Головні події 1115-1125 років
Політичні лідери 1115-1125 років
• Англія: Генріх Боклерк (1100-35)
• Грузинське царство:
Давид IV Будівельник (1089-1125)
• Київське князівство:
Володимир ІІ Мономах (1113-25), Мстислав Великий (1125-32)
• Королівство Арагон: Альфонсо I Войовничий (1104-34)
• Королівство франків: Людовик VI Товстий (1108-37)
• Папська держава: Пасхалій II (1099-1118), Гонорій II (1124-30)
• Ростово-Суздальське князівство: Юрій Долгорукий (1113-49)
• Священна Римська імперія: Генріх V (1111-25), Лотар II (1125-37)
• Східна Римська імперія:
Олексій I Комнін (1081-1118), Іоанн II Комнін (1092-1143)
• Угорське королівство: Коломан I Книжник (1095-1116), Стефан II (1116-31)
• Чернігівське князівство: Давид Святославич (1097-1123), Ярослав Святославич (1123-27)
• Шотландія: Олександр I Лютий (1107-24), Давид I Святий (1124-53)
Всі події 1115-1125 років
24 липня 1115 • По смерті великої графині Матільди Тосканської влада у Флоренції перейшла до міської комуни — самоврядованої політичної організації городян, — що знаменувало зародження самостійної Флорентійської республіки. Сформувавши власні законодавчі і виконавчі органи влади, вона проводила активну територіальну експансію і до середини XIII століття стала наймогутнішою державою Тоскани, а ще через століття — провідним фінансово-економічним центром Європи.
1118
1118 • Сельджуцька імперія розділена між нащадками померлого султана Мухаммеда, що привело до занепаду країни і її остаточного розпаду в 1194 році.
1119
1119 • Після Першого хрестового походу невеликою групою лицарів на чолі з шампанським лицарем Гуго де Пейном з метою захисту прочан, що відвідували Святу землю, а також захисту держав, створених хрестоносцями на Сході, в Палестині створено Орден тамплієрів або Бідних Лицарів Христа і Храму Соломона. Офіційно орден був визнаний в 1128 році.
1119 • Козьма Празький, декан собору святого Віта у Празі, розпочав роботу над «Чеською хронікою», першою книгою про історію Чехії з найдавніших часів до 1125 року.
1120
1120 • В абатстві Премонтре, розташованому неподалік від пікардійського міста Лан, Норбертом Ксантенським засновано чернечий Орден регулярних каноників, відомий також як орден премонстрантів.
16 січня 1120 • В Наблусі (Самарія) розпочався церковний собор, скликаний королем Єрусалиму Балдуіном II з метою зміцнення соціально-релігійної організації передньоазіатських земель, завойованих хрестоносцям. Для залучення нових лицарів в Левант король відмовився від від збору церковної десятини, а собор визнав стихійно виникле братство «Бідних лицарів» (тамплієрів) в якості одного з лицарських орденів святої землі, яким король віддав будівлю мечеті Аль-Акса, зведеної арабами в 693 — 705 роках на руїнах візантійського християнського храму. З метою приборкати розповсюдження сексуальної розпущенності серед лицарів Наблуський собор вперше в історії католицької церкви прийняв закон, який визначив содомію як «злочин проти людського єства».
1121
12 серпня 1121 • Між військом Грузинського царства і військом сельджуків відбулася Дідгорська битва, в якій грузини отримали перемогу і звільнили місто Тбілісі, яке стало столицею країни.
1122
23 вересня 1122 • Вормський конкордат завершив боротьбу за інвеституру (призначення на церковні посади) між Священною Римською імперією і папством — імператор Генріх V відновив право папи римського призначати єпископів, відновлювались канонічні вільні вибори, гарантувалось повернення церкві захоплених земель. В Німеччині за імператором зберігалось право бути присутнім на виборах і вирішувати спірні ситуації; а в Італії і Бургундії роль імператора зводилась лише до формального затвердження уже вибраного церковного ієрарха.
1125
24 січня 1125 • У віці 52-х років у Тбілісі помер 5-й цар Грузії Давид IV Будівничий з династії Багратіоні, який завдяки своїй визначній ролі у звільненні грузинських земель від турків-сельджуків вважається найбільшим і найуспішнішим правителем в історії Грузії. Він був похований у заснованому ним Гелатському монастирі поблизу Кутаїсі.
11 червня 1125 • Війська хрестоносців під керівництвом Балдуїна II, короля Єрусалима, при підтримці вірменського князя Левона I і Жослена I, графа Тріполі, розбили армію сельджуків у битві біля Аази (сучасна Сирія). Здобич, захоплена хрестоносцями, дозволила викупити багатьох людей, що знаходились у полоні сельджуків, в тому числі і майбутнього графа Едеси Жослена II.
Народились в 1115-1125 роках
лютий 1116 — †
15 травня 1174 • Нур ад-Дін, емір Халеба та Дамаска з династії Зангідів, завойовник Єгипту; син Імада ад-Дін Зангі.
бл. 1116 — †
2 грудня 1198 • Родерік О'Конор (Руайдрі Ва Конхобайр), король Коннахта (1156-86 рр.), останній верховний король Ірландії (1166-98 рр.).
1117 — †
11 липня 1183 • Отто IV (Отто Рудий), герцог-палатин Баварії (1180-83 рр.); перший правитель з династії Віттельсбахів.
21 грудня 1118 — †
29 грудня 1170 • Томас Бекет (Фома Кентерберійський), канцлер англійського короля Генріха II, архієпископ Кентерберійський (1162-70 рр.).
1120 — †
11 вересня 1180 • Людовик VII (Людовик Молодий), король франків (1131-80 рр.) з династії Капетингів; молодший син Людовика VI Товстого.
1120 — †
18 травня 1160 • Ерік IX (Ерік Святий), король Швеції (1150-60 рр.); канонізований католицькою церквою.
1122 — †
1 квітня 1204 • Елеонора Аквітанська, герцогиня Аквітанії (1137-1204 рр.), королева-консорт Франції (1137-52 рр.), королева-консорт Англії (1154-89 рр.); дружина франкського короля Людовика VII Молодого, дружина англійського короля
Генріха II Плантагенета, матір королів
Річарда Левове Серце і
Джона Безземельного.
1122 — †
10 червня 1190 •
Фрідріх Барбаросса (Фрідріх I), король Німеччини (з 1152 р.),
імператор Священної Римської імперії (з 1155 р.) з династії Гогенштауфенів.
бл. 1125 — †
19 серпня 1170 • Мстислав Ізяславич (Мстислав II), князь переяславський (1146-49, 1151-54 рр.), пересопницький (1155-56 рр.), волинський (1156-70 рр.),
великий князь київський (1159, 1167-69, 1170 рр.) з династії Рюриковичів; син Ізяслава II Мстиславича, батько
Романа Великого.
Померли в 1115-1125 роках
8 червня 1115 • Петро Пустельник, єпископ Ам'єну; один з натхненників
Першого хрестового походу. Пом. 909 років тому у
65 років (нар.
1050 р.).
1 серпня 1115 • Олег Святославич, князь володимирський (1074-77 рр.), тмутороканський (1083-94 рр.), чернігівський (1094-96 рр.), сіверський (1097-1115 рр.) з династії Рюриковичів; син київського князя Святослава Ярославича, онук
Ярослава Мудрого, засновник роду Ольговичів, батько чернігівського князя Олега Святославича. Пом. 909 років тому у
62 роки (нар.
1053 р.).
2 квітня 1118 • Балдуїн I, граф Булонський (1076-96 рр.), Едеський (1098-1100 рр.), один із керівників
Першого хрестового походу, перший король
Єрусалимського королівства (1100-1118 рр.). Пом. 906 років тому у
60 років (нар.
1058 р.).
15 серпня 1118 • Олексій I (Олексій Комнін), візантійський імператор (1081—1118 рр.),
засновник династії Комнінів. Пом. 906 років тому у
61 рік (нар.
1057 р.).
3 вересня 1120 • П'єр-Жерар Мартіґу (Жерар Блаженний), засновник Ордену іоанітів (госпітальєрів). Пом. 904 роки тому у
80 років (нар.
1040 р.).
13 грудня 1124 • Калікст II, 161-й папа римський (1119-24 рр.); один з підписантів Вормського конкордату (1122). Пом. 900 років тому.
24 січня 1125 • Давид IV (Давид Будівельник),
грузинський цар з династії Багратіоні (1089-1125 рр.). Пом. 899 років тому у
52 роки (нар.
1073 р.).
19 травня 1125 • Володимир Всеволодович (Володимир II Мономах),
Великий князь київський (1113—1125 рр.) з династії Рюриковичів. Пом. 899 років тому у
72 роки (нар.
1053 р.).
23 травня 1125 • Генріх V, німецький король і імператор Священної Римської імперії (з 1106 р.), останній з Салічної (Франконської) династії; син Генріха IV. Пом. 899 років тому у
44 роки (нар.
11 серпня 1081 р.).
21 жовтня 1125 • Козьма Празький, перший чеський хроніст («Чеська хроніка»). Пом. 899 років тому у
80 років (нар.
1045 р.).