8 вересня 1636 - У місті Кембрідж, штат Массачусетс, засновано коледж, названий на честь свого головного спонсора англійського місіонера Джона Гарварда. На початку XIX століття заклад було реорганізовано в університет, який сьогодні є найстарішим діючим вузом у США і входить до трійки кращих вузів світу.

13 травня 1637 - Пам'ятаючи про ворогів і боячись змови, французький кардинал Рішельє наказав закруглити всі ножі, що використовувались під час трапез - так з'явився звичний сьогодні столовий ніж.

16 грудня 1637 - Під селом Кумейки (нині - Черкаська область) відбувся бій між повсталими нереєстровими козаками на чолі з Павлом Павлюком і польсько-шляхетським військом Миколи Потоцького. Не маючи змоги перемогти козаків, Павлюк був схоплений 20 грудня під час мирних переговорів і страчений.

28 лютого 1638 - Після того як англійський архієпископ Лод в 1637 році спробував ввести англіканське богослужіння в Шотландії, шотландські пресвітеріани заключили Національний ковенант (громадську угоду), в якому поклялись захищати кальвіністську віру всіма можливими засобами.

13 червня 1638 - Почалася Жовнинська битва, вирішальна битва повстанців на чолі з Дмитром Гунею проти польсько-шляхетського війська під час повстання Острянина. Зазнавши поразки від коронного війська Станіслава Потоцького та загонів князя Яреми Вишневецького, Яків Острянин з частиною козаків відступив з-під Жовнина на Слобідську Україну в межі Московської держави.

13 квітня 1640 - Англійський король Карл I вперше з 1628 року скликав парламент, який мав схвалити виділення з казни засобів для війни з повсталими шотландцями. Однак парламент зажадав обмеження королівської влади, що привело до конфлікту Карла I з Палатою громад. 5 травня 1640 року, всього через три тижні після скликання, цей парламент, названий Коротким, був розпущеий.

3 листопада 1640 - В умовах наростаючого невдоволеняя населення англійський король Карл I скликав новий парламент, котрий діяв протягом 13 років і отримав назву Довгого.

1 грудня 1640 - Близько 40 заколотників захопили королівський палац у Лісабоні, змусили намісницю Португалії Маргариту Савойську зректися посади віце-королеви і проголосили королем Португалії Жуан Браганського, представника бічної гілки Бургундської династії. До кінця місяця практично вся Португалія перейшла на бік нового короля, що поклало край 60-річній династичної унії корон Іспанії та Португалії.

15 грудня 1640 - В результаті повстання проти іспанського короля Філіпа III герцог Жуан Браганський, представник побічної лінії королівського роду Авісів, що перервалась в 1580 році, вступив на португальський престол під іменем Жуан IV, проголосивши тим самим незалежність Португалії від Іспанії, з якою вона 60 років була пов'язана особистою унією.

16 лютого 1641 - Англійський король Карл I схвалив т. зв. "Трьохрічний закон" (Triennial Act), який діє і сьогодні - король (або лорд-канцлер) повинен скликати парламент не рідше разу на три роки. У 1911 році трирічний термін було замінено на п'ятирічний.

23 жовтня 1641 - Повсталі ірландці під керівництвом Феліма О'Ніла убили декілька тисяч англійських і шотландських переселенців, які незадовго до цього осіли в Ольстері. Ірландському повстанню передувала страта в Лондоні у травні 1641 року англійського намісника в Ірландії Томаса Уентворта, котрий, спираючись на протестантів, проводив в Ірландії жостку політику проти католиків. Після смерті намісника ірландська кланова знать і католицьке духовенство почали добиватись вигнання англійців і проголошення незалежності країни, але повстання було жорстоко придушене.

4 січня 1642 - Король Карл I віддав наказ заарештувавати лідерів непокірного йому парламенту, що стало початком революції і громадянської війни, в результаті якої Англія була проголошена республікою.

10 січня 1642 - Після невдалої спроби заарештувати лідерів парламентської опозиції англійський король Карл I залишив Лондон і втік на північ країни, де почав збирати війська на свою підтримку. 22 серпня він підняв свій прапор в Ноттінгемі, що стало сигналом до початку в Англії громадянської війни, в якій прихильники короля виступили проти прихильників партії пуританської парламентської більшості.

1 березня 1642 - Йорк, розташований у сьогоднішньому штаті Мен, став першим населеним пунктом Америки, котрий отримав статус міста.

17 травня 1642 - Французьким офіцером Полем Шомеді де Мезоннев засновано форт Віль-Марі (майбутній Монреаль), який захищав французьких поселенців від атак ірокезів. Він мав стати «зразковим християнським поселенням», адже головною метою засновника була християнізація індіанців. Сьогодні Монреаль найбільше місто провінції Квебек (Канада) і друге за розмірами франкомовне місто світу (після Парижа).

22 серпня 1642 - Король Карл І оголосив війну графу Ессексу, який зібрав десятитисячну армію на підтримку парламенту - в Англії почалась Громадянська війна між роялістами, прихильниками короля, і прихильниками парламенту під керівництвом Олівера Кромвеля.

24 листопада 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман відкрив біля берегів Австралії острів, названий Земля Ван-Дімена на честь генерал-губернатора голландських володінь в Ост-Індії, відомий сьогодні як Тасманія.

13 грудня 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.