цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1846 - 1848 років
29 вересня 1848 року поблизу міста Пакозд за 70 кілометрів від Пешта відбулась битва між хорватськими військами і угорською революційною армією, яка стала першою в ході придушення Угорської революції. Вона остаточно зазнала краху у серпні наступного року після втручання Росії, котра завдала поразки революційній армії у битві біля міста Вілагош у Трансильванії.

Головні події 1846 - 1848 років


Всі події 1846 - 1848 років

24 квітня 1846 - Двотисячний мексиканський кінний загін атакував американський патруль чисельністю 63 солдати на спірній території на північ від Ріо-Гранде, убивши 16 вояків США. Цей інцидент, згодом названий Справою Торнтона, за ім'ям убитого американського офіцера, став одним з офіційних приводів для оголошення війни Мексиці.
13 травня 1846 - Через два місяці після фактичного початку бойових дій об'єднане засідання двох палат конгресу США схвалило рішення оголосити війну Мексиці. Мексика відповіла оголошенням війни 23 травня. В її ході американці анексували північні мексиканські території Техас, Верхню Каліфорнію і Арізону.
3 червня 1846 - В результаті американо-мексиканської війни (1846-48 рр.) селище Йєрба-Буена з населенням в 458 чоловік перейшло до США. В наступному році воно було перейменоване у Сан-Франциско.
14 червня 1846 - Американські поселенці у місті Сонома в Північній Каліфорнії почали повстання проти мексиканських властей і проголосили створення Республіки Каліфорнія. У липні їм на допомогу прийшла американська армія і Північна Каліфорнія була приєднана до США.
15 червня 1846 - Підписанням Орегонського договору закінчився багаторічний конфлікт між США та Великою Британією щодо Території Орегон. Демаркацію кордону між двома країнами було проведено по 49-й паралелі і США отримали контроль над майбутніми штатами Орегон, Монтана, Вашингтон і Айдахо, а до Британської Канади відійшв острів Ванкувер, сучасні провінції Ванкувер та Альберта і частина басейну ріки Колумбія.
16 червня 1846 - Джованні Марія Мастай де Феретті обрано папою римським. Він взяв ім'я Пій IX і його понтифікат став найтривалішим, після апостола Петра, в історії Римо-католицької церкви - 31 рік, 7 місяців та 22 дні.
10 серпня 1846 - Після десяти років дебатів з приводу того, як краще використати 500 тисяч доларів, котрі заповів США англійський хімік Джеймс Смітсон, Конгрес США прийняв рішення відкрити Смітсонівський інститут, перший заклад із системи наукових і музейних центрів. Нині це найбільший музейний комплекс у світі, який щороку відвідує понад тридцять мільйонів чоловік.
22 серпня 1846 - Президент Хосе Маріано Салас оголосив про відновлення конституції 1824 року і проголошення Другої Федеративної республіки Мексики.
10 вересня 1846 - Механік Елія Хау з міста Спенсер (штат Массачусетс) отримав патент на працюючу швейну машинку, котру він констуювував протягом трьох років (1843-45 рр.). Не взмозі знайти їй збут у США, в 1847 році Хау переїхав до Британії, де продав патент одному із англійських промисловців. Повернувшись на батьківщину, Хау виявив, що в США налагоджено випуск швейних машинок Ісаака Зінгера, побудованих за ідентичним принципом. Тривалі судові тяжби з приводу відновлення порушеного авторського права зробили в решті-решт Хау багатою людиною, але практично невідомою, на відміну від Зінгера.
24 вересня 1846 - Працюючи в Берлінській обсерваторії, німецький астроном Йоганн Галле на підставі теоретичних розрахунків французького математика Урбена Левер'є відкрив восьму планету Сонячної системи, названу за традицією іменем античного бога, - Нептун.
16 жовтня 1846 - В госпіталі Бостона хірург Вільям Томас Мортон вперше продемонстрував колегам застосування ефіру в якості анестетика під час операції під повним наркозом по видаленню пухлини у пацієнта. Через декілька років шотландський лікар-акушер Джеймс Янг Сімпсон з Единбурга запропонував ще ефективнішу анестезуючу речовину - хлороформ.
1847
30 січня 1847 - Іспанське селище Єрба Пуебла перейменоване у Сан-Франциско. В той час у ньому проживало близько 500 осіб.
8 квітня 1847 - За приналежність до Кирило-Мефодієвського братства у Києві заарештовано поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова.
8 травня 1847 - Англієць Роберт Томсон запатентував гумову камеру для коліс.
9 червня 1847 - Російським царем Миколою I ухвалено вирок про віддання Тараса Шевченка в солдати із забороною писати й малювати.
14 червня 1847 - Німецький хімік Роберт Бунзен винайшов лабараторну горілку, що дозволяла регулювати розмір полум'я (горілка Бунзена).
24 липня 1847 - Американець Річард Марч Хоу запатентував друкарський станок роторного типу.
24 липня 1847 - Після 17 місяців поневірянь і переслідувань після вбивства засновника і першого керівника секти мормонів Джозефа Сміта, його перший неофіт Брігем Янг разом із 148 послідовниками з'явились в долині Великого Солоного озера і вирішили тут оселитись. Вони висадили овочі, збудували греблю і на обжитій території площею один квадратний кілометр звели поселення, що згодом стало містом Солт-Лейк-Сіті. До кінця року в ньому проживало вже близько 2 тисяч мормонів і цей день в Юті відмічають як День першопроходців.
26 липня 1847 - Ліберія, колишня колонія Американського колонізаційного товариства, проголосила свою незалежність. Під тиском Великої Британії США погодились із проголошенням суверенітету Ліберії, і на африканському континенті з'явилась перша незалежна демократична республіка. Прийнята згодом конституція країни була написана за зразком конституції США. В 1848 році першим президентом Ліберії було обрано Джозефа Дженкінса Робертса.
14 вересня 1847 - В ході Мексикано-американської війни за спірні території американські війська під керівництвом генерала Вінфілда Скотта увійшли в Мехіко і підняли над містом американський прапор. Поразка Мексики була закріплена мирним договором, підписаним у лютому 1848 року, згідно з котрим Мексика визнавала Техас територією США.
16 жовтня 1847 - У Лондоні вперше вийшов друком роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр», котрий був підписаний псевдонімом Каррер Белл.
4 листопада 1847 - Зондербунд, військово-політичний блок семи католицьких кантонів Швейцарії, утворений в 1845 році, почав громадянську війну і зазнав поразки. Перемога буржуазно-ліберальних сил була закріплена конституцією 1848 року, згідно з якою Швейцарія стала союзною державою з єдиною законодавчою, виконавчою і судовою владами.
1848
24 січня 1848 - У Північній Каліфорнії Джеймс Маршал знайшов великий золотий злиток, що дало поштовх до виникнення явища, котре через рік стало називатись "золотою лихоманкою".
2 лютого 1848 - У місті Гваделупа-Ідальго США та Мексика підписали мирний договір про закінчення 17-місячної війни, у якій загинуло 25 тисяч мексиканців і 12 тисяч американців. Згідно з договором, кордоном між Мексикою та США ставала річка Ріо-Гранде, Мексика втрачала майже половину своєї території, а США збільшували свою на третину. На завойованих США землях площею понад 3 мільйони квадратних кілометрів були утворені штати Арізона, Вайомінг, Каліфорния, Колорадо, Невада, Нью-Мексико і Техас. У якості компенсації США зобов'язувались виплатити Мексиці у вигляді репарацій 15 мільйонів доларів і її борги американським кредиторам у розмірі 3.25 мільйона доларів.
16 лютого 1848 - У Парижі Фредерік Шопен зіграв свій останній концерт. Через рік він помер від туберкульозу.
21 лютого 1848 - У Лондоні групою німецьких революціонерів-соціалістів "Комуністична ліга" опубліковано "Маніфест комуністичної партії", написаний 29-річним Карлом Марксом при участі Фрідріха Енгельса. Політичний памфлет, безсумнівно, найдієвіший у історії, проголошував, що історія людства є історією боротьби класів і неминуча перемога пролетаріату покладе край класовому суспільству взагалі. Надрукована німецькою, робота Маркса не привела до якихось швидких результатів, однак її ідеї, втілені в життя у 20-у столітті, привели до того, що у 1950-х роках майже половина людства жила під керівництвом марксистських урядів.
22 лютого 1848 - У Парижі почались масові заворушення, жорстоке придушення яких королівськими військами привело до зречення престолу короля Луї Філіппа 24 лютого і проголошеня 25 лютого республіки.
25 лютого 1848 - Після кількатисячних демонстрацій, котрі почались в Парижі 22 лютого і були жорстоко придушені королівськими військами, по всй країні спалахнуло народне повстання, яке змусило 24 лютого короля Луї-Філіпа Орлеанського зректися престолу - влада у Франції перейшла до Тимчасового уряду.
27 лютого 1848 - У Мангеймі (Німеччина) та інших містах Баденського герцогства відбулись масові народні збори, які вимагали прийняття конституції, відміни феодальних повинностей і проголошення демократичних свобод. Вони знайшли підтримку в інших німецьких державах і переросли в Березневу революцію.
4 березня 1848 - У Франціїї введено в дію загальне виборче право для всіх чоловіків.
13 березня 1848 - У Відні, столиці Австрійської імперії, почалось народне повстання. Наступного дня у відставку пішов канцлер Клеменс Меттерніх, а 17 квітня було утворено новий уряд.
15 березня 1848 - Після повідомлення з Відня про початок революції, у Пешті (Угорщина) почалось народне повстання. Цього ж дня Державні збори прийняли закони, за якими Угорщина конституювалася як незалежна держава, пов'язана з Австрією особистою унією, і в ній відміняласьсь кріпацька залежність селян.
22 березня 1848 - Венеція оголосила про відновлення своєї незалежності від Австрійської імперії.
23 березня 1848 - Угорщина проголосила свою незалежність від Австрії.
29 березня 1848 - Унікальний випадок - із-за сильних морозів, що скував річку Ніагару, на один день "зупинився" Ніагарський водоспад.
31 березня 1848 - У Франкфурті зібрався перший загальнонімецький т. зв. попередній парламент, який постановив скликати єдині для всієї Німеччини національні збори з метою виробити конституцію для Німеччини.
2 травня 1848 - У Львові створена перша українська політична організація в Галичині – Головна Руська Рада. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. Руська Рада виступила за створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття.
4 травня 1848 - Скликані після повалення у лютому влади короля Луї-Філіпа Орлеанського Установчі збори, проголосили у Францію республіку, президентом якої в грудні був обраний принц Луї Наполеон Бонапарт, племінник імператора Наполеона.
15 травня 1848 - У Східній Галичині, що знаходилась під владою Австрії, скасовано кріпацтво.
2 червня 1848 - У Празі розпочався Слов'янський конгрес, скликаний з метою протидії проголошеному німецьким парламентом у Франкфурті над Майном об'єднанню всіх німецьких земель Німеччини й Австрії, включно з Чехією. В ньому взяли участь представники всіх слов'янських народів, що населяли Австрійську імперію, а також Балкани.
23 червня 1848 - В Парижі почалось збройне повстання робітників, що протестували проти закриття національних майстерень (громадських робіт для безробітних), зарахування неодружених робітників віком 18-25 років до армії і висилки всіх решту на громадські роботи в провінцію. У повстанні брало участь близько 45 тисяч людей, котрі спорудили понад 600 барикад. В ході боїв з урядовими військами протягом 23-26 червня загинуло декілька тисяч осіб.
26 червня 1848 - Поразкою закінчилось у Парижі Червневе повстання, яке почалось 23 червня і причиною якого було закриття Національних майстерень - громадські заклади для безробіних пролетаріїв. 115 тисяч чоловік, які виявились позбавленими засобів на існування почали будувати в місті барикади і захопили склади зброї. Повстання було придушене Національною гвардією - загинуло понад 10 тисяч повсталих і ще 4 тисячі було вислано в Алжир.
29 липня 1848 - В Ірландії поразкою завершилось національне повстання в Тіпперері під керівництвом Вільяма Сміта О'Браєна. Члени Молодого Ірландського руху планували проголосити незалежність Ірландії, але погана організація і брак підтримки населенням призвели до поразки. О'Браєн був заарештований, засуджений до смертної кари, котру замінили на заслання до Тасманії.
23 вересня 1848 - Американець Джон Куртіс зі штату Мен налагодив виготовлення у домашніх умовах і комерційний продаж перших жувальних гумок - "Чиста ялинкова гумка" була створена на основі індіанських рецептів.
29 вересня 1848 - Поблизу міста Пакозд за 70 кілометрів від Пешта відбулась битва між хорватськими військами і угорською революційною армією, яка стала першою в ході придушення Угорської революції. Вона остаточно зазнала краху у серпні наступного року після втручання Росії, котра завдала поразки революційній армії у битві біля міста Вілагош у Трансильванії.
12 листопада 1848 - Набула чинності конституція Другої французької республіки, створена Установчими зборами. Згідно з нею, главою держави ставав президент, що обирався загальним голосуванням на чотири роки, і наділявся широкими повноваженнями; законодавчу владу в країні здійснювали Законодавчі збори, що обирались на три роки.
2 грудня 1848 - Під впливом революційних подій 53-річний австрійський імператор Фердинанд I був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I, котрому вдалось зміцнити владу в країні і при допомозі воєнної сили придушити національно-революційні рухи в Угорщині, Австрії та Чехії, а також здобути перемогу у війні проти Італії.
10 грудня 1848 - На перших у Франції прямих (але не загальних) виборах глави держави Луї Наполеон Бонапарт набрав 75% голосів і став президентом Французької Республіки. Наступні прямі вибори президента Франції були проведені лише в 1965 році.
Народилися в 1846 - 1848 роках
9 лютого 1846 - 29 грудня 1929, Вільгельм Майбах, німецький інженер та підприємець, конструктор першого «Мерседеса». Засновник фірми Maybach.
5 травня 1846 - 15 листопада 1916, Генрик Сенкевич, польський письменник, лауреат Нобелівської премії (1905) ("Потоп", "Пан Володиєвський", "Вогнем і мечем", "Хрестоносці", "Камо гредеши", "Без догмату").
30 травня 1846 - 24 вересня 1920, Петер Карл Фаберже, російський ювелір, засновник сімейної фірми і династії майстрів ювелірного мистецтва.
17 липня 1846 - 14 квітня 1888, Микола Миколайович Миклухо-Маклай, російський мандрівник і етнограф, дослідник життя народів Океанії.
6 жовтня 1846 - 12 березня 1914, Джордж Вестінгауз, американський підприємець (Westinghouse Electric Company), винахідник в галузі електротехніки і локомотивобудування, автор більше 400 патентів.
1847
11 лютого 1847 - 18 жовтня 1931, Томас Алва Едісон, американський електротехнік, винахідник, автор більше тисячі запатентованих розробок, засновник декількох підприємств і компаній, організатор і керівник першої американської науково-дослідної лабораторії (1872).
3 березня 1847 - 2 серпня 1922, Александр Грехем Белл, канадський винахідник (телефонний апарат) шотландського походження.
10 квітня 1847 - 29 жовтня 1911, Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, родом з Угорщини; по своїй смерті залишив 2 мільйони доларів для заснування при Колумбійському університеті школи журналістики і заснування щорічної премії для кращих журналістів.
