сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1570 - 1576 років
14 грудня 1575 року частиною польської шляхти, очолюваної канцлером Яном Замойським, на престол Речі Посполитої обрано князя Трансільванії Стефана баторія. Його коронація відбулась 1 травня 1576 року, в той же день, коли він одружився з Анною Ягеллонкою, дочкою колишнього польського короля Сигизмунда II.

Політичні лідери 1570 - 1576 років

Англія: Єлизавета I (1558-1603) • Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98) • Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1530-72) • Королівство Франція: Катерина Медічі (1574), Карл IX Люб'язний (1560-74), Генріх III Валуа (1574-89) • Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84) • Османська імперія: Селім II (1566-74), Мурад III (1574-95) • Папська держава: Григорій XIII (1572-85) • Річ Посполита: Генріх Валуа (1573-75), Анна Ягеллонка (1575-86), Стефан Баторій (1575-86) • Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76), Рудольф II Габсбург (1576-1612) • Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70) • Шотландія: Яків VI (1567-1625).

Головні події 1570 - 1576 років

Всі події 1570 - 1576 років

1570 - У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства
3 січня 1570 - Офіційна дата створення Донського козацтва, повязана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
25 лютого 1570 - Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.
20 травня 1570 - В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 - Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, - гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці - Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.

1571

23 січня 1571 - Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.
3 червня 1571 - Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.
7 жовтня 1571 - В п'ятигодинній битві при Лепанто (Греція), біля входу в затоку Пантраікос, флот Святої ліги (союзу Іспанії, Венеції і папи римського) в складі 250 кораблів під командуванням Дон Хуана Австрійського (сина Карла V) розбив значно більшу за чисельністю османську флотилію чив розвіяла міф про її непереможність.

1572

1572 - Розпорядженням польського короля Сигізмунда II Августа створено перший реєстр козаків, до якого увійшо 500 чоловік, котрим гарантувалась особиста свобода, оплату з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.
1 квітня 1572 - Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.
13 травня 1572 - Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки проведенню реформи календаря.
7 липня 1572 - Зі смертю короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.
29 липня 1572 - За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.
18 серпня 1572 - Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.
24 серпня 1572 - Король Франції Карл IX під натиском своєї матері Катерини Медічі віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів. Це вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

1573

28 січня 1573 - Конфедерація, створена на першому конвокаційний сеймі у Варшаві за участю представників Великої і Малої Польщі, Великого князівства Литовського, Київського, Волинського, Підляського і Руського воєводств, земель Пруссії, Помор'я, Жемайтії, Ліфляндії і коронних міст, прийняла акт про зобов'язання бути взаємно толерантними, зберігати цю толерантність у наступних поколіннях, бути солідарними в боротьбі за свободу віри при будь-якому уряді, який би переслідував будь-яку конфесію. Варшавська конфедерація була відхилена католицькими єпископами, які вважали її такою, що «ображає велич Бога, руйнує основи польської державності, оскільки проголошує свободу всім іновірцям, магометанам, юдеям, протестантам та іншим схизматикам».
25 лютого 1573 - У Львові у монастирі св. Онуфрія Іван Федорович заснував друкарню, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський "Буквар".

1574

24 червня 1574 - На острові Лусон поблизу устя ріки Пасиг іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі заснував поселення, відоме сьогодні як місто Маніла. З 1595 року Маніла стала столицею Філіппінського архіпелага.

1575

13 лютого 1575 - У Реймському соборі коронований Генріх ІІІ, останній король Франції з династії Валуа. Він посів престол після передчасної смерті своїх старших братів Франциска ІІ та Карла ІХ. Час його правління - період релігійних воєн і у 1589 році Генріха ІІІ убив монах-домініканець Жак Клеман.
14 грудня 1575 - У Варшаві новим королем Польщі проголошений трансільванський князь Стефан Баторій. Його коронація відбулась 1 травня 1576 року, в той же день, коли Баторій одружився з Анною Ягеллонкою, дочкою колишнього польського короля Сигизмунда II.

1576

11 липня 1576 - Експедиція англійського мореплавця Мартіна Фробішера відкрила Гренландію. Погана погода не дала можливість висадитись на узбережжя і кораблі проплили далі у північно-західному напрямку.
5 листопада 1576 - Для відновлення єдності країни повсталі північні провінції, очолювані принцем Вільгельмом I Оранським, підписали з південнонідерландськими провінціями, що залишались під владою Іспанії, Гентське перемир'я. Воно було порушене через три роки і привело до розколу Нідерландів за релігійною ознакою на два державних утворення.

Народились в 1570 - 1576 роках

1570 - вересень 1619, Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
1570 - 1632, Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
1570 - 23 липня 1632, Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
13 квітня 1570 - 31 січня 1606, Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса.
12 вересня 1570 - 1611, Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.
27 січня 1571 - 19 січня 1629, Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.
27 грудня 1571 - 15 листопада 1630, Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).
20 січня 1573 - 5 січня 1625, Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, - Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
28 вересня 1573 - 18 липня 1610, Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст).
26 квітня 1575 - 3 липня 1642, Марія де Медічі, королева Франції (1600-10 рр.); дружина Генріха IV Бурбона, матір Людовика XIII.

Померли в 1570 - 1576 роках

1570 - Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 448 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 - Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 448 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).
27 листопада 1570 - Сансовіно (Якопо Татті), італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 448 років тому, в 84 роки (нар. 1486 р.).
27 листопада 1570 - Якопо Сансовино, італійський скульптор і архітектор епохи Високого Відродження. 448 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).
13 лютого 1571 - Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. 447 років тому, в 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).
6 липня 1571 - Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 447 років тому, в 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).
24 листопада 1571 - Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska»), написаної 1571, виданої 1857. 447 років тому, в 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).
30 квітня 1572 - Сигізмунд II (Сигізмунд Август Ягеллон), польський король (з 1548 р.) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський; останній з династії Ягеллонів, один з ініціаторів польсько-литовської унії. 446 років тому, в 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).
20 серпня 1572 - Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. 446 років тому, в 70 років (нар. 1502 р.).
24 серпня 1572 - Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. 446 років тому, в 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).
24 вересня 1572 - Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. 446 років тому, в 27 років (нар. 1545 р.).
24 листопада 1572 - Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви. 446 років тому, в 62 роки (нар. 1510 р.).
30 травня 1574 - Карл IX (Карл Валуа), король Франції; син Катерини Медічі, санкціонував винищення гугенотів (Варфоломіївська ніч, 1572 р.). 444 роки тому, в 24 роки (нар. 27 червня 1550 р.).
27 червня 1574 - Джорджо Вазарі, італійський архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва. 444 роки тому, в 63 роки (нар. 30 липня 1511 р.).
18 грудня 1575 - Марцін Бельський, польський письменник та історіограф («Хроніка всього світу», 1551). 443 роки тому, в 80 років (нар. 1495 р.).
1576 - Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу реформи календаря папи Григорія XIII. 442 роки тому, в 66 років (нар. 1510 р.).
27 серпня 1576 - Тиціан Вечелліо, італійський живописець епохи Високого та Пізнього Відродження. 442 роки тому, в 96 років (нар. 1480 р.).
21 вересня 1576 - Джироламо Кардано, італійський фізик, математик, філософ, винахідник карданного механізму, автор формули для розв'язку кубічних рівнянь (1545). 442 роки тому, в 75 років (нар. 24 вересня 1501 р.).
12 жовтня 1576 - Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.). 442 роки тому, в 49 років (нар. 31 липня 1527 р.).
«Альмагест» Клавдія Птолемея
Наука і техніка
«Альмагест» Клавдія Птолемея

Головні події 1570 - 1576 років

keyboard_arrow_left1566
1580keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward