Головна подія 563-583 років
Політичні лідери 563-583 років
• Королівство вестготів: Атанагільд (554-567), Ліува I (568-571), Леовігільд (569-586), Герменеґільд (580-585)
• Королівство лангобардів: Альбоін (565-572), Клеф (572-574), Автарій (565-590)
• Королівство франків: Харіберт I (561-567), Хільперік I (567-584)
• Папа Римський: Пелагій II (579-590)
• Персія Сасанідів: Хосров I Ануширван (531-579), Ормізд IV (579-590)
• Східна Римська імперія: Юстиніан Великий (527-565), Велізарій (535-565), Юстин II (565-578), Тиберій II Костянтин (574-582), Маврикій (582-602)
Всі події 563-583 років
563 • У Константинополі знову відкрито відремонтовану після землетрусу церкву Святої Софії.
12 квітня 565 • Константинопольським патріархом став Іоанн ІІІ Схоластик, відомий як розробник канонічного права православної церкви – «Номоканона».
15 листопада 565 • Юстин II став імператором Візантії по смерті свого дядька Юстиніана I.
567 • Лангобарди в союзі з паннонськими аварами здобули перемогу над гепідами, знищивши їх державу з центром у Сірмії (нині — Сремська Мітровиця, Сербія). Зайнявши територію їх роселення і витіснивши лангобардів у Італію, авари стали новою загроою Візантії.
568 • Після міграції лангобардів на Апенніни авари зайняли Паннонію, Норікум і Дакію, де була створена держава з центром в районі сучасного міста Тімішоара. Ставши реальною загрозою для Візантії, через чверть століття під її ударами Аварський каганат почав поступово занепадати і припинив своє існування в кінці VIII століття.
2 квітня 568 • Загони лангобардів під керівництвом Альбоіна вторглись на територію Італії. Разом з ним на підкорення Італії вирушили підкорені лангобардами гепіди, алани, свеви і союзники Альбоіна — сакси.
3 вересня 569 • Лангобарди, що усім племенем мігрували з Паннонії, досягли полишеного напризволяще Медіоланума (нині Мілан), де їх вождь Альбоін прийняв титул повелителя Італії. Від цієї дати бере початок Лангобардське королівство.
570 • Літня столиця Держави Сасанідів місто Ктесифон на березі Тигру (35 км на південь від сучасного Багдаду) стало одним з найбільшим міст світу, конкуруючи за кількістю населення з Константинополем і містом Чанань (нині — Сіань, Китай) у державі Тан. За оцінками, в них проживало близько 400 тисяч чоловік.
572 • Після трирічної облоги війська Альбоіна захопили Тіцинум (нині — Павія), стратегічно важливе місто на злитті рік По і Тічино. Воно стало столицею Королівства лангобардів.
7 грудня 574 • Важко ментально хворий імператор Юстин II призначив керівника імператорської гвардії Тиберія цезарем і, усиновши його, — своїм співправителем і наступником, а сам відійшов від справ у державі.
580 • Війська аварів почали облогу міста Сірмій (нині — Сремська Мітровиця, Сербія), яке попри погану захищеність змогло вистояти до кінця наступного чи початку 582 року. Незадовго до своєї смерті імператор Тиберій був змушений здати місто і виплатити трирічну заборгованість по данині у 240 тисяч солідів. Втрата свого головного форту на північно-західному Дунаї відкрила шлях до руйнівних вторгнень на Балкани аварів і їх слов'янських союзників.
4 березня 581 • З усуненням від влади 8-літнього імператора Цзин-ді припинила існування держава Північна Чжоу. Їй на зміну прийшла держава Суй на чолі з імператором Вень-ді.
582 • Вестготи на чолі з королем Леовігільдом захопили місто Меріда в Лузітанії, яке перебувало під управлінням католицького єпископа Марона.
13 серпня 582 • Маврикій з династії Юстиніанів став візантійським імператором.
Народились в 563-583 роках
566 — †
25 червня 635 • Гаоцзу (Лі Юань), китайський імператор (618—626 рр.), засновник династії Тан.
569 — †
11 березня 618 • Суй Ян-ді, другий китайський імператор (604—617 рр.) династії Суй.
22 квітня 571 — †
8 червня 632 •
Мухаммед,
святий і пророк, засновник релігії іслам.
572 — †
22 серпня 634 • Абу-Бакр ас-Саддик, перший
арабський халіф (632—634 рр.).
573 — †
6 січня 664 • Амр ібн аль-Ас, арабський полководець доби
Праведного халіфату; завойовник
Олександрії Єгипетської.
574 — †
20 червня 656 • Усман ібн Аффан, третій арабський халіф (644-656 рр.), сподвижник
пророка Мухаммеда.
575 — †
17 червня 656 • Осман ібн Аффан, один зі сподвижників
пророка Мухаммеда, 3-й
арабський халіф (644-56 рр.).
575 — †
11 лютого 641 • Іраклій I, візантійський імператор (610-641 рр.), засновник династії Іракліїв, яка правила Візантією п'ять поколінь.
Померли в 563-583 роках
13 березня 565 •
Велізарій Флавій, полководець імператора Східної Римської імперії Юстиніана I Великого, один з найславетніших полководців світової історії. Пом. 1459 років тому у
75 років (нар.
490 р.).
14 листопада 565 • Юстиніан I Великий (Флавій Петро Савватій Юстиніан), візантійський імператор (з 527 року), ініціатор будівництва храму св. Софії в Константинополі, написання "Зведення цивільного права", правитель, що частково відновив могутність Римської імперії, привівши Візантію до вершини її розквіту. Пом. 1459 років тому у
83 роки (нар.
482 р.).
після 565 • Прокопій Кесарійський, візантійський історик («Таємна історія», «Історія війн Юстиніана», «Про будови»). Пом. бл. 1459 років тому десь у
65 років (нар. бл.
500 р.).
567 • Кунімунд, останній король гепідів (560-567 рр.); син Торісвінта. Пом. 1457 років тому.
570 • Абдуллах ібн Абд аль-Мутталіб, батько
пророка Мухаммеда. Пом. 1454 роки тому у
25 років (нар.
545 р.).
570 • Ґільдас Премудрий, британський чернець, середньовічний історик («Про загибель Британії»). Пом. 1454 роки тому десь у
70 років (нар. бл.
500 р.).
572 • Вей Шоу, китайський історик, автор хронік династій Північна Вей (386-535 рр.) і Східна Вей (534-550 рр.). Пом. 1452 роки тому у
66 років (нар.
506 р.).
28 червня 572 • Альбоін, вождь германців, засновник і перший правитель Королівства лангобардів у Італії (566 р.). Пом. 1452 роки тому десь у
46 років (нар. бл.
526 р.).
573 • Нарсес, полководець і впливовий царедворець при імператорі Юстиніані I. Пом. 1451 рік тому у
95 років (нар.
478 р.).
лютий 579 • Хосров I Ануширван, шахіншах імперії Сасанідів (531-579 рр.); син Кавада I. Пом. 1445 років тому.