Епітелій
1. Тканина тварин і людини, що складається з живих, щільно розміщених, видовжених клітин. Виконує функції захисту, виділення й всисання. 2. У рослин — загальна назва видільних клітин. Вистилає також стінки смоляних (у хвойних) і ефіроносних (у зонтичних) ходів.
Ерготизм
отруєння людини через вживання в їжу алкалоїдів пурпурових (маткових) ріжок, гриба, що паразитує на житі; характеризується розладом травлення, місцевим змертвінням тканини, загальним збудженням, галюцинаціями, непритомністю, судомами. У Середньовіччя мала назву «вогонь святого Антонія» і набувала форм епідемій.
Ерготин
лікарський препарат; очищений рідкий екстракт ріжків, паразитного гриба класу сумчастих. Один з кровоспинних засобів.
Ерготин
лікарський препарат; очищений рідкий екстракт ріжків, паразитного гриба класу сумчастих. Один з кровоспинних засобів.
Золі
найдрібніші частинки будь-якої речовини в рідинному, твердому чи газоподібному середовищі.
Ідіосинкразія
хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на подразники, які в більшості інших не викликають подібних явищ.
Ідіотія
тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного мозку.
Ізозими
ферменти, що відрізняються будовою, але прискорюють або уповільнюють одну й ту саму реакцію. Інша назва — ізоферменти.
Імміґрація
1. В'їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання. 2. Один із способів гаструляції, при якому окремі клітини потрапляють всередину зародка і розміщуються під його поверхневим шаром.
Інвагінація
1. Один із способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину і утворює внутрішній листок — первинну ентодерму. 2. Одна з форм непрохідності кишечника.
Інвазія
1. Зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами. 2. Збройний напад, набіг, втручання.
Інтерфаза
період між двома послідовними мітотичними поділами клітини. Інші назви — інтеркінез, інтермітоз, стадія спокою.
Інтерферон
захисний білок, що утворюється в клітинах ссавців, птахів, мікроорганізмів при контакті їх з ендотоксинами та вірусами й пригнічує розмноження їх. Є фактором неспецифічного противірусного імунітету.
Йохімбе
вічнозелене дерево сімейства маренові, що росте в тропічних лісах Західної Африки. Кора, яка містить 0,5-1,5% алкалоїдів, в основному похідних індолу, служить сировиною для отримання йохімбіна, котрий використовують при виробництві афродизіаків, біологічно активних добавок ддя харчування спортсменів та антиседативних ліків.
Кадавр
1. міфол. Ожилий мрець, живий труп. 2. Труп, використовуваний в наукових цілях.
Кал
сукупність відходів життєдіяльності і неперетравлюваних залишків їжі тварин і людини, що виділяються в зовнішнє середовище з дистального закінчення кишечника в процесі акту дефекації.
Кала-азар
захворювання людини й собак у тропічних країнах, яке спричинюється мікроорганізмами — лейшманіями; один з видів лейшманіозу.
Карцинома
рак, злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної (покривної) тканини у людини й тварин.
Каталепсія
симптом втрати тілом людини рухомості і патологічно тривале збереження ним судомної пози; зазвичай виникає при шизофренії, нарколепсії, енцефаліті, істерії, гіпнозі тощо.
Катаплексія
короткочасна втрата м'язового тонусу, що зазвичай виникає на тлі сильних емоційних реакцій. Інша назва — афективна адинамія, емоційна астенія.
Катаракта
помутніння кришталика ока. Розвивається внаслідок порушення обміну речовин, при різних ушкодженнях кришталика, а також як ускладнення інших хвороб (напр., при глаукомі тощо). Іноді К. бувають природжені.
Катехіни
біологічно активні речовини рослинного походження. Найбільше їх у чаї, винограді, бобах какао. Регулюють проникність кровоносних капілярів. Препарати К. використовують у медицині.
Каудальний
розташований на поздовжній осі тіла людини або тварини до хвоста. Протилежне — краніальний.
Каузалгія
хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль в місцях поранення нервів, стоншення шкіри за ходом нерва тощо.
Каутеризація
метод лікувального руйнування тканин. Інша назва — припікання.
Келоїд
пухлиноподібне розрощення сполучної тканини шкіри, яке розвішається після травми або виникає мимовільно на неушкодженій поверхні шкіри; твердий рубець шкіри, який виступає над її поверхнею.
Кесарів розтин
штучне розродження за допомогою розтину черевної порожнини й матки.
Кіста
порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків будь-яких залоз, змертвіння (некрозу) тканини тощо.
Кіфоз
викривлення у людей хребта (здебільшого грудного відділу) випуклістю назад. Розрізняють фізіологічний К., який спостерігається в нормі у дорослих (грудної і крижовий), і патологічний К., що розвивається внаслідок захворювань (наприклад, рахіту, туберкульозного ураження одного або декількох хребців), травми хребта і порушень постави.
Клітор
жіночий зовнішній статевий орган, що знаходиться у верхньому кутку малих статевих губ; з анатомічної точки зору К. складається з двох печеристих тіл (ніжки К.), кожне окремо оточене товстою волокнистою мембраною і закінчується головкою на дистальному кінці; має високу еротичну чутливість. Сальні залози, на які багатий К., виділяють смегму.
Кокаїн
алкалоїд; міститься в листі коки. В медицині солянокислу сіль К. застосовують для поверхневого знеболювання кон'юнктиви й рогівки ока, слизових оболонок рота, носа. К. — наркотичний засіб.
Коксит
запалення кульшового суглоба в людини; спостерігається при травмах та деяких інфекційних захворюваннях.
Колоїд
система, що складається з дуже роздрібнених (розмірами від 10-5 до 10-7 см) частинок, рівномірно розподілених в однорідному середовищі. К. є проміжним між істинними розчинами і грубодисперсними системами (суспензіями, емульсіями). Напр., кров, білок яєчний. К-і розчини — те саме, що й золі.
Кон'юнктива
слизова, або сполучна оболонка ока.
Конкременти
тверді тіла, що утворюються в організмі з солей та колоїдних речовин внаслідок порушення обміну речовин. Інша назва — камінці.
Консиліум
1. Історично — у Давньому Римі збори представників однієї верстви. 2. Нарада лікарів одного або кількох фахів. Збирається для розв'язання питань про характер хвороби та методи й засоби лікування хворого.
Контамінація
1. лінгв. Утворення нового слова або виразу об'єднанням двох синонімічних чи близьких за звучанням слів (напр., «хилитати» від «хитати» й «хилити»). 2. Змішування в розповіді двох або більше подій. 3. Поєднання текстів різних редакцій одного й того самого твору. 4. геол. Забруднення магматичних гірських порід. 5. біол. Заражування культури мікроорганізмів або живої тканини чужорідним біологічним матеріалом (вірусами, бактеріями, грибами).
Контузія
загальне ураження організму людини і вищих тварин, що виникає внаслідок миттєвого механічного впливу на всю поверхню тіла або на більшу його частину ударної повітряної чи водяної хвилі, великих мас сипких тіл (напр., грунту при обвалах) тощо.
Кортизол
біологічно активний природний стероїдний гормон, що виробляється корою наднирників; гідрокортизон. Слугує регулятором вуглеводного обміну організму.
Кортизон
гормон кори надниркових залоз. У медицині застосовують оцтовокислий ефір К. (одержують синтетично) як протиревматичний засіб, а також при інфекцінному та псоріатичному артритах, бронхіальній астмі, гостромулейкозі тощо.
Кофеїн
алкалоїд, що міститься в листках чаю, в зернах кави тощо (одержують синтетично). У рослинах кофеїн відіграє роль природнього пестициду, який паралізує та вбиває комах-паразитів. Застосовують при серцево-судинній недостатності, спазмах судин головного мозку, гіпотонії тощо як тонізуючий засіб.
Коферменти
небілкова група молекул деяких ферментів. Багато К. є похідними вітамінів групи В. Беруть участь у ферментативних реакціях, що відбуваються в організмах, або є проміжними переносниками різних хімічних угруповань — атомів чи іонів. Інша назва — коензими.
Ксеростомія
сухість у роті. Спостерігається при ураженнях слинних залоз внаслідок двобічного пеариту лицьового нерва, цукровому діабеті.
Лазарет
1. заст. Лікарня (звичайно при якому-небудь закладі і т.ін.), шпиталь, госпіталь, стаціонар, лічниця, амбулаторія, поліклініка, клініка. 2. Невеликий лікувальний заклад при військовій частині, невеликий госпіталь.
Лапаротомія
розтин черевної порожнини під час хірургічних операцій.
Ліпома
доброякісна пухлина , що розвивається з жирової тканини. Інша назва — жировик.
Ліпосакція
косметологічна хірургічна операція з видалення відкладень жиру на певних ділянках тіла людини.
Локус
1. Місцезнаходження чого-небудь (напр., Л. некрозу). 2. Л. хромосоми — ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий фактор (ген).
Лордоз
вигин хребта, звернений опуклістю вперед. Формується в шийному і поперековому відділах хребта, забезпечуючи компенсацію фізіологічного кіфозу або як наслідок природженого або патологічного вивиху стегна чи тазостегнових суглобів.
Люес
те саме, що й сифіліс.
Люпозорій
медичний заклад, який здійснює профілактику, лікування та вивчення люпусу.
Люпус
хронічне захворювання шкіри, що проявляється ураженням ряду органів та систем. Виникає внаслідок порушення імунологічних процесів в організмі, при якому антитіла, що виробляються організмом, пошкоджують ДНК здорових клітин; переважно спричинюється туберкульозною паличкою. Інша назва — вовчак.
Макрокефалія
великоголовість, аномальні розміри голови при нормальних розмірах інших частин тіла. У людини супроводиться недостатнім розумовим розвитком; макроцефалія.
Медицина
1. Система наукової і практичної діяльності, спрямована на зміцнення та охорону здоров'я людини, продовження її життя, запобігання хворобам та лікування хворих. 2. Сукупність наук про хвороби, їх лікування і запобігання їм. 3. перен. Лікарі, медичні працівники.
Мезокефалія
середньоголовість; термін, що його застосовують в антропології для визначення форми й розміру голови.
Мейоз
одна з форм поділу клітин. Відбувається на певних етапах життєвого циклу організмів, яким властиве статеве розмноження.
Меланіни
темно-коричневі й чорні пігменти тварин, людини й рослин. У хребетних тварин і людини містяться у волоссі, шкірі, сітківці ока.
Мембрана
1. Гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору. 2. біол. Система спеціальних оболонок або листків, які відокремлюють клітину від зовнішнього середовища і поділяють її на окремі відсіки або камери.
Метгемоглобін
продукт окислення гемоглобіну деякими отрутами (нітрати, нітрити, анілін тощо), іноді ліками при поглинанні їх організмом.
Метеоризм
скупчення газів у травному тракті людини й тварин, спостерігається при шлунково-кишкових захворюваннях (напр., коліті), захворюваннях печінки й серцево-судинної системи. Інша назва — обдимання.
Мигдалики
вузлоподібні утвори лімфаденоїдної тканини у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин.
Міастенія
захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м'язів.
Мієлоз
поява і надмірна кількість мієлоцитів у периферичній крові.
Мієлоїдний
той, що стосується кісткового мозку; М-а тканина — тканина кісткового мозку, в якій утворюються клітини крові.
Мієлома
онкологічне захворювання, при якому відбувається безконтрольне накопичення плазматичних клітин в кістковому мозку, що веде до руйнування кісткової тканини.
Мієлоцити
клітини кісткового мозку, з яких утворюються всі форми ґранулоцитів.
Мікроаналіз
сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна виконувати аналіз малих кількостей неорганічних та органічних речовин (мільйонних до сотих часток грама).
Мікрокефалія
ненормально малий розмір черепа і мозку, хворобливо недорозвинена голова.
Міома
доброякісна пухлина, що розвивається з м'язової тканини.
Мітоз
складний (або непрямий) поділ клітин, найпоширеніший спосіб розмноження тваринних і рослинних клітин. Інша назва — каріокінез.
Мітохондрії
органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують вироблення, нагромадження й розподіл енергії в клітинах. Інші назви — хондріосоми, хондріоміти, хондріоконти.
Молюск контагіозний
інфекція, що викликається одним з вірусів віспи, яка вражає шкіру й іноді слизові оболонки. Проявляється у вигляді невеликих папул від 1 мм до 1 см в діаметрі тілесного або рожевого кольору.
Моляри
корінні задні зуби у людини і хребетних тварин, які подрібнюють їжу.
Мускус
дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що використовується у медицині і парфумерії.
Мутагенез
процес виникнення мутацій.
Мутагени
фізичні, хімічні та інші фактори, які збільшують частоту мутацій.
Мутація
1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. 2. Раптова зміна чогось. 3. Зміна голосу у підлітків, що настає в період статевого дозрівання.
Муцини
складні білки; зумовлюють в'язкість і тягучість виділень слизових залоз (напр., слинних) та деяких інших рідин тваринного організму.
Нашатир
водний розчин аміаку. У медицині використовується для збудження дихання, виведення із запаморочливого стану та дезінфекції, у побуті — для фарбування тканин і чищення скла та ювелірних прикрас; токсичний у великих концентраціях.
Неврастенія
захворювання центральної нервової системи людини, яке супроводжується підвищеною подразливістю, головними болями, стомлюваністю і т. ін.
Неврастенія
захворювання центральної нервової системи людини. Розвивається внаслідок перевтоми, недоїдання, отруєння наркотиками, хронічних інфекцій.
Невринома
доброякісна пухлина з кліток оболонки нерва.
Неврома
розростання елементів нервових волокон в організмі людини й тварин. Розрізняють Н. пухлинні (виникають внаслідок неправильного розвитку нервів) і Н. ампутаційні (виникають на кінці перерізаного нерва при відсіченні кінцівки, апендикса або в рубцях на місці виразок тощо).
Нейромедіатори
біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу між нейронами, а також від нейронів до м''язової тканини. Інша назва — нейротрансмітери.
Нейрон
нервова клітина разом з усіма її відростками (невритами й дендритами), яка є основним структурним і функціональним елементом нервової тканини.
Неоплазія
патологічне злоякісне новоутворення тканини, яке характеризується безупинним і руйнуючим ростом, що веде до загибелі організму. Інші назви — бластома, пухлина, неоплазма.
Нікотин
алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при палінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, який у 1586 році вперше ввіз тютюн до Франції.
Ноцебо
лікарський засіб реальної фармакологічної дії, який викликає негативну психосоматичну реакцію пацієнта.
Одонтоліт
1. Зубний камінь. 2. Бивні деяких викопних тварин (мамонта, мастодонта тощо).
Одонтологія
1. Розділ стоматології, який охоплює питання лікування та профілактичної допомоги при захворюванні зубів. 2. Розділ морфології, що вивчає зуби сучасних і вимерлих хребетних. Інша назва — одонтографія.
Оксиметрія
вимірювання насичення гемоглобіну крові киснем.
1. Тканина тварин і людини, що складається з живих, щільно розміщених, видовжених клітин. Виконує функції захисту, виділення й всисання. 2. У рослин — загальна назва видільних клітин. Вистилає також стінки смоляних (у хвойних) і ефіроносних (у зонтичних) ходів.
Ерготизм
отруєння людини через вживання в їжу алкалоїдів пурпурових (маткових) ріжок, гриба, що паразитує на житі; характеризується розладом травлення, місцевим змертвінням тканини, загальним збудженням, галюцинаціями, непритомністю, судомами. У Середньовіччя мала назву «вогонь святого Антонія» і набувала форм епідемій.
Ерготин
лікарський препарат; очищений рідкий екстракт ріжків, паразитного гриба класу сумчастих. Один з кровоспинних засобів.
Ерготин
лікарський препарат; очищений рідкий екстракт ріжків, паразитного гриба класу сумчастих. Один з кровоспинних засобів.
Золі
найдрібніші частинки будь-якої речовини в рідинному, твердому чи газоподібному середовищі.
Ідіосинкразія
хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на подразники, які в більшості інших не викликають подібних явищ.
Ідіотія
тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного мозку.
Ізозими
ферменти, що відрізняються будовою, але прискорюють або уповільнюють одну й ту саму реакцію. Інша назва — ізоферменти.
Імміґрація
1. В'їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання. 2. Один із способів гаструляції, при якому окремі клітини потрапляють всередину зародка і розміщуються під його поверхневим шаром.
Інвагінація
1. Один із способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину і утворює внутрішній листок — первинну ентодерму. 2. Одна з форм непрохідності кишечника.
Інвазія
1. Зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами. 2. Збройний напад, набіг, втручання.
Інтерфаза
період між двома послідовними мітотичними поділами клітини. Інші назви — інтеркінез, інтермітоз, стадія спокою.
Інтерферон
захисний білок, що утворюється в клітинах ссавців, птахів, мікроорганізмів при контакті їх з ендотоксинами та вірусами й пригнічує розмноження їх. Є фактором неспецифічного противірусного імунітету.
Йохімбе
вічнозелене дерево сімейства маренові, що росте в тропічних лісах Західної Африки. Кора, яка містить 0,5-1,5% алкалоїдів, в основному похідних індолу, служить сировиною для отримання йохімбіна, котрий використовують при виробництві афродизіаків, біологічно активних добавок ддя харчування спортсменів та антиседативних ліків.
Кадавр
1. міфол. Ожилий мрець, живий труп. 2. Труп, використовуваний в наукових цілях.
Кал
сукупність відходів життєдіяльності і неперетравлюваних залишків їжі тварин і людини, що виділяються в зовнішнє середовище з дистального закінчення кишечника в процесі акту дефекації.
Кала-азар
захворювання людини й собак у тропічних країнах, яке спричинюється мікроорганізмами — лейшманіями; один з видів лейшманіозу.
Карцинома
рак, злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної (покривної) тканини у людини й тварин.
Каталепсія
симптом втрати тілом людини рухомості і патологічно тривале збереження ним судомної пози; зазвичай виникає при шизофренії, нарколепсії, енцефаліті, істерії, гіпнозі тощо.
Катаплексія
короткочасна втрата м'язового тонусу, що зазвичай виникає на тлі сильних емоційних реакцій. Інша назва — афективна адинамія, емоційна астенія.
Катаракта
помутніння кришталика ока. Розвивається внаслідок порушення обміну речовин, при різних ушкодженнях кришталика, а також як ускладнення інших хвороб (напр., при глаукомі тощо). Іноді К. бувають природжені.
Катехіни
біологічно активні речовини рослинного походження. Найбільше їх у чаї, винограді, бобах какао. Регулюють проникність кровоносних капілярів. Препарати К. використовують у медицині.
Каудальний
розташований на поздовжній осі тіла людини або тварини до хвоста. Протилежне — краніальний.
Каузалгія
хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль в місцях поранення нервів, стоншення шкіри за ходом нерва тощо.
Каутеризація
метод лікувального руйнування тканин. Інша назва — припікання.
Келоїд
пухлиноподібне розрощення сполучної тканини шкіри, яке розвішається після травми або виникає мимовільно на неушкодженій поверхні шкіри; твердий рубець шкіри, який виступає над її поверхнею.
Кесарів розтин
штучне розродження за допомогою розтину черевної порожнини й матки.
Кіста
порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків будь-яких залоз, змертвіння (некрозу) тканини тощо.
Кіфоз
викривлення у людей хребта (здебільшого грудного відділу) випуклістю назад. Розрізняють фізіологічний К., який спостерігається в нормі у дорослих (грудної і крижовий), і патологічний К., що розвивається внаслідок захворювань (наприклад, рахіту, туберкульозного ураження одного або декількох хребців), травми хребта і порушень постави.
Клітор
жіночий зовнішній статевий орган, що знаходиться у верхньому кутку малих статевих губ; з анатомічної точки зору К. складається з двох печеристих тіл (ніжки К.), кожне окремо оточене товстою волокнистою мембраною і закінчується головкою на дистальному кінці; має високу еротичну чутливість. Сальні залози, на які багатий К., виділяють смегму.
Кокаїн
алкалоїд; міститься в листі коки. В медицині солянокислу сіль К. застосовують для поверхневого знеболювання кон'юнктиви й рогівки ока, слизових оболонок рота, носа. К. — наркотичний засіб.
Коксит
запалення кульшового суглоба в людини; спостерігається при травмах та деяких інфекційних захворюваннях.
Колоїд
система, що складається з дуже роздрібнених (розмірами від 10-5 до 10-7 см) частинок, рівномірно розподілених в однорідному середовищі. К. є проміжним між істинними розчинами і грубодисперсними системами (суспензіями, емульсіями). Напр., кров, білок яєчний. К-і розчини — те саме, що й золі.
Кон'юнктива
слизова, або сполучна оболонка ока.
Конкременти
тверді тіла, що утворюються в організмі з солей та колоїдних речовин внаслідок порушення обміну речовин. Інша назва — камінці.
Консиліум
1. Історично — у Давньому Римі збори представників однієї верстви. 2. Нарада лікарів одного або кількох фахів. Збирається для розв'язання питань про характер хвороби та методи й засоби лікування хворого.
Контамінація
1. лінгв. Утворення нового слова або виразу об'єднанням двох синонімічних чи близьких за звучанням слів (напр., «хилитати» від «хитати» й «хилити»). 2. Змішування в розповіді двох або більше подій. 3. Поєднання текстів різних редакцій одного й того самого твору. 4. геол. Забруднення магматичних гірських порід. 5. біол. Заражування культури мікроорганізмів або живої тканини чужорідним біологічним матеріалом (вірусами, бактеріями, грибами).
Контузія
загальне ураження організму людини і вищих тварин, що виникає внаслідок миттєвого механічного впливу на всю поверхню тіла або на більшу його частину ударної повітряної чи водяної хвилі, великих мас сипких тіл (напр., грунту при обвалах) тощо.
Кортизол
біологічно активний природний стероїдний гормон, що виробляється корою наднирників; гідрокортизон. Слугує регулятором вуглеводного обміну організму.
Кортизон
гормон кори надниркових залоз. У медицині застосовують оцтовокислий ефір К. (одержують синтетично) як протиревматичний засіб, а також при інфекцінному та псоріатичному артритах, бронхіальній астмі, гостромулейкозі тощо.
Кофеїн
алкалоїд, що міститься в листках чаю, в зернах кави тощо (одержують синтетично). У рослинах кофеїн відіграє роль природнього пестициду, який паралізує та вбиває комах-паразитів. Застосовують при серцево-судинній недостатності, спазмах судин головного мозку, гіпотонії тощо як тонізуючий засіб.
Коферменти
небілкова група молекул деяких ферментів. Багато К. є похідними вітамінів групи В. Беруть участь у ферментативних реакціях, що відбуваються в організмах, або є проміжними переносниками різних хімічних угруповань — атомів чи іонів. Інша назва — коензими.
Ксеростомія
сухість у роті. Спостерігається при ураженнях слинних залоз внаслідок двобічного пеариту лицьового нерва, цукровому діабеті.
Лазарет
1. заст. Лікарня (звичайно при якому-небудь закладі і т.ін.), шпиталь, госпіталь, стаціонар, лічниця, амбулаторія, поліклініка, клініка. 2. Невеликий лікувальний заклад при військовій частині, невеликий госпіталь.
Лапаротомія
розтин черевної порожнини під час хірургічних операцій.
Ліпома
доброякісна пухлина , що розвивається з жирової тканини. Інша назва — жировик.
Ліпосакція
косметологічна хірургічна операція з видалення відкладень жиру на певних ділянках тіла людини.
Локус
1. Місцезнаходження чого-небудь (напр., Л. некрозу). 2. Л. хромосоми — ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий фактор (ген).
Лордоз
вигин хребта, звернений опуклістю вперед. Формується в шийному і поперековому відділах хребта, забезпечуючи компенсацію фізіологічного кіфозу або як наслідок природженого або патологічного вивиху стегна чи тазостегнових суглобів.
Люес
те саме, що й сифіліс.
Люпозорій
медичний заклад, який здійснює профілактику, лікування та вивчення люпусу.
Люпус
хронічне захворювання шкіри, що проявляється ураженням ряду органів та систем. Виникає внаслідок порушення імунологічних процесів в організмі, при якому антитіла, що виробляються організмом, пошкоджують ДНК здорових клітин; переважно спричинюється туберкульозною паличкою. Інша назва — вовчак.
Макрокефалія
великоголовість, аномальні розміри голови при нормальних розмірах інших частин тіла. У людини супроводиться недостатнім розумовим розвитком; макроцефалія.
Медицина
1. Система наукової і практичної діяльності, спрямована на зміцнення та охорону здоров'я людини, продовження її життя, запобігання хворобам та лікування хворих. 2. Сукупність наук про хвороби, їх лікування і запобігання їм. 3. перен. Лікарі, медичні працівники.
Мезокефалія
середньоголовість; термін, що його застосовують в антропології для визначення форми й розміру голови.
Мейоз
одна з форм поділу клітин. Відбувається на певних етапах життєвого циклу організмів, яким властиве статеве розмноження.
Меланіни
темно-коричневі й чорні пігменти тварин, людини й рослин. У хребетних тварин і людини містяться у волоссі, шкірі, сітківці ока.
Мембрана
1. Гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору. 2. біол. Система спеціальних оболонок або листків, які відокремлюють клітину від зовнішнього середовища і поділяють її на окремі відсіки або камери.
Метгемоглобін
продукт окислення гемоглобіну деякими отрутами (нітрати, нітрити, анілін тощо), іноді ліками при поглинанні їх організмом.
Метеоризм
скупчення газів у травному тракті людини й тварин, спостерігається при шлунково-кишкових захворюваннях (напр., коліті), захворюваннях печінки й серцево-судинної системи. Інша назва — обдимання.
Мигдалики
вузлоподібні утвори лімфаденоїдної тканини у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин.
Міастенія
захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м'язів.
Мієлоз
поява і надмірна кількість мієлоцитів у периферичній крові.
Мієлоїдний
той, що стосується кісткового мозку; М-а тканина — тканина кісткового мозку, в якій утворюються клітини крові.
Мієлома
онкологічне захворювання, при якому відбувається безконтрольне накопичення плазматичних клітин в кістковому мозку, що веде до руйнування кісткової тканини.
Мієлоцити
клітини кісткового мозку, з яких утворюються всі форми ґранулоцитів.
Мікроаналіз
сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна виконувати аналіз малих кількостей неорганічних та органічних речовин (мільйонних до сотих часток грама).
Мікрокефалія
ненормально малий розмір черепа і мозку, хворобливо недорозвинена голова.
Міома
доброякісна пухлина, що розвивається з м'язової тканини.
Мітоз
складний (або непрямий) поділ клітин, найпоширеніший спосіб розмноження тваринних і рослинних клітин. Інша назва — каріокінез.
Мітохондрії
органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують вироблення, нагромадження й розподіл енергії в клітинах. Інші назви — хондріосоми, хондріоміти, хондріоконти.
Молюск контагіозний
інфекція, що викликається одним з вірусів віспи, яка вражає шкіру й іноді слизові оболонки. Проявляється у вигляді невеликих папул від 1 мм до 1 см в діаметрі тілесного або рожевого кольору.
Моляри
корінні задні зуби у людини і хребетних тварин, які подрібнюють їжу.
Мускус
дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що використовується у медицині і парфумерії.
Мутагенез
процес виникнення мутацій.
Мутагени
фізичні, хімічні та інші фактори, які збільшують частоту мутацій.
Мутація
1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. 2. Раптова зміна чогось. 3. Зміна голосу у підлітків, що настає в період статевого дозрівання.
Муцини
складні білки; зумовлюють в'язкість і тягучість виділень слизових залоз (напр., слинних) та деяких інших рідин тваринного організму.
Нашатир
водний розчин аміаку. У медицині використовується для збудження дихання, виведення із запаморочливого стану та дезінфекції, у побуті — для фарбування тканин і чищення скла та ювелірних прикрас; токсичний у великих концентраціях.
Неврастенія
захворювання центральної нервової системи людини, яке супроводжується підвищеною подразливістю, головними болями, стомлюваністю і т. ін.
Неврастенія
захворювання центральної нервової системи людини. Розвивається внаслідок перевтоми, недоїдання, отруєння наркотиками, хронічних інфекцій.
Невринома
доброякісна пухлина з кліток оболонки нерва.
Неврома
розростання елементів нервових волокон в організмі людини й тварин. Розрізняють Н. пухлинні (виникають внаслідок неправильного розвитку нервів) і Н. ампутаційні (виникають на кінці перерізаного нерва при відсіченні кінцівки, апендикса або в рубцях на місці виразок тощо).
Нейромедіатори
біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу між нейронами, а також від нейронів до м''язової тканини. Інша назва — нейротрансмітери.
Нейрон
нервова клітина разом з усіма її відростками (невритами й дендритами), яка є основним структурним і функціональним елементом нервової тканини.
Неоплазія
патологічне злоякісне новоутворення тканини, яке характеризується безупинним і руйнуючим ростом, що веде до загибелі організму. Інші назви — бластома, пухлина, неоплазма.
Нікотин
алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при палінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, який у 1586 році вперше ввіз тютюн до Франції.
Ноцебо
лікарський засіб реальної фармакологічної дії, який викликає негативну психосоматичну реакцію пацієнта.
Одонтоліт
1. Зубний камінь. 2. Бивні деяких викопних тварин (мамонта, мастодонта тощо).
Одонтологія
1. Розділ стоматології, який охоплює питання лікування та профілактичної допомоги при захворюванні зубів. 2. Розділ морфології, що вивчає зуби сучасних і вимерлих хребетних. Інша назва — одонтографія.
Оксиметрія
вимірювання насичення гемоглобіну крові киснем.