цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1703 - 1709 років
21 вересня 1709 року в селі Варниці поблизу Бендер, не в змозі пережити крах свого плану на становлення України як самостійної держави, помер Іван Степанович Мазепа, гетьман Лівобережної України.

Головні події 1703 - 1709 років


Всі події 1703 - 1709 років

13 січня 1703 - У Москві вийшов перший номер газети «Ведомости о военных и иных делах, достойных знания и памяти, случившиеся в Московском государстве и во иных окрестных странах», першої газети в Росії. Її тираж коливався від 200 до 4000 примірників, які друкували поперемінно в Москві й Петербурзі.
14 січня 1703 - В центральних Апеннінах в Італії відбувся землетрус силою понад 6 балів. Повторні поштовхи такої ж магнітуди стались також 14 січня, 16 січня та 2 лютого. Загалом загинуло понад 10 тисяч чоловік.
27 травня 1703 - За наказом російського царя Петра I на Заячому острові в дельті ріки Нева на щойно завойованих у шведів територіях почато будівництво Петропавлівської фортеці. Цей день вважають днем заснування Петербурга.
10 липня 1703 - В Петербурзі на Заячому острові закладено дерев'яну церкву в ім'я Святих апостолів Петра і Павла, на місці котрої через 11 років було почате будівництво кам'яного собору, освяченого 9 липня 1733 року.
19 листопада 1703 - У Бастилії помер таємничий в'язень часів Людовика XIV, який носив оксамитову маску і який увійшов в історію під іменем «залізна маска» (легенди перетворили маску в залізну).
1704
4 серпня 1704 - У ході Війни за іспанську спадщину союзний англо-голландський флот захопив Гібралтар, який Іспанія не змогла повернути до сьогоднішнього дня.
13 серпня 1704 - У ході війни за іспанську спадщину англо-австрійські війська розгромили французів і баварців у битві при Бленгеймі (Баварія).
30 серпня 1704 - Між Росією і представниками Речі Посполитої підписано Нарвський договір про союз у війні проти Швеції, згідно з яким Польща офіційно вступала у Північну війну і обидві сторони зобов'язались не підписувати з Карлом XII сепаратних угод.
1707
24 березня 1707 - Парламентами Англії та Шотландії прийнято Акт про Унію, який об'єднав королівства Англію і Шотландію в єдину державу - Королівство Велика Британія. Акт про Унію набув чинності 1 травня 1707 року
25 квітня 1707 - В ході війни за іспанський спадок, біля містечка Альманса (на кордоні Валенсії і Мурсії) французько-іспанська армія під керівництвом французького маршала Джеймса Фітцджеймса, герцога Бервіка (англійця за походженням), розгромила португальсько-англійсько-голандські війська графа Голуея. В результаті перемоги частина східної Іспанії перейшла під владу Бурбонів.
1 травня 1707 - Набув чинності «Акт про Унію», що об'єднав Англію, Уельс та Шотландію одну державу - Велику Британію. Цього дня парламенти Англії та Шотландії об'єднались у єдиний парламент Великої Британії, через що в англійській історіографії іноді «Акт про Унію» згадується як «Союз парламентів». Об'єднання здійснювалось на засадах рівноправості - Шотландія зберігала свою юридичну систему, незалежну пресвітеранську церкву і отримала вільний доступ на ринки імперії.
1708
12 липня 1708 - Початок придушення селянського постання Кіндрата Булавіна: в урочищі Крива Лука (район Сіверського Донця) російські урядові війська під командуванням Федора Шидловського розбили загін отамана Семена Драного, який налічував 5000 донських козаків і 1500 запорожців, а самого Драного було вбито; запорожці відступили до Бахмута (нині Артемівськ).
26 липня 1708 - У селі Борщагівка (нині Вінницька область) за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів страчені полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами.
28 жовтня 1708 - Після отримання від російського царя Петра I наказу надіслати війська на допомогу російській армії, що вела бої в Литві, в той час як вся Україна була окупована царськими військами, Іван Мазепа виступив проти Петра I і оголосив про союз України з Швецією. Була укладена відповідна угода, що передбачала політичний статус України як незалежної держави по обидва боки Дніпра, з гарантіями непорушності "границь її, вільностей законів, прав і привілеїв ... аби Україна вічними часами тішилася своїми правами і вільностями без жодної шкоди". Це рішення гетьмана не знайшло однозначної підтримки серед козацької старшини, для котрої антиросійський виступ Івана Мазепи виявився повною несподіванкою, і було засуджене православним духовенством, котре з подачі Петра I піддало Мазепу анафемі, а його вчинок трактувало як підпорядкований особистій вигоді.
12 листопада 1708 - Дізнавшись про перехід Івана Мазепи на бік шведів, російський цар Петро I віддав наказ захопити гетьманську столицю Батурин, яка була зруйнована, а більшість захоплених полонених і мешканців міста незалежно від статі і віку - страчена.
23 листопада 1708 - За наказом московського царя Петра I у церкві Святої Трійці в Глухові (тепер Сумської області) митрополит київський Йоасаф Кроковський проголосив анафему українському гетьману Івану Мазепі, котрий у жовтні підтримав Швецію у війні проти Росії.
1709
1 лютого 1709 - Команда англійського корабля під керуванням капітана Томаса Дувра знайшла на острові Хуан Фернандес в Тихому океані моряка Александра Селкірка, який після сварки з капітаном судна, на якому він плавав, був висаджений на безлюдному острові і провів на ньому майже чотири з половиною роки. Історія життя і порятунку Селкірка лягла в основу книги Даніеля Дефо «Робінзон Крузо».
2 лютого 1709 - Пропливаючим кораблем врятовано Александра Селкірка, який прожив на безлюдному острові більше 4-х років. 27-літній шотландець служив боцманом на англійському військовому судні "Сенк пор". Маючи запальну натуру, він постійно конфліктував з капітаном. Після чергової сварки за його ж власним бажанням Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса - 640 км на Захід від узбережжя Чилі). Він пробжив на безлюдному острові 4 роки та 4 місяці і згодом послужив прототипом для образу головного героя роману «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» Даніеля Дефо. Уже в наші дні в пам'ять про ці події острів Мас-а-Тьєрра був перейменовано у Робінзон Крузо, а невеликий острівок поблизу названо іменем Александра Селкірка.
25 травня 1709 - За наказом царського уряду Петра I за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком самостійницької політики гетьмана Івана Мазепи російськими військами під керівництвом полковника Яковлєва знищено Запорозьку (Чортомлинську) Січ. Оборону Січі очолив наказний отаман Яким Богуш. Після битви у полон потрапили кошовий отаман, військовий суддя, 26 курінних отаманів, 2 ченці, 250 звичайних козаків, 160 жінок та дітей. З них 5 людей померло, 156 людей було страчено. Декількох вбитих було повішено на плотах та відпущено вниз по течії на страх іншим.
26 червня 1709 - За наказом російського царя Петра I зруйновано Запорізьку (Чортомлицьку) Січ, козаки якої підтримали гетьмана Івана Мазепу у його союзі зі шведським королем Карлом XII проти російського царя Петра І.
8 липня 1709 - В ході Північної війни відбулась битва під Полтавою, в якій військо шведського короля Карла XII і гетьмана Івана Мазепи зазнало нищівної поразки від армії московського царя Петра I.
11 липня 1709 - Залишки шведської армії Карла XII, що рятувались втечею після Полтавської битви, попали біля містечка Переволочна в засідку і здались військам Меншикова.
12 липня 1709 - 9-тисячний загін князя Меншикова взяв у полон понад 17 тисяч шведів, які після Полтавської битви відступили до містечка Переволочна і не встигли переправитися через Дніпро.
11 вересня 1709 - Біля голландського міста Мальплак відбулась вирішальна битва в ході Війни за іспанську спадщину - об'єднані пруссько-британські війська під керівництвом Євгенія Савойського і Джона Черчиля герцога Мальборо розбили армію французького короля Людовика XIV, котрий був змушений не тільки відмовитись від претензій на іспанську корону, але й від частини території.
21 вересня 1709 - В селі Варниці поблизу Бендер, не в змозі пережити крах свого плану на становлення України як самостійної держави, помер Іван Степанович Мазепа, гетьман Лівобережної України.
Народилися в 1703 - 1709 роках
17 червня 1703 - 2 березня 1791, Джон Веслі, англійський протестантський проповідник, засновник Методистської церкви.
1705 - 1768, Іван Гонта, уманський полковник, один з керівників гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина.
24 січня 1705 - 15 липня 1782, Карло Фарінеллі, італійський оперний співак (сопрано).
17 січня 1706 - 17 квітня 1790, Бенджамін Франклін, американський письменник, поет, винахідник, державний діяч (один з авторів "Декларації незалежності США" і Конституції США).
1707 - 1761, Іван Георгій Пінзель, український скульптор, представник пізнього барокко і рококо.
25 лютого 1707 - 6 лютого 1793, Карло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії.
15 квітня 1707 - 18 вересня 1783, Леонард Ейлер, швейцарський математик, механік та фізик, автор більше 800 праць з математичного аналізу, диференціальної геометрії, теорії чисел, небесної механіки, оптики, теорії музики та ін.
22 квітня 1707 - 8 жовтня 1754, Генрі Філдінг, англійський письменник ("Пасквін", "Історичний календар 1736 року", "Джонатан Уайльд").
23 травня 1707 - 10 січня 1778, Карл Лінней, шведський природознавець, лікар, основоположник сучасної біологічної систематики рослинного та тваринного світу.
7 вересня 1707 - 16 квітня 1788, Жорж Луї Леклерк де Бюффон, французький природознавець, автор 36-томної "Природничої історії" (1749-1788), в котрій висунув ідею єдності рослинного і тваринного світу.
29 грудня 1709 - 5 січня 1762, Єлизавета I (Єлизавета Петрівна Романова), 6-а російська імператриця (з 1741 р.); дочка Петра I і Катерини I.
Померли в 1703 - 1709 роках
3 березня 1703 - Роберт Гук, англійський природодослідник, учений-енциклопедист. 313 років тому, в 68 років (нар. 18 липня 1635 р.).
16 травня 1703 - Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук"). 313 років тому, в 75 років (нар. 12 січня 1628 р.).
22 вересня 1703 - Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик. 313 років тому, в 81 рік (нар. 5 квітня 1622 р.).
28 жовтня 1704 - Джон Локк, англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та Просвітництва. 312 років тому, в 72 роки (нар. 29 серпня 1632 р.).
5 травня 1705 - Леопольд I (Леопольд Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської. 311 років тому, в 65 років (нар. 9 червня 1640 р.).
16 серпня 1705 - Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців. 311 років тому, в 50 років (нар. 6 січня 1655 р.).
11 жовтня 1705 - Гільом Амонтон, французький фізик, винахідник гігрометра, нертутного барометра, повітряного термометра. 311 років тому, в 42 роки (нар. 31 серпня 1663 р.).
3 березня 1707 - Аламгір I (Абул Музаффар Аурангзеб), падишах імперії Великих Моголів (1658-1707 рр.). 309 років тому, в 89 років (нар. 4 листопада 1618 р.).
30 березня 1707 - Себаст'єн ле Претр де Вобан, французький військовий інженер, маршал Франції (з 1703 р.); розробив метод стрільби рикошетом, спосіб поетапного штурму фортець, модернізував штик. 309 років тому, в 74 роки (нар. 15 травня 1633 р.).
20 квітня 1707 - Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету. 309 років тому, в 52 роки (нар. 13 серпня 1655 р.).
11 травня 1708 - Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV; 308 років тому, в 62 роки (нар. 16 квітня 1646 р.).
21 вересня 1709 - Іван Степанович Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч; гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687—1704) і всій Наддніпрянській Україні(1704—1709), князь Священної Римської Імперії (1707—1709). 307 років тому, в 70 років (нар. 20 березня 1639 р.).
Карл Каролінг - король франків
Сьогодні
Карл Каролінг - король франків

Головні події 1703 - 1709 років

21 вересня 1709 року в селі Варниці поблизу Бендер, не в змозі пережити крах свого плану на становлення України ..
21 вересня 1709
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх