• «Велике гоніння» на християн, 23 лютого 303
• Битва біля Мульвійського мосту, 28 жовтня 312
• Міланський едикт, 13 червня 313

• Вірменія: Тірідат III (287-330)
• Держава Сасанідів: Ормізд II (302-309), Атурнарсе (309), Шапур II (309-379)
• Папа Римський: Марцелін (296-304), Марцел I (308-309), Сильвестр I (314-335)
• Римська імперія: Діоклетіан (284-305), Максиміан (285-305, 306-308), Констанцій I Хлор (293-306), Галерій (293-311), Флавій Север (305-307), Максимін II Даза (305-312), Максенцій (306-312), Валерій Ліциній (307-324), Валент I (316-317), Костянтин Великий (306-337), Костянтин II (317-340)

23 лютого 303 • Римський імператор Діоклетіан видав наказ зруйнувати християнський храм в Нікомедії, конфіскувати його майно і спалити всі знайдені в ньому рукописи. Це стало початком «Великого гоніння» на християн — наступного дня був опублікований його едикт про знищення священних писань, літургійних книг і храмів по всій імперії. Це стало початком гонінь на християн, які тривали наступне десятиліття і стали початком громадянської війни у Римській імперії.

12 травня 304 • За наказом римського імператора Діоклетіан на Аврелієвій дорозі, за міськими стінами Риму страчено 14-річного Панкратія, який відмовився принести язичницьку жертву римським богам. Панкратій Римський шатується як католицькою, так і православною церквами.

1 травня 305 • Римський імператор Діоклетіан добровільно відмовився від влади">імператор Діоклетіан, що почав службу звичайним солдатом і правив імперією двадцять років, добровільно відмовився від влади. Решту свого життя він провів у своєму палаці на узбережжі Далмації, який згодом став зародком міста Спліт.

25 липня 306 • По смерті батька Констанція I Хлора Костянтин Великий проголошений своїм військом августом Римської імперії.

28 жовтня 306 • Преторіанці проголосили 26-літнього Максенція імператором Риму.

11 листопада 308 • Діоклетіан, Максиміан і Галерій зустрілися в Карнуті, і оголосили легітимними імператорами на заході Римської імперії Ліцинія (август) і Костянтина (цезар), а на сході — Галерія Максиміана (август) і Максиміна Дайю (цезар).

30 квітня 311 • Переслідування з християн в Римській імперії було офіційно проголошене закінченим — в Нікомедії імператор Галерій на смертному одрі видав едикт терпимості про урівняння в правах християн із іншими громадянами імперії і припинення гонінь на християнську церкву. Зразу після публікації едикту всі арештовані християни були звільнені.

28 жовтня 312 • В битві біля Мульвієвого мосту поблизу Риму претендент на престол Костянтин отримав перемогу над військами узурпатора Максенція і фактично, хоча і без офіційного визнання, став одноосібним правителем Західної Римської імперії.

13 червня 313 • У Нікомедії оприлюднено едикт імператорів Валерія Ліцинія і Костянтина Великого, яким проголошувалась релігійна терпимість на всій території Римської імперії, традиційне римське язичництво позбавлялось статусу офіційної релігії і передбачалось повернення християнам всієї власності, яка була у них відібрана під час переслідувань. Міланський едикт став важливим кроком на шляху перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

31 січня 314 • По смерті Мільтіада 33-м єпископом Риму став Сильвестр I.

6 травня 319 • Свята Ніна Каппадокійська хрестила царя Грузії Міріана і його свиту.

20 березня 321 • Римський імператор Костянтин Великий видав указ про святкування недільного дня, як вихідного.