13 грудня 1642 року голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою.
Політичні лідери 1636 - 1642 років
Англія:
Карл I (1625-1649) • Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-1665) • Королівство Португалія: Філіп III Притіснювач (1621-1640),
Жуан IV Відновитель (1640-1656) • Королівство Франція: Людовик XIII Справедливий (1610-1643), Арман Жан дю Плессі Рішельє (1624-1642) • Московське царство: Михайло Федорович (1613-1645) • Османська імперія: Мурад IV (1623-1640), Ібрагім I (1640-1648) • Річ Посполита: Владислав IV Ваза (1632-1648) • Священна Римська імперія: Фердинанд II Габсбург (1619-1637), Фердинанд III Габсбург (1637-1657).
Головні події 1636 - 1642 років
Всі події 1636 - 1642 років
8 вересня 1636 - У місті Кембрідж, штат Массачусетс,
засновано коледж, названий на честь свого головного спонсора англійського місіонера Джона Гарварда. На початку XIX століття заклад було реорганізовано в
університет, який сьогодні є найстарішим діючим вузом у США і входить до трійки кращих вузів світу.
1637
13 травня 1637 - Пам'ятаючи про ворогів і боячись змови, французький кардинал Рішельє наказав закруглити всі ножі, що використовувались під час трапез - так з'явився звичний сьогодні столовий ніж.
16 грудня 1637 - Під селом Кумейки (нині - Черкаська область) відбувся бій між повсталими нереєстровими козаками на чолі з Павлом Павлюком і польсько-шляхетським військом Миколи Потоцького. Не маючи змоги перемогти козаків, Павлюк був схоплений 20 грудня під час мирних переговорів і страчений.
1638
28 лютого 1638 - Після того як англійський архієпископ Лод в 1637 році спробував ввести англіканське богослужіння в Шотландії, шотландські пресвітеріани заключили Національний ковенант (громадську угоду), в якому поклялись захищати кальвіністську віру всіма можливими засобами.
13 червня 1638 - Почалася Жовнинська битва, вирішальна битва повстанців на чолі з Дмитром Гунею проти польсько-шляхетського війська під час повстання Острянина. Зазнавши поразки від коронного війська Станіслава Потоцького та загонів князя Яреми Вишневецького, Яків Острянин з частиною козаків відступив з-під Жовнина на Слобідську Україну в межі Московської держави.
1640
13 квітня 1640 - Англійський король Карл I вперше з 1628 року скликав парламент, який мав схвалити виділення з казни засобів для війни з повсталими шотландцями. Однак парламент зажадав обмеження королівської влади, що привело до конфлікту Карла I з Палатою громад. 5 травня 1640 року, всього через три тижні після скликання, цей парламент, названий Коротким, був розпущеий.
3 листопада 1640 - В умовах наростаючого невдоволеняя населення англійський король Карл I скликав новий парламент, котрий діяв протягом 13 років і отримав назву Довгого.
1 грудня 1640 - Близько 40 заколотників захопили королівський палац у Лісабоні, змусили намісницю Португалії Маргариту Савойську зректися посади віце-королеви і проголосили королем Португалії Жуан Браганського, представника бічної гілки Бургундської династії. До кінця місяця практично вся Португалія перейшла на бік нового короля, що поклало край 60-річній династичної унії корон Іспанії та Португалії.
15 грудня 1640 - В результаті повстання проти іспанського короля Філіпа III герцог Жуан Браганський, представник побічної лінії королівського роду Авісів, що перервалась в 1580 році, вступив на португальський престол під іменем
Жуан IV, проголосивши тим самим
незалежність Португалії від Іспанії, з якою вона 60 років була пов'язана особистою унією.
1641
16 лютого 1641 - Англійський король Карл I схвалив т. зв. "Трьохрічний закон" (Triennial Act), який діє і сьогодні - король (або лорд-канцлер) повинен скликати парламент не рідше разу на три роки. У 1911 році трирічний термін було замінено на п'ятирічний.
23 жовтня 1641 - Повсталі ірландці під керівництвом Феліма О'Ніла убили декілька тисяч англійських і шотландських переселенців, які незадовго до цього осіли в Ольстері. Ірландському повстанню передувала страта в Лондоні у травні 1641 року англійського намісника в Ірландії Томаса Уентворта, котрий, спираючись на протестантів, проводив в Ірландії жостку політику проти католиків. Після смерті намісника ірландська кланова знать і католицьке духовенство почали добиватись вигнання англійців і проголошення незалежності країни, але повстання було жорстоко придушене.
1642
10 січня 1642 - Після невдалої спроби заарештувати лідерів парламентської опозиції англійський король Карл I залишив Лондон і втік на північ країни, де почав збирати війська на свою підтримку. 22 серпня він підняв свій прапор в Ноттінгемі, що стало сигналом до початку в Англії громадянської війни, в якій прихильники короля виступили проти прихильників партії пуританської парламентської більшості.
1 березня 1642 - Йорк, розташований у сьогоднішньому штаті Мен, став першим населеним пунктом Америки, котрий отримав статус міста.
17 травня 1642 - Французьким офіцером
Полем Шомеді де Мезоннев засновано форт Віль-Марі (майбутній Монреаль), який захищав французьких поселенців від атак ірокезів. Він мав стати «зразковим християнським поселенням», адже головною метою засновника була християнізація індіанців. Сьогодні Монреаль найбільше місто провінції Квебек (Канада) і друге за розмірами франкомовне місто світу (після Парижа).
22 серпня 1642 - Король Карл І оголосив війну графу Ессексу, який зібрав десятитисячну армію на підтримку парламенту - в Англії почалась Громадянська війна між роялістами, прихильниками короля, і прихильниками парламенту під керівництвом
Олівера Кромвеля.
24 листопада 1642 - Голландський мореплавець
Абель Тасман відкрив біля берегів Австралії острів, названий Земля Ван-Дімена на честь генерал-губернатора голландських володінь в Ост-Індії, відомий сьогодні як Тасманія.
13 грудня 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як
Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.
Народились в 1636 - 1642 роках
1638 -
24 вересня 1715, П'єр Периньйон, французький монах-бенедиктинець; зробив значний внесок у розвиток виробництва шампанського («Дом Периньйон»).
15 березня 1638 -
5 лютого 1661, Фулінь (Шуньчжі), третій китайський імператор династії Цінь (1643-61 рр.); першим з династії підкорив усю територію Китаю й знищив китайську династію Мін.
28 березня 1638 -
22 лютого 1731, Фредерік Рюйш, голландський судовий медик, професор анатомії і ботаніки, анатом, майстер виготовлення та колекціонер анатомічних препаратів.
10 вересня 1638 -
30 липня 1683, Марія Терезія Іспанська (Марія Терезія
Габсбург), дочка короля Іспанії Філіпа IV і Єлизавети Французької, жінка французького короля Людовика XIV, котра вийшла за нього заміж у 1660 році за умовами Піренейського миру, що припинив Франко-іспанську війну 1635-59 рр.
20 березня 1639 -
21 вересня 1709,
Іван Степанович Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч;
гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687—1704) і всій Наддніпрянській Україні(1704—1709), князь Священної Римської Імперії (1707—1709).
21 грудня 1639 -
21 квітня 1699, Жан (Бабтист) Расін, французький поет (Німфа Сени), драматург, представник класицизму (Андромаха, Сутяги, Британік, Федра).
1640 -
19 лютого 1694, Юрій-Франц Кульчицький, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні.
9 червня 1640 -
5 травня 1705,
Леопольд I (Леопольд
Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.
10 липня 1640 -
16 квітня 1689, Афра Бен, англійська письменниця, поетеса і драматург, один з найвизначніших авторів епохи Реставрації; вважається першою професійною письменницею в Англії.
31 липня 1640 -
10 листопада 1673, Міхал Корибут Вишневецький, король Польщі і Великий князь Литовський (1669-73 рр.); останній монарх з династії Рюриковичів.
15 квітня 1642 -
22 червня 1691, Сулейман II, 20-й султан Османської імперії (1687—1691 рр.); син султана ІбрагІма I, молодший брат султана Мехмеда IV.
Померли в 1636 - 1642 роках
22 лютого 1636 - Санторіо, італійський лікар, фізіолог, анатом; першим застосував термометр і вимірювач пульсу при лікуванні. 382 роки тому, в
45 років (нар.
29 березня 1591 р.).
15 лютого 1637 - Фердинанд II (Фердинанд
Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1619 р.), лідер Контрреформації. 381 рік тому, в
59 років (нар.
9 липня 1578 р.).
1638 - Пітер Брейгель-молодший, голландський живописець. 380 років тому, в
74 роки (нар.
1564 р.).
6 травня 1638 -
Корнелій Янсеній, фламандський теолог, єпископ Іпру, автор теологічних концепцій, видозміни доктрини св. Августина про милість, що лягли в основу містично-етичного руху "янсенізм". 380 років тому, в
49 років (нар.
3 листопада 1589 р.).
5 серпня 1638 - Петер Мінуіт, голландський політик, губернатор Нових Нідерландів (1626-31 рр.), губернатор Новоїй Швеції (1638 р.). 380 років тому, в
49 років (нар.
1589 р.).
21 травня 1639 -
Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця). 379 років тому, в
71 рік (нар.
5 вересня 1568 р.).
8 лютого 1640 - Мурад IV, 17-й турецький султан, завойовник Багдаду. 378 років тому, в
28 років (нар.
27 липня 1612 р.).
30 травня 1640 -
Пітер (Пауль) Рубенс, фламандський живописець. 378 років тому, в
63 роки (нар.
28 червня 1577 р.).
9 грудня 1641 -
Антоніс ван Дейк, фламандський живописець, майстер аристократичного і інтимного портрету. 377 років тому, в
42 роки (нар.
22 березня 1599 р.).
22 грудня 1641 - Максимільєн де Бетюн, французький державний діяч, герцог Сюллі (з 1606 р.), міністр фінансів за часів правління Генріха IV Наварського. 377 років тому, в
81 рік (нар.
13 грудня 1560 р.).
30 квітня 1642 - Дмитро Михайлович Пожарський, московський князь, керівник (разом з К.Мініним) антипольського ополчення (1611-12 рр.). 376 років тому, в
64 роки (нар.
1 листопада 1578 р.).
4 грудня 1642 -
Арман Жан дю Плессі, герцог де Рішельє, французький кардинал, перший міністр Франції (з 1624 р.), котрий допоміг королю Людовику XIII зробити Францію могутньою державою. 376 років тому, в
57 років (нар.
9 вересня 1585 р.).