Головні події 1519-1523 років
•
Помер Леонардо да Вінчі, 2 травня 1519
•
Початок першого кругосвітнього плавання, 20 вересня 1519
•
Зустріч на «Полі золотої парчі», 7 червня 1520
•
«Ніч смутку» Ернана Кортеса, 30 червня 1520
• Сулейман Пишний — 10-й османський султан, 22 вересня 1520
•
Карл V — король Німеччини, 23 жовтня 1520
•
Відкриття протоки Магеллана, 28 листопада 1520
•
Відлучення Мартіна Лютера, 3 січня 1521
•
Загибель Фернана Магеллана, 27 квітня 1521
•
Османське завоювання Белграда, 25 червня 1521
•
Падіння Ацтекської імперії, 13 серпня 1521
•
Завершення експедиції Магеллана, 6 вересня 1522
•
Незалежність Швеції, 6 червня 1523
Політичні лідери 1519-1523 років
• Австрія: Карл V (1519-21)
• Англія:
Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія:
Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон:
Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон:
Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521), Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція:
Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція:
Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Мехмед Герай (1515-23), Газі Герай (1523-24)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Селім I Грізний (1512-20),
Сулейман Пишний (1520-66)
• Османський халіфат: Селім I Грізний (1517-20)
• Папська держава: Климент VII (1523-34),
Лев X (1513-21)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19),
Карл V Габсбург (1519-56)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство:
Людовик II Ягеллончик (1516-26)
• Шотландія: Яків V (1513-42)
Всі події 1519-1523 років
12 січня 1519 • За рішенням суду страчено звинуваченого у зраді і вбивстві правителя колонії Золота Кастилія Дієго Нікуеса 44-річного іспанського конкістадора Васко Нуньєса де Бальбоа, першого європейця, що перетнув Панамський перешийок і досягнув узбережжя Тихого океану.
21 квітня 1519 • Іспанський конкістадор Ернан Кортес висадився на узбережжі Мексики з метою завоювання держави ацтеків. Заклавши поселення Вілла-Ріка-де-Вера-Круз (Багате Місто Істинного Хреста), влітку Кортес вирушив в напрямку столиці ацтеків міста Теночтитлан.
2 травня 1519 • У палаці Кло-Люсе поблизу Амбуаза в герцогстві Турень на 68-у році життя помер тосканський художник і вчений Леонардо да Вінчі, чиї інтереси охоплювали значну кількість різних предметних галузей мистецтва і науки, один із символів епохи Відродження, біля витоків якого він стояв.
28 червня 1519 • Іспанського короля Карла I, котрий уже по народженню мав величезні володіння у Європі та Америці, обрано спадкоємцем свого діда Максиміліана I, імператора Священної Римської імперії. Карл, внук іспанських монархів Фердінанда II і Ізабелли, шляхом підкупу переміг таких претендентів на престол як король Англії Генріх VIII, король Франції Франциск I, герцог Саксонський Фредерік Мудрий. Коронувавшись як Карл V, імператор сподівався об'єднати роздроблені багаточисельні князівства в унітарну могутню державу, але протестантська Реформація в Німеччині та навала Отоманської Туреччини, не дала можливість здійснити задумане. В 1558 році він зрікся престолу на користь свого брата Фердинанда.
15 серпня 1519 • На місці індіанського селища рибалок засновано місто Панама, назва котрого перекладається як "дуже багато риби".
20 вересня 1519 • З іспанського порту Санлукар-де-Баррамеда в усті ріки Гвадалквівіра вийшла іспанська експедиція з п'яти кораблів на чолі з португальським мореплавцем Фернаном Магелланом. Вона тривала 1081 день, коли лише один вцілілий корабель «Вікторія» з вісімнадцятьма моряками під командуванням Хуана Себастьяна Елькано повернувся на батьківщину із 26 тоннами прянощів, і поза першочерговими намірами завершив перше задокументоване кругосвітнє плавання.
8 листопада 1519 • Ацтеки і їх вождь Монтесума радо вітали іспанського конкістадора Ернана Кортеса, котрий увійшов до столиці ацтеків міста Теночтитлан із загоном у 650 воїнів. Вважаючи, що збувається давнє пророцтво про пришестя білошкірого бога Кецалькоатля, Монтесума ще на підході до столиці вислав назустріч іспанцям послів з багатими подарунками, які мали б сподобатись богу, поява котрого мала б принести ацтекам суворе випробування.
1520
7 червня 1520 • У Баленгемі біля Кале на півночі Франції розпочалась тритижнева зустріч Генріха VIII і Франциска I, яка завдяки своїй надзвичайній пишності за участю 10 тисяч придворних увійшла в історію під назвою зустріч на «Полі золотої парчі». Вона стала кульмінацією дипломатичного зближення одвічних супротивників, але не принесла бажаних результатів — вже через два роки війна Англії та Франції відновилась.
15 червня 1520 • Папа римський Лев X видав першу буллу «Повстань, Господи!» («Exsurge Domine»), спрямовану проти Мартіна Лютера. Під загрозою відлучення від церкви він вимагав від Лютера протягом 60 днів покаятися і давав йому ще 60 днів, щоб самому оголосити про це в Римі. Лютер мав зректися від сформульованих ним раніше 95 тез. У своєму документі папа схвалив спалення Ієроніма Празького на Констанцькому соборі і підтримав тих німецьких князів, які проводили політику «винищення німецьких єретиків». Восени посланник папи Йоганн Екк зачитав буллу в ряді імперських міст. 10 грудня 1520 року, напередодні закінчення відведеного йому піврічного терміну, Мартін Лютер публічно перед своїми студентами та жителями Віттенберга спалив папську буллу і 3 січня 1521 року він був відлучений від церкви новою папською буллою.
30 червня 1520 • Під час повстання проти іспанців загинув 54-річний Монтесума II, імператор ацтеків, котрий без бою здав імперію військам Ернана Кортеса і наказав своєму народу підкоритися завойовникам.
7 липня 1520 • У битві біля Отумби іспанський конкістадор Ернан Кортес отримав одну з найяскравіших перемог у завоюванні Імперії ацтеків — 450 поранених іспанців завдяки добре організованій кавалерії зуміли перемогти 20-тисячне військо тлатоані (імператора) Куітлауака.
22 вересня 1520 • В ході підготовки до чергового військового походу помер султан Селім, який за вісім років свого правління мало не втричі збільшив територію Османської імперії. Спадкоємцем на престолі став його єдиний син Сулейман, який за півстоліття підняв спадщину батька до вершин світової могутності.
21 жовтня 1520 • Португальський мореплавець Фернан Магеллан відкрив 600-кілометрову протоку між континентальною частиною Південної Америки і островом Вогняна Земля, котра з'єднує Атлантичний і Тихий океани (сьогодні вона носить його ім'я). На її подолання пішло 38 днів і це змогли зробити лише три з чотирьох суден експедиції Магеллана.
23 жовтня 1520 • В Аахені відбулась офіційна коронація Карла V Габсбурга, обраного німецькими курфюстами, королем Німеччини і проголошеного «обраним імператором» Священної Римської імперії. Офіційної коронації Святим Престолом лише через десять років, здобувши перемогу в Італійських війнах над союзом Папської держави, Франції, Венеційської і Флорентійської республік та Міланського герцогства.
4 листопада 1520 • Крістіан II, король Данії та Норвегії, котрий з моменту свого вступу на престол в 1513 році прагнув повернути Данії панування над Швецією, захопив Стокгольм і наказав безжально знищити всіх своїх супротивників. Густав Ваза був змушений залишити місто і переховуватись в Даларнеї, де згодом організував селянське повстання проти чужеземного панування.
8 листопада 1520 • За наказом датського короля Крістіана II, який захопив Стокгольм і коронувався на шведський престол, було схоплено і протягом трьох днів страчено більше 80 дворян, заможних бюргерів і преставників духовенства, які підтримували регента Стена Стуре у його восьмирічній боротьбі із завойовникам. Останки Стуре були вириті з могили разом з останками його маленької дитини і спалені разом з тілами інших страчених на острові Седермальм. Вдова Стуре і багато інших шляхетних шведських дам разом з дітьми були відправлені в полон у Данію.
