4 серпня 1427 - Біля міста Тахов у Богемії війська гуситів під проводом Прокопа Великого вщент розбили армію англійських і німецьких хрестоносців, очолювану кардиналом Генрі Бофортом і архієпископом Тріра Отто фон Цігенхайном.

5 вересня 1427 - У ході Столітньої війни французькі війська під командою Жана де Дюнуа і Етьєна де Віньоля розбили англійців на чолі з Річардом де Бошаном і зняли двомісячну облогу міста Монтаржи. Ця перемога виявилася найбільшим успіхом французів за попередні два десятиліття.

1428

12 жовтня 1428 - В ході Столітньої війни англійці почали облогу Орлеана, взяття якого відкривало шлях для наступу на столицю дофіна Карла місто Бурж і на південь Франції. Попри загалом успішні дії через несподівану загибель через місяць командуючого Томаса Монтегю облога затягнулась до травня наступного року, коли Орлеан був врятований французькими військами на чолі з досвідченими капітанами і Жанною д'Арк.

1429

1429 - Між синами Вайна Капака почалась війна за право наслідувати Імперію Інків. За заповітом батька він поділив її між старшим сином Уаскаром і улюбленим Атауальпою, проте Уаскар відмовився підкоритися волі батька. Громадянська війна закінчилась в 1532 році, коли Атауальпа захопив брата у полон і наказв його вбити.

6 січня 1429 - У замку Любарта в Луцьку за ініціативою Великого князя литовського Вітовта відбувся з'їзд європейських монархів. Протягом 13 тижнів король Польщі Владислав II Ягайло, Норвегії і Данії Ерік Померанський, Угорщини Сигізмунд Люксембурзький, московський князь Василь Темний, хани Перекопської, Донської, Волзької орд, представники Візантійської імперії, Папської держави, київського патріарха, Тевтонського і Лівонського ордену і Молдавського князівства обговорювали питання османської загрози для Європи, гуситських виступів у Чехії і можливості коронації Вітовта на престол Литви.

12 лютого 1429 - При спробі відбити великий англійський обоз переважаюче франко-шотландське військо було вщент розгромлене біля селища Рувре поблизу Жанвіля, де поле бою встелив оселедець з розбитих гарматними ядрами бочок. Перемога дала змогу англійцям продовжити облогу Орлеана, яка, втім, через три місяці закінчилась для них невдачею.

8 травня 1429 - У ході Столітньої війни французькі війська, очолювані 17-літньою Жанною д'Арк, отримали перемогу над англійцями у битві за Орлеан. Його звільнення стало переломним етапом у тривалій і кривавій війні, яка для французів мало не обернулася катастрофою, — протягом кількох місяців вони звільнили долину Луари і увійшла у відкриті містянами ворота Реймсу, де Карл VII був урочисто коронований у присутності Жанни д'Арк, винагородженій за її заслуги дворянським гербом.

12 червня 1429 - Французька армія на чолі з Жанна д'Арк отримала свою першу перемогу над англійцями">Жанною д'Арк, Жаном ІІ Алансонським і Жаном де Дюнуа успішно завершила дводенний бій за місто Жаржо, взявши в полон командуючого англійськими військами герцога Саффолка. Це була перша вдала наступальна операція французів після зняття облоги Орлеана, яка дозволила звільнити міста на Луарі і відкрила дофіну Карлу VII Валуа шлях на Реймс.

18 червня 1429 - У ході Столітньої війни в битві при Пате французькі війська завдали нищівної поразки англійцям під командою Джона Телбота і Джона Фастольфа. Це стало переломним моментом Луарської кампанії, успіх в якій дозволив розпочати наступ на північ і коронувати дофіна Карла VII в Реймсі, і останнього етапу Столітньої війни загалом, який привів до повної поразки Англії.

17 липня 1429 - У звільненому після двох місяців успішного наступу Реймсі короновано короля Карла VII Валуа, майже 10 років перед тим ордонансом батька Карла VI Божевільного позбавленого права престолонаслідування. Це мало далекосяжні наслідки — підтриманий більшістю знаті, Карл VII розпочав повільне звільнення Франції від англійців, яке через чверть століття завершилось їх повною поразкою у Столітній війні.

26 серпня 1429 - Жанна д’Арк на чолі своїх військ з тріумфом увійшла в Париж.

9 вересня 1429 - Після двох тижнів безуспішних атак французька армія Карла VII Валуа була змушена припинити облогу Парижа, що перебував у руках англійців і бургундців. Для пораненої під стінами столиці Жанни д’Арк це стало першою з цілого ряду невдач, який завершився її полоненням наступного року, судом і стратою.

1430

1430 - Міста Теночтитлан, Тескоко і Тлакопан об'єднались у Троїстий союз, що став основою Ацтекської імперії, яка проіснувала наступні 80 років до її завоювання іспанськими конкістадорами.

29 березня 1430 - Після восьми років облоги османські війська султана Мурада II захопили місто Салоніки. За цей час його населення скоротилось з близько 40 тисяч чоловік до двох тисяч.

23 травня 1430 - Війська герцога Філіпа III Доброго розпочали п'ятимісячну облогу Комп'єна. Французи зуміли втримати місто, однак при його обороні в полон до бургундців потрапила Жанна д'Арк, яка самовільно на чолі невеликого загону прибула на захист Комп'єна.

1431

28 квітня 1431 - Під час рейду в Угорщину під Трнавою (нині — Словаччина) війська гуситів, втративши майже 80% війська, здолали об'єднану німецько-сербсько-угорську армію.

30 травня 1431 - «За єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу» у Руані на вогнищі спалено 19-літню французьку національну героїню Жанну д'Арк. У 1920 році римо-католицька церква оголосила її святою.

16 грудня 1431 - У соборі Паризької Богоматері 10-річний король Англії Генріх VI Ланкастер коронований на французький престол під іменем Генріх II. Однак намір таким чином завершити Столітню війну і примиритись із Карлом VII Валуа, що контролював лише південну частину Франції, не вдалась, і Генріх VI став єдиним в історії реальним королем двох держав, хоча формально англійські претензії на французький трон тривали наступні майже чотири століття.

1432

1 січня 1432 - По смерті Олександра I Доброго господарем Молдови став його син Ілля I.

6 травня 1432 - У Гентській церкві Святого Івана Богослова (з 1561 року — собор Святого Бавона) освячено вівтар, розпочатий «найбільшим з усіх» художників Губертом ван Ейком і закінчений «другим в мистецтві» його братом Яном: 24 панелі, на яких зображено 258 людських фігур.

1433

31 травня 1433 - У Римі на престол Священної Римської імперії коронований король Німеччини, Богемії, Угорщини і Хорватії та Ломбардії Сигізмунд, останній імператор з династії Люксембургів.