• Свята інквізиція, 1215
• Велика хартія вольностей, 15 червня 1215
• Перша коронація Генріха ІІІ Плантагенета, 28 жовтня 1216

• Англія: Джон Безземельний (1199-1216), Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Богемія: Оттокар I Пржемисл (1198-1230)
• Волинське князівство: Данило Галицький (1215-38)
• Галицьке князівство: Данило Галицький (1211-12)
• Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213)
• Кастилія і Леон: Альфонсо VIII Шляхетний (1158-1214), Фернандо III (1217-52)
• Київське князівство: Мстислав III Старий (1212-23)
• Королівство Португалія: Саншу I Заселитель (1185-1211)
• Королівство франків: Філіп II Август (1179-1223)
• Латинська імперія: Анрі I Фландрський (1206-16), П'єр де Куртене (1216-17), Іоланда де Куртене (1217-19)
• Монгольська імперія: Чингізхан (1206-27)
• Нікейська імперія: Феодор I Ласкаріс (1205-21)
• Священна Римська імперія: Оттон IV Вельф (1198-1215)
• Трапезундська імперія: Олексій I Великий Комнін (1204-22)
• Угорське королівство: Андраш II (1205-35)
• Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214), Олександр II (1214-49)

16 липня 1212 • Поблизу іспанського містечка Лас-Навас-де-Толосі об'єднані війська Кастилії, Леона, Арагона, Наварри і Португалії розбили 60-тисячну армію Альмохадів, що стало переломним моментом у процесі Реконкісти — у результаті нищівного розгрому мусульман володарі християнських королівств остаточно перейшли у наступ.

1213

12 вересня 1213 • Між великою об'єднаною армією графа Раймонда VI Тулузького і короля Арагона Педро II та нечисленими військами хрестоносців під командуванням Симона де Монфора біля Мюрі відбулась одна з найважливіших битв Альбігойської війни у Лангедоку. Завдяки блискучій перемозі хрестоносці змогли підпорядкувати собі значні території і вивести з війни Арагонське королівство.

1214

27 липня 1214 • У битві при Бувіні французький король Філіп II Август наголову розбив війська імператора Оттон IV Брауншвейгського і його союзника англійського короля Іоанна Безземельного, який був змушений укласти Шионський мирний договір, за яким Англія втрачала всі свої володіння на території Франції, північніше Луари.

1 листопада 1214 • Війська турків-сельджуків румського султана Кей-Кавуса I захопили місто Сіноп на узбережжі Чорного моря і взяли в полон імператора Трапезунда Олексія I Великого Комніна. Трапезундська імперія була змушена визнати себе васалом Конійського султанату.

1215

1215 • Папа римський Іннокентій III створив особливий церковний суд, призначений для виявлення, покарання і запобігання єресі. Найбільшої активності інквізиція досягла в XV столітті і остаточно припинила свою діяльність через майже 600 років. Кілька разів змінивши назву цей інститут римо-католицької церкви існує й досі як вища богословська інстанція з питань віровчення та моралі.

15 червня 1215 • Під натиском повсталої проти нього аристократії, англійський король Джон Безземельний скріпив своєю печаткою «Велику хартію вольностей» («Magna Carta»), 63 статті котрої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов'язували короля дотримуватися усталених норм права.

11 листопада 1215 • У Римі під під головуванням папи Іннокентія III скликано найбільший церковний собор середньовіччя — IV Латеранський вселенський собор, в роботі котрого брали участь більше 800-т єпископів, королі європейських країн, посланці держав хрестоносців, а також патріархи захоплених хрестоносцями Константинополя і Єрусалима. Собор прийняв 70 канонів, ввів обов'язковий 5%-ий податок на церкву, засудив єретичні вчення, виробив юридичні основи для запровадження інквізиції, зобов'язав християн не менше разу в рік сповідатись, а священникам берегти таємницю сповіді, і перетворив хрестові походи на постійно діючий інститут.

1216

14 червня 1216 • В ході Першої війни баронів армія французького принца Людовика (майбутнього короля Людовика VIII), який виступив на боці англійських вельмож у протистоянні з англійським королем Іоанном Безземельним, зайняла місто Вінчестер і згодом окупувала половину території Англії.

28 жовтня 1216 • По смерті Джона Безземельного в абатстві св. Петра у Глостері короновано його 9-річного сина Генріха ІІІ, який до повноліття правив спочатку під опікою Вільяма Маршала, 1-го графа Пемброка, а згодом — регентської ради.

22 грудня 1216 • Папа Гонорій III затвердив орден мандрівних проповідників (домініканців). Члени ордену називали себе "божими псами", а на їх прапорі було зображено собак, що розривали тіла єретиків. Домініканці суміщали проповідь, осовну задачу ордену, із глибоким штудіюванням теологічних праць і з їх середовища вийшли найвизначніші теологи середньовіччя.

1217

20 травня 1217 • Біля замку Лінкольн на сході Англії війська регента Вільяма Маршала розбили армію дофіна Франції Людовика (майбутнього Людовика VIII). Ця перемога стала поворотною точкою у Першій війні баронів, яка закінчилась у вересні відмовою дофіна від претензій на англійський престол і утвердженням влади малолітнього короля Генріха III Плантагенета.

24 серпня 1217 • Поблизу Сендвіча на англійському узбережжі Ла-Маншу флот короля Генріха III під командою Г'юберта де Бурга розбив французький флот, яким пірат Монах Юстас і Роберт де Куртене (майбутній Латинський імператор) намагались доправити провіант і озброєння для принца Людовика (майбутнього короля Людовика VIII Лева), котрий мав намір взяти в облогу Дувр. Ця перемога, яка вважаться першим великим успіхом англійців на морі), дала можливість Генріху III переможно завершити Першу війну баронів і утвердитись на престолі Англії.

1218

1218 • У місті Саламанка відкрився перший в Іспанії університет — король Леону Альфонсо IX присвої ступінь «Studium Generale» місцевій католицькій школі. Це один з чотирьох найстаріших вузів Європи. У 1255 році папа римський Олександр IV визнав університетський статус Саламанки, а також удостоїв установу правом власної печатки, а його випускників — правом викладання в інших університетах.