Стилізація1. Надання творові мистецтва характерних рис якого-небудь стилю, особливостей чиєїсь творчої манери і т. ін. 2. Застосування умовно-декоративних прийомів зображення в образотворчому мистецтві. 3. Відтворення колориту якої-небудь епохи в образах і стильових особливостях літературного твору. 4. Твір мистецтва, який за формою є наслідуванням певного стилю.
Стилізувати1. Надавати чому-небудь характерних рис певного стилю. 2. Говорити або писати, дотримуючись певного стилю.
Стиль (1)1. Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. 2. Сукупність характерних ознак, властивих чому-небудь. 3. Сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанрові і т. ін.; манера, штиб. 4. Сукупність особливостей у побудові мови, манера словесного викладу. 5. Сукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи; характер, почерк. 6. Спосіб виконання, здійснення чого-небудь, який характеризується сукупністю певних технічних прийомів. 7. Характерна манера поводитися, говорити, одягатися і т. ін.; мода, фасон, крій.
Стімпанкпіджанр наукової
фантастики та декоративно-прикладного мистецтва і
субкультура, що черпає своє натхнення у технологіях другої половини XIX століття, зокрема парових машин (звідки й назва). Як літературна течія С. виник у 1980-х роках, сам термін — у 1987 році, як протиставлення своєму провіснику
кіберпанку.
Суб'єктивізм1. Напрям у філософії, який заперечує існування об'єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, що реальний світ існує тільки в людській свідомості. 2. Напрям у соціології, який твердить, що розвиток суспільства визначається не об'єктивними закономірностями, а суб'єктивними факторами (волею, прагненням окремих осіб). 3.
книжн. Погляд на що-небудь.
Субкультурав соціології і культурології — частина культури суспільства, яка відрізняється від домінуючої більшості, а також соціальні групи носіїв цієї культури. С. може відрізнятись від домінуючої культури власною системою цінностей, мовою, манерою поведінки, стилем життя.
Субреткатеатральне
амплуа жвавої, спритної, лукавої служниці.
Сукубза середньовічними повір'ями — диявол у личині жінки, який з'являється уві снах молодих чоловіків для навіювання хтивих бажань.
Сурма (2)1. Старовинний український дерев'яний духовий музичний інструмент. 2. Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці;
горн. 3. Духовий мідний музичний інструмент високого
регістру із зігнутим у кільце
циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом, і пристроєм для зміни висоти звуку; труба.
Сфінкс1. У Стародавньому Єгипті та країнах південно-східної Азії — лев з головою людини. 2. У давньогрецькій
міфології —крилате чудовисько з головою жінки й тулубом лева. 3.
перен. Загадкова істота; незрозуміла людина. 4. Метелик родини бражникових.
Сфорцандораптове й різке підсилення (акцентування) окремих звуків або акорду; сфорцато.
Сфорцатораптове й різке підсилення (акцентування) окремих звуків або акорду; сфорцандо.
Сфуматоприйом в образотворчому мистецтві: пом'якшення обрисів постатей і предметів, яке дає можливість передати оточуюче повітря.
Схематизм1.
мист. Спрощеність зображення. 2. Схильність до мислення готовими спрощеними схемами — один з видів догматизму й начотництва.
Схоласт1. Послідовник схоластики (у знач. 1) 2.
перен. Людина, яка сприймає лише зовнішню, формальну сторону якої-небудь науки відірвано від життя й практики; той, хто схильний до марних і далеких від життя розмірковувань.
Схоластика1. Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обгрунтувати богослов'я. 2.
перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука.
Схоластичний1. Властивий схоластиці. 2. Сухий, відірваний від життя.
Схоліїпримітки, пояснення до тексту.
Сцена1. Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін, естрада, поміст, підмости. 2. Окрема частина дії, акту театральної п'єси. 3. Окремий епізод, зображений у п'єсі, літературному творі, на картині і т. ін. 4.
перен. Гостра розмова, сварка. 5.
перен. Сфера, поле діяльності, поприще.
Сценарій1. Літературний твір, який служить основою для створення фільму, визначає його ідейно-художній зміст, образи, розгортання подій, жанр, кіносценарій. 2. Список дійових осіб п'єси, опери, балету і т. ін. 3. Список дійових осіб п'єси із зазначенням порядку та часу їх виходу на сцену.
Сценаріусу 18 — 19 ст. — помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та закриттям завіси, за виконанням шумових ефектів і т. ін.
Сценічнийпридатний для сцени; людина, що володіє потрібними для сцени даними.
Сцілла і Харібда1. У давньогрецькій
міфології страховиська, що нібито мешкали на скелях біля протоки між Італією та Сіцілією й нищили мореплавців. 2.
перен. Опинитися між Сціллою і Харібдою — потрапити в небезпеку.
Сюжет1. Ланцюг подій у творі, через які письменник розкриває характери персонажів і зміст твору. 2. Образне відтворення задуму, що розкривається через події, відображені в картині, гравюрі, скульптурній групі тощо.
Сюїта1. Форма музичного твору з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об'єднаних спільним художнім задумом. 2. Хореографічна композиція, складена з кількох танців, об'єднаних однією темою.
Сюрреалізмформалістичний напрям у мистецтві й літературі 20 ст., який заперечує роль розуму й досвіду в творчості та шукає ті джерела у сфері підсвідомого, інтуїтивного.
Сямисеняпонський щипковий музичний інструмент.
Табу1. У первісних народів релігійна заборона певних дій, порушення якої нібито жорстоко карається. 2.
перен. Щось заборонене і те, чого не можна торкатись (напр., певної теми, розмови, речі).
Табулятура1. Старовинна літерна або цифрова система запису інструментальної музики. 2. Правила, що регламентували форму та зміст музично-поетичного мистецтва мейстерзингерів.
Тавтограмавірш, усі рядки якого починаються однією й тією самою буквою.
Вона була в червоному, мов ніч.
Вона була в червоному, мов ніч.
Вона була задумлива, як сад.
Вона була, мов ніч і мов не ніч.
Вона була, мов сад і мов не сад.
Вона була одненька, ніби ніч.
Вона була схвильована, мов сад.
Вона була темнава, ніби сад.
Вона була урочиста, як ніч.
Микола Вінграновський.
Такт (1)1. Метрична музична одиниця — кожна з рівних за тривалістю частин, на які поділяється музичний твір за числом ритмічних наголосів у ньому. 2. Ритм якогось руху, дії. 3. Частина робочого циклу якогось механізму.
Тамбур (3)східний музичний щипковий інструмент.
Тамбурин1. Ударний музичний інструмент, різновид барабана. 2. Назва бубна в російській музичній літературі. 3. Старовинний французький народний танок.
Тамтамударний музичний інструмент, різновид гонга.
Танагридавньогрецькі теракотові статуетки, знайдені при розкопках некрополя м. Танагри та інших античних міст.
Танго1. Повільний танець чотиричасткового
такту з рядом складних
па, що довільно чергуються між собою. 2. Музика до цього танцю з розміром чотири чверті такту.
Танкажанр японської поезії.
Таперпіаніст, який грає за плату на танцювальних вечорах.
Тарантелаіталійський народний танок. Від назви міста Тараню.
Тарі1. Струнний щипковий музичний інструмент, поширений у народів Кавказу та Середньої Азії. 2. В арабських країнах — невеликий бубон.
Тарогатоугорський музичний духовий інструмент.
Тартарв давньогрецькій міфології найглибші надра землі, які знаходяться на такій же відстані від її поверхні, як земля від неба. Т. оточений потрійним шаром темряви, а навколо нього вічно бушують бурі. За Гесіодом Т. — нижня частина Аїду і сюди Зевс ув'язнив переможених титанів.
Тартюфтип лицеміра, святенника та ошуканця в однойменній комедії Ж.-Б. Мольєра.
Тасніфтип пісенної творчості народів Близького Сходу; тесніф.
Тахрірманера співу без слів з чергуванням грудних і
фальцетних звуків, поширена в Азербайджані та Ірані.
Ташизмформалістична течія в живописі 20 ст., різновид абстракціонізму.
Твіст1. Парний танець американського походження. 2. Музика, пісня в ритмі цього танцю.
Театр1. Вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою драматичної дії, виконуваної акторами перед глядачами. 2. Видовище, спектакль. 3. Будинок, де відбуваються вистави. 4.
перен. Місце, де розгортаються, відбуваються якісь події (напр., Т. воєнних дій).
Телестудіяспеціально обладнане й звукоізольоване приміщення, з якого передають телевізійну програми. Телетайп
Тембрхарактерне забарвлення звуку, за яким розрізняють звукові тони однакової висоти й завдяки якому звучання одного музичного інструменту або голосу відрізняють від іншого.
Тембр-комузкиргизький щипковий музичний інструмент, різновид варгана.
Темп1. Ступінь швидкості (руху, розвитку тощо). 2. Швидкість, з якою виконується музичний твір. 3. Швидкість мови, яка вимірюється кількістю виголошуваних складів за секунду.
Темпера1. Фарби для живопису, в яких сполучною речовиною є натуральні або штучні емульсії. 2. Художні твори, виконані цими фарбами.
Темпераціямуз. вирівнювання інтервальних співвідношень між ступенями звукової системи.
Тенор1. В середньовічній багатоголосій музиці — основний голос контрапунктного твору, що веде мелодію. 2. Високий чоловічий співацький голос. 3. Співак з таким голосом. 4. Духовий музичний інструмент.
Теракота1. Випалена кольорова високоякісна гончарна глина. 2. Неглазурований
керамічний виріб з такої глини.
Терцдецима1.
муз. Інтервал, що охоплює тринадцять ступенів діатонічної гами. 2. Тринадцятий ступінь від будь-якого ступеня гами.
Терцет1.
муз. Ансамбль з трьох виконавців. 2. Музичний твір або частина твору для трьох виконавців. 3.
літ. Трирядкова строфа в сонеті.
Терція1.
муз. Третій ступінь
діатонічної гами. 2.
муз. Інтервал, вимірюваний трьома ступенями діатонічної гами. 3. Третя
нота, струна. 4. Друкарський
шрифт, розмір (
кегль) якого дорівнює 16
пунктам (6 мм).
Теситурависотне розміщення звуків у музичному творі, відповідно до діапазону співацького голосу або музичного інструмента.
Тесніфтип пісенної творчості народів Близького Сходу.
Тетралогія1. Три трагедії і сатирична драма, що подавалися одночасно авторами в Стародавній Греції на драматичні конкурси. 2. Чотири художні твори, об'єднані одним спільним задумом. 3. Циклічний музично-сценічний твір, що складається з чотирьох самостійних творів, об'єднаних спільними героями та єдиною ідеєю.
Тетрахордмузичний чотириступеневий звукоряд.
Тильда1.
Діакритичний знак, який показує м'якість приголосного або носовий характер голосного в мовах з латинським
алфавітом. 2. Друкарський знак (~); використовують у словниках для позначення слова або його частини при їх повторенні.
Тимпан1. Ударний музичний інструмент — вид мідних тарілок або невеликої
литаври. 2. Внутрішнє поле
фронтону з живописним або скульптурним оздобленням. 3. Те саме, що й
декель.
Типаж1. Особа з характерною зовнішністю, яка є моделлю для художника, скульптора, фотографа або підходить до виконання певної ролі в кінофільмі. 2. Образ, тип у мистецтві.
Типізація1. Художнє узагальнення певних життєвих явищ; одна з особливостей творчого методу літератури й мистецтва. 2. Зведення виробництва різноманітних виробів і машин, спорудження будівель, технологічних процесів тощо до невеликого числа вибраних типів.
Тиранаіспанський (андалузький) танець.
Тиратамуз. гамоподібний пасаж.
Тіара1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів. 2. Папська Т. — трійчаста
корона папи римського з невеликим хрестом зверху і двома стрічками, яку носили римські папи з початку XIV століття по 1965 року, символізуючи три рівні папських повноважень: духовну владу в світі, владу в Римі і верховенство над усіма християнськими правителями; сучасне трактування — батько Церкви, земний правитель і намісник Христа на Землі. 3. Різновид жіночої прикраси для голови, яка одягається в особливо урочистих випадках.
Тізеррекламне повідомлення, зроблене як загадка, що містить частину
інформації про продукт, але ніяк не називає рекламований товар створюючи навколо нього
інтригу.
Тмутараканський каміньмармурова плита з висіченим на ній
кириличним написом давньоруською мовою, знайдена в 1792 на Таманському півострові (тепер — Росія). Довжина плити 2,25 м, ширина 70 см, товщина 24 см. Вага близько 850 кг. Є цінною
епіграфічною пам'яткою Тмутороканського князівства часів князя Гліба Святославича.
Тогачоловічий верхній одяг давніх римлян у вигляді плаща без рукавів.
Токатавіртуозна музична п'єса для фортепіано чи органа, витримана у швидкому, чітко ритмованому безперервному русі.
Томбоінструментальна музична п'єса урочисто-скорботного патетичного характеру.
Тон1. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. 2.
муз. Співвідношення двох звуків, що охоплюють 1/6
октави і є мірою для визначення розміру якісної величини
інтервалу, складається з двох півтонів. 3.
муз. Те саме, що
тональність. 4.
Характер звучання голосу людини за висотою та силою під час мовлення. 5.
Манера поводитися. 6. Колір, забарвлення або відтінок якогось кольору.
Тонадазагальна назва народних пісень в Іспанії та країнах Латинської Америки.
Тонадильяіспанська музична комедія 18 — початку 19 ст.
Тональність1.
муз. Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається абсолютною висотою основного тону (тоніки) на будь-якому ступені звукоряду музичної системи. 2. Характер, сила, звучання тону, глосу. 3.
літ. Основна емоційна настроєність тону. 4.
мист. Переважаючий колір, що створює відповідну емоційну настроєність.
Тоніка1. Головний стійкий звук ладу, до якого тяжіють усі інші звуки. 2. Основний акорд ладу.
Тонометр1. Прилад для порівняння частоти коливань двох камертонів. 2. Назва групи приладів для вимірювання артеріального і венозного тиску крові, внутрішньоочного тиску й тонічного напруження м'язів.
Тонстудіячастина кіностудії, в якій розміщено обладнання для звукозапису під час озвучення фільму.
Тонфільм1. Плівка із записаним на ній звуком; застосовують у кінематографії та радіомовленні. 2. Первісна назва звукового кінофільму (на відміну від німого).
Тордьйонстаровинний французький бальний танець.
Торевтикамистецтво рельєфної обробки металевих художніх виробів карбуванням або тисненням.
Торс1. Тулуб людини. 2. Скульптурне зображення тулуба людини.
Торшонування1. Нанесення тисненням на поверхню паперу або картону
рельєфних малюнків. 2. Нанесення інструментом невеликих заглиблень на поверхню обрізу книги, що є засобом своєрідного оформлення видань.
Тосканський ордерархіт. етруський і давньоримський варіант доричного
ордера. За доби Відродження має дещо інші форми, ніж доричний — гладенький стовбур колони, без
канелюрів, і базу. Від назви області Тоскана в Італії.
Травесті1. Театральне
амплуа; актриса, яка виконує ролі хлопчиків, підлітків; ролі з переодяганням у чоловічий костюм. 2. В опері — партія юнака, яку виконує жінка (меццо-сопрано, контральто).
Травестіявид гумористичної поезії, близької до пародії.