Овершот (англ.) - інструмент для захоплення бурильних труб, які залишилися в свердловині.

Ом (вл.) - одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 Ампер при напрузі 1 Вольт на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.

Операнд (англ. operand від лат. operatio — дія, вплив) - в програмуванні — аргумент операції, дані, які обробляються командою. Напр., у функції sin(x) x — О.

Орт (2) (гр. ὀρθός — прямий) - одиничний вектор, тобто вектор, абсолютну величину якого (довжину) прийнято за одиницю; одиничний вектор.

Ортодрома (гр. ὀρθός — прямий і δρόμος — біг; шлях) - найкоротша лінія між двома точками на поверхні сфери чи кулі; дуга великого кола. Екватор та меридіани є частковими випадками О.

Ортодромія (орто... і гр., біг, шлях) - найкоротша лінія між двома точками на поверхні кулі; дуга великого кола. Інша назва — ортодома.

Ортоскоп (від давньогр. ορθός — прямий, правильний і σκοπέω — дивлюсь) - 1. Пристрій, у якому для спостереження за об'єктом використовується потік паралельних променів. 2. Оптичний або механічний пристрій для візуального контролю над процесом прицілювання.

Ортоскопічний (від давньогр. ορθός — прямий, правильний і σκοπέω — дивлюсь) - такий, що відображає об'єкт без спотворень.

Паралакс (гр., відхилення) - 1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта, зумовлене зміною точки спостереження. 2. астр. П. світила — кут, під яким спостерігач бачив би з світила перпендикулярний до напряму спостереження радіус Землі (добовий П.), екваторіальний її радіус (горизонтальний П.) або піввісь земної орбіти (річний П.).

Парціальний (від лат. partialis — частковий) - частковий; П. тиск — частка тиску певного газу у суміші газів, П. об'єм — об'єм, який мав би газ, якби його тиск дорівнював тиску суміші.

Пенетрометр (лат., проникаю і ...метр) - прилад, яким визначають консистенцію малярних фарб, жирів та інших матеріалів, вимірюючи глибину проникнення в них стандартної голки.

Пенетрометрія (лат., проникаю і ...метрія) - вимірювання консистенції матеріалів.

Периселеній (пери... і гр., Місяць) - найближча до центра Місяця точка орбіти штучного супутника Місяця.

Піксель (англ. pixel від англ. pic(ture) cel(l) — елемент зображення калька з нім. Bildpunkt — точка зображення) - 1. В растровій графіці — неподільний двомірний об'єкт, що має певний колір. Термін введено в 1965 році американським інженером Фредеріком Біллінгслі (1921 – 2002 рр.). 2. Найменший елемент матриці дисплея, що формує зображення.

Піроліз (піро... і ...ліз) - розщеплення складних органічних сполук на простіші при високій температурі. До П. належить коксування, крекінг тощо. Інша назва — піро-генізація.

Плазмоїд (від гр. πλάσμα — виліплене, створене) - згусток плазми, сформований дією як внутрішнього, так і зовнішнього магнітного поля.

Платиніт (від ісп. platino) - нікелевий сплав, замінник платини в електровакуумних пристроях.

Плуг (давньоверхньонім. Pflug зі сканд. старонорв. plógr ) - 1. Сільськогосподарське знаряддя з широким лемешем або диском для оранки землі; рало, орало. 2. давн. Поземельний податок, що його сплачували залежні селяни натурою у Русі та руських князівствах у IX — першій половині XIV ст. від кількості волів у господарстві — вісім волів становили 1 П.; поплужне 3. П. відвальний — гірнича машина для укладання у відвал гірських порід, що доставляються залізничним транспортом при відкритій розробці родовищ корисних копалин.

Плунжер (англ. plunger від plunge — занурюватись) - тип поршня (видовжений циліндр) у насосах та інших пристроях.

Прецесія (лат. precessio — передування, випередження) - 1. Зміна осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні. 2. Рух осі небесних світил (зокрема Землі, Місяця) по круговому конусу навколо прямої лінії, перпендикулярної до площини їх орбіти.

Пропен (гр., вхід) - органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу нафти. Застосовують у виробництві моторного палива, пластмас, каучуків тощо. Інша назва — пропілен.

Пропілен (гр., вхід) - органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу нафти. Застосовують у виробництві моторного палива, пластмас, каучуків тощо.

Пропіленгліколь (англ. propylene glycol) - органічна, безбарвна, майже без запаху, прозора, в'язка з слабким солодким смаком, гігроскопічна рідина, що описується формулою C₃H₈O₂. Водні розчини П. мають бактерицидні властивості і використовуються для очищення повітря, як основа лікарських препаратів і аерозолей.

Профілювати (фр.) - 1. Надавати правильного, потрібного профілю чомусь (дорозі, площадці, деталі, заготовці тощо). 2. Надавати чомусь певного профілю.

Пульпа (лат. pulpa — м'якоть) - 1. М'яка сполучна тканина в порожнині зуба; м'якоть селезінки. 2. Неоднорідна суміш твердих частинок, завислих у рідині.

Радій (від лат. radius — промінь) - радіоактивний хімічний елемент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині — для радіотерапії тощо.

Радіус (лат. radius — промінь) - 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; віддаль від певної точки або сфери до центра. 2. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак).

Радіус-вектор (від лат. radius — промінь і vector — носій) - вектор, спрямований у визначувану точку з деякої наперед заданої точки, полюса, тим самим визначаючи координати точки.

Ракель (нім. Rakel) - 1. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка або металічна стрічка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. 2. Металевий, пластмасовий чи гумовий шкребок для зняття забруднень з поверхні або її розрівнювання.

Резистор (англ. resistor від лат. resisto — опираюся) - пасивний елемент електричного кола, призначений для обмеження в ньому сили струму та розподілу напруги.

Реторта (лат. retorta — повернутий назад) - 1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носиком, повернутим убік; використовується для перегонки й розкладання речовини нагріванням. 2. Вогнетривка посудина різних форм, в яку вміщують матеріали при їх нагріванні в промислових печах.

Рольганг (нім., від коток і хід) - пристрій (роликовий транспортер), який використовують у прокатних станах для транспортування прокату.

Сарос (гр., мітла) - час (18 років 10 або 11 днів), через який повторюються в тому самому порядку сонячні й місячні затемнення.

Сатуратор (лат., насичую, наповнюю) - 1. Апарат для насичення рідин вуглекислим газом. 2. Апарат хімічної водоочисної установки, за допомогою якого виготовляють насичений і прояснений (очищений від каламуті) вапняний розчин.

Сатурація (лат. saturatio — насичення, наповнення) - 1. Насичення рідини газами; газування. 2. Хімічна обробка цукрового соку вуглекислим газом для вилучення з нього вапна. 3. С. киснем — частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального (ненасиченого і насиченого) гемоглобіну в крові.

Селітри (лат., сіль і луг) - загальна назва азотнокислих солей калію, натрію, амонію, барію тощо. Застосовують у виробництві вибухових речовин, пороху, як консервуючі речовини та як добрива.

Сенсель (англ. sensel від sen(sor)‎ ele(ment) — елемент сенсора) - техн. найменший елемент світлочутливої матриці. Сенсельний — утворений С., пов'язаний із С.

Сервер (англ. server — той, хто обслуговує) - 1. Програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта, надаючи йому доступ до певних ресурсів або послуг. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.

Сериграфія (гр., шовк і гр. γράφω — пишу) - трафаретний друк, при якому фарба протискується ракелем крізь тонку сітку, чарунки якої на друкуючих елементах відкриті, а на пробільних — закриті копіювальним шаром.

Сикатив (лат., той, що висушує) - речовина, що прискорює процес висихання олій, фарб, лаків з утворенням твердої плівки.

Силікатобетон (силікати та бетон) - будівельний матеріал, виготовлений з вапна й кварцового піску.

Силіколь (лат., кремінь) - сплав кремнію (до 98%) з невеликою кількістю домішок, що його застосовують для одержання сплавів кольорових металів, багатих на кремній.

Силікон (лат., кремінь) - синтетична кремнійорганічна сполука; надає гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам тощо.

Силікотермія (лат., кремінь і гр. θέρμη — тепло) - одержання металів і сплавів відновленням їх з різних сполук кремнієм або багатим на кремній феросиліцієм, що супроводиться підвищенням температури.

Силіцій (лат., від кремінь) - те саме, що й кремній.

Силіціювання (силіцій) - насичення поверхневих шарів сталі кремнієм, щоб підвищити стійкість проти корозії, спрацювання тощо.

Силіциди (силіцій) - сполуки кремнію з металами. Застосовують як вогнетривкі матеріали, в хімічному апаратобудуванні, як домішки до різних жароміцних сплавів, як напівпровідники тощо.

Силоксид (лат., кремінь і гр., кислий) - сорт кварцового скла. Застосовують переважно для виготовлення хімічного посуду.

Силон (чес.) - чеська назва синтетичного волокна з полікапролактаму, яке в Україні називають капроном, а також тканина з такого волокна.

Силумін (сил(іцій) і (ал)юмін(ій)) - група легких кислотостійких, протикорозійних алюмінієвих сплавів з добавкою кремнію та ін. речовин. Застосовують переважно в хімічному машинобудуванні.

Сильфон (сильфи) - трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий елемент, що розширяється або стискується від зміни тиску вміщених у ньому рідини, пари або газу.

Сингулярність (від лат. singularis — ізольований, своєрідний) - 1. Одиничність сутності, події, явища. 2. мат. Точка, в якій щось (напр., значення функції) має нерегулярності поведінки (напр., прямує до нескінченності). 3. техн. Межа, за якою передбачення моделі втрачають зміст. 4. фіз. Гравітаційна С. — точка простору-часу, в якій величини, що описують гравітаційне поле, стають нескінченими або невизначеними. 5. астр. Космологічна С. — стан Всесвіту, для якого характерні нескінченні значення густини і температури речовини. 6. розм. Гіпотетичне майбутнє, коли обчислювальні можливості комп''ютера перевищать можливості людського мозку.

Синхронний (від гр. συνχρόνος — одночасний) - 1. Який відбувається, діє паралельно, який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами; одночасний. 2. техн. Який грунтується на застосуванні принципу синхронізму.

Сканування (від англ. to scan — уважно розглядати) - виявлення злоякісних пухлин за допомогою сканера.

Скат (1) (сканд. з норв.) - похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню й призначена для спускання корисних копалин, пустих порід і т. ін. самопливом.

Скат (2) (сканд. з норв., спец.) - 1. Колесо автомобіля, а також комплект гумових деталей автомобільного колеса. 2. Комплект колісних пар паровоза, вагона.

Скрубер (англ. scrubber від to scrub — шкребти) - циліндричний апарат, де промисловий газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), яка стикається з ним.

Сляб (англ. slab — плита) - плоска прямокутна заготовка великого перерізу, утворена прокатуванням сталевого зливка на слябінґу (або установках неперервного лиття) і призначена для виготовлення листової сталі.

Соленоїд (гр., трубка і ...оїд) - звитий у вигляді спіралі (котушки) провідник, де, пропускаючи постійний електричий струм, утворюють магнітний потік, подібний до потоку в довгому постійному магніті.

Солідол (від лат. solidus — міцний і oleum — масло) - густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) для мащення різних машин і пристроїв. Інша назва — тавот.

Солідус (від лат. solidus — міцний, твердий) - крива лінія на діаграмі стану й структури сплавів, що характеризує, на відміну від ліквідуса, температури кінця кристалізації.

Сольватація (лат., розчинюю) - взаємодія між частинками (іонами, молекулами) розчинника й розчиненої речовини. С. у водних розчинах називають гідратацією.

Спінор (англ., обертатися) - математична величина, що характеризується особливим законом перетворення в разі переходу від однієї системи координат до іншої.

Станіоль (нім., від лат., олово) - матеріал (тонкі листи, стрічки олова або олов'яних сплавів), застосовуваний для пакування харчових продуктів, виготовлення кабелів тощо.

Стренер (англ., від проціджувати) - фільтр, яким очищають від піщинок викачувану з глибини насосом нафту.

Субгігант (англ. subgiant від лат. sub — під і гр. Γίγαντες — велетень) - зірка, яскравіша, ніж зірки головної послідовності — залежності між світністю (чи абсолютною зоряною величиною) і спектральним класом (тобто, температурою поверхні) — того ж спектрального класу, але менш яскрава за зірки-гіганти.

Сюрфасографія (фр., поверхня і ...графія) - побудова зображень опуклих нерозгортуваннх поверхонь на комплексному або на аксонометричному кресленні.

Табулювання (лат., дошка, таблиця) - складання математичних таблиць.

Табуляграма (лат., дошка, таблиця і ...грама) - паперова стрічка, що містить буквений або цифровий текст, надрукований на табуляторі.

Табулятор (лат., дошка, таблиця) - 1. Електромеханічна лічильно-перфораційна обчислювальна машина для автоматичної обробки інформації. 2. Пристрій у друкарських машинах для друкування таблиць.

Тавр (від лат. taurus — бик) - профіль конструктивних елементів, що має перетин, за формою близький до букви «Т». Двотавр — профіль (балка), що має дві полички і нагадує букву «Н».

Таймограф (англ. time — час і гр. γράφω — пишу) - прилад, що реєструє час виникнення і тривалість процесів або явищ. Застосовують для контролю часу роботи машин, реєстрації часу виникнення аварійного стану агрегату, записування тривалості якої-небудь операції тощо.

Тайпотрон (англ., відбиток, зображення і (елек)трон) - електронно-променева трубка для відображення інформації і записування її на зовнішніх носіях запису (напр., на спеціальному папері).

Таксометр (фр. taximètre — лічильник ціни від лат. taxa — ціна) - лічильник на автомобілі (таксі), який показує вартість проїзду пасажирів або перевезення вантажів.

Таксони (гр., порядок, розміщення) - класифікаційні одиниці в систематиці рослинних і тваринних організмів. Основними Т. є вид, рід, родина, ряд, або порядок, клас і тип, або відділ.

Таксономія (таксони і ...номія) - розділ біологічної науки — систематики, завданням якого є визначення й теоретичне обгрунтування класифікаційних одиниць — таксонів, їх системи, субпідрядності, співвідношення та обсягу. Під Т. іноді розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками предметів і явищ.

Талер (2) (нім., тарілка) - 1. Металева плита в друкарських машинах, на якій встановлюють друкарську форму. 2. Стіл з оббитою цинком дошкою або чавунною плитою, на якому друкарську форму готують до друку.

Талій (гр., пагін, зелена гілка) - хімічний елемент, сямвол Tl, ат. в. 81; блакитно-сірий метал. Сполуки Т. використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів тощо. Сполуки Т. отруйні.

Таль (гол.) - підйомний механізм (система блоків) для переміщення підвішених до нього вантажів на невеликі висоту й віддаль.

Тамбур (1) (фр., букв. — барабан, з араб.) - 1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. 2. Циліндрична або багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі. 3. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона.

Тампонаж (фр., від затичка) - закупорювання водонепроникним матеріалом пустот, тріщин тощо, щоб запобігти просочуванню води в гірничі виробки або нафтові свердловини.

Тангенс (лат., дотичний) - функція кута, позначається tg. Т. гострого кута прямокутного трикутника — відношення катета, протилежного до цього кута, і другого катета; дорівнює котангенсу другого гострого кута цього трикутника.

Тангенс-бусоль (тангенс і бусоль) - гальванометр, в якому величину струму визначають за відхиленням магнітної стрілки, вміщеної в центрі кільцевого провідника, де протікає вимірюваний струм.

Тангенсоїда (тангенс і ...оїд) - графік тригонометричної функції у = tg х.

Тангір (нім.) - желатинова плівка з рельєфним крапковим або іншим малюнком, яку застосовують для одержання тонових ділянок у літографській та цинкографській репродукціях.

Танк (2) (англ. tank — бак, цистерна) - спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин.

Тантал (2) (вл.) - хімічний елемент, символ Та, ат. н. 73; блискучий метал сірого кольору, тугоплавкий, твердий, легко піддається механічній обробці. Застосовують для виготовлення хімічної апаратури, хірургічних і зуболікарських інструментів, у виробництві особливих сортів сталі, в електровакуумній техніці тощо. Карбід Т.- складова частина надтвердих сплавів. Від імені героя давньогрецької міфології Тантала.

Таутомерія (гр., те саме і ...мерія) - різновидність ізомерії, при якій ізомери можуть оборотно взаємно перетворюватися.

Таутохронізм (гр., те саме і час) - властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.

Тахеометр - геодезичний інструмент, застосовуваний у тахеометрії, для землемірних зйомок.