Головні події 1208-1218 років

• Свята інквізиція, 1215
• Велика хартія вольностей, 15 червня 1215
• Перша коронація Генріха ІІІ Плантагенета, 28 жовтня 1216

Політичні лідери 1208-1218 років

• Англія: Джон Безземельний (1199-1216), Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Богемія: Оттокар I Пржемисл (1198-1230)
• Волинське князівство: Данило Галицький (1207-08, 1215-38)
• Володимирське князівство: Всеволод Велике Гніздо (1176-1212)
• Галицьке князівство: Данило Галицький (1211-12)
• Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213)
• Київське князівство: Рюрик Ростиславич (1207-10), Інгвар Ярославич (1212-11), Всеволод ІV Чермний (1210-12), Мстислав III Старий (1212-23)
• Королівство Арагон: Педро II Католик (1196-1213), Хайме Завойовник (1213-76)
• Королівство Кастилія і Леон: Альфонсо VIII Шляхетний (1158-1214), Фернандо III (1217-52)
• Королівство Португалія: Саншу I Заселитель (1185-1211), Афонсу II (1211-23)
• Королівство франків: Філіп II Август (1179-1223)
• Латинська імперія: Анрі I Фландрський (1206-16), П'єр де Куртене (1216-17), Іоланда де Куртене (1217-19)
• Монгольська імперія: Чингізхан (1206-27)
• Нікейська імперія: Феодор I Ласкаріс (1205-21)
• Священна Римська імперія: Оттон IV Вельф (1198-1215)
• Сицилійське королівство: Фрідріх (1198-1250), Генріх II (1212-17)
• Трапезундська імперія: Олексій I Великий Комнін (1204-22)
• Угорське королівство: Андраш II (1205-35)
• Чернігівське князівство: Всеволод Чермний (1202-10, 1212-14), Рюрик Ростиславич (1210-12), Гліб Святославич (1215-16), Мстислав Святославич (1216-23)
• Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214), Олександр II (1214-49)

Всі події 1208-1218 років

31 січня 1208 • У битві під Леною, ймовірно, неподалік від селища Кунгслена (нині в комуні Тидахольм лена Вестра-Гьоталанд), набране з селян військо принца Еріка з династії Еріксенів переконливо перемогло значно більшу армію короля Сверкера II, змушеного рятуватись втечею до Данії. Це дало можливість йому посісти престол Швеції, втрачений по смерті його батька Кнута I, і правити вісім років як Ерік X.

1212

16 липня 1212 • Поблизу іспанського містечка Лас-Навас-де-Толосі об'єднані війська Кастилії, Леона, Арагона, Наварри і Португалії розбили 60-тисячну армію Альмохадів, що стало переломним моментом у процесі Реконкісти — у результаті нищівного розгрому мусульман володарі християнських королівств остаточно перейшли у наступ.

1213

12 вересня 1213 • Між великою об'єднаною армією графа Раймонда VI Тулузького і короля Арагона Педро II та нечисленими військами хрестоносців під командуванням Симона де Монфора біля Мюрі відбулась одна з найважливіших битв Альбігойської війни у Лангедоку. Завдяки блискучій перемозі хрестоносці змогли підпорядкувати собі значні території і вивести з війни Арагонське королівство.

1214

27 липня 1214 • У битві при Бувіні французький король Філіп II Август наголову розбив війська імператора Оттон IV Брауншвейгського і його союзника англійського короля Іоанна Безземельного, який був змушений укласти Шионський мирний договір, за яким Англія втрачала всі свої володіння на території Франції, північніше Луари.

1 листопада 1214 • Війська турків-сельджуків румського султана Кей-Кавуса I захопили місто Сіноп на узбережжі Чорного моря і взяли в полон імператора Трапезунда Олексія I Великого Комніна. Трапезундська імперія була змушена визнати себе васалом Конійського султанату.

1215

1215 • Папа римський Іннокентій III створив особливий церковний суд, призначений для виявлення, покарання і запобігання єресі. Найбільшої активності інквізиція досягла в XV столітті і остаточно припинила свою діяльність через майже 600 років. Кілька разів змінивши назву цей інститут римо-католицької церкви існує й досі як вища богословська інстанція з питань віровчення та моралі.

15 червня 1215 • Під натиском повсталої проти нього аристократії, англійський король Джон Безземельний скріпив своєю печаткою «Велику хартію вольностей» («Magna Carta»), 63 статті котрої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов'язували короля дотримуватися усталених норм права.

11 листопада 1215 • У Римі під під головуванням папи Іннокентія III скликано найбільший церковний собор середньовіччя — IV Латеранський вселенський собор, в роботі котрого брали участь більше 800-т єпископів, королі європейських країн, посланці держав хрестоносців, а також патріархи захоплених хрестоносцями Константинополя і Єрусалима. Собор прийняв 70 канонів, ввів обов'язковий 5%-ий податок на церкву, засудив єретичні вчення, виробив юридичні основи для запровадження інквізиції, зобов'язав християн не менше разу в рік сповідатись, а священникам берегти таємницю сповіді, і перетворив хрестові походи на постійно діючий інститут.

1216

14 червня 1216 • В ході Першої війни баронів армія французького принца Людовика (майбутнього короля Людовика VIII), який виступив на боці англійських вельмож у протистоянні з англійським королем Іоанном Безземельним, зайняла місто Вінчестер і згодом окупувала половину території Англії.

28 жовтня 1216 • По смерті Джона Безземельного в абатстві св. Петра у Глостері короновано його 9-річного сина Генріха III, який до повноліття правив спочатку під опікою Вільяма Маршала, 1-го графа Пемброка, а згодом — регентської ради.

22 грудня 1216 • Папа Гонорій III затвердив орден мандрівних проповідників (домініканців). Члени ордену називали себе "божими псами", а на їх прапорі було зображено собак, що розривали тіла єретиків. Домініканці суміщали проповідь, осовну задачу ордену, із глибоким штудіюванням теологічних праць і з їх середовища вийшли найвизначніші теологи середньовіччя.

1217

20 травня 1217 • Біля замку Лінкольн на сході Англії війська регента Вільяма Маршала розбили армію дофіна Франції Людовика (майбутнього Людовика VIII). Ця перемога стала поворотною точкою у Першій війні баронів, яка закінчилась у вересні відмовою дофіна від претензій на англійський престол і утвердженням влади малолітнього короля Генріха III Плантагенета.

24 серпня 1217 • Поблизу Сендвіча на англійському узбережжі Ла-Маншу флот короля Генріха III під командою Г'юберта де Бурга розбив французький флот, яким пірат Монах Юстас і Роберт де Куртене (майбутній Латинський імператор) намагались доправити провіант і озброєння для принца Людовика (майбутнього короля Людовика VIII Лева), котрий мав намір взяти в облогу Дувр. Ця перемога, яка вважаться першим великим успіхом англійців на морі), дала можливість Генріху III переможно завершити Першу війну баронів і утвердитись на престолі Англії.

1218

1218 • У місті Саламанка відкрився перший в Іспанії університет — король Леону Альфонсо IX присвої ступінь «Studium Generale» місцевій католицькій школі. Це один з чотирьох найстаріших вузів Європи. У 1255 році папа римський Олександр IV визнав університетський статус Саламанки, а також удостоїв установу правом власної печатки, а його випускників — правом викладання в інших університетах.

Народились в 1208-1218 роках

1208 — 11 серпня 1259 • Мунке, четвертий великий хан (1251-1259 рр.) Монгольської імперії; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая.

1208 — 1261 • Цінь Цзюшао, китайський математик часів династії Сун («Книга про числа в дев'яти розділах»).

2 лютого 1208 — 27 липня 1276 • Хайме I Завойовник, король Арагону (1213-1276 рр.), граф Барселони, король Майорки (1231-1276 рр.), король Валенсії (1238-1276 рр.).

23 травня 1208 — 4 серпня 1265 • Симон де Монфор, 6-й граф Лестер, 1-й граф Честер, лорд-протектор Англії (з 1264 р.); глава опору баронів королю Генріху III Плантагенету.

1209 — 1255 • Батий (Бату), монгольський хан, засновник Золотої Орди; син хана Джучі, внук Чингізхана.

1213 — 20 лютого 1258 • Аль-Мустасім Біллах, останній багдадських халіф з династії Аббасидів.

25 квітня 1214 — 25 серпня 1270 • Людовик IX Святий, король Франціїї (1226-70 рр.) з династії Капетингів; очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього помер від чуми), котрі закінчились провалами; єдиний з королів Франції, зачисленний до святих римською церквою, син французького короля Людовика VIII Лева, брат сицилійського короля Карла Анжуйського.

23 вересня 1215 — 18 лютого 1294 • Хубілай, монгольський хан, засновник монгольської держави Юань, до складу якого входив Китай; внук Чингісхана.

1217 — 8 лютого 1265 • Хулагу, монгольський правитель і воєначальник, засновник держави Хулагуїдів; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая.

1218 — 1273 • Балдуін II (Балдуін де Куртене), останній імператор Латинської імперії (1228-1261 рр.).

1 травня 1218 — 15 липня 1291 • Рудольф I (Рудольф Габсбург), німецький король (з 1273 р.), перший з династії Габсбургів; завойовник Австрії і Штірії.

Померли в 1208-1218 роках

1209 • Вінно Рорбах, німецький лицар з Наумбурга, перший магістр Ордену мечоносців (1204-09 рр.). 811 років тому.

1209 • Нізамі Гянджеві, персидський поет ("Хамсе", "Ховров і Ширін", "Лейлі і Меджнун"); його спадщину цінують як національну в Ірані, Азербайджані, Афганістані й Таджикистані. 811 років тому, у 68 років (нар. 1141 р.).

1211 • Олексій III, візантійський імператор (1195-1203 рр), другий з династії Ангелів; брат імператора Ісаака II. 809 років тому, у 58 років (нар. 1153 р.).

квітень 1212 • Всеволод Юрійович («Велике Гніздо»), князь Остерський (1169—1172), великий князь Київський (1173), Владимиро-Суздальський (1176—1212); десятий син Юрія Долгорукого, зведений брат Андрія Боголюбського, внук Володимира Мономаха. 808 років тому, у 58 років (нар. 19 жовтня 1154 р.).

18 січня 1213 • Тамара Велика, цариця Грузії (1184-1213 рр.) з династії Багратіоні. 807 років тому, у 53 роки (нар. 1160 р.).

4 грудня 1214 • Вільгельм I (Вільгельм Лев), король Шотландії (1165-1214 рр.). 806 років тому, у 71 рік (нар. 1143 р.).

19 жовтня 1216 • Джон Безземельний, англійський король (1199-1216 р.) з династії Плантагенетів; підписав "Велику Хартію вільностей"; син короля Генріх Короткий Плащ, брат короля Річарда Левове Серце. 804 роки тому, у 49 років (нар. 24 грудня 1167 р.).

31 серпня 1218 • Аль-Аділь I (Сапхадін), четвертий єгипетський султан (1184-1202 рр.) з династії Аюбідів; молодший брат Саладіна. 802 роки тому, у 73 роки (нар. 1145 р.).