цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1917 року
Розцінивши ультимативні вимоги РРСФР щодо припиннення роззброєння більшовицьких полків та спільних дій проти Білої армії як втручання у внутрішні справи УНР, Генеральний секретаріат Української Центральної Ради відмовився їх виконувати, про що 20 грудня 1917 року повідомив Раду народних комісарів Росії телеграмою за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Це дало привід РРСФР оголосити УНР війну, яка закінчилась поразкою більшовицької Росії у червні 1918 року.

Головні події 1917 року


Всі події 1917 року

17 січня - Данія і США підписали договір за яким останні ставали власниками Віргінськими островами 3 31 березня поточного року, придбавши їх за 25 мільйонів доларів.
31 січня - Німеччина оголосила про поновлення беззастережної "війни субмарин" у Атлантиці, повідомивши, що буде атакувати кожне судно, включаючи і цивільне, котре знаходиться в зоні ведення військових дій. Першою жертвою став американський лайнер "Хаузатонік", котрий був торпедований і затонув, але всі 25 пасажирів якого були врятовані англійським судном, що пропливало неподалік. Цей інцидент лише прискорив вступ у Першу Світову війну Сполучених Штатів Америки, які 6 квітня оголосили війну Німеччині.
5 лютого - Після семи років революції і громадянської війни Мексиканські Конституційні збори прийняли нову конституцію країни, в якій гарантувалось загальне виборче право, земля і надра проголошувались власністю мексиканського народу, розділялись церква та держава і закладались основи економічної, соціальної і освітньої реформ. Президент Венустіано Карранса, який прийшов до влади в 1914 році і був одним з ініціаторів прийняття нової конституції, у 1920 році був убитий і не встиг реалізувати жодної з намічених економічних програм. По його смерті Мексику знов охопила нестабільність, котру вдалось приборкати лише після Другої Світової війни.
27 лютого - В ході Лютневої революції в Росії повсталими у Петербурзі захоплено пошту, телеграф, вокзал; розпущено Державну думу, міністрів заарештовано. Замість Думи створено Тимчасовий уряд і виконавчий комітет Петроградської ради робітничих депутатів.
8 березня - У Петрограді мітинги і демонстрації з приводу Міжнародного жіночого дня набули масового характеру - до демонстрантів, що вимагали "хліба і миру", приєднались робітники Путиловського заводу, які бастували з 2 березня; між демонстрантами і поліцією відбулись сутички, між демонстрантами і поліцією відбулись сутички, які стали початком Лютневої революції.
10 березня - В Петрограді почалась загальна політична забастовка - бастувало 305 тисяч чоловік на 421 підприємстві.
11 березня - В результаті 15-денного наступу британських військ турки були змушені залишити Багдад, втративши 9 тисяч чоловік вбитими і полоненими. Взяття Багдаду стало початком боротьби за багаті нафтою території Месопотамії.
12 березня - Радою старійшин 4-ї Державної думи Росії за дорученням приватної наради її членів був сформований Тимчасовий комітет Державної думи, який очолив Михайло Родзянко, керівник думи третього та четвертого скликання.
15 березня - Через тиждень після початку масових мітингів і демострацій у Петербурзі, які переросли у збройні сутички з поліцією і стали початком Лютневої революції, російський імператор Микола II після переговорів з представниками Державної думи від свого імені і від імені свого малолітнього сина Олексія зрікся престолу на користь свого брата Михайла, чия відмова наступного дня від коронації привела до падіння самодержавства в Росії. Цього ж дня було утворено Тимчасовий уряд на чолі з князем Георгієм Львовим. Реальною владою у столиці володіла також Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів, більшість в якій мали меншовики і есери.
17 березня - В Києві утворено Центральну Раду - широкопредставницький громадський орган, сформований з представників українських партій, наукових, освітніх, кооперативних та студентських організацій. Її головою обрано 51-річного професора історії Михайла Грушевського, лідера Товариства українських поступовців. Провідна роль у Центральній раді належала соціалістичним партіям - українським соціал-демократам та українським есерам.
19 березня - За ініціативою Центральної ради у Києві пройшла 100-тисячна маніфестація патріотичних сил на підтримку Української революції. Колони маніфестантів, прикрашені жовто-блакитними прапорами, пройшли по вулиці Володимирській на Хрещатик, до будинку Київської міської думи. Далі - до Софійську площу, де відбулось народне віче, яке прийняло розроблені Центральною Радою резолюції про скликання Установчих зборів для вирішення справи автономії України. До Помаранчевої революції 2004 року Свято Свободи вважалося найбільшою і наймасовішою демонстрацією в історії України.
