Шагрень (фр. chagrin — горе) - 1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, кінських, овечих та інших шкур. 2. Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру. 3. Мікронерівності на поверхні мінералу.

Шамозит (вл.) - мінерал класу силікатів, від зеленувато-сірого до чорного кольору. Залізна руда. Від назви родовища Шамозон у Швейцарії.

Шаріаж (фр. charriage від charrier — везти, нести) - великий, пологий насув гірських порід (частіше більш древніх на більш молоді) з перекриттям першими других на великій площі з амплітудою переміщення в десятки кілометрів. Ш. є однією з основних особливостей Альп, Карпат і Балкан.

Шеєліт (вл.) - мінерал класу вольфраматів і молібдатів, переважно білого і жовтувато-білого кольору. Руда вольфраму. Від прізвища шведського хіміка К. Шеєле.

Шельська культура - археологічна культура раннього палеоліту. Від назви стоянки біля містечка Шеля поблизу Парижа.

Шельф (англ., букв. — уступ) - 1. Мілководна прибережна частина дна морів і океанів. 2. Поздовжній брус по борту дерев'яного судна, паралельний причальному брусові. 3. Опора (палиця) із сталевих листів зовні обшивки судна, призначена для кріплення бортової броні.

Шліф (нім.) - відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом.

Шліх (нім.) - сукупність важких, стійких щодо вивітрювання мінералів, яку одержують при промиванні різних розсипищ.

Шмальтин (ім.) - смальтин; мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металічним блиском.

Шоти (араб.) - замкнені западини на Північному Заході Африки, вкриті шаром солі або мулу; після дощів наповнюються водою.

Шпат (нім.) - 1. Назва ряду мінералів (напр., плавиковий Ш., вапняковий Ш., цинковий Ш.); польові Ш. — група найпоширеніших породоутворюючих мінералів — алюмосилікатів натрію, калію, кальцію тощо. Використовують у керамічному виробництві, фарфоровій, склоробній, цементній промисловості. 2. Хвороба коней (рідше — волів), хронічне запалення скакального суглоба. Інша назва — хронічний артрит.

Шпінель (нім.) - мінерал класу окисів і гідроокисів, червоного, синього, зеленого кольору. Прозорі, гарно забарвлені відміни — дорогоцінне каміння.

Штейн (нім., камінь) - проміжний продукт виплавлення міді, нікелю та деяких інших кольорових металів з їхніх сірчистих руд і рудних концентратів.

Штиб (нім., пил) - кам'яновугільний дрібняк, який спалюють у пиловугільних топках.

Шток (нім., букв. — палиця) - 1. Циліндричний стрижень поршневої машини, що з'єднує поршень з повзуном. 2. Поперечний стрижень у верхній частині якоря. 3. Вторгнення магматичних порід (інтрузія) у верхні шари земної кори. 4. Рудне тіло округлої або циліндричної форми.

Штокверк (нім., від стебло, корінь і утворення) - товста рудна жила, від якої відгалужується багато прожилків.

Штольня (нім.) - горизонтальна або трохи похила гірнича виробка з безпосереднім виходом на земну поверхню.

Штрек (нім.) - горизонтальна гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.

Штуф (нім., букв. — ступінь, уступ) - зразок гірської породи або мінералу, призначений для дослідження, колекції тощо.

Шурф (нім.) - вертикальна або похила гірнича виробка (звичайно невеликої глибини й малого перерізу), прокладена з поверхні землі в гірських породах.

Шхери (сканд. швед. sker — скеля) - скелясті острови поблизу невисоких розчленованих узбережь в областях давнього зледеніння. Типові для берегових ліній Норвегії, Швеції й Фінляндії, західного узбережжя Білого моря. Разом з фіордами входять у групу інгресійних берегів.

Ювенільні води (лат. juvenilis — юний) - підземні води, що впадають із глибин Землі в підземну гідросферу. Утворюються з кисню та водню, що виділяються з магми, і вперше вступають у колообіг води в природі.

Юра (вл.) - другий (середній) період мезозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. В цей період єдиний суперконтинент Пангея почав розпадатись на окремі континентальні утворення, величезні території завдяки теплому і вологому клімату покрились рослинністю. Від назви гір Юра в Західній Європі.

Янтар (лит. gintaras) - викопна смола хвойних дерев переважно палеогенового періоду; бурштин.

Ярданги (тюрк.) - форма рельєфу, що виглядає як довгі паралельні борозни на поверхні глинистих і суглинистих порід, які утворились під дією постійних вітрів, що дують в одному напрямку; висотою досягають кількох метрів.

Яшма (араб.) - кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів.