Головні події 1521-1525 років

• Відлучення Мартіна Лютера, 3 січня 1521
• Загибель Фернана Магеллана, 27 квітня 1521
• Османське завоювання Белграда, 25 червня 1521
• Падіння Ацтекської імперії, 13 серпня 1521
• Завершення експедиції Магеллана, 6 вересня 1522
• Незалежність Швеції, 6 червня 1523
• Битва при Павії, 24 лютого 1525
• Страта останнього імператора ацтеків, 28 лютого 1525
• Прусське герцогство, 8 квітня 1525

Політичні лідери 1521-1525 років

• Австрія: Карл V (1519-21)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521), Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Мехмед Герай (1515-23), Газі Герай (1523-24), Саадет Герай (1524-32)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34), Лев X (1513-21)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24), Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Людовик II Ягеллончик (1516-26)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1521-1525 років

1521 • У Швеції почався селянський бунт, що переріс у війну за незалежність, в результаті якої через два роки Швеція здобула незалежність від Данії.

3 січня 1521 • Буллою «Decet Romanum Pontificem» («По праву римського понтифіка») папа римський Лев X відлучив від церкви німецького богослова і священника Мартіна Лютера, який кілька років активно виступав з критикою непотизму, корупції і зловживання владою Святого Престолу. Через чотири місяці імперський рейхстаг у Вормсі заборонив поширення та читання творів Лютера і наказав його заарештувати.

6 березня 1521 • Фердинанд Магеллан під час кругосвітньої подорожі відкрив острів Гуам, який він назвав «Острів злодіїв» через кілька непорозумінь з місцевими жителями.

17 березня 1521 • Під час першої кругосвітньої подорожі португальський мореплаваць Фердинанд Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін. Через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.

18 квітня 1521 • Виступаючи перед рейхстагом у Вормсі, Мартін Лютер, звинувачений у єресі, відмовився зректися своїх поглядів і заявив: "На цьому я стою і не можу інакше". У відповідь імператор Священної Римської імперії Карл V підписав едикт, що велів заарештувати реформатора. Однак наказ не було виконано, оскільки саксонський курфюст Фрідріх Мудрий захистив Лютера, давши йому притулок у своєму палаці у Вартбурзі.

27 квітня 1521 • На філіппінському острові Мактан у сутичці з туземцями загинув 41-річний португальський мореплавець Фернан Магеллан. Першу навколосвітню експедицію, три чверті якої вже було здійснено, закінчив його заступник Хуан Себастьян Елькано. В результаті цього плавання було остаточно доведено, що Земля має форму кулі.

26 травня 1521 • Імператор Священної Римської імперії Карл V підписав Вормський едикт, що передбачав арешт релігійного реформатора Мартіна Лютера, оголошеного єретиком і який пербував у Вартбурзі під захистом саксонського курфюста Фрідріха Мудрого. Крім того Вормським едиктом встановлювалося, що надання Лютеру притулку або іншої допомоги, а також розповсюдження і читання його книжок, розцінюється як злочин проти законів імперії. Остаточно Вормсський едикт, який так і не був реалізований на практиці, втратив чинність у 1555 році із твердженням Аугсбургзького релігійного миру.

25 червня 1521 • Війська Сулеймана Пишного розпочали облогу угорської фортеці Нандорфехервар, званої сербами Белградом. Захищена лише невеликим погано укомплектованим гарнізоном, що потерпав від браку продовольства і боєприпасів, вона капітулювала через два місяці, що відкрило Османській імперії шлях на завоювання Угорщини.

1 серпня 1521 • Кримськотатарські війська Мехмеда Герая і їх союзники казанці та литовці взяли в облогу Москву. В результаті переговорів московський князь Василій III визнав себе данником Кримського ханства.

13 серпня 1521 • Після трьох місяців облоги іспанський конкістадор Ернан Кортес захопив столицю ацтеків місто Теночтитлан і взяв у полон імператора Куаутемока, що означало остаточне падіння Ацтекської імперії.

21 жовтня 1521 • Король Англії Генріх VIII в полемічному посланні "Assertio Septem Sacramentorum" дав негативну оцінку новому вченню Мартіна Лютера, за що папа римський Лев X присвоїв йому титул "Захисник віри". Коли ж згодом, із-за відмови Ватикану санкціонувати розлучення Генріха VIII, англійський король порвав із Ватиканом, інший папа — Павло III — позбавив його цього титулу, але англійський парламент відновив його, і він досі фігурує у повному титулі англійських монархів.

1522

9 січня 1522 • Після смерті Лева X новим папою під іменем Адріан VI обраний кардинал Адріан Флоренс, з 1520 року намісник імператора Священної Римської імперії Карла V в Іспанії. Занадто короткий термін перебування на папському престолі (Адріан VI помер 14 вересня 1523 року) не дав йому можливість провести церковну реформу, яка мала б ефективно протидіяти вченню Лютера.

27 квітня 1522 • У ході Ітілійської війни біля Бікокки північніше Мілана відбулась битва, в якій французько-венеційська армія зазнала поразки від папсько-іспано-імперських військ.

29 травня 1522 • Після кількох тижнів облоги війська Газі Хусрев-бега, правителя санжака Боснія, захопили Кнін, столицю королівства Хорватія. Центр протистояння османській агресії перемістився до Біхача.

6 вересня 1522 • Майже через 36 місяців після початку експедиції Фернана Магеллана, лише одне з п'яти суден, завантажена прянощами каракка «Вікторія» з 18-а членами екіпажу, повернулась до Іспанії. Сам Магеллан загинув на відкритих ним для європейців Філіппінах і першу кругосвітню експедицію завершив боцман Хуан Себастьян Елькано.

20 грудня 1522 • Після піврічної облоги острова Родос військами османського султана Сулеймана Пишного великий магістр ордену Св. Іоана (госпітальєрів) Філіпп де Вільє де л'Іль-Адам був змушений на почесних умовах капітулювати і через десять днів на вцілілих кораблях з рештками війська відплисти на Кріт.

1523

19 січня 1523 • Лідер швейцарської реформації Ульріх Цвінглі опублікував 67 тез про Святе письмо, направлених проти влади Папи римського. Публічний диспут з цього питання відбувся у Цюріху 29 січня — він закінчився перемогою Цвінглі над його опонентом вікарієм Фабером. У результаті цюріхський муніципалітет прийняв учення Цвінглі і став самостійно розпоряджатись церковними справами кантону.

6 червня 1523 • Шведський рикстаг (парламент) обрав Густава Еріксона, ватажка повстання проти датчан, королем Швеції під іменем Густав I Ваза. Це поклало край Кальмарській унії, щоб об'єднувала Швецію і Норвегію в єдину державу під зверхністю Данії.

19 листопада 1523 • Після смерті у вересні Адріана VI папою римським під іменем Климент VII обрано Джуліано Медічі (племінника Джованні Медічі — папи Лева X), котрий став останнім понтифіком епохи Відродження. Конклав засідав два місяці, оскільки колегія кардиналів розкололась на два табори: одні підтримували французького короля Франциска I, інші — імператора Священної Римської імперії Карла V. Ставши папою, Климент VII підтримав французького короля, сподіваючись з його допомогою ослабити владу Габсбургів у Європі і, зокрема, в Італії.

1525

24 лютого 1525 • Під Павією іспано-німецькі сили імператора Карла V Габсбурга розбили війська французького короля Франциска І Ангулемського, який потрапив у полон. Це завершило черговий етап Італійських воєн і за укладеною незабаром Мадридською угодою Франція була змушена відмовитись не лише від Ломбардії, але й від Фландрії, Артуа і Бургундії.

28 лютого 1525 • За наказом іспанського конкістадора Ернана Кортеса за звинуваченні у спробі його вбивства і намірі підняти заколот проти іспанців страчений Куаутемок (Гватемозін), одинадцятий і останній незалежний правитель Ацтекської імперії.

8 квітня 1525 • У Кракові укладено угоду, що завершила чергову пруссько-польську війну: володіння Тевтонського ордена ставали вотчиною Королівства Польща і спадковим герцогством під управлінням колишнього великого магістра Альбрехта фон Бранденбурга з династії Гогенцоллернів. Через два дні він виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому і відбув до столиці своїх володінь міста Кьоніґсберг.

10 квітня 1525 • На міській площі Кракова герцог Пруссії Альбрехт Гогенцоллерн привселюдно виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому.

27 травня 1525 • У Мюльгаузені (Тюрингія) обезголовлений вождь плебейської Реформації Томас Мюнцер.

Народились в 1521-1525 роках

8 травня 1521 — †21 грудня 1597 • Петрус Канізій, нідерландський релігійнийй діяч, член ордену єзуїтів, канонізований Католицькою церквою (1925).

4 серпня 1521 — †27 вересня 1590 • Урбан VII, папа римський; увійшов у історію як понтифік, що правив найкоротший термін — його було обрано 15 вересня 1590 року, а через 12 днів він помер від малярії.

1522 — †1 січня 1560 • Жоашен дю Белле, французький поет, майстер сонета, теоретик «Плеяди», автор її маніфесту — трактату «Захист і прославлення французької мови» (1549).

1523 — †2 листопада 1605 • Джованні Страдано (Ян ван дер Страт), флорентійський художник фламандського походження.

20 лютого 1523 — †24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571).

11 вересня 1524 — †27 грудня 1585 • П'єр де Ронсар, французький поет («Любовні вірші», «Сонети до Єлени», «Елегії»), есеїст («Короткий виклад поетичного мистецтва»).

бл. 1525 — †29 червня 1607 • Іов (Іван), московський церковний діяч, 1-й патріарх Московський і всієї Русі (1589-1605 рр.).

бл. 1525 — †9 вересня 1569 • Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого.

Померли в 1521-1525 роках

10 травня 1521 • Себастіан Брант, німецький письменник, поет («Корабель дурнів»). Пом. 503 роки тому у 23 роки (нар. 1498 р.).

1 грудня 1521 • Лев X (Джованні Медічі), 217-й папа римський (1513-21 рр.); відлучив від церкви Мартіна Лютера. Пом. 503 роки тому у 46 років (нар. 11 грудня 1475 р.).

13 грудня 1521 • Мануел I (Мануел Щасливий), 14-й король Португалії (1495–1521 рр.) з Авівської династії. Пом. 503 роки тому у 52 роки (нар. 31 травня 1469 р.).

1522 • Мартін Вальдземюллер, німецький картограф, відомий завдяки складанню першої карти, на яку нанесено назву «Америка» (1507). Пом. 502 роки тому у 52 роки (нар. 1470 р.).

30 червня 1522 • Іоганн Рейхлін, німецький філософ і гуманіст; вважається першим німецьким гебраїстом-неєвреєм. Пом. 502 роки тому у 67 років (нар. 22 лютого 1455 р.).

лютий 1523 • П'єтро Перуджино (П'єтро ді Крістофоро Вануччі), італійський художник доби Відродження; учитель Рафаеля Санті. Пом. 501 рік тому у 75 років (нар. 1448 р.).

29 серпня 1523 • Ульріх фон Гуттен, німецький письменник («Листи темних людей»). Пом. 501 рік тому у 35 років (нар. 21 квітня 1488 р.).

23 травня 1524 • Ісмаїл I, шахіншах Персії (1501–24 рр.); засновник держави Сефевідів. Пом. 500 років тому у 37 років (нар. 17 липня 1487 р.).

12 червня 1524 • Дієго Веласкес де Куельяр, іспанський конкістадор, завойовник Куби. Пом. 500 років тому у 68 років (нар. 1456 р.).

24 грудня 1524 • Васко да Гама, португальський мореплавець, відкривач шляху до Індії через Атлантичний океан навколо Африки; 6-й губернатор Португальської Індії і 2-й Віце-король Індії (з 1524 р.). Пом. 500 років тому у 64 роки (нар. 1460 р.).

28 лютого 1525 • Гватемозін (Куаутемок), останній імператор ацтеків з династії Акамапічтлі. Пом. 499 років тому у 30 років (нар. 1495 р.).

5 травня 1525 • Фрідріх III (Фрідріх Мудрий), 9-й курфюрст Саксонії і 20-й ландграф Тюрингії (1486-1525 рр.); заступник Мартіна Лютера. Пом. 499 років тому у 62 роки (нар. 17 січня 1463 р.).

18 травня 1525 • П'єтро Помпонацці, італійський філософ епохи Відродження («Про безсмертя душі», «Про причини явищ природи»). Пом. 499 років тому у 63 роки (нар. 16 вересня 1462 р.).

27 травня 1525 • Томас Мюнцер, німецький проповідник часів Реформації. Пом. 499 років тому у 35 років (нар. 1490 р.).

30 грудня 1525 • Якоб Фуггер, німецький торговець і банкір, засновник торгово-банкірського дому Фуггерів, одного із найбагатших і найвпливовіших в тогочасній Європі. Пом. 499 років тому у 66 років (нар. 6 березня 1459 р.).