20 березня - Відновлено дію конституції Фінляндії.
20 березня - У Києві на зборах представників політичних, громадських, культурних і професійних організацій історик Михайло Грушевський був заочно обраний головою Центральної Ради. 27 березня, після повернення із заслання в Москві, він особисто очолив її роботу.
21 березня - За постановою Петроради у Царському селі під Петроградом заарештовано останнього російського царя Миколу II, котрий 15 березня зрікся престолу, і всю його сім'ї. У липні 1918 року, цар, його дружина Александра, їхні четверо дочок і син Олексій, спадкоємець трону, були розстріляні у Єкатеринбурзі.
22 березня - США стали першою державою, котра визнала Тимчасовий уряд Керенського в Росії.
30 березня - Тимчасовий уряд Росії визнав право Польщі на незалежність.
31 березня - США стали власниками Віргінських островів, придбаних у Данії рік перед тим за 25 мільйонів доларів (2200 мільйонів у цінах 2012 року). Американське громадянство було надане жителям острова через 10 років.
6 квітня - Через два дні після того, як Сенат США 82-а голосами проти 6-и підтримав рішення президента Вудро Вільсона оголосити війну Німеччині, палата Представників висловилась за це ж рішення 373 проти 50, і США формально вступили у Першу Світову війну. З відмовою США від нейтралітету, проголошеного в 1914 році, розширились масштаби світового збройного конфлікту і покращилось стратегічне положення країн Антанти, котрих протягом трьох років США підтримували лише фінансово і технічно. 26 червня перші 14 тисяч американських піхотинців висадились у Франції, а до 11 листопада 1918 року, коли закінчилась Перша Світова війна, 2 мільйони американців взяло участь в бойових діях; 50 тисяч з них загинуло.
7 квітня - Володимир Ленін, який за сприяння німецьких властей щойно повернувся у Петроград з еміграції, сформував т. зв. "Квітневі тези": програму дій російських більшовиків після Лютневої революції, в якій закликав до наступного етапу революції - боротися не за парламентську республіку, а за «республіку Рад».
16 квітня - Після десяти років еміграції лідер російських більшовиків Володимир Ленін повернувся до Петрограду, столиці Росії. Він закликав до повалення Тимчасового уряду і взяття влади радами робітничих, солдатських і селянських депутатів. Оголошений властями "німецьким агентом", у липні Ленін був змушений переховуватись у Фінляндії, але завдяки підтримці масами його заклику до "миру, землі і хліба" більшовикам вдалось завоювати більшість у Петроградській раді.
17 квітня - Лідер більшовиків В.І. Ленін двічі протягом дня виступив з доповідями, в котрих виклав програму захопленя влади і "переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну" ("Квітневі тези").
19 квітня - У Києві відбувся Всеукраїнський національний конгрес, перший представницький форум українського руху, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.
13 травня - За словами трьох сільських дітей з-під містечка Фатіма (Португалія), їм явилася Діва Марія, котра повідомила про три передбачення - Другу Світову війну, виникнення (і падіння Радянського Союзу) і замах на папу римського (це передбачення трималось у секреті до 1985 року, допоки уточнювалась інформація про замах на папу Павла Івана II). 13 травня 2000 року папа римський Іван Павло II зустрівся з Люцією Душ Сантош, однією з трьох свідків явлення Матері Божої у Фатімі, єдиною що залишалась в живих.
18 травня - У Львові утворено головну Українську Раду, яка очолила політичні і національні сили Галичини на шляху до створення незалежної Західноукраїнської Народної республіки.
18 червня - Незважаючи на заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу II Всеукраїнський Військовий з'їзд під головуванням Володимира Винниченка, у роботі якого взяло участь 2308 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. На з'їзді було обрано Тимчасову Раду Військових Депутатів у складі 132 чоловік, яка увійшла до складу Української Центральної Ради; Симон Петлюра був переобраний Головою Українського Генерального Військового Комітету.
19 червня - В ході Першої світової війни англійський король Георг V видав прокламацію, якою зобов'язав всіх членів королівської сім'ї вилучити із своїх регалій всі німецькі титули та прізвища і змінити назву династії з німецької Саксен-Кобург-Готська на Віндзорську за назвою містечка в графстві Беркшир, де розташована королівська резиденція.
23 червня - Комітет (Мала Рада) Центральної Ради ухвалила текст I Універсалу до українського народу («Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого»), котрий проголошував національно-територіальну автономію України в складі Росії.
24 червня - У Києві на вщерть заповненій Софіївській площі Володимир Винниченко зачитав текст I Універсалу Центральної Ради, прийнятий напередодні.
28 червня - Мала Рада Української Центральної Ради на своєму засіданні ухвалила створення першого уряду України, Генерального секретаріату, і передав йому виконавчі функції. Перший склад Генерального секретаріату, на чолі якого став Володимир Винниченко, складався з 8 генеральних секретарів та генерального писаря.
9 липня - Створено Президію Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським.
12 липня - В ході Першої Світової війни у битві біля міста Іпр (Бельгія) німецька армія вперше застосувала в якості отруюючого гірчичний газ, котрий за місцем боїв отримав назву іприт.
16 липня - У Петрограді почались антиурядові виступи під гаслом негайної відставки Тимчасового уряду і переговорів із Німеччиною про укладення миру, організовані більшовиками після провалу червневого наступу Російської армії на Південно-Західному фронті. У заворушеннях брали участь кронштадтських матроси, солдати 1-го кулеметного полку, робітники петроградських заводів. Під час придушенния заворушень, які тривали три дні, було вбито 16 людей і близько 700 поранено.
16 липня - У відповідь на телеграму Тимчасового уряду Росії на урочистому засіданні в Педагогічному музеї Голова Ради Народних Міністрів Володимир Кирилович Винниченко виголосив ухвалений Центральною радою ІІ Універсал, що зафіксував домовленості між УЦР та Тимчасовим урядом про визнання права України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат - органами державної влади в Україні; натомість УЦР змушена була погодитися на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами, та визнати, що Україна не претендує на повну державну незалежність.
17 липня - Нерішуча національна та військова політика Української Центральної Ради стала причиною збройного виступу вояків Другого українського імені гетьмана Павла Полуботка козачого полку та членів Українського військового клубу імені Полуботка з метою проголошення незалежності України. У виступі взяло участь близько 10 тисяч військових, яких підтримала більшість киян. Завдяки злагодженим та скоординованим діям Центральної Ради та керівництва Київського військового округу (КВО), виступ було придушено, а його учасників вислано на фронт.
20 липня - Представники південнослов'янських народів та прем'єр-міністр Сербії Ніколо Пашич підписали Корфську декларацію про об'єднання Сербії та південнослов'янських територій Австро-Угорщини в єдину державу - «Королівство сербів, хорватів і словенців» під егідою сербської династії Карагеоргиєвичів. 11 серпня до угоди приєднався Чорногорський комітет національного об'єднання.
21 липня - Після відставки князя Львова головою Тимчасового уряду Росії став Олександр Керенський.
25 липня - Французьким судом голландська танцівниця Мата Харі за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини засуджена до смертної кари.
2 серпня - Офіцер британських ВМС Едуард Даннінг став першим пілотом, котрому вдалося посадити літак на рухомий, обладнаний спеціально для цієї мети, корабель «Furious». Через п'ять днів Даннінг загинув під час чергових випробувань авіаносця, коли його літак «Sopwith Pup» із-за механічних несправностей не зміг вчасно загальмувати і звалився за борт. В 1918 році британці збудували перший авіаносець «Argus», котрий ніс на собі до 18 літаків.
4 серпня - За 25 мільйонів доларів США купили у Данії її частину Віргінських островів, які стали неприєднаною територією США.
8 серпня - У Петрограді за відсутності Леніна почався VI з'їзд партії більшовиків, котрий прийняв рішення про організацію в Росії збройного повстання.
9 серпня - Німецькі власті в окупованій Бельгії проголосили фландрську мову державною.
7 вересня - Верховний головнокомандуючий російською армією генерал Лавр Корнілов поставив вимогу Тимчасовому уряду піти у відставку і передати, йому, Корнілову, всю повноту влади в країні. Глава уряду Олександр Керенський оголосив Корнілова зрадником і ввів у Петрограді військове положення. 12 вересня наступ корніловських військ на Петроград було зупинено, заколот придушений, а сам Корнілов заарештований.