28 листопада 1520 • Після подолання небезпечної протоки на півдні Америки, що сьогодні носить його ім'я, португальський мореплавець Фернан Магеллан на чолі трьох суден увійшов у води Тихого океану, ставши першим європейцем, що проплив з Атлантичного океану в Тихий.
10 грудня 1520 • У дворі Віттенберзького університету Мартін Лютер публічно спалив папську буллу про своє відлучення від церкви і в зверненні «До християнського дворянства німецької нації" оголосив, що боротьба з папським засиллям є справою всієї німецької нації.
1521
1521 • У Швеції почався селянський бунт, що переріс у війну за незалежність, в результаті якої через два роки Швеція здобула незалежність від Данії.
3 січня 1521 • Буллою «Decet Romanum Pontificem» («По праву римського понтифіка») папа римський Лев X відлучив від церкви німецького богослова і священника Мартіна Лютера, який кілька років активно виступав з критикою непотизму, корупції і зловживання владою Святого Престолу. Через чотири місяці імперський рейхстаг у Вормсі заборонив поширення та читання творів Лютера і наказав його заарештувати.
6 березня 1521 • Фердинанд Магеллан під час кругосвітньої подорожі відкрив острів Гуам, який він назвав «Острів злодіїв» через кілька непорозумінь з місцевими жителями.
17 березня 1521 • Під час першої кругосвітньої подорожі португальський мореплаваць Фердинанд Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін. Через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.
18 квітня 1521 • Виступаючи перед рейхстагом у Вормсі, Мартін Лютер, звинувачений у єресі, відмовився зректися своїх поглядів і заявив: "На цьому я стою і не можу інакше". У відповідь імператор Священної Римської імперії Карл V підписав едикт, що велів заарештувати реформатора. Однак наказ не було виконано, оскільки саксонський курфюст Фрідріх Мудрий захистив Лютера, давши йому притулок у своєму палаці у Вартбурзі.
27 квітня 1521 • На філіппінському острові Мактан у сутичці з туземцями загинув 41-річний португальський мореплавець Фернан Магеллан. Першу навколосвітню експедицію, три чверті якої вже було здійснено, закінчив його заступник Хуан Себастьян Елькано. В результаті цього плавання було остаточно доведено, що Земля має форму кулі.
26 травня 1521 • Імператор Священної Римської імперії Карл V підписав Вормський едикт, що передбачав арешт релігійного реформатора Мартіна Лютера, оголошеного єретиком і який пербував у Вартбурзі під захистом саксонського курфюста Фрідріха Мудрого. Крім того Вормським едиктом встановлювалося, що надання Лютеру притулку або іншої допомоги, а також розповсюдження і читання його книжок, розцінюється як злочин проти законів імперії. Остаточно Вормсський едикт, який так і не був реалізований на практиці, втратив чинність у 1555 році із твердженням Аугсбургзького релігійного миру.
25 червня 1521 • Війська Сулеймана Пишного розпочали облогу угорської фортеці Нандорфехервар, званої сербами Белградом. Захищена лише невеликим погано укомплектованим гарнізоном, що потерпав від браку продовольства і боєприпасів, вона капітулювала через два місяці, що відкрило Османській імперії шлях на завоювання Угорщини.
1 серпня 1521 • Кримськотатарські війська Мехмеда Герая і їх союзники казанці та литовці взяли в облогу Москву. В результаті переговорів московський князь Василій III визнав себе данником Кримського ханства.
13 серпня 1521 • Після трьох місяців облоги іспанський конкістадор Ернан Кортес захопив столицю ацтеків місто Теночтитлан і взяв у полон імператора Куаутемока, що означало остаточне падіння Ацтекської імперії.
21 жовтня 1521 • Король Англії Генріх VIII в полемічному посланні "Assertio Septem Sacramentorum" дав негативну оцінку новому вченню Мартіна Лютера, за що папа римський Лев X присвоїв йому титул "Захисник віри". Коли ж згодом, із-за відмови Ватикану санкціонувати розлучення Генріха VIII, англійський король порвав із Ватиканом, інший папа — Павло III — позбавив його цього титулу, але англійський парламент відновив його, і він досі фігурує у повному титулі англійських монархів.
1522
9 січня 1522 • Після смерті Лева X новим папою під іменем Адріан VI обраний кардинал Адріан Флоренс, з 1520 року намісник імператора Священної Римської імперії Карла V в Іспанії. Занадто короткий термін перебування на папському престолі (Адріан VI помер 14 вересня 1523 року) не дав йому можливість провести церковну реформу, яка мала б ефективно протидіяти вченню Лютера.
27 квітня 1522 • У ході Ітілійської війни біля Бікокки північніше Мілана відбулась битва, в якій французько-венеційська армія зазнала поразки від папсько-іспано-імперських військ.
29 травня 1522 • Після кількох тижнів облоги війська Газі Хусрев-бега, правителя санжака Боснія, захопили Кнін, столицю королівства Хорватія. Центр протистояння османській агресії перемістився до Біхача.
6 вересня 1522 • Майже через 36 місяців після початку експедиції Фернана Магеллана, лише одне з п'яти суден, завантажена прянощами каракка «Вікторія» з 18-а членами екіпажу, повернулась до Іспанії. Сам Магеллан загинув на відкритих ним для європейців Філіппінах і першу кругосвітню експедицію завершив боцман Хуан Себастьян Елькано.
20 грудня 1522 • Після піврічної облоги острова Родос військами османського султана Сулеймана Пишного великий магістр ордену Св. Іоана (госпітальєрів) Філіпп де Вільє де л'Іль-Адам був змушений на почесних умовах капітулювати і через десять днів на вцілілих кораблях з рештками війська відплисти на Кріт.
1523
19 січня 1523 • Лідер швейцарської реформації Ульріх Цвінглі опублікував 67 тез про Святе письмо, направлених проти влади Папи римського. Публічний диспут з цього питання відбувся у Цюріху 29 січня — він закінчився перемогою Цвінглі над його опонентом вікарієм Фабером. У результаті цюріхський муніципалітет прийняв учення Цвінглі і став самостійно розпоряджатись церковними справами кантону.
6 червня 1523 • Шведський рикстаг (парламент) обрав Густава Еріксона, ватажка повстання проти датчан, королем Швеції під іменем Густав I Ваза. Це поклало край Кальмарській унії, щоб об'єднувала Швецію і Норвегію в єдину державу під зверхністю Данії.
19 листопада 1523 • Після смерті у вересні Адріана VI папою римським під іменем Климент VII обрано Джуліано Медічі (племінника Джованні Медічі — папи Лева X), котрий став останнім понтифіком епохи Відродження. Конклав засідав два місяці, оскільки колегія кардиналів розкололась на два табори: одні підтримували французького короля Франциска I, інші — імператора Священної Римської імперії Карла V. Ставши папою, Климент VII підтримав французького короля, сподіваючись з його допомогою ослабити владу Габсбургів у Європі і, зокрема, в Італії.
Народились в 1519-1523 роках
16 лютого 1519 — †
24 серпня 1572 • Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі.
17 лютого 1519 — †
24 лютого 1563 •
Франсуа де Гіз, французький воєнний і державний діяч часів
Італійських і Гугенотських воєн.
31 березня 1519 — †
10 липня 1559 •
Генріх II (Генріх Валуа),
французький король (1547-59 рр.), син короля Франциска I і королеви Клод, батько королів Франциска II, Карла IX, Генріха III.
13 квітня 1519 — †
5 січня 1589 •
Катерина де Медічі,
королева Франції, дружина короля
Генріха II (1547-59 рр.); матір королів Франциск II, Карла IX і
Генріха III, королеви Маргарити.
1 серпня 1520 — †
7 липня 1572 •
Сигізмунд II Август,
польський король (1529-72 рр.) і великий князь литовський, останній монарх з династії Ягеллонів; син і співправитель Сигізмунда Старого.
