Тіамін: вітамін В1; в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні. Недостача Т. в організмі призводить до порушення функції нервової системи, атрофії скелетних м'язів, тахікардії, до тяжкого захворювання — бері-бері. На Т. багаті печінка, нирки, дріжджі тощо.

Тіара: 1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів. 2. Папська Т. — трійчаста корона папи римського з невеликим хрестом зверху і двома стрічками, яку носили римські папи з початку XIV століття по 1965 року, символізуючи три рівні папських повноважень: духовну владу в світі, владу в Римі і верховенство над усіма християнськими правителями; сучасне трактування — батько Церкви, земний правитель і намісник Христа на Землі. 3. Різновид жіночої прикраси для голови, яка одягається в особливо урочистих випадках.

Тібла: зневажливе прізвисько росіян або російськомовних громадян Естонії у розмовній естонській мові.

Тізер: рекламне повідомлення, зроблене як загадка, що містить частину інформації про продукт, але ніяк не називає рекламований товар створюючи навколо нього інтригу.

Тілака: священна позначка, яку наносять індуїсти глиною, попелом, сандаловою пастою або іншою речовиною на чоло й інші частини тіла. Т. символізує третє око, яке у індуїзмі асоціюється з різними богами і виражає ідею духовного просвітлення.

Тімократія: одна з форм олігархій, при якій державна влада знаходиться у привілейованої меншості, яка володіє високим майновим цензом.

Тінг: народні збори вільних чоловіків у давніх скандинавів і германців для вирішення важливих загальних, політичних (обрання конунга, напр.) чи судових справ громади; віче.

Тіоспирти: те саме, що й меркаптани.

Тіосульфати: солі тіосірчаної кислоти, стійкі, безбарвні речовини. Практично важливим є тіосульфат натрію, його застосовують у фотографії як закріплювач (фіксаж), у текстильній, шкіряній промисловості, в медицині тощо.

Тіпі: традиційне переносне житло кочових індіанців Великих рівнин Західної частини США з вогнищем, розташованим усередині. Має форму прямого або злегка нахиленого назад конуса або піраміди на каркасі з жердин, покритого полотнищем, зшитим з оброблених шкур бізонів або оленів (пізніше — з парусини) і отвором у центрі для димовідведення.

Тіпси: пухнасті бруньки чайного куща, які ще не розкрилися або щойно почали розкриватися. Збираються вручну і є основою найкращих сортів чаю.

А-конто: фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.

Аа-лава: лавовий потік, розірваний на окремі частини (уламки) з нерівною шлаковою поверхнею; характерний для базальтів невеликої в'язкості.

Аба: національний одяг кочових арабів, зокрема, бедуїнів — довгий плащ з верблюжої вовни з прорізами для рук. Використовується також в якості ковдри або мішка.

Абабтація: зумовленість ознак організму попередніми поколіннями його виду та їхніми умовами життя; втрата пристосовуваності. Протилежне — адаптація.

Абадон: в юдейській та християнській теології — ангел (демон) знищення, руйнації, смерті.

Абажур: 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло тільки згори. 4. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма). 5. Ковпак, ковпачок.

Абаз: перська дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). Були поширені в Грузії у період її залежності від Ірану. Карбувалися також після приєднання Грузії до Росії.

Абазія: втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи, з руховими порушеннями нижніх кінцівок (паралічами, гіперкінезами, м'язовими істерії, при рухових розладах нижніх кінцівок і розладі рівноваги. Часто супроводжується астазією.

Абака: манільське прядиво; вид рослинного волокна, що отримується з листя абаки; (Musa textilis), виду банану. З А. виготовляють корабельні снасті, канати, мотузки, снопов'язальний шпагат (манільський шпагат).

Абандон: 1. юр. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. юр. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів. 3. У страховому праві — відмова страхівника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію.

Абдер: в давньогрецькій міфології — син Гермеса (за іншою версією — син Посейдона і наяди Фрон). Відбивши у фракійського царя Діомеда кобилиць-людожерів, Геракл передав їх своєму коханцю А., який не зміг з ними впоратися і був ними пошматований. На його могилі Геракл заснував місто Абдери. Подібно до Нарциса, А. зберігав свою красу і після смерті.

Абдеритизм: 1. За Цицероном, погляди на світ абдеритів, які вважали, що людські знання не здатні до подальшого розвитку. 2. Обмеженість розумових здібностей.

Абдомен: 1. анат. Черево, живіт, пузо. 2. Задній відділ тіла деяких членистоногих (наприклад, ракоподібних).

Абдомінальний: такий, що стосується черева; черевний. А. синдром — гострі болі в животі.

Абдукція: 1. Силогізм, більший засновок якого відомий, а менший — гаданий. 2. анат. Відведення кінцівки від середньої лінії тіла. Протилежне — аддукція.

Аберація: 1. фіз. Еферична А. — відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки. 2. А. оптичних систем — недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами внаслідок дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо і внаслідок дисперсії світла в лінзах приладів. 3. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного розташування на небозводі викликане рухом Землі по орбіті (річна А.) або її обертанням навколо осі (добова А.). 4. Нечіткість або викривленість зображення що його дають оптичні прилади. 5. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення. 6. Хроматична А. — вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене. 7. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі. 8. Зміна структури хромосом. 9. перен. Помилка, відхилення від істини, збочення.

Абзац: 1. Відступ (зліва) управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у тексті. 2. Частина (уступ) тексту від відступу до відступу з одного або кількох речень, пов'язаних змістом.

Абідоський камінь: родовідна скрижаль єгипетських фараонів знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія). Налічує 76 картушів давньоєгипетських царів, починаючи з Менеса і закінчуючи Мережі I. У список не включені імена фараонів I і II перехідних періодів, а також п'яти царів XVIII-ї династії була виключена унаслідок передбачуваних гонінь Тутмоса III (Хатшепсут був виключений із-за гонінь Тутмоса III, а Ехнатон, Сменхкар, Тутанхамон і Ейє були виключені як єретики).

Абісаль: зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.

Абісальний: глибоководний; А-на зона — те саме, що й абісаль; А-ні відклади — найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади — складаються переважно з скелетних частин планктонних організмів, дрібних мінеральних частинок (принесених морськими течіями і вітрами), космічного пилу, продуктів підводного вивітрювання та глибоководного хімічного осадження; вкривають майже 90% площі дна Світового океану, представлені мулом і глибоководною червоною глиною.