20 серпня 1847 - 19 травня 1912, Болеслав Прус (Александр Ґловацький), польський письменник («Лялька», «Фараон», «Форпост»).
2 жовтня 1847 - 2 серпня 1934, Пауль фон Гінденбург, німецький фельдмаршал, командуючий німецькими військами (1914-16 рр.) на Східному фронті в роки Першої Світової війни, начальник польового Генштабу (1916-18 рр.), президент Німеччини (1925-33 рр.).
4 жовтня 1847 - 11 вересня 1910, Луї Анрі Буссенар, французький письменник (Викрадачі діамантів).
8 листопада 1847 - 20 квітня 1912, Брем Стокер (Абрахам Стокер), ірландський письменник («Дракула»).
16 грудня 1847 - 9 грудня 1915, Ганс Гросс, австрійський вчений-криміналіст, професор кафедри криміналістики Чернівецького університету, один із основоположників судової психології.
1848
1 січня 1848 - 7 лютого 1918, Володимир (Священомученик), Василь Никифорович Богоявленський, Київський і Галицький православний митрополит (1915—18 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву 20 століття.
6 січня 1848 - 1 червня 1876, Христо Ботев, герой болгарського руху опору турецьким завойовникам, поет.
23 травня 1848 - 10 серпня 1896, Отто Лілієнталь, німецький інженер, піонер авіації.
7 червня 1848 - 8 травня 1903, (Ежен Анрі) Поль Гоген, французський художник, один з основних предстаників постімпресіонізму.
Померли в 1846 - 1848 роках
17 березня 1846 - Фрідріх Вільгельм Бессель, німецький математик і астроном; обчислив відстань до зірки 61 у сузір'ї Лебедя, розробив метод врахування інструментальних і систематичних помилок на основі градусних вимірювань. 170 років тому, в 62 роки (нар. 22 липня 1784 р.).
10 березня 1847 - Чарльз Хатчет, англійський хімік; у 1801 році відкрив хімічний елемент ніобій. 169 років тому, в 82 роки (нар. 2 січня 1765 р.).
4 листопада 1847 - Фелікс Мендельсон (Бартольді), німецький композитор ("Італійська симфонія", "Шотландська симфонія", "Фінгалова печера"), диригент, піаніст, засновник першої німецької консерваторії (Лейпціг, 1843). 169 років тому, в 38 років (нар. 3 лютого 1809 р.).
17 грудня 1847 - Марія Луїза Австрійська, імператриця Франції (1810-13 рр.), друга жінка Наполеона Бонапарта I; дочка австрійського імператора Франца I, племінниця королеви Франції Марії Антуанетти. 169 років тому, в 56 років (нар. 7 грудня 1791 р.).
24 січня 1848 - Горейс Уелс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845). 168 років тому, в 33 роки (нар. 21 січня 1815 р.).
23 лютого 1848 - Джон Квінсі Адамс, американський політик, 6-й президент США. 168 років тому, в 81 рік (нар. 11 липня 1767 р.).
4 липня 1848 - Франсуа Рене де Шатобріан, французький письменник («Атала», «Рене») і політик. 168 років тому, в 80 років (нар. 4 вересня 1768 р.).
7 серпня 1848 - Йєнс Якоб Берцеліус, шведський геолог і хімік; відкрив церій, селен, торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій; визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них буквенні позначення. 168 років тому, в 69 років (нар. 20 серпня 1779 р.).
12 серпня 1848 - Джордж Стівенсон, англійський винахідник, конструктор першого залізничного парового локомотива. 168 років тому, в 67 років (нар. 9 червня 1781 р.).
15 грудня 1848 - Євген Павлович Гребінка, український поет ("Малоросійські приказки", "Човен", "Українська мелодія", "Очи черные"), прозаїк ("Записки студента", "Петербурзька сторона", "Фактор"). 168 років тому, в 36 років (нар. 2 лютого 1812 р.).
Карл Каролінг - король франків
Сьогодні
Карл Каролінг - король франків

Головні події 1846 - 1848 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх