Шагрень
1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, кінських, овечих та інших шкур. 2. Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру. 3. Мікронерівності на поверхні мінералу.
Шамозит
мінерал класу силікатів, від зеленувато-сірого до чорного кольору. Залізна руда. Від назви родовища Шамозон у Швейцарії.
Шаріаж
великий, пологий насув гірських порід (частіше більш древніх на більш молоді) з перекриттям першими других на великій площі з амплітудою переміщення в десятки кілометрів. Ш. є однією з основних особливостей Альп, Карпат і Балкан.
Шеєліт
мінерал класу вольфраматів і молібдатів, переважно білого і жовтувато-білого кольору. Руда вольфраму. Від прізвища шведського хіміка К. Шеєле.
Шельська культура
археологічна культура раннього палеоліту. Від назви стоянки біля містечка Шеля поблизу Парижа.
Шельф
1. Мілководна прибережна частина дна морів і океанів. 2. Поздовжній брус по борту дерев'яного судна, паралельний причальному брусові. 3. Опора (палиця) із сталевих листів зовні обшивки судна, призначена для кріплення бортової броні.
Шліф
відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом.
Шліх
сукупність важких, стійких щодо вивітрювання мінералів, яку одержують при промиванні різних розсипищ.
Шмальтин
смальтин; мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металічним блиском.
Шоти
замкнені западини на Північному Заході Африки, вкриті шаром солі або мулу; після дощів наповнюються водою.
Шпат
1. Назва ряду мінералів (напр., плавиковий Ш., вапняковий Ш., цинковий Ш.); польові Ш. — група найпоширеніших породоутворюючих мінералів — алюмосилікатів натрію, калію, кальцію тощо. Використовують у керамічному виробництві, фарфоровій, склоробній, цементній промисловості. 2. Хвороба коней (рідше — волів), хронічне запалення скакального суглоба. Інша назва — хронічний артрит.
Шпінель
мінерал класу окисів і гідроокисів, червоного, синього, зеленого кольору. Прозорі, гарно забарвлені відміни — дорогоцінне каміння.
Штейн
проміжний продукт виплавлення міді, нікелю та деяких інших кольорових металів з їхніх сірчистих руд і рудних концентратів.
Штиб
кам'яновугільний дрібняк, який спалюють у пиловугільних топках.
Шток
1. Циліндричний стрижень поршневої машини, що з'єднує поршень з повзуном. 2. Поперечний стрижень у верхній частині якоря. 3. Вторгнення магматичних порід (інтрузія) у верхні шари земної кори. 4. Рудне тіло округлої або циліндричної форми.
Штокверк
товста рудна жила, від якої відгалужується багато прожилків.
Штольня
горизонтальна або трохи похила гірнича виробка з безпосереднім виходом на земну поверхню.
Штрек
горизонтальна гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.
Штуф
зразок гірської породи або мінералу, призначений для дослідження, колекції тощо.
Шурф
вертикальна або похила гірнича виробка (звичайно невеликої глибини й малого перерізу), прокладена з поверхні землі в гірських породах.
Шхери
скелясті острови поблизу невисоких розчленованих узбережь в областях давнього зледеніння. Типові для берегових ліній Норвегії, Швеції й Фінляндії, західного узбережжя Білого моря. Разом з фіордами входять у групу інгресійних берегів.
Ювенільні води
підземні води, що впадають із глибин Землі в підземну гідросферу. Утворюються з кисню та водню, що виділяються з магми, і вперше вступають у колообіг води в природі.
Юра
другий (середній) період мезозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. В цей період єдиний суперконтинент Пангея почав розпадатись на окремі континентальні утворення, величезні території завдяки теплому і вологому клімату покрились рослинністю. Від назви гір Юра в Західній Європі.
Янтар
викопна смола хвойних дерев переважно палеогенового періоду; бурштин.
Ярданги
форма рельєфу, що виглядає як довгі паралельні борозни на поверхні глинистих і суглинистих порід, які утворились під дією постійних вітрів, що дують в одному напрямку; висотою досягають кількох метрів.
Яшма
кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів.
1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, кінських, овечих та інших шкур. 2. Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру. 3. Мікронерівності на поверхні мінералу.
Шамозит
мінерал класу силікатів, від зеленувато-сірого до чорного кольору. Залізна руда. Від назви родовища Шамозон у Швейцарії.
Шаріаж
великий, пологий насув гірських порід (частіше більш древніх на більш молоді) з перекриттям першими других на великій площі з амплітудою переміщення в десятки кілометрів. Ш. є однією з основних особливостей Альп, Карпат і Балкан.
Шеєліт
мінерал класу вольфраматів і молібдатів, переважно білого і жовтувато-білого кольору. Руда вольфраму. Від прізвища шведського хіміка К. Шеєле.
Шельська культура
археологічна культура раннього палеоліту. Від назви стоянки біля містечка Шеля поблизу Парижа.
Шельф
1. Мілководна прибережна частина дна морів і океанів. 2. Поздовжній брус по борту дерев'яного судна, паралельний причальному брусові. 3. Опора (палиця) із сталевих листів зовні обшивки судна, призначена для кріплення бортової броні.
Шліф
відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом.
Шліх
сукупність важких, стійких щодо вивітрювання мінералів, яку одержують при промиванні різних розсипищ.
Шмальтин
смальтин; мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металічним блиском.
Шоти
замкнені западини на Північному Заході Африки, вкриті шаром солі або мулу; після дощів наповнюються водою.
Шпат
1. Назва ряду мінералів (напр., плавиковий Ш., вапняковий Ш., цинковий Ш.); польові Ш. — група найпоширеніших породоутворюючих мінералів — алюмосилікатів натрію, калію, кальцію тощо. Використовують у керамічному виробництві, фарфоровій, склоробній, цементній промисловості. 2. Хвороба коней (рідше — волів), хронічне запалення скакального суглоба. Інша назва — хронічний артрит.
Шпінель
мінерал класу окисів і гідроокисів, червоного, синього, зеленого кольору. Прозорі, гарно забарвлені відміни — дорогоцінне каміння.
Штейн
проміжний продукт виплавлення міді, нікелю та деяких інших кольорових металів з їхніх сірчистих руд і рудних концентратів.
Штиб
кам'яновугільний дрібняк, який спалюють у пиловугільних топках.
Шток
1. Циліндричний стрижень поршневої машини, що з'єднує поршень з повзуном. 2. Поперечний стрижень у верхній частині якоря. 3. Вторгнення магматичних порід (інтрузія) у верхні шари земної кори. 4. Рудне тіло округлої або циліндричної форми.
Штокверк
товста рудна жила, від якої відгалужується багато прожилків.
Штольня
горизонтальна або трохи похила гірнича виробка з безпосереднім виходом на земну поверхню.
Штрек
горизонтальна гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.
Штуф
зразок гірської породи або мінералу, призначений для дослідження, колекції тощо.
Шурф
вертикальна або похила гірнича виробка (звичайно невеликої глибини й малого перерізу), прокладена з поверхні землі в гірських породах.
Шхери
скелясті острови поблизу невисоких розчленованих узбережь в областях давнього зледеніння. Типові для берегових ліній Норвегії, Швеції й Фінляндії, західного узбережжя Білого моря. Разом з фіордами входять у групу інгресійних берегів.
Ювенільні води
підземні води, що впадають із глибин Землі в підземну гідросферу. Утворюються з кисню та водню, що виділяються з магми, і вперше вступають у колообіг води в природі.
Юра
другий (середній) період мезозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. В цей період єдиний суперконтинент Пангея почав розпадатись на окремі континентальні утворення, величезні території завдяки теплому і вологому клімату покрились рослинністю. Від назви гір Юра в Західній Європі.
Янтар
викопна смола хвойних дерев переважно палеогенового періоду; бурштин.
Ярданги
форма рельєфу, що виглядає як довгі паралельні борозни на поверхні глинистих і суглинистих порід, які утворились під дією постійних вітрів, що дують в одному напрямку; висотою досягають кількох метрів.
Яшма
кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів.