цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1921 року
18 липня 1921 року французькі лікарі Альбер Кальмет і Каміль Герен зробили новонародженій дитині перше протитуберкульозне щеплення, виготовлену зі штаму ослабленої живої коров'ячої туберкульозної палички, яка згодом отримала назву за іменами її винахідників - Бацила Кальметта-Герена.

Головні події 1921 року


Всі події 1921 року

2 січня - Після тривалої перерви в Ленінграді знову відкрито для загального огляду картинну галерею Ермітажа.
9 січня - Між грецькими військами і Армією національної оборони Туреччини відбулась битва при Іненю, перша битва в ході Другої греко-турецької війни, яка завершилась перемогою турків.
19 січня - Коста-Ріка, Гватемала, Гондурас і Сальвадор підписали договір про союз держав.
20 січня - Прийнята перша конституція Туреччини, що проголосила світський і національний характер турецької держави.
29 січня - На конференції в Парижі країни - переможці в 1-й Світовій війні визначили суму воєнних репарацій для Німеччини - 226 мільярдів золотом мали бути виплачені протягом 42-х років. Непомірний економічний тягар, що ліг на плечі Німеччині, призвів до падіння рівня життя в країні, різкого загострення політичного протистояння, що стало основою до активізації комуністичних і фашистських партій і, в решті-решт, приходу до влади націонал-соціалістів.
21 лютого - В Ірані повстанці на чолі з Реза-ханом захопили Тегеран і змусили шаха дати згоду на встановлення воєнної диктатури. Новий уряд 26 лютого підписав з радянською Росією договір, за яким обидві держави зобов'язувались не допускати на своїй території діяльність організацій, які ставили за мету боротьбу проти іншої держави, і Росія відмовлялась від усіх територіальних претензій до Ірану.
28 лютого - У Кронштадті почалось збройне повстання гарнізону воєнних моряків, які вимагали ліквідації більшовицької диктатури, відновлення основних демократичних свобод і виступили під гаслами "Ради без комуністів", "Влада радам, а не комуністам". Викликане невдоволенням більшовицькою політикою "воєнного комунізму", повстання було підтримане екіпажами багатьох військових кораблів, але в березні було жорстоко придушене військами Червоної армії.
3 березня - Польща і Румунія підписали у Бухаресті договір про військовий союз проти Росії.
4 березня - Переконливо перемігши на виборах 2 листопада 1920 року, кандидат Республіканської партії Воррен Гардінг став 29-м президентом США. У зовнішній політиці його правління супроводжувалось посиленням ізоляціонізму (США так і не ратифікували Версальський договір 1919 р. і відмовились вступати о Ліги націй, ініціатором створення якої був демократ Вудро Вільсон, а лише уклали двосторонні мирні угоди з Німеччиною, Австрією і Угорщиною), а у внутрішній - придушенням "лівих" рухів, згортанням реформації соціальної політики, розпочатої за Вільсона, і обмеженням діяльністі профспілок. Помер Уоррен Гардінг у 1923 році.
8 березня - У зв'язку з відмовою Німеччини виплатити державам Антанти в якості компенсації збитків у 1-й Світовій війні 226 мільярдів марок золотом французькі війська зайняли німецькі портові міста на Рейні Дюссельдорф, Дуйсбург, Рур. 11 травня німецький уряд погодився на ультиматум держав-переможниць виплатити 1 мільярд негайно і ще 132 мільярди протягом наступних 66-и років.
18 березня - В Ризі підписано мирний договір між РРФСР і УРСР з одного боку, і Польською Республікою з іншого, котрий встановлював радянсько-польський кордон (Україна втратила свої західні землі).
23 квітня - Чехословаччина і Румунія підписали союзницьку угоду, котра стала продовженням договору про оборонний союз між Чехословаччиною і Королівством сербів, хорватів і словенців. Нова союзницька система отримала назву Мала Антанта.
3 травня - Парламент Сполученого Королівства прийняв «Акт, що забезпечує краще управління Ірландією», яким формувались виконавчі органи влади розділеної на Північну зі столицею в Белфасті та Південну зі столицею в Дубліні Ірландії, на чолі із підзвітним лише британській короні лордом-намісником, котрий мав координувати питання, що становлять інтерес для обох регіонів.
5 травня - В паризькому бутику Коко Шанель на вулиці Камбон представлено нові духи «Шанель № 5», «жіночий аромат, який пахне Жінкою».
30 травня - Засновано Донецький гірничий технікум; перший набір студентів склав 208 чоловік. В 1926 році він був перетворений на Гірничий інститут, в 1935 - на Індустріальний, а в 1960 - Політехнічний інститут. З 2001 року - це Донецький національний технічний університет, в якому навчається понад 28 тисяч студентів.
31 травня - Активісти анархістського робітничого руху Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті постали перед американським судом за звинуваченням у вбивстві і пограбуванні фабричного касира і його охоронця.
1 липня - За підтримки Комінтерну в Шанхаї 13 делегатів заснували Комуністичну партію, яка проголосила кінцевою метою побудову в Китаї соціалізму. Першим генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю став Чень Дусю, який в 1927 році в результаті внутрішньопартійної боротьби і конфлікту з Мао Цзедуном був зміщений з усіх партійних посад, а потім виключений з КПК.
10 липня - Кривава неділя Ірландської війни за незалежність - у Белфасті (Північна Ірландія) в результаті заворушень вбито 16 і тяжко поранено 70 чоловік та спалено і зруйновано 161 будинок.
11 липня - Після двох з половиною років перемир'ям закінчилась Англо-ірландська війна між армією Ірландської республіки і британськими силами безпеки. За підписаним у грудні договором 6 графств Ірландії як незалежна Північна Ірландія увійшли до складу Великобританії, а решта 26 утворили домініон під назвою Ірландська Вільна держава, котра в 1937 році здобула незалежність, формально визнану Британією в 1949 році.
11 липня - Монгольська народна армія при підтримці Червоної армії більшовицької Росії остаточно вибила з території країни китайські окупаційні війська і була проголошена незалежність Монголії. В 1922 році в країні було відмінено кріпосне право, в 1923 році - спадкоємність влади князів, а в 1924 році, після смерті богдо-гегена (глави ламаїстської церкви), котрий попередні три роки формально очолював країну, проголошено республіку. Цього ж року було прийнято конституцію і Монголія стала другою у світі соціалістичною державою - Монгольською Народною Республікою.
13 липня - Винесено смертний вирок двом італійським емігрантам-анархістам Ніколо Сакко і Бартоломео Ванцетті, котрі звинувачувались у вбивстві касира і охоронця однієї з фабрик в Массачусетсі. В пресі було багато виступів щодо того, що звинувачення базувалось на непрямих доказах і підозрювані перслідувались за свої радикальні погляди. Це надало справі світового розголосу. В 1927 році спеціальною комісією було переглянуто матеріали судової справи і вердикт суду був підтверджений. Сакко та Ванцетті були страчені на електричному стільці 23 серпня 1927 року.
18 липня - У Франції лікарі Альбер Кальмет і Каміль Герен зробили дитині перше протитуберкульозне щеплення (БЦЖ), виготовлену зі штаму ослабленої живої коров'ячої туберкульозної палички, яка практично втратила вірулентність для людини, будучи спеціально вирощеною в штучному середовищі.
22 липня - В газеті «Селянська правда» з'явився перший фельєтон Остапа Вишні «Чудака, їй-богу!».
27 липня - В університеті Торонто канадські вчені Фредерік Бантінг і Чарльз Бест вперше у світі зуміли виділити інсулін - гормон, котрий запобігає розвитку діабету. Вже через рік перші добровольці випробували на собі дію нового препарату і результати були настільки вражающі, що торонтський університет розпорядився безплатно ліцензувати виробництво інсуліну для фармацевтичних компаній. В 1923 році Бантінг і Бест за своє відкриття отримали Нобелівську премію в галузі медицини.
28 липня - Незважаючи на неврожай, Політбюро ЦК КП(б)У надіслало до ЦК РКП(б) телефонограму, в якій гарантувало збір в УСРР 100 млн пудів. Вивезенням хліба з України до Росії радянською владою в Україні на тлі посухи та неврожаю привело до Голодомор на півдні України, Кубані та Поволжя в 1921—1923 роках. За доповіддю представника Комітету Нансена, акредитованого у Женеві, на півдні України взимку 1922 року голодувало 8 000 000 селян.
29 липня - Адольф Гітлер став лідером Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), змінивши на цьому посту засновника партії Антона Дрекслера, який був призначений «почесним головою».
14 серпня - У місті Кизил проголошено створення Танну-Тувинської Народної Республіки, маріонеткової держави, котра увійшла до складу СРСР в 1944 році.
25 серпня - США, котрі ніколи так і не ратифікували Версальську угоду про закінчення Першої Світової війни, підписали мирний договір з Німеччиною.
26 серпня - Німецькими екстремістами вбито колишнього міністра фінансів Німеччини Матіаса Ерцбергера, лідера Католицької партії, котрий в 1918 році підписав акт капітуляції Німеччини.
11 жовтня - Всеукраїнська православна церковна рада скликала у Києві Всеукраїнський православний собор, який затвердив автокефалію (проголошена в січні 1919 року Директорією) і обрав Василя Липківського митрополитом Української православної церкви.
7 листопада - Італійський союз боротьби, заснований в 1919 році Беніто Муссоліні, перетворений в Національну фашистську партію.
