Сукре (2) (ісп. Sistema Unico de Compensacion Regional, SUCRE — Єдина система регіональних взаєморозрахунків) - спільна грошова одиниця країн АЛБА — альянсу країн Латинської Америки і Карибського басейну.

Сфанц (від нім. Zwanzig — двадцять) - назва 20 австрійських срібних крейцерів («цванцигера»), що у XVIII-XIX століттях були в обігу на території Буковини і Молдови.

Сфрагістика (гр. σφραγίδα — печатка) - допоміжна історична дисципліна, яка вивчає печатки, допомагає встановити походження їх, час виготовлення і справжність.

Таель (англ., з малайського) - грошова одиниця Китаю до 1933 р.; лян(2).

Таксидермія (давньогр. τάξις — переміщувати і δέρμα — шкіра) - галузь зоології і музейної справи, пов'язана з виготовленням опудал колекційних зразків тварин. Фахівець з Т. — таксидерміст.

Тала - грошова одиниця Західного Самоа, поділяється на 100 сене.

Талер (1) (нім.) - старовинна срібна монета, яку вперше почали карбувати в Чехії. Назва Т. з деякими змінами застосовувалась у багатьох європейських країнах до 1907 р.

Талер (2) (нім., тарілка) - 1. Металева плита в друкарських машинах, на якій встановлюють друкарську форму. 2. Стіл з оббитою цинком дошкою або чавунною плитою, на якому друкарську форму готують до друку.

Тетартерон (гр. τεταρτηρόν) - золота, а пізніше — бронзова чи мідна монета у Візантійській імперії з кінця X до середини XIII століття вагою близько 4 г. Інша назва — тартерон.

Тикаль (з мови таї) - те саме, що й бат.

Тріскеліон (від гр. τρισκελής — триногий) - геральдичний символ у вигляді з'єднаних разом трьох геометричних фігур або стилізованих об'єктів; тріскель.

Тугра (араб. طغرا) - тогра; персональний знак правителя (султана, халіфа, хана), що містить його ім'я і титул. Оформляється у вигляді орнаментально прикрашеної арабської в'язі (не обов'язково арабською мовою).

Тугрик - грошова одиниця Монголії, поділяється на 100 мушу.

Туман (тюрк. з перс. — хмара) - 1. Томан; іранська золота монета, що її карбували з XVIII ст. до 1932 року. Поділялась на 10 кранів або 10 тисяч динарів. 2. Скупчення у повітрі продуктів конденсації водяної пари; імла.

Унція (лат.) - 1. Міра маси (ваги), застосовувана в деяких країнах. В англійській системі мір, напр., У. дорівнює 28,35 г. 2. Аптекарська міра в різних країнах. 3. У. тройська (31,1035 г) застосовується як одиниця ваги дорогоцінних металів. 4. Монета в Стародавньому Римі, пізніше — в Іспанії, Італії та деяких інших країнах. 5. Як міра об'єму, 1 У. = 1/20 пінти = 1/160 галона (Велика Британія) або 1/16 пінти = 1/128 галона у США.

Фалеристика (гр., металеві прикраси) - колекціонування значків.

Фальсифікація (лат., підробка) - 1. Підроблення чого-небудь. 2. Умисне викривлення або неправильне тлумачення тих чи інших явищ, подій, фактів. 3. Підроблена річ, яку видають за справжню; підробка.

Фараон (гр., з єгип.) - 1. Титул царя в Стародавньому Єгипті, монарх. 2. Прізвисько поліцая. 3. заст. Вид азартної гри в карти (звичайно без великих ставок).

Фартинг (англ. farthing — чверть) - англійська монета вартістю 1/4 пенні (1/960 фунта стерлінгів). Випускалась з ХІІІ ст. До 1827 року Ф. був найдрібнішою монетою Великобританії.

Финь (кит.) - дрібна розмінна монета Китайської Народної Республіки, 1/100 юаня, або 1/10 цзяо.

Фідуцарні гроші (від лат. fiducia — довіра) - незабезпечені або частково забезпечені грошові знаки, які їх емітент формально зобов'язується обміняти на дорогоцінні метали.

Філігранологія (іт. filigrana і ...логія) - спеціальна історична наукова дисципліна, що вивчає історію паперу та водяних знаків на ньому.

Філателія (фр., гр., друг і звільнення від оплати, тут — поштові марки) - колекціонування й вивчення поштових і гербових марок, конвертів і листівок з марками та штампами, а також інших засобів оплати поштової кореспонденції різних країн.

Філер (1) (угор. filler) - розмінна монета Угорщини, яка була в обігу з 1892 по 1999 рік. У різний час була сотою частиною австро-угорської крони, угорської крони, пенге та форинта.

Філокартія (гр., друг і аркуш паперу, тут — листівка) - колекціонування листівок.

Філс - дрібна розмінна монета: Іраку, 1/100 іракського динара; Іорданії, 1/100 іорданського динара та інших країн.

Філуменія (гр., друг і лат., світло) - колекціонування сірникових коробок і етикеток.

Флорин (іт., з лат.) - 1. Старовинна флорентійська, а згодом і інших держав, золота й срібна монета. 2. Колишня англійська монета у два шилінги. 3. Грошова одиниця Нідерландів (голландський гульден), поділяється на 100 центів.

Фоліс (лат. follis — мішечок) - 1. У Давньому Римі — мішечок для зберігання дрібних грошей. 2. Міра грошей у Давньому Римі — Ф. золота бстановив 72 соліда, Ф. срібла — 15 денаріїв. 3. Римські мідні гроші, з вмістом 2-4% срібла, після грошової реформи 293-296 рр. імператора Діоклетіана. 4. Назва візантійської мідної монети, введеної Анастасієм І (491-518 рр.). Вартість позначалася грецькими літерами: M (= 1 Ф. або 40 нуммій), K (= 1/2 Ф. або 20 нуммій), I (= 1/4 Ф. або 10 нуммій), E (= 1/8 Ф. або 5 нуммій).

Форинт (угор.) - грошова одиниця Угорської Народної Республіки, поділяється на 100 філерів.

Франк (фр.) - 1. Французька золота й срібна монета. 2. Грошова одиниця Малі, колишня грошова одиниця Франції, Бельгії, Монако (поділяється на 100 сантимів), Швейцарії (поділяється на 100 раків), та інших країн. 3. Головна валюта зони франка.

Фрідріхсвільгельмсдор (вл.) - золота монета Пруссії, карбована за часів королів Фрідріхів Ввльгельмів II, III і IV.

Фрідріхсдор (вл. нім. Friedrichsdor — золотий Фрідріх) - золота монета Пруссії, карбована з 1740 по 1855 р. допоки не була замінена на срібну валюту; прусський пістоль. Ф. дорівнював 5 талерам. Аверс монет різний, але завжди на ньому зображувався портрет короля; на реверсі зображений орел і військові обладунки.

Фунт (1) (нім. Pfund від лат. pondus — тягар) - 1. Міра ваги, що дорівнювала 409,5 г і застосовувалася на території Росії, України, Білорусі з 10 ст., до запровадження Метричної системи мір. 2. Міра ваги в країнах з англійською системою мір (в Англії, Бельгії та ін.), що дорівнює 453,6 г. 3. Римський Ф. (327,45 г) — грошова і вагова одиниця Європи раннього Середньовіччя; лібра. 4. Ф. Карла Великого (408 г) — грошова і вагова одиниця Європи у VIII — XI ст.

Фунт (2) (від лат. pondus — тягар) - 1. Грошова одиниця ряду країн (Австралії, Гани, Нігерії, Нової Зеландії та ін.). 2. Фунт стерлінгів — грошова одиниця Англії.

Халал (араб. هللة‎‎) - розмінна монета Саудівської Аравії, 1/100 ріала.

Халк (1) (давньогр. χαλκός — мідь) - давньогрецька мідна монета вартістю 1/8 обола або 1/48 драхми, а також одиниця виміру маси (0,09 грама).

Хан (тюрк.) - 1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки. 2. Родовитий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул.

Хао (в'єтн.) - розмінна монета Демократичної Республіки В'єтнам, яка випускалась з 1946 року; 1/10 донга. З 1958 року почала випускатись у вигляді банкнот.

Харді (англ. hardi) - низькопробна срібна та золота монета, що випускалася у Франції в XIV — XV ст.

Хобі (англ. hobbey — коник) - захоплення, улюблене заняття на дозвіллі.

Цванцигер (ніем. Zwanziger — двадцятка) - моната номіналом 20 крейцерів, яка випускалась в Австрії, Угорщині та Південній Німеччині у XVIII столітті.

Цезар (лат. caesar, вл.) - 1. Історично — когномен роду Юліїв у Стародавньому Римі. 2. У I-II ст. — титул правителя Римської імперії, рівнозначний принцепсу чи августу. 3. З III по IV ст. — молодший співправитель (і, як правило, наступник) августа. Останнім Ц. був Констанцій II (317-361 рр.)

Цент (англ., гол., від лат., сто) - розмінна монета Канади, 1/100 канадського долара; Голландії, 1/100 голландського ґульдена; Ліберії, 1/100 ліберійського долара; Шрі-Ланка, 1/100 цейлонської рупії; США, 1/100 долара.

Цехін (іт., від — монетний двір) - старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яку карбували з 1284 р. Була поширена і в інших європейських державах.

Цзяо (кит.) - розмінна монета Китайської Народної Республіки, 1/10 юаню.

Цісар (лат. caesar) - імператор в Австро-Угорщині.

Чакрам (англ. chuckram) - срібна монета князівства Траванкор (південь Індії) з кінця XVII ст. і до введення рупії в 1906 році. В обігу були монети номіналом 1 Ч. (вагою 5 7/16 грана), 2 Ч. (11 6/16 грана), півчакрама (2 8/16 грана); поділялась на кеші (1/16 Ч.).

Чентезимо (іт., сотий, від сто) - колишня розмінна монета: Італії, Сан-Маріно, 1/100 італійської ліри; Ватикану, 1/100 ватиканської ліри.

Шевальє (фр., букв. — вершник, лицар) - дворянський титул у феодальній Франції.

Шекель (івр. שקל від євр. לשקול — зважувати) - 1. Міра маси золота та срібла у стародавніх євреїв і інших семітських народів; Ш. срібла (монета масою близько 11,4 грамів) служив стандартною грошовою одиницею на Близькому Сході. 2. Валюта держави Ізраїль з 24 лютого 1980 року.

Шилінг (англ.) - 1. Монета Англії, 1/20 фунта стерлінгів, та багатьох інших країн, 1/20 національних грошових одиниць. 2. Грошова одиниця: Австрії, поділяється на 100 грошей; Кенії, Сомалі, Танзанії, поділяється на 100 центів, та інших країн.

Шляхта (чес. slechta від нім. Shlacht — битва) - 1. Провідний суспільний привілейований соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та Україні у XIV — XVIII століттях. 2. розм. Аристократія, нобілітет, знать.

Шляхтич (від чес. slechta від нім. Shlacht — битва) - приналежний до шляхти за походженням; аристократ.

Штандарт (нім. Standart — прапор) - 1. Прапор кавалерійських частин у дореволюційній російській і деяких іноземних арміях. 2. Прапор глави держави (імператора, короля, президента), що підіймається на час перебування його на військовому судні (судновий Ш.), в палаці (палацовий Ш.).

Штат (1) (нім. Staat — держава) - 1. Державно-територіальна одиниця в складі деяких федеративних держав, яка користується тим або іншим ступенем самоврядування; стейт, держава. 2. Назва станово-представницьких установ, які існували в Нідерландах і Франції.

Штатгальтер (нім. Stadhouder — той, що замість керуючого) - 1. Намісник монарха в Нідерландах та їхніх окремих провінціях у 15 — 16 ст. 2. Голова виконавчої влади в республіці Об'єднання провінцій (Голландії) до кінця 18 ст. 3. В Німеччині до 1918 р. — намісник, правитель області, провінції тощо.

Штемпель (нім.) - 1. Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що служить для одержання відбитка, для накладання печатки, клейма; печатка, штамп. 2. заст. Гербова марка.

Штюбер (нім. Stüber від гол. stuiven — іскри) - дрібна білонна (пізніше — мідна) монета, що з кінця XV до початку XIX ст. карбувалась у німецьких державах на північному заході Священної Римської імперії німецької нації; стубер.

Юань (кит.) - грошова одиниця Китаю і відповідна їй монета, поділяється на 100 финів.

Яґеллони (пол. Jagiellonowie) - династія польських королів (1386 — 1572 рр.) і Великих князів литовських (1377 — 1572 рр.) литовського походження (одна з ліній Ґедиміновичів), першим представником якої був Ягелло, який після одруження з Ядвіґою став польським королем під ім'ям Володислава II (поль. Władysław II). Представники династії Я. правили також у Чехії (1471-1526) та Угорщині (1440-44, 1490-1526). Останнім монархом династії Я. був Сигізмунд II Август (1520 — 1572 рр.).

Ярл (старосканд. Jarl, букв. — шляхетний) - 1. У Скандинавії за середньовіччя знатна людина, пізніше — глава області або ряду областей, що підпорядковувалися безпосередньо королю, аналог європейського граф. 2. У Швеції в 12- 13 ст. титул головнокомандуючого на морі.