8 травня 1521 — †
21 грудня 1597 • Петрус Канізій, нідерландський релігійнийй діяч, член ордену єзуїтів, канонізований Католицькою церквою (1925).
4 серпня 1521 — †
27 вересня 1590 • Урбан VII, папа римський; увійшов у історію як понтифік, що правив найкоротший термін — його було обрано 15 вересня 1590 року, а через 12 днів він помер від малярії.
1522 — †
1 січня 1560 • Жоашен дю Белле, французький поет, майстер сонета, теоретик «Плеяди», автор її маніфесту — трактату «Захист і прославлення французької мови» (1549).
1523 — †
2 листопада 1605 •
Джованні Страдано (Ян ван дер Страт), флорентійський художник фламандського походження.
20 лютого 1523 — †
24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571).
Померли в 1519-1523 роках
2 травня 1519 •
Леонардо да Вінчі,
італійський живописець, архітектор, вчений, один із основоположників епохи Відродження. Пом. 505 років тому у
67 років (нар.
15 квітня 1452 р.).
24 червня 1519 •
Лукреція Борджиа, герцогиня Пезаро, княгиня Салерно, покровителька поетів і вчених; дочка папи римського Олександра VI і його коханки Ваноцци де Катанеї, сестра і політична соратниця Чезаре Борджиа. Пом. 505 років тому у
39 років (нар.
18 квітня 1480 р.).
1520 • Куітлауак, десятий тлатоані (імператора) ацтеків з династії Акамапічтлі. Пом. 504 роки тому у
44 роки (нар.
1476 р.).
1520 •
Педру Альвареш Кабрал, португальський мореплавець і дослідник, відкривач Бразилії (1500). Пом. 504 роки тому десь у
53 роки (нар. бл.
1467 р.).
3 лютого 1520 • Стен Стуре, шведський державний діяч і регент Швеції (1512-20 рр.). Пом. 504 роки тому у
27 років (нар.
1493 р.).
6 квітня 1520 •
Рафаель Сантіс, італійський живописець, графік і архітектор. Пом. 504 роки тому у
37 років (нар.
28 березня 1483 р.).
30 червня 1520 • Монтесума II, імператор
ацтеків (з 1502 р.). Пом. 504 роки тому у
54 роки (нар.
1466 р.).
22 вересня 1520 • Селім I (Селім Грізний), турецький султан (з 1512 р.), переможець персів, єгипетських мамлюків, завойовник Анатолії, Закавказзя, Сирії та Єгипту, підкорювач Алжиру. Пом. 504 роки тому у
55 років (нар.
10 жовтня 1465 р.).
10 травня 1521 • Себастіан Брант, німецький письменник, поет («Корабель дурнів»). Пом. 503 роки тому у
23 роки (нар.
1498 р.).
1 грудня 1521 •
Лев X (Джованні Медічі), 217-й
папа римський (1513-21 рр.);
відлучив від церкви Мартіна Лютера. Пом. 503 роки тому у
46 років (нар.
11 грудня 1475 р.).
13 грудня 1521 • Мануел I (Мануел Щасливий), 14-й король Португалії (1495–1521 рр.) з Авівської династії. Пом. 503 роки тому у
52 роки (нар.
31 травня 1469 р.).
1522 • Мартін Вальдземюллер, німецький картограф, відомий завдяки складанню першої карти, на яку нанесено назву «Америка» (1507). Пом. 502 роки тому у
52 роки (нар.
1470 р.).
30 червня 1522 • Іоганн Рейхлін, німецький філософ і гуманіст; вважається першим німецьким гебраїстом-неєвреєм. Пом. 502 роки тому у
67 років (нар.
22 лютого 1455 р.).
лютий 1523 • П'єтро Перуджино (П'єтро ді Крістофоро Вануччі), італійський художник доби Відродження; учитель Рафаеля Санті. Пом. 501 рік тому у
75 років (нар.
1448 р.).
29 серпня 1523 • Ульріх фон Гуттен, німецький письменник («Листи темних людей»). Пом. 501 рік тому у
35 років (нар.
21 квітня 1488 р.).