14 вересня - Після провалу корніловського заколоту і арешту його керівників, в Петрограді утворено новий орган управління, Директорію на чолі з Олександром Керенським, котра спеціальним актом проголосила Росію республікою. Вона проіснувала майже два місяці і була повалена в ході Жовтневої революції, здійсненої соціалістами-революціонерами і більшовиками, котрі 7 листопада проголосили створення Російської Радянської Республіки.
15 вересня - У США вийшов перший номер заснованого Берті Чарльзом Форбсом фінансово-економічного журналу «Форбс». Сьогодні він є одним з найавторитетніших друкованих економічних видань у світі. Своє визнання «Форбс» завоював завдяки сміливим розслідуванням у світі бізнесу, об'єктивним оцінкам і рейтингам найзаможніших людей у світі.
15 жовтня - Під Парижем французи розстріляли 41-річну голландську танцівницю Мата Харі, звинувачену у шпигунстві на користь Німеччини. Перед розстрілом вона відмовилась одягнути пов'язку і послала повітряний поцілунок своїм катам.
23 жовтня - На засіданні ЦК більшовицької партії за ініціатвою Леніна прийнято рішення про підготовку збройного повстання в Петрограді. Проти виступили Камєнєв і Зінов'єв. 29 жовтня на розширеному засіданні ЦК це рішення було підтримане і створено Партійний воєнно-революційний центр, котрий увійшов до складу Воєнно-революційного комітету, утвореного 25 жовтня при Петрораді - підготовка більшовицького повстання почала реалізовуватись практично.
24 жовтня - Німецька та австро-угорська армії отримали перемогу над італійськими військами у шостому, починаючи з 1915 року, бою на річці Ізонцо біля містечка Капорето і вийшли на ріку П'ява, загрожуючи Венеції. Всього в районі Капорето відбулось 11 боїв, котрі почергово приносили тимчасову позиційну перемогу супротивникам.
2 листопада - Британський міністр закордонних справ Артур Джеймс Бальфур підписав урядову декларацію про згоду уряду на створення в Палестині єврейської території. Таким чином британський уряд сподівався отримати підтримку євреїв у ході Першої Світової війни. Згодом "декларація Бальфура" стала основою отримання Великою Британією мандату на управління Палестиною, санкціонованого Лігою Націй в 1922 році. Після закінчення війни кількість євреїв у Палестині почала різко збільшуватись, що привело до їх конфліктів з арабами, котрі справедливо вважали, що утворення єврейської територіальної одиниці буде здійснене за рахунок витіснення з батьківщини палестинських арабів.
6 листопада - На засіданні ЦК Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків) прийнято рішення про початок збройного повстання в Петрограді.
6 листопада - Після трьох місяців боїв канадські війська нарешті захопили бельгійське селище Пашендель, завершивши Третю битву на Іпрі. Це була одна з найкривавіших битв Першої Світової війни, коли в жахливих погодних умовах, при вкрай невдалому керівництві британського маршала Дагласа Хейга і перебуваючи під постійним обстрілом німецької артилерії війська антинімецької коаліції просунулись лише на 5 миль вглиб території супротивника, втративши при цьому близько 250 тисяч осіб.
7 листопада - В результаті збройного повстання, підготованого і організованого більшовиками, державна влада в Росії опинилась фактично в руках керівництва більшовицької партії на чолі з Володимиром Леніним - в Росії почалась більшовицька революція. Безпосереднє керівництво повстанням здійснював Військово-революційний комітет Петроградської Ради на чолі з Левом Троцьким, в який входили також ліві есери.
8 листопада - О 2 годині 10 хвилин ночі військовими частинами, підлеглими Військово-Революційному комітету Петрограда, штурмом взято Зимовий палац і заарештовано Тимчасовий уряд Росії. О 3-10 ця звістка дійшла до 2-го з'їзду Рад, робота якого почалась 7 листопада, і о 5-й ранку з'їздом було прийнято написане Леніним звернення "Робітникам, солдатам і селянам!", в котрому проголошувалась перемога революції і взяття З'їздом влади в країні. У відповідь голова Тимчасового уряду Олександр Керенський віддав наказ про введення в Петроград кінного корпусу генерала Краснова і придушення більшовицького заколоту.
9 листопада - У ніч з 8 на 9 листопада на II Всесоюзному з'їзді рад утворено перший радянський уряд - Раду народних комісарів - на чолі з Володимиром Леніним. До нього також увійшли сподвижники Леніна по партії - Риков, Шляпников, Антонов-Овсієнко, Криленко, Дибенко, Ногін, Луначарський, Скворцов-Степанов, Сталін та ін. Новий склад Всеросійського Центрального виконавчого комітету Рад (ВЦВК) очолив більшовик Лев Каменєв.