6 грудня - У Лондоні підписано договір між урядом Великої Британії та представниками невизнаної, але фактично існуючої Ірландської Республіки, який поклав кінець війні за незалежність Ірландії (1919-1922). Згідно з договором, Ірландська Республіка припиняла існування. Натомість з 6 грудня 1922 утворювався новий британський домініон — Ірландська Вільна держава, яка включала у себе більшу частину острова (виняток становив лише Ольстер). Договір був відкинутий частиною Ірландської Республіканської Армії, що викликало Громадянську війну (1922-1923).
Народилися 1921 року
5 січня - 14 грудня 1990, Фрідріх Дюрренматт, швейцарський драматург і публіцист ("В Писанні сказано", "Сліпець", "Візит старої дами", "Суддя і його палач", "Реквієм за детективним романом").
26 січня - 3 жовтня 1999, Акіо Моріта, японський інженер, промисловець, фінансист, співзасновник компанії Sony, котрий зумів зробити фразу "Зроблено в Японії" синонімом вищої якості і надійності в усьому світі.
31 січня - 7 жовтня 1959, Маріо Ланца (Альфредо Арнольд Кокоцца), американський оперний співак, актор.
8 лютого - 29 червня 1995, Лана Тернер, американська кіноактриса, одна з найгламурніших зірок класичного Голівуда.
22 лютого - 3 листопада 1996, Жан-Бедель Бокасса, президент (з 1965 р.), імператор (1976-79 рр.) Центрально-Африканської Республіки.
22 лютого - 23 березня 1994, Джульєтта Мазіна, італійська актриса ("Джинджер і Фред", "Ночі Кабірії", "Фортунелла"); дружина Федеріко Фелліні.
9 березня - 4 листопада 1970, Олексій Прокопович Берест, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з М. Єгоровим та М. Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу (1945); Герой України (2005).
24 березня - 27 березня 2010, Василь Васильович Смислов, російський шахіст, 7-й чемпіон світу.
28 березня - 8 травня 1999, Дірк Богард (Дерек Жюль Гаспар Ульрік Нівен ван ден Богарде), англійський кіноактор ("Жертва", "Загибель богів", "Смерть у Венеції", "Нічний портьє", "Відчай").
15 квітня - 4 липня 1995, Георгій Тимофійович Береговий, український льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1968).
16 квітня - 28 березня 2004, Пітер Устінов, англійський актор, лауреат премії «Оскар» ("Спартак" [1960], "Топкапі" [1964]; "Quo Vadis", "Смерть на Нілі"), режисер ("Хаммерсміт вийшов на волю"), продюсер, письменник ("Романов і Джульєтта", "Крамнегел").
3 травня - 12 квітня 1989, Рей "Шугар" Робінсон (Волкер Сміт-молодший), американський боксер у середньоваговій категорії, багатьма спеціалістами визнаний кращим боксером в історії спорту; на професійному ринзі провів 201 бій (109 виграв нокаутом), 5 разів вигравав титул чемпіона світу.
21 травня - 14 грудня 1989, Андрій Дмитрович Сахаров, російський вчений-фізик, один з творців радянської водневої бомби (1953), громадський діяч, борець за права людини; за свою правозахисну діяльність був позбавлений всіх радянських нагород і звань та висланий у Горький (1980-86 рр.); лауреат Нобелівської премії миру (1975).
23 травня - 29 жовтня 2001, Григорій Наумович Чухрай, російський кінорежисер українського походження ("Я навчу вас мріяти", "Життя прекрасне", "Трясовина", "Балада про солдата", "Назар Стодоля", "Сорок перший").
8 червня - 27 січня 2008, Хаджі Мохамед Сухарто, президент-диктатор Індонезії (1968-98 рр.).
7 липня - 27 травня 1975, Еззард Чарльз, американський боксер, чемпіон світу серед важковаговиків [1949-51]; провів 122 бої: 96 перемог, 25 поразок, 1 нічия, 59 нокаутів.
10 липня - Джейк Ламотта, американський боксер, чемпіон світу в середній вазі (1949-51 рр.).
16 липня - 17 лютого 1987, Гі Лярош, французькуй кутюрьє.
18 липня - Джон Гленн, перший американський астронавт (1962), найстаріша людина, що побувала в космосі (1998), сенатор (1995-99 рр.).
31 липня - 6 червня 2001, Любов Сергіївна Соколова, російська актриса (Доживемо до понеділка, Тихий Дон, Бережись автомобіля, Білоруський вокзал).
4 серпня - 27 травня 2000, Моріс Рішар, канадський хокеїст; 18 сезонів в НХЛ [1942 - 1960], восьмиразовий володар Кубка Стенлі (в складі "Монреаль Канадієнс"), першим забив 50 голів за сезон [1947], першим забив 500 шайб (всього 544) [1957].
12 вересня - 27 березня 2006, Станіслав Лем, польський письменник-фантаст (Соляріс, Голос Неба, Мир на Землі, Вторгнення з Альдебарана).
30 вересня - 16 жовтня 2007, Дебора Керр (Тріммер), англійська актриса («Король і я», «Віднині і назавжди», «Казино «Рояль»), лауреат «Оскара».
13 жовтня - 9 листопада 1991, Ів Монтан (Іво Ліві), французький співак (Mais Qu’est-ce que J’ai) і актор (Гран-прі, Такі ж коханці, як і ми, День, що запам'ятався назавжди).
15 жовтня - 2 липня 1999, Маріо П'юзо, американський письменик (Хрещений батько), кіносценарист (Землетрус, Супермен, Клуб "Коттон", Христофор Колумб: Відкриття).
25 жовтня - Міхай I Гогенцоллерн-Зігмарінген, король Румунії (1927-30, 1940-47 рр); кавалер радянського воєнного ордену «Перемога».
3 листопада - 30 серпня 2003, Чарльз Бронсон (Бучинський), американський актор (Сім'я поліцейського, Бажання смерті, Закон Мерфі, Чудова сімка, Брудна дюжина, Ти зараз в армії).
6 листопада - 9 травня 1977, Джеймс Джонс, американський письменник (Дочка солдата ніколи не плаче, Звідси і у вічність).
27 листопада - 7 листопада 1992, Александр Дубчек, словацький політик, керівник Компартії Чехословаччини в період "Празької весни", голова федеральних зборів ЧССР (з 1989 р.).
4 грудня - 20 квітня 2013, Діна Дурбін, канадська актриса і співачка (Леді їде поїздом, Три милі дівчини, Сто чоловіків і одна дівчина, Це почалось напередодні).
18 грудня - 21 серпня 1997, Юрій Володимирович Нікулін, російський цирковий клоун, телеведучий, кіноактор (Операція "И", Пес Барбос і незвичайний крос, Кавказька полонянка, Діамантова рука).
23 грудня - 11 вересня 1987, Михайло Григорович Водяной (Васерман), український артист оперети і кіно («Невловимі месники», «Весілля в Малинівці»).
Померли 1921 року
23 січня - Микола Дмитрович Леонтович, український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. 95 років тому, в 44 роки (нар. 13 грудня 1877 р.).
2 березня - Нікола I (Нікола Петрович-Негош), перший король Чорногорії (1910-18 рр.) з династії Петровичів-Негошів. 95 років тому, в 80 років (нар. 7 жовтня 1841 р.).
12 липня - Габріель Ліппман, французький фізик; розробив метод кольорової фотографії (1891), лауреат Нобелівської премії (1908). 95 років тому, в 76 років (нар. 16 серпня 1845 р.).
2 серпня - Енріко Карузо, італійський оперний співак, тенор. 95 років тому, в 48 років (нар. 27 лютого 1873 р.).
7 серпня - Олександр Олександрович Блок, російський поет-символіст (Вірші про Прекрасну Даму, Дванадцять, Відплата, Балаганчик). 95 років тому, в 41 рік (нар. 28 листопада 1880 р.).
28 серпня - Григорій Аврамович Чупринка, український поет (Огнецвіт, Метеор, Сон-трава, Лицар-Сам). 95 років тому, в 42 роки (нар. 27 листопада 1879 р.).
22 вересня - Іван Вазов, болгарський письменник (Під ігом, Нова земля). 95 років тому, в 71 рік (нар. 9 липня 1850 р.).
27 вересня - Енгельберт Хампердінк, німецький композитор («Гансель і Грітель»); у 1960-і роки його іменем як псевдонімом користувався англійський співак Арнольд Дорсі. 95 років тому, в 67 років (нар. 1 вересня 1854 р.).
31 жовтня - Киріак Костянтинович Костанді, український живописець (У хворого товариша, В люди, Сутінки). 95 років тому, в 69 років (нар. 3 жовтня 1852 р.).
8 листопада - Павол Гвездослав (Павол Орсаг), словацький поет ("Криваві сонети"). 95 років тому, в 72 роки (нар. 2 лютого 1849 р.).
17 листопада - Михайло Іванович Білинський, український військовий діяч, контр-адмірал УНР. 95 років тому, в 39 років (нар. 4 листопада 1882 р.).
16 грудня - Шарль Каміль Сен-Санс, французький композитор і піаніст (Самсон і Даліла). 95 років тому, в 86 років (нар. 9 жовтня 1835 р.).
25 грудня - Володимир Галактіонович Короленко, російський письменник (Сон Макара, Сліпий музикант). 95 років тому, в 68 років (нар. 27 липня 1853 р.).

Головні події 1921 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх