Хроніка подій 1708-1712 років

Головні події 1708-1712 років

Політичні лідери 1708-1712 років

• Великобританія: Анна Стюарт (1702-14)
• Гетьманат: Іван Мазепа (1687-1709), Іван Скоропадський (1708-22), Пилип Орлик (1710-42)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія: Фрідріх I (1701-13)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718), Арвід Горн (1710-19)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1709-33), Станіслав Лещинський (1704-09)
• Священна Римська імперія: Йосиф I Габсбург (1705-11), Карл VI Габсбург (1711-40)

Всі події 1708-1712 років

12 липня 1708 • Початок придушення селянського постання Кіндрата Булавіна: в урочищі Крива Лука (район Сіверського Донця) російські урядові війська під командуванням Федора Шидловського розбили загін отамана Семена Драного, який налічував 5000 донських козаків і 1500 запорожців, а самого Драного було вбито; запорожці відступили до Бахмута (нині Артемівськ).

26 липня 1708 • У селі Борщагівка (нині Вінницька область) за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів страчені полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами.

28 жовтня 1708 • Після отримання від російського царя Петра I наказу надіслати війська на допомогу російській армії, що вела бої в Литві, в той час як вся Україна була окупована царськими військами, Іван Мазепа виступив проти Петра I і оголосив про союз України з Швецією. Була укладена відповідна угода, що передбачала політичний статус України як незалежної держави по обидва боки Дніпра, з гарантіями непорушності "границь її, вільностей законів, прав і привілеїв ... аби Україна вічними часами тішилася своїми правами і вільностями без жодної шкоди". Це рішення гетьмана не знайшло однозначної підтримки серед козацької старшини, для котрої антиросійський виступ Івана Мазепи виявився повною несподіванкою, і було засуджене православним духовенством, котре з подачі Петра I піддало Мазепу анафемі, а його вчинок трактувало як підпорядкований особистій вигоді.

12 листопада 1708 • Дізнавшись про перехід Івана Мазепи на бік шведів, російський цар Петро I віддав наказ захопити гетьманську столицю Батурин, яка була зруйнована, а більшість захоплених полонених і мешканців міста незалежно від статі і віку — страчена.

17 листопада 1708 • На старшинській раді у Глухові в присутності кількох церковних ієрархів за наполяганням московського царя Петра І новим гетьманом обрано стародубського полковника Івана Скоропадського.

23 листопада 1708 • За наказом московського царя Петра I у церкві Святої Трійці в Глухові (тепер Сумської області) митрополит київський Йоасаф Кроковський проголосив анафему українському гетьману Івану Мазепі, котрий у жовтні підтримав Швецію у війні проти Росії.

1709

1 лютого 1709 • Команда англійського корабля під керуванням капітана Томаса Дувра знайшла на острові Хуан Фернандес в Тихому океані моряка Александра Селкірка, який після сварки з капітаном судна, на якому він плавав, був висаджений на безлюдному острові і провів на ньому майже чотири з половиною роки. Історія життя і порятунку Селкірка лягла в основу книги Даніеля Дефо «Робінзон Крузо».

2 лютого 1709 • Пропливаючим кораблем врятовано Александра Селкірка, який прожив на безлюдному острові більше 4-х років. 27-літній шотландець служив боцманом на англійському військовому судні "Сенк пор". Маючи запальну натуру, він постійно конфліктував з капітаном. Після чергової сварки за його ж власним бажанням Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса — 640 км на Захід від узбережжя Чилі). Він пробжив на безлюдному острові 4 роки та 4 місяці і згодом послужив прототипом для образу головного героя роману «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» Даніеля Дефо. Уже в наші дні в пам'ять про ці події острів Мас-а-Тьєрра був перейменовано у Робінзон Крузо, а невеликий острівок поблизу названо іменем Александра Селкірка.

12 лютого 1709 • Для ратифікції угоди короля з конфедератами у Варшаві відкрився сейм, який тривав рекордно короткий час — лише один день. Він відомий як «німий» через те, що Август II Сильний практично без єдиного слова прийняв висунуті йому вимоги — виведення з Речі Посполитої саксонських військ, розширення повноваженнь Сейму і Сенату та обмеження його особистої влади.

25 травня 1709 • За наказом царського уряду Петра I за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком самостійницької політики гетьмана Івана Мазепи російськими військами під керівництвом полковника Яковлєва знищено Запорозьку (Чортомлинську) Січ. Оборону Січі очолив наказний отаман Яким Богуш. Після битви у полон потрапили кошовий отаман, військовий суддя, 26 курінних отаманів, 2 ченці, 250 звичайних козаків, 160 жінок та дітей. З них 5 людей померло, 156 людей було страчено. Декількох вбитих було повішено на плотах та відпущено вниз по течії на страх іншим.

26 червня 1709 • За наказом російського царя Петра I зруйновано Запорізьку (Чортомлицьку) Січ, козаки якої підтримали гетьмана Івана Мазепу у його союзі зі шведським королем Карлом XII проти російського царя Петра І.

8 липня 1709 • В ході Північної війни відбулась битва під Полтавою, в якій військо шведського короля Карла XII і гетьмана Івана Мазепи зазнало нищівної поразки від армії московського царя Петра I.

11 липня 1709 • Залишки шведської армії Карла XII, що рятувались втечею після Полтавської битви, попали біля містечка Переволочна в засідку і здались військам Меншикова.

12 липня 1709 • 9-тисячний загін князя Меншикова взяв у полон понад 17 тисяч шведів, які після Полтавської битви відступили до містечка Переволочна і не встигли переправитися через Дніпро.

11 вересня 1709 • Біля голландського міста Мальплак відбулась вирішальна битва в ході Війни за іспанську спадщину — об'єднані пруссько-британські війська під керівництвом Євгенія Савойського і Джона Джона Черчілля, герцога Мальборо, розбили армію французького короля Людовика XIV, котрий був змушений не тільки відмовитись від претензій на іспанську корону, але й від частини території.

2 жовтня 1709 • В селі Варниці поблизу Бендер, не в змозі пережити крах свого плану на становлення України як самостійної держави, помер Іван Степанович Мазепа, гетьман Лівобережної України.

1710

10 квітня 1710 • В Англії набрав чинності прийнятий у 1709 році закон про авторське право — перший у світі.

10 квітня 1710 • Під час війни за австрійську спадщину в Сілезії біля села Мольвиця відбулась битва між між прусськими військами під командуванням короля Фрідріха II і австрійськими військами під керівництвом фельдмаршала Рейнхарда фон Нейперга. У результаті перемоги Пруссія зберегла контроль над Сілезією.

16 квітня 1710 • На зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер прийнято договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх сторін угоди. Підписаний від козацької старшини кошовим отаманом Костем Гордієнком та затверджений шведським королем Карлом XII, договір, однак, не набув чинності, оскільки був написаний в умовах вигнання.

1711

23 липня 1711 • Поблизу міста Ясси між оточеною московською армією на чолі з Петром Першим, та силами союзної коаліції, до якої входили турецький султан, кримський хан Девлет-Герай II, король Швеції Карл XII, гетьман Пилип Орлик та кошовий Кость Гордієнко, підписано Прутський договір, за яким Московська держава передавала Туреччині Азов і мусила зруйнувати свої щойно зведені фортеці Таганрог, Кам'яний Затон у нижній течії Дніпра та Новобогородицьку у гирлі Самари. Цар зобов'язався припинити втручання у внутрішні справи Речі Посполитої і «вийти геть із земель пов'язаних з Польщею козаків, запорожців, а також тих козаків, що перебувають у союзі з найяснішим ханом Криму». Москві навіть заборонялося мати свого посла у Стамбулі, тим самим визнавши юрисдикцію Туреччини над Військом Запорозьким.

1712

29 лютого 1712 • За рішенням короля король Карл XII у шведському календарі наступний день оголошувався не 1 березня, а 30 лютого.

19 травня 1712 • Петро I переніс столицю Росії з Москви до Санкт-Петербурга.

24 липня 1712 • Французькі війська штурмом взяли фортецю Денен і нанесли ніщівну поразку армії Священної Римської імперії, що змусило Габсбургів відмовитись від претензій на іспанський престол.

Народились в 1708-1712 роках

29 грудня 1709 — †5 січня 1762 • Єлизавета I (Єлизавета Петрівна Романова), 6-а російська імператриця (з 1741 р.); дочка Петра I і Катерини I.

15 лютого 1710 — †10 травня 1774Людовик XV (Людовик Улюблений), король Франції (1715-74 рр.) з династії Бурбонів.

3 вересня 1710 — †12 травня 1784 • Абраам Трамбеле, швейцарський натураліст, основоположник експериментальної біології.

7 травня 1711 — †25 серпня 1776 • Девід Юм, шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва.

25 вересня 1711 — †7 лютого 1799 • Цяньлун (Као Цунг), четвертий імператор (1736-96 рр.) манчжурської династії Цін в Китаї. За часи його правління Китай взяв під контроль Тібет (1751), завоював Уйгурію (1755-1760), змусив Бірму і В'єтнам визнати васальну залежність від Китаю; зрікся престолу на користь свого сина Чіа Чьїнга.

19 листопада 1711 — †15 квітня 1765 • Михайло Васильович Ломоносов, російський вчений, організатор науки.

24 січня 1712 — †17 серпня 1786Фрідріх Великий (Фрідріх II Гогенцоллерн), прусський король (1740-86 рр.); полководець.

28 червня 1712 — †2 липня 1778Жан-Жак Руссо, французький письменник, філософ, просвітитель.

Померли в 1708-1712 роках

11 травня 1708 • Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV; Пом. 316 років тому у 62 роки (нар. 16 квітня 1646 р.).

21 вересня 1709 • Іван Степанович Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч? гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704 рр.) і всій Наддніпрянській Україні (1704-09 рр.), князь Священної Римської Імперії (1707-09 рр.). Пом. 315 років тому у 70 років (нар. 2 квітня 1639 р.).

8 листопада 1709 • Димитрій (Данило Савич Туптало), український церковний діяч, митрополит Ростовський і Ярославський (1702-09 рр.), вчений, письменник («Успенська драма», «Різдвяна драма»), проповідник, богослов («Книга житій святих»), агіограф. Пом. 315 років тому у 58 років (нар. 21 грудня 1651 р.).

24 січня 1710 • Семен Палій (Семен Пилипович Гурко), український військовий діяч, фастівський полковник, керівник антипольського повстання (1702-04 рр). Пом. 314 років тому десь у 70 років (нар. бл. 1640 р.).

13 березня 1711 • Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму (Поетичне мистецтво). Пом. 313 років тому у 75 років (нар. 1 листопада 1636 р.).

17 квітня 1711 • Йосиф I (Йосиф Габсбург), імператор Священої Римської імперії (1705-11 рр.), король Римський (1690-1711 рр.), король Угорщини(1687-1711 рр.), король Чехії (1687-1711 рр.), старший син імператора Леопольда I і Елеонори Нойбургсської. Пом. 313 років тому у 33 роки (нар. 26 липня 1678 р.).

17 листопада 1711 • Петер Шенк-старший, німецький картограф, гравер і видавець. Пом. 313 років тому у 51 рік (нар. 20 грудня 1660 р.).

14 вересня 1712 • Джовані Доменіко Кассіні, французький астролог і астроном італійського походження; працюючи в Паризькій обсерваторії, відкрив чотири супутники Сатурна, проміжок в кільцях Сатурна ("Щілина Кассіні"), обертання Юпітера і Марса. Пом. 312 років тому у 87 років (нар. 8 червня 1625 р.).

Головні події 1708-1712 років

Батуринська різанина

12 листопада 1708

Полтавська битва

8 липня 1709

Помер гетьман Іван Мазепа

2 жовтня 1709

Конституція Пилипа Орлика

16 квітня 1710