. Пом. 412 років тому у 60 років (нар. 1552 р.).

15 травня 1613 • Урбано Монте, італійський картограф, автор однієї з перших карт світу («Планісфера Монте», 1587). Пом. 411 років тому у 69 років (нар. 16 серпня 1544 р.).

18 липня 1613 • Іпатій Потій, державний діяч Речі Посполитої; митрополит Київський, Галицький та всієї Руси (1599-1613 рр.), один із організаторів Берестейської унії (1596). Пом. 411 років тому у 72 роки (нар. 12 серпня 1541 р.).

7 квітня 1614 • Ель Греко (Доменікос Теотокопулос), іспанський художник грецького походження. Пом. 410 років тому у 73 роки (нар. 1541 р.).

11 серпня 1614 • Лавінія Фонтана, італійська художниця, представниця маньєризму. Пом. 410 років тому у 62 роки (нар. 24 серпня 1552 р.).

21 серпня 1614 • Елізабет Баторі, угорська «Кривава Графиня»; племінниця короля Речі Посполитої Стефана Баторія. Пом. 410 років тому у 54 роки (нар. 7 серпня 1560 р.).

19 березня 1615 • Йоганн Фабріціус, голландський астроном; першим виявив плями на сонячній поверхні (1610), їх переміщення по диску Сонця і обертання Сонця («Опис спостережуваних на Сонці плям, що пересуваються разом з Сонцем», 1611). Пом. 409 років тому у 28 років (нар. 8 січня 1587 р.).

27 березня 1615 • Маргарита Французька (Валуа), дочка короля Франції Генріха II і Марії Медічі; носила титули Маргарити Французької, королеви Франції, графині Ажанської, герцогині Валуа, а в літературу увійшла як королева Марго. Пом. 409 років тому у 62 роки (нар. 14 травня 1553 р.).