15 листопада - Урядом Радянської Росії прийнята "Декларація прав народів Росії", в котрій було проголошено право народів колишньої імперії на самовизначення аж до проголошення власних незалежних державних утворень.
16 листопада - Прем'єр-міністр Франції Жорж Клемансо зформував "надпартійний" кабінет і добився від парламенту надання йому майже диктаторських повноважень.
20 листопада - Намагаючись перешкодити анархії та розгортанню громадянської війни, Центральна Рада видала III Універсал, яким проголосила Українську Народну Республіку у складі федеративної Росії - після 250 років неволі український народ офіційно задекларував відродження власної держави.
26 листопада - У Монреалі власниками клубів «Монреаль Канадієнс», «Монреаль Вондерерс», «Оттава Сенаторс» та «Квебек Бульдогс» заснували Національну хокейну лігу (НХЛ), до якої згодом приєдналась команда «Торонто Блушіртс» (переймонована пізніше у «Торонто Арінас»).
28 листопада - Уряд більшовицької Росії направив послам Великобританії, Франції, США та ряду інших країн ноту з пропозицією про оголошення перемир'я на всіх фронтах і початку переговорів про мир. Не отримавши відповіді, радянський уряд оголосив про підготовку до сепаратних мирних переговорів з Німеччиною.
5 грудня - У Києві відкрито Українську державну академію мистецтв. Першим її ректором став видатний український графік Георгій Нарбут (1886—1920).
6 грудня - Парламент Фінляндії затвердив звернення сенату «До народу Фінляндії», в якому проголошувався намір Великого князівства Фінляндського вийти зі складу Росії, і почав розгляд нової конституції, за якою Фінляндія мала стати суверенною республікою.
6 грудня - В результаті зіткнення в порту Галіфакса (Канада) французького військового корабля «Монблан», завантаженого вибухівкою, з норвезьким судном «Імо» відбувся найбільший вибух у доатомну еру - за офіційною статистикою загинуло 1963 людини, близько 2 тисяч пропало безвісті, більше 9 тисяч було поранено.
9 грудня - В ході Синайсько-Палестинської кампанії Першої світової війни британські війська під командуванням генерала Едмунда Елленбі розбили об'єднані німецько-турецькі сили і зайняли Єрусалим. Елленбі, як хороший кавалерист і задля традиції планував вїхати в вісто верхи, але з поваги до міста як релігійної столиці, він увійшов до нього пішки 11 грудня 1917 року.
12 грудня - Перевантажений поїзд, який перевозив близько тисячі французьких солдатів з італійського фронту у відпустку, зійшов з рейок в районі альпійського містечка. В аварії, яка є найжахливішим транспортним інцидентом в історії Франції, загинуло від 425 до 700 чоловік.
17 грудня - Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Володимира Леніна і Лева Троцького, в котрій більшовицькі лідери Росії зазначили, що Раднарком "... визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії... зараз же, без обмеження та безумовно". Водночас до Центральної Ради було висунуто ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння радянських військ та Червоної гвардії. Цей ультиматум, що був розцінений як втручаня у внутрішні справи УНР, був відкинутий з'їздом Рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, що пройшов 20 грудня, і Росія для наведення "революційного порядку" кинула проти УНР тридцятитисячне угруповування Червоної Армії на чолі з В.Антоновим-Овсієнком, О.Єгоровим і М.Муравйовим.
19 грудня - Іграми в Монреалі і Торонто стартував перший чемпіонат Національної Хокейної Ліги (НХЛ) - команда «Монреаль Вондерерс» з рахунком 10:9 обіграла «Торонто Арінас», а «Монреаль Канадієнс» з рахунком 9:4 перемогла команду «Оттава Сенаторс». Згодом 16 гравців цих двох матчів стали членами Залу слави хокею НХЛ.
20 грудня - Як екстренний засіб боротьби із прихильниками буржуазії, які "... саботують роботу... щоб підірвати уряд в його заходах, направлених на здійсненя соціалістичних перетворень", у більшовицькій Росії створено Всеросійську надзвичайну комісію для боротьби з контреволюцією і саботажем. Першим головою ВЧК став ініціатор її створення Фелікс Едмундович Дзержинський.
20 грудня - Українська Центральна Рада відправила відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри Раді народних комісарів Росії, якою відхилила ультиматум, висунутий 17 грудня, - це стало приводом до початку Російсько-української війни.
25 грудня - У Харкові з'їзд Рад України, проведений 60-а делегатами III з'їзду Рад Донецького та Криворізького басейнів і 124-а членами РСДРП(б), котрі 17 грудня демонстративно залишили засідання Всеукраїнського з'їзду Рад, який підтримав діяльність Центральної Ради, проголосив Україну Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (офіційна назва - Українська Народна Республіка), визнав її федеративною частиною Російської Республіки, поширивши на неї чинність ленінських декретів. Цього ж дня було обрано Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) на чолі з соціал-демократом Юхимом Медвєдєвим, а наступного - ВУЦВК сформував перший український радянський уряд - Народний секретаріат - на чолі з Миколою Скрипником. Народний секретаріат одразу ж оголосив про поширення дії в Україні декретів російського Раднаркому, при цьому не окресливши державної території, на яку поширюались повноваження уряду.
31 грудня - Раднарком Росії визнав незалежність Фінляндії, проголошену три тижні перед тим.
Народилися 1917 року
25 січня - 28 травня 2003, Ілля (Романович) Прігожин, бельгійський фізико-хімік російського походження; лауреат Нобелівської премії з хімії (1977) за роботи в галузі нерівноважної термодинаміки.
11 лютого - 16 травня 1997, Джузеппе де Сантіс, італійський кінорежисер ("Наступ і відступ", "Дорога, тривалістю рік", "Дні кохання", "Рим, об 11-й", "Вендетта", "Дон Паскуаль").
11 лютого - 30 січня 2007, Сідні Шелдон, американський письменник ("Інтриганка", "Зірвати маску", "Другий бік півночі", "Гнів ангелів").
24 лютого - 17 червня 2005, Тетяна Нилівна Яблонська, український живописець, народний художник УРСР (з 1960 р.).
25 лютого - 25 листопада 1993, (Джон) Ентоні Берджес (Вілсон), англійський письменник ("Механічний апельсин").
10 квітня - 8 липня 1979, Роберт Бернс Вудворд, американський хімік, Нобелівський лауреат (1965); першим синтезував складні біологічно активні речовини - хінін, хлорофіл, кортизон, тетрациклін, вітамін B12, розшифрував будову пеніциліну і стрептоміцину.
1 травня - 3 грудня 2012, Федір Савелійович Хитрук, російський режисер-мультиплікатор, лауреат Каннського кінофестивалю ("Острів" [1973], "Дарую тобі зірку" [1979]; "Історія одного злочину", "Канікули Боніфация", "Фільм, фільм, фільм...", "Вінні-Пух", "Олімпіоніки), художній керівник тележурналу "Єралаш".
29 травня - 22 листопада 1963, Джон Фіцджеральд Кеннеді, 35-й президент США (1961-1963 рр.), перший і єдиний католик на цьому посту, перший президент США, що став лауреатом Пулітцерівської премії; убитий в результаті замаху, деталі котрого й досі лишаються невиясненими.
30 червня - 14 березня 1975, Сюзан Хейворд (Едіт Маррендер), американська актриса, лауреат «Оскара» (Я хочу жити [1958], Я заплачу завтра, Долина ляльок).
27 липня - 23 вересня 1970, Бурвіль (Андре Робер Рембур), французький комедійний кіноактор (Три мушкетери, Гава, Велика прогулянка).
6 серпня - 1 липня 1997, Роберт Мітчум, американський кіноактор (Вітри війни, Мис страху, Війна і пам'ять, Ніч мисливця).
18 серпня - 19 квітня 2010, Василь Захарович Бородай, український скульптор, Народний художник України.
22 серпня - 21 червня 2001, Джон Лі Хукер, американський джазовий музикант, піаніст, співак (Boom, Boom, I Don’t Want To Go to Viet Nam, Boogie Chillen’, One Scotch, One Bourbon, One Beer).
11 вересня - 28 вересня 1989, (Едралін) Фердинанд Маркос, пезидент Філіппін (1966-86 рр.).
30 вересня - 2 квітня 1987, Бернард «Бадді» Річ, американський джазовий музикант.
30 вересня - 5 жовтня 2014, Юрій Петрович Любимов, російський театральний режисер (Театр на Таганці).
10 жовтня - 17 лютого 1982, Телоніус (Сфір) Монк, американський композитор, джазовий музикант (Round Midnight, Misterioso, Straight No Chaser, Blue Monk, Epistrophy).
20 жовтня - 2 серпня 1973, Жан-П'єр Мельвілл (Грумбах), французький режисер (Брудні гроші, Друге дихання, Дивак), сценарист, продюсер, актор.
21 жовтня - 6 січня 1993, Діззі (Джон Беркс) Гіллеспі, американський джазовий музикант (труба), лауреат "Гремі" (Oscar Peterson and Dizzy Gillespie [1975], Live at the Royal Festival Hall [1991]), один із засновників стилю бі-боп.
19 листопада - 31 жовтня 1984, Індіра Ганді, прем'єр-міністр Індії (1966-77, 1980-84 рр.); дочка Джавахарлала Неру.
25 листопада - 5 лютого 1995, Михайло Григорович Івасюк, український письменник, літературознавець.
16 грудня - 19 березня 2008, Артур Чарльз Кларк, англійський письменник-фантаст (Космічна Одіссея, Кінець дитинства).
21 грудня - 16 липня 1985, Генріх Белль, німецький письменник (Де ти був, Адаме?, Груповий портрет з дамою), лауреат Нобелівської премії (1972).
Померли 1917 року
8 березня - Фердинанд фон Цеппелін, німецький генерал, конструктор найзнаменитіших дирижаблів. 99 років тому, в 79 років (нар. 8 липня 1838 р.).
8 березня - Фердинанд фон Цеппелін, німецький генерал, конструктор найзнаменитіших дирижаблів. 99 років тому, в 79 років (нар. 8 липня 1838 р.).
31 березня - Еміль Адольф фон Берінг, німецький бактеріолог, перший лауреат Нобелівської премії з медицини і фізіології (1901). 99 років тому, в 63 роки (нар. 15 березня 1854 р.).
11 квітня - Скотт Джоплін, американський джазовий музикант, "король регтайму", композитор (Original Rags, Maple Leaf Rag, The Ragtime Dance, The Entertainer, опери: The Guest of Honor, Treemonisha). 99 років тому, в 49 років (нар. 24 листопада 1868 р.).
14 квітня - Людвіг Заменгоф (Лазар Заменгоф), польський лікар і лінгвіст, винахідник штучної мови есперанто. 99 років тому, в 58 років (нар. 15 грудня 1859 р.).
27 липня - Еміль Теодор Кохер, австрійський хірург, лауреат Нобелівської премії (1909). 99 років тому, в 76 років (нар. 25 серпня 1841 р.).
20 серпня - (Йоганн Фрідріх Вільгельм) Адольф фон Байєр, німецький хімік, лауреат Нобелівської премії (1905) "за заслуги у розвитку органічної хімії, хімічної промисловості завдяки роботам з органічних барвників і гідроароматичних з'єднань". 99 років тому, в 82 роки (нар. 31 жовтня 1835 р.).
27 вересня - Едгар Дега (Едгар-Жермен-Ілер де Га), французький художник-експресіоніст (Голубі танцівниці, Зірка). 99 років тому, в 83 роки (нар. 19 липня 1834 р.).
8 жовтня - Сергій Іванович Васильківський, український живописець, пейзажист. 99 років тому, в 63 роки (нар. 19 жовтня 1854 р.).
15 жовтня - Мата Харі (Маргарета Геєртруда Целле), голландська танцівниця; під час Першої Світової війни звинувачена французькими властями у шпигунстві на користь Німеччини (агент H-21); розстріляна за вироком суду на околиці Парижу. 99 років тому, в 41 рік (нар. 7 серпня 1876 р.).
11 листопада - Лідія Камекеха Ліліукалані, остання королева Гаваїв (1891-93 рр.) до їх анексії США, поетеса. 99 років тому, в 79 років (нар. 2 вересня 1838 р.).
17 листопада - Огюст Роден, французький скульптор-імпресіоніст (Мислитель, Поцілунок, Бальзак, Бронзовий вік). 99 років тому, в 77 років (нар. 12 листопада 1840 р.).

Головні події 1917 року

25 липня 1917 року французьким судом голландська танцівниця Мата Харі за звинуваченням у шпигунстві на користь Н..
25 липня
19 грудня 1917 року іграми в Монреалі і Торонто розпочався перший чемпіонат Національної Хокейної Ліги - команда..
19 грудня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх