Хроніка подій 654-674 років

Головна подія 654-674 років

Політичні лідери 654-674 років

• Арабський халіфат: Осман ібн Аффан (644-656), Алі ібн Абу Таліб (656-661), Хасан ібн Алі (661)
• Болгарське ханство: Кубрат (632-665)
• Китайська Тан: Лі Чжі (Гао Цзун) (649-683)
• Королівство вестготів: Вамба (672-680)
• Королівство франків: Хлодвіг II (639-657), Хлотар III (657-673), Хільдерік II (673-679)
• Омейядський халіфат: Муавія ібн Абу Суфьян (661-680)
• Східна Римська імперія: Констант II Бородатий (641-668), Костянтин IV (668-685)
• Хазарський каганат: Ірбіс (650-665), Калга (665-668), Габан (668-690)

Всі події 654-674 років

654 • Королем вестготів Реккесвінтом видано «Вестготську правду», перший правовий кодекс вестготів.

17 червня 656 • У Медині вбитий третій арабський халіф Осман ібн Аффан з династії Омеядів. Його наступником став Алі ібн Абі Таліб, двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда, який став четвертим правителем Праведного халіфату.

26 липня 657 • У битві біля Сіффіна (сучасна Сирія) мусульмани-сунніти сирійського губернатора Муавії розбили війська шиїтів халіфа Алі ібн Абу Таліба. За легендою, їм у цьому допомогла хитрість — Муавія наказав накололи на списи звитки Корану, що змусило побожного халіфа зупинити битву.

658 • Після смерті Само очолюваний ним союз слов'янських племен розпався і на території сучасних Нижньої Австрії, Штирії, Карінтії і Словенії виникло незалежне князівство, відоме як Карантанська марка, зі столицею поблизу сучасного села Карнбург (Австрія).

661 • По смерті четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліб, намісник Сирії та Палестини Муавія ібн Абу Суфьян з роду Омейядів став одноосібним правителем Арабського халіфату. Призначивши своїм спадкоємцем старшого сина, Муавія I перетворив державу з вибірним правлінням в одноосібну монархію, яка з часом стала найбільшою країною свого часу, до складу якої входили території від піренейського півострова до Кавказу і Середньої Азії.

27 січня 661 • У Великій мечеті в Куфі (нині — Ірак) група хариджитів на чолі з Абдуррахманом ібн Мулджамом скоїла замах на четвертого четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, який через два дні помер від отриманого удару мечем. Хариджити, недавні прибічники Таліба, котрі розчарувались у свому правителі, згодом утворили специфічну "партію" — шиа, котра з часом перетворилась у ісламську течію шиїзм. Могила Алі в Ан-Неджефі (сучасний Ірак) — місце паломництва шиїтів, а саме місто — центр шиїтської теології і правничої науки.

663 • В ході війни з лангобардами імператор Констант II здійснив 12-денний візит до Риму, де був з почестями прийнятий папою Віталієм. Це був перший за попередні два століття візит до Риму візантійських імператорів. За наказом Константа II багаті оздоблення з римських будівель, з Патеоном включно, були демонтовані і вивезені в Константинополь.

8 травня 663 • Армія лангобардів на чолі з сином короля Ромоальдом I, герцогом Беневенто, за підтримки орди Альцека, сина болгарського хана Кубрата, у битві біля Форлі розбила візантійську армію, змусивши її поступитись Таранто і Бріндізі, відійшовши до Неаполя. Як винагороду Альцек отримав титул гастальдо (намісника), а його війська — право оселитись на землях в Сепіно, Бовіане і Інзернії.

15 вересня 668 • У Сіракузах, куди в останні роки був перенесений імператорський двір, убитий 37-річний Констант II. Згідно «Хронографії» Феофана Сповідника, це зробив підкуплений франками служка імператора, котрий вдарив його відром по голові, коли той саме намилив голову, — Констант упав у воду і засьорбнувся. Новим правителем Візантійської імперії став син Константа II 16-річний Костянтин IV.

670 • Десятитисячне арабське військо під командуванням Укба ібн Нафі розпочало завоювання Магріба і за кілька місяців підкорило візантійський екзархат Африка. У Кайруані (нині — Туніс), який став військовим центром для подальшої експансії, за наказом Укба ібн Нафі була зведена Велика мечеть (відома також як мечеть Укба), котра сьогодні вважається найстарішою святинею та найважливішою мечеттю мусульманського Заходу і з 1988 року разом з містом входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

30 липня 672 • По смерті папи Євгена I його наступником став Віталій із Сеньї, область Лаціум, рукопокладений 76-м єпископом Риму. Він зберіг своє мирське ім'я.

673 • Після 16 років на престолі помер Хлотар III, король Бургундії і Нейстрії, фактична маріонетка майордома Австразії Еброїна. Йому наслідував його брат Теодоріх III. За деякий час він був усунутий від влади своїм братом королем Австразії Хільдеріком II, запрошеним на престол знаттю і кліром Бургундії та Нейстрії, який протягом двох років залишався Королем франків, доки не був разом з дружиною та сином убитий на полюванні ображеним вельможею.

674 • Арабські війська халіфа Муавії розпочали облогу Константинополя. Її вдалось зняти лише через чотири роки завдяки перемогам візантійського флоту, який застосував прои арабів нову руйнівну зброю, що пізніше стала відомою як «грецький вогонь». Перемога візантійців дала змогу укласти з халіфатом Омейядів мирний договір, який на 30 років зупинив арабську експансію в Європу.

Народились в 654-674 роках

654 — †691 • Теодоріх III, король Нейстрії, Бургундії і Австразії, король Держави франків (679-91 рр.) з династії Меровінгів.

664 — †9 квітня 715 • Костянтин, 88-й папа Римський (708-715 рр.).

664 — †684 • Муавія II, третій правитель Омейядського халіфату і останній представник суф'янідської гілки; внук Муавії I.

668 — †715 • Валід I (аль-Валід ібн Абд аль-Малік), 6-й халіф Омейядського халіфату (705-715 рр.); старший син Абд аль-Маліка.

669 — †11 грудня 711 • Юстиніан II (Юстиніан Рінотмет), імператор Візантії (685-695, 705-711 рр.); останній представник Іраклійської династії.

670 — †720 • Тарік ібн Зіяд, берберський військовий діяч халіфату Омейядів, завойовник вестготської Іспанії (711 р.).

672 — †25 травня 735Беда Преподобний, бенедиктинський чернець, англійський історик («Церковна історія народу англів», 731 р.).

Померли в 654-674 роках

17 червня 656 • Осман ібн Аффан, один зі сподвижників пророка Мухаммеда, 3-й арабський халіф (644-56 рр.). Пом. 1368 років тому у 81 рік (нар. 575 р.).

20 червня 656 • Усман ібн Аффан, третій арабський халіф (644-656 рр.), сподвижник пророка Мухаммеда. Пом. 1368 років тому у 82 роки (нар. 574 р.).

29 січня 661 • Алі ібн Абу Таліб, четвертий праведний халіф (656-661 рр.) і перший імам у вченні шиїтів; двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда. Пом. 1363 роки тому у 61 рік (нар. 600 р.).

664 • Сюаньцзан, китайський буддистський монах, учений, філософ, мандрівник і перекладач часів династії Тан. Пом. 1360 років тому у 62 роки (нар. 602 р.).

6 січня 664 • Амр ібн аль-Ас, арабський полководець доби Праведного халіфату; завойовник Олександрії Єгипетської. Пом. 1360 років тому у 91 рік (нар. 573 р.).

бл. 665 • Кубрат, вождь болгар-оногурів з династії Дуло, засновник і перший правитель (632-665 рр.) племінної конфедерації Велика Болгарія; батько хана Аспаруха. Пом. бл. 1359 років тому десь у 60 років (нар. бл. 605 р.).

15 вересня 668 • Констант II (Костянтин Бородатий), імператор Візантії (641-668 рр.) з династії Іраклія. Пом. 1356 років тому у 38 років (нар. 7 листопада 630 р.).

бл. 668 • Брамагупта, давньоіндійський математик і астроном («Удосконалене вчення Брахми», «Перегляд системи Брахми»); вважається першим, хто запровадив в алгебрі число нуль, і став використовувати алгебраїчні методи для астрономічних обчислень. Пом. бл. 1356 років тому десь у 70 років (нар. бл. 598 р.).

27 січня 672 • Віталій, 76-й папа римський (657-672 рр.). Пом. 1352 роки тому.


НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?

Головні події 654-674 років

Арабський халіфат Омейядів

